Питання для самоконтролю

1. Як економічно оцінити зміни умов праці?

2. Як впливають умови праці на її результативність?

3. Які шляхи поліпшення умов праці й існуючі проблеми в цій галузі?

4. Як класифікуються чинники, що формують умови праці на підприємстві?

Тести

1. Фактори, які впливають на виробничий процес та працівника, та визначаються географічним місцезнаходженням підприємства, називаються:

а) природні;

б) соціально-психологічні;

в) виробничі;

г) соціально-економічні.

2. Фактори, які впливають на виробничий процес та працівника, що визначаються системою прийнятого в державі трудового законодавства, сукупністю соціальних благ та гарантій, називаються:

а) природні;

б) соціально-психологічні;

в) виробничі;

г) соціально-економічні.

3. Людина не може впливати на такі фактори:

а) природні, соціально-економічні, виробничі, соціально-психологічні;

б) виробничі та соціально-економічні;

в) природні та соціально-психологічні;

г) виробничі, соціально-економічні та соціально-психологічні;

д) виробничі та соціально-психологічні;

е) природні та виробничі;

є) природні та соціально-економічні.

4. Укажіть скільки існує категорій важкості праці:

а) 3;

б) 4;

в) 5;

г) 6;

д) 7;

е) 8.

5. До факторів формування умов праці, які опосередковано впливають на людину, відносять:

а) санітарно-гігієнічні;

б) соціально-економічні;

в) естетичні;

г) соціально-психологічні;

д) природні;

е) техніко-організаційні;

ж) психофізіологічні;

з) технічні.

Завдання до самостійного опрацювання та конспектування окремих питань теми

Вивчення та конспектування теоретичного матеріалу з питання «Аналіз і оцінка умов праці, напрямки їх поліпшення».

Бібліографічний список

3,9, 19, 27, 29, 35, 38, 40

Тема 10. Режими праці та відпочинку

Мета: засвоїти, закріпити та систематизувати знання студентів про режими праці та відпочинку, їх типи та значення для підвищення ефективності праці.

План вивчення теми

1. Режими праці та відпочинку, їх основні типи та значення для підвищення ефективності праці.

2. Методи раціоналізації режимів праці та відпочинку.

3. Соціально-економічна ефективність заходів щодо поліпшення умов праці.

Методичні рекомендації до самостійної роботи

Режим праці та відпочинку – це регламентоване чергування періодів роботи та перерв на відпочинок протягом робочої зміни, доби, тижня, року.

Види режиму праці й відпочинку:

• Змінний режим – визначає загальну тривалість робочої зміни, час її початку та закінчення, тривалість обідньої перерви, праці, а також частоту регламентованих перерв на відпочинок;

• Добовий режим – охоплює кількість змін роботи за добу, час відновлення працездатності між змінами;

• Тижневий режим – передбачає різні графіки змінності, кількість і порядок надання вихідних днів, порядок переходу працівників з однієї зміни в іншу.

• Річний режим праці й відпочинку визначає кількість робочих та неробочих днів у даному періоді, кількість працівників, які йдуть у відпустку, тривалість основних та додаткових відпусток та їхній графік.

Науковою основою для побудови раціональних режимів праці і відпочинку є динаміка працездатності людини, що відображає вплив на організм всього комплексу умов праці.

При розробці режимів праці і відпочинку необхідно керуватися наступними загальними правилами:

• дотримання встановленої законом загальної тривалості робочого часу;

• забезпечення рівномірного чергування часу роботи і перерв між змінами, для чого розраховується тривалість циклу обороту змін — періоду, за який всі працівники відпрацюють у всіх змінах, передбачених графіком;

• забезпечення повного використання обладнання і робочого часу для підвищення продуктивності праці;

• обмеження кількості змінних графіків на підприємстві, оскільки це утруднює процес управління.

Раціоналізація тижневих режимів праці і відпочинку значною мірою пов’язана з вирішенням питання змінності, організацією багатозмінної роботи і впровадженням відповідних графіків. Основними завданнями при розробці графіків змінності є:

• скорочення кількості нічних змін;

• зменшення чисельності працівників, які зайняті в нічних змінах;

• обмеження загальної тривалості роботи в нічний час;

• створення умов для нормальної роботи і відпочинку в нічну зміну.

Для оцінки ефективності впровадження науково обгрунтованих режимів праці і відпочинку у виробничих умовах використовують показники продуктивності праці. З цією метою розраховують індекс продуктивності праці за зміну при існуючому і новому режимах.

Також ефективність нового режиму праці і відпочинку може бути оцінена на основі соціологічних досліджень щодо задоволення працівників таким режимом, рівня їх стомлення і відновлення працездатності під час відпочинку.

Заходи щодо поліпшення умов праці на виробництві регламентуються українським законодавством.

Державне управління охороною праці та державне регулювання умов праці в Україні здійснюють Кабінет Міністрів України, Державний департамент з нагляду за охороною праці, Міністерства та інші центральні органи державної виконавчої влади, місцева державна адміністрація, місцеві Ради народних депутатів.

Громадський контроль за додержанням законодавства про охорону праці здійснюють профспілки та трудові колективи через уповноважених. Вони контролюють:

• умови праці на робочих місцях, безпеку технологічних процесів, машин, механізмів, стан засобів колективного та індивідуального захисту;

• режими праці та відпочинку;

• використання праці жінок, неповнолітніх та інвалідів;

• забезпечення працівників засобами індивідуального захисту;

• пільги й компенсації, що надаються працівникам за роботу з важкими та шкідливими умовами праці:

• відшкодування власником шкоди працівникам у разі погіршення здоров'я або заподіяння моральної шкоди.

Закон України «Про охорону праці» визначає соціально-економічні, організаційно-технічні, санітарно-гігієнічні та лікувально-профілактичні заходи з охорони праці.