Завдання для самостійної роботи

• Питання для самостійного вивчення:

1. Загальні закони розвитку, їх сутність.

2. Категорії діалектики, їх характеристика.

3. Характеристика традиційних альтернатив діалектичного розвитку (метафізика, догматизм, релятивізм, софістика, еклектика).

4. Характеристика некласичних концепцій діалектики («трагічна діалектика», «діалектична теологія» або «теологія кризи», «негативна діалектика»).

• Питання для самоконтролю:

1. Що таке діалектика? Як змінювався зміст поняття діалектика у процесі історичного розвитку філософії?

2. У чому полягає різниця історичних форм діалектики?

3. Що таке діалектико-матеріалістична концепція розвитку?

4. Що таке принцип? Назвіть основні принципи діалектики.

5. Що таке зв'язок, закон, закономірність?

6. Які є загальні закони розвитку? Яким є їх зміст?

7. Чи будь-яке поняття є категорією?

8. Які ви знаєте категорії діалектики? Яким є їх зміст?

9. У чому особливість філософських категорій порівняно з категоріями конкретних наук?

10. Чому метафізика, догматизм, релятивізм, софістика, еклектика вважаються традиційними або класичними альтернативами діалектиці?

11. Чому «трагічна діалектика», «діалектична теологія», «негативна діалектика» вважаються некласичними концепціями розвитку?

12. У чому полягає зміст синергетичної концепції розвитку?

13. Що означають поняття «розвиток»; «прогресивний» і «регресивний» розвиток; «поворотний» і «безповоротний» розвиток; «революційний» і «еволюційний» розвиток?

14. У чому суть і якими є принципи діалектичного мислення?

15. Яка роль діалектики і синергетики що до пізнавальної і практичної діяльності людей?

• Висловіть свою думку щодо таких дискусійних питань:

1. Чим відрізняється діалектичний спосіб мислення від метафізичного?

2. Чи правомірно твердити, що матеріалістична діалектика – це виправлена і поліпшена діалектика Г. Гегеля?

3. Чим спричиняється догматизм в мисленні?ж

• Питання для творчих робіт:

1. Поняття «закон», «закономірність» та їх класифікація.

2. Функції діалектики.

3. Суперечність як джерело розвитку.

4. Співвідношення діалектики і синергетики.

5. Метафізична концепція розвитку.

6. Класифікація суперечностей та їх зміст.

7. Протилежність як філософська категорія.

Література

• Джерельна база: 12, 41, 59, 60

• Підручники та посібники:

- 14, 32, 28, 1.

- 23, 29, 1, 8, 9, 24, 33, 34.

• Статті з фахових журналів.

ІІ. Скласти словник філософських понять.

Діалектика, діалектичний матеріалізм, діалектико матеріалістична концепція розвитку, розвиток, категорія, поняття, принцип, принципи діалектики, зв'язок, закон, закономірність, єдність, протилежність, кількість, якість, міра, заперечення, метафізика, «релятивізм», «софістика», «еклектика», «трагічна діалектика», синергетика, порядок, хаос, флуктація, аттрактор, біфуркація.

До теми № 7. Людина, її соціально-діяльна, творча сутність Методичні поради

Оскільки людина є складним творінням природи, суспільства і самої себе, її вивчають і природничі, і суспільні і гуманітарні науки, однак у кожної з них є свій предмет вивчення. Тобто це проблема загальна, а отже, предмет вивчення філософії, якими займається філософська антропологія.

1. Щоб побачити ґенезу цих знань, слід розпочати з історичних вчень філософів про людину (від стародавньої філософії – до німецької класичної філософії), потім, розглянути уявлення про людину, які випливають із вчень сучасних філософських шкіл і напрямків. Їх можна об’єднати у три групи: біологізаторські концепції (психологізм, натуралізм, волюнтаризм, натуралістичний дуалізм); соціологізаторські концепції (конвенціоналізм, соціологізм, панлогізм, соціологічний дуалізм); спіритуалізм (суб’єктивний антропологізм, антропологічний матеріалізм, релігійний антрополізм, спіритуалістичний дуалізм).

Після цього розглянути наявні гіпотези виникнення людини (релігійну або теологічну, космічну і еволюційну). Підкреслюємо, що це гіпотези виникнення людини, тобто навіть не концепції, і тим більше не теорії. Однак остання з них потребує особливої уваги, бо має величезну досвідно-теоретичну базу.

2. Далі необхідно зробити спробу дати своє визначення поняттю людина, але таке, щоб не розбігалось кардинально з загальним визначенням, поняття людини.

Зважаючи на те, що в різних суспільних і гуманітарних науках вживаються терміни людина, індивід, особистість, необхідно з’ясувати, що кожне з них має своєю суттю, адже кожна конкретна наука повинна користуватися універсальними в такому плані поняттями, а це вже задача філософії.

3. Досліджуючи поняття особистість, слід звернути увагу на те, з яких конкретно соціальних елементів вона формується в результаті соціалізації і за якою закономірністю, тобто встановити причинно наслідкові зв’язки.

4. Розглядаючи соціально-діяльну сутність людини потрібно визначити

і усвідомити поняття дія, діяльність, практика. Так як діяльність людини не тільки доцільна, а й цілепокладена, то постановка цілей є передбаченням у свідомості результатів, на досягнення яких спрямовані дії і в цілому практика людини. Однак досягнення цілей неможливе без свідомого вибору і вольового рішення, тому ціле покладання нерозривно пов’язано і з розумовими, і вольовими діями, свободою. Будь-який свободний вибір – це творчий акт, людина завжди бажає діяти не механістично, а творчо (хоча не у всіх і не завжди так трапляється).

5. Творча діяльність в ході історичного розвитку людства перетворилася в самостійний, окремий вид діяльності. Тут потрібно з’ясувати такі питання як, що таке творчість, які є філософські концепції творчості (тобто підходи різних філософів чи шкіл чи напрямків до обґрунтування поняття творчість). Потім дати характеристику видам творчості.

6. Враховуючи, що будь-якій діяльності, а особливо творчій, необхідна воля, свобода, а за певних причин і сваволя – необхідно вивчити ці поняття і показати взаємозв’язок між ними.