Завдання для самостійної роботи

• Питання для самостійного вивчення:

1.Форми буття.

2. Матерія, її властивості та формування.

3. Ідея та ідеал. Проблема ідеального.

• Питання для самоконтролю:

1. Яким було ставлення до проблеми буття в епоху античності, середньовіччя, Нового часу?

2. Як розглядалося буття в німецький класичній філософії?

3. Якими є сучасні філософські погляди на буття?

4. Які ви знаєте форми буття і в чому їх характерні властивості?

5. Що таке матерія? Чи розглядається вона як субстанція?

6. Якою є матеріалістична структура світу?

7. Що таке простір і час? Якими є їх властивості?

8. Чому рух є основною властивістю існування матерії?

9. Чому для матеріальних об’єктів основною властивістю є системність?

10. Що таке системність та рух? Якими є їх властивості?

11. В чому полягає сутність буття як ідеї?

12. Якими є історичні форми та види ідеалізму?

13. Як ви розумієте співвідношення ідея та ідеал? В чому полягає проблема ідеального?

14. У чому полягає проблема співвідношення матеріального та ідеального у філософії?

15. Якою є феноменолого-екзистенціальстська концепція буття?

• Визначте свою точку зору до наступних дискусійних питань:

1. Чи існує основне питання філософії, тобто питання про те, що є первинним матеріальне чи ідеальне?

2. Чи є матеріалістичним вислів: спочатку виникла матерія, потім свідомість?

3. Чи існує окремо буття соціального і буття духовного?

• Питання для творчих робіт:

1. Розвиток філософських поглядів на проблему буття.

2. Сутність і особливості марксистської онтології.

3. Об’єктивно-ідеалістична концепція буття.

4. Феноменолого-екзистенціалістська концепція буття.

5. Критика матеріалістичних концепцій буття.

6. Критика ідеалістичних концепцій буття.

7. Буття реального і віртуального в сучасних інформаційних системах.

Література

• Джерельна база: 12, 14, 34, 41, 42, 45, 49, 64, 75, 80, 81, 82

• Підручники та посібники:

– 11, 14, 34;

– 23, 29, 28, 1, 19, 9, 33.

• Статті з фахових журналів.

ІІ. Скласти словник філософських понять:

Онтологія, сутність, існування, дійсність, буття, форми буття, субстанція, матерія, матеріалізм, форми буття матерії – простір і час, властивості матерії – рух, системність, структура матеріального світу, форми руху, монізм, дуалізм, Дух, Ідея, ідеальне, ідеал, суб’єктивний ідеалізм, об’єктивний ідеалізм.

До теми № 6. Діалектика як вчення про розвиток та її альтернативи Методичні поради

У попередній темі йшлося про рух, про розвиток як невід’ємну властивість матерії. Проте в постійному русі, змінах, розвитку перебуває все – і фізичне, і біологічне, і соціальне. Тому створити цілісний теоретичний образ світу в його постійному розвитку є теж найзагальнішою проблемою філософії. Розглядаючи цю проблему впродовж всієї історії існування філософії її представники, інші науковці, розробили спеціальне вчення про розвиток – діалектику і альтернативні діалектиці погляди. В кінці ХХ століття в науковому знанні явилася ще одна з концепцій розвитку – синергетична, яку філософи швидше розглядають не як альтернативну діалектиці, а як взаємодоповнювальну в плані розуміння загального розвитку, світу, людства, окремої людини її свідомості, її можливостей пізнання всього того, що відбувається.

1. Вивчаючи названу тему, слід прийняти до уваги, що вже в античні часи, слово діалектика; яке в буквальному сенсі означало мистецтво вести бесіду, дискусію, тобто задавати питання і відповідати на них з метою досягнення істини шляхам протиборства думок і поглядів, набуло й іншого значення. Філософи помітили, що суперечність і мінливість мають місце не тільки в думках, але й у реальному житті. Одним з першовідкривачів цього був Геракліт.

Тому при вивченні цієї теми слід спочатку усвідомити визначення категорії «діалектика» і її історичні форми. Перша форма – стихійна діалектика античних філософів. Діалектика з елементами метафізики у філософії Нового часу (Р. Декарт, Б. Спіноза, Д. Дідро та ін.) була перехідним етапом до наступної другої форми діалектики – гегелівської, тобто законів і категорій розвитку, проте розвитку тільки ідеальної реальності – мислення і пізнання. Діалектика Г. Гегеля створила передумови для виникнення третьої форми діалектики – матеріалістичної. Потім проаналізувати в чому є різниця і що є спільного в цих формах діалектики.

2. Щоб з’ясувати суть діалектико-матеріалістичної концепції розвитку, потрібно зупинитися не тільки на визначенні цієї категорії, а й розглянути її поняття: принцип, зв'язок, закон, закономірність.

Після цього вивчити загальні закони розвитку і поняття якими вони оперують (закон єдності і боротьби протилежностей, закон взаємопереходу кількісних і якісних змін, закон заперечення).

3. Оскільки часто при розгляді філософських проблем часто вживаються терміни «категорія» і «поняття», потрібно вияснити їх сутність і в чому між ними відмінність.

4. Потрібно охарактеризувати, так звані парні категорії діалектики. Справа в тому, що всі категорії діалектики можна поділити на два види: субстанційні і співвідносні. Субстанційні категорії (наприклад: матерія, буття, розвиток, суперечність, якість, протилежність тощо) вживаються окремо, безвідносно до інших, співвідносні ж категорії органічно пов’язані одна з одною, передбачають одна одну, тобто з’ясувавши одну, не можна не враховувати іншу (одиничне і загальне; явище і сутність; форма і зміст; частина і ціле; причина і наслідок; випадковість і необхідність; можливість і дійсність).

5. Класичні і некласичні альтернативні діалектиці концепції розвитку слід охарактеризувати за схемою: що є причиною належності тієї чи іншої альтернативної концепції до класичної чи некласичної і коротко охарактеризувати зміст цієї концепції.

6. Сенергетична концепція розвитку намагається пояснити як у різних системах – фізичних, біологічних, хімічних і соціальних із хаосу, безладдя – виникає порядок (а вже те, що таким чином виникло, розвивається далі по діалектичним принципам і законам – однак знову ж до певної міри).