Тема 11. Організація професійної підготовки робітничих кадрів

Мета: засвоїти, закріпити та систематизувати знання студентів про організацію професійної підготовки робітничих кадрів.

План вивчення теми

1. Трудове, економічне виховання і профорієнтація молоді як передумова ефективної організації праці

2. Сутність і зміст кадрової політики підприємства в умовах ринкової економіки.

3. Форми і ефективність підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації робітничих кадрів і спеціалістів.

Методичні рекомендації до самостійної роботи

Рівень кваліфікації трудового потенціалу разом з організацією та мотивацією праці стає вирішальною ланкою в підвищенні конкурентоспроможності. Ці три складові — мотивація, організація, кваліфікація — пов’язані і взаємно доповнюють одна одну.

У зв’язку з цим великого значення набувають такі завдання управління:

• визначення напрямків розвитку професійної освіти з метою задоволення потреб економіки в працівниках певних професій та кваліфікації, що відповідають вимогам структурних змін та технічному рівню виробництва;

• організація підготовки, перепідготовки й підвищення кваліфікації наявної робочої сили у зв’язку з її перерозподілом між галузями, регіонами та підприємствами;

• підготовка працівників за новими перспективними професіями;

• розроблення державних навчальних стандартів, збереження якості професійної освіти, що відповідає вимогам розвитку економіки;

• надання усім громадянам однакових можливостей у виборі й отриманні професій;

• сприяння трудовій активності населення, розвитку підприємництва і різних форм самозайнятості;

• виховання працівників нового типу, конкурентоспроможних на ринку праці.

Велике значення в удосконаленні функціонування системи загальної і професійної освіти населення та підвищення якості трудового потенціалу має професійна орієнтація.

У прийнятій урядом України «Концепції державної системи професійної орієнтації населення» поняття профорієнтація визначено як комплексну науково обґрунтовану систему форм, методів і засобів впливу на особистість з метою оптимізації її професійного самовизначення на основі врахування особистісних характеристик індивіда та потреб ринку робочої сили. Професійна орієнтація спрямована на досягнення збалансованості між професійними інтересами та можливостями людини і потребами суспільства в конкретних видах трудової діяльності, вона покликана сприяти цілеспрямованому розвитку особистості, здібностей людини, зростанню її професіоналізму, працездатності, збереженню здоров’я.

Професійна освіта як органічна складова безперервної освіти покликана відігравати провідну роль у технологічному оновленні всіх галузей.

Підготовка кадрів робітничих професій здійснюється в професійно-технічних закладах, в навчальних комбінатах, безпосередньо на виробництві та в середньоосвітніх школах.

Крім підготовки кадрів робітничих професій, великого значення набуває підвищення їх кваліфікації. Підвищення кваліфікації – це безперервно організоване навчання працівників, спрямоване на удосконалення їх професійних й економічних знань, умінь та навичок.

Кваліфікація працівників — це рівень професійної придатності, що забезпечується сукупною наявністю у працівників загальноосвітніх і спеціальних знань, умінь, здібностей, досвіду та трудових навичок, необхідних для виконання робіт певної складності за відповідною професією чи спеціальністю. .

В навчанні робітників виділяють:

- підготовку нових кадрів;

- перепідготовку і навчання іншим (суміжним) професіям;

- підвищення кваліфікації.

Відносно фахівців і керівників навчальна функція підприємства виявляється перш за все в організації підвищення їх кваліфікації.

Отже, професійну освіту слід розглядати як необхідність підвищення загального технічного і професійного рівня трудового потенціалу, з одного боку, та забезпечення соціального захисту робітників — з іншого.