Тема 14. Управління організацією праці на підприємстві

Мета: засвоїти, закріпити та систематизувати знання студентів про управління організацією праці на підприємстві.

План вивчення теми

1. Управління організацією праці на державному рівні. Участь профспілок у поліпшенні організації праці.

2. Науково-методичне і правове забезпечення організації праці.

3. Управління організацією праці на підприємстві. Комплексний аналіз організації праці.

4. Впровадження і стимулювання заходів щодо вдосконалення організації праці.

Методичні рекомендації до самостійної роботи

Управління організацією праці здійснюється на трьох рівнях: державному, галузевому та на рівні підприємства.

На державному рівні:

• створення необхідної кількості робочих місць;

• міжгалузевий розподіл праці та її кооперація;

• організація системи підготовки та підвищення кваліфікації кадрів з урахуванням потреб народного господарства;

• розробка та прийняття законів, законодавчих та нормативних актів, що регулюють організацію праці;

• розробка загальних та методичних положень щодо організації, нормування та оплати праці;

• визначення нормативів для планування трудових показників у різних галузях;

• встановлення правил, норм, стандартів щодо санітарії, гігієни, охорони праці й техніки безпеки та інших вимог НОП, обов’язкових для всіх галузей.

На галузевому рівні:

• конкретизація заходів НОП з урахуванням специфічних особливостей галузей.

• створення типових проектів організації праці для масових професій робітників і службовців.

• розробка галузевих норм, нормативів, стандартів.

• контроль за дотриманням вимог галузевих стандартів, оптимальними умовами праці, впровадження підприємствами заходів НОП для підвищення продуктивності праці.

На рівні підприємства:

• планування заходів НОП, контроль за їх виконанням;

• розробка та впровадження комплексних заходів НОП для вдосконалення конкретних трудових процесів з урахуванням їх специфіки, техніки і технологій, що використовуються;

• систематичне вивчення і аналіз стану організації праці у кожному підрозділі підприємства, на кожному робочому місці;

• розробка заходів щодо матеріального і морального заохочення робітників за ініціативу і впровадження заходів НОП;

• вивчення та розповсюдження передового досвіду з НОП.

Науково-методичне і правове забезпечення організації праці забезпечується за допомогою правових акті, законів, а також принципів та правил що стосуються організації праці і слугують головним інструментарієм для фахівців з організації праці на підприємствах. Серед них:

Конституція України;

Кодекс законів про працю та ряд спеціальних законів;

Конвенції і рекомендації Міжнародної організації праці (МОП);

Постанови Кабінету Міністрів;

Нормативні документи;

Система стандартів;

СНІП (санітарні норми і правила).

Управління організацією праці – це процес цілеспрямованої дії на організаційні відносини, що виникають в процесі спільної трудової діяльності. Це забезпечує ефективне функціонування і розвиток системи організації праці.

Об'єктом управління (керованою підсистемою) виступає функціонуюча, діюча система організації праці на підприємстві (організації, фірмі).

Суб'єктом управління (підсистемою, що управляє) можуть бути органи державного і галузевого управління, підрозділи підприємств (організацій, фірм) і окремі працівники (групи працівників) - лінійні керівники різних рангів (бригадир, майстер, начальник відділу, начальник цеху, керівник підприємства), менеджер по управлінню персоналом, організатор праці і т.д.

Основними заходами щодо вдосконалення організації праці на рівні підприємства можуть бути такі: удосконалення розподілу і кооперації праці в колективі, оптимізація організації та обслуговування робочих місць; вивчення і впровадження передових прийомів і методів праці, удосконалення підбору, професійної підготовки і підвищення кваліфікації кадрів, удосконалення нормування і стимулювання праці, поліпшення умов праці та ділової робочої атмосфери у колективі, раціоналізація режиму праці та відпочинку, виховання сумлінного ставлення до праці тощо.