
- •Передмова
- •Основні поняття і вихідні положення термодинаміки
- •Математичний апарат термодинаміки
- •Теоретичні відомості
- •1.2. Приклади характерних задач з розв’язанням
- •1.3. Задачі для самостійного розв’язування
- •Перше начало термодинаміки
- •Теоретичні відомості
- •2.2. Приклади характерних задач з розв’язанням
- •2.3. Задачі для самостійного розв’язування
- •Друге начало термодинаміки
- •Теоретичні відомості
- •3.2. Приклади характерних задач з розв’язанням
- •3.3. Задачі для самостійного розв’язування
- •Коефіцієнт корисної дії (ккд) циклів. Цикл карно
- •Теоретичні відомості
- •4.2. Приклади характерних задач з розв’язанням
- •4.3. Задачі для самостійного розв’язування
- •Медод термодинамічних потенціалів
- •Теоретичні відомості
- •5.2. Приклади характерних задач з розв’язанням
- •5.3. Задачі для самостійного розв’язування
- •Складні системи і системи зі змінним числом частинок
- •Теоретичні відомості
- •6.2. Приклади характерних задач з розв’язанням
- •6.3. Задачі для самостійного розв’язування
- •Третє начало термодинаміки
- •Теоретичні відомості
- •7.2. Приклади характерних задач з розв’язанням
- •7.3. Задачі для самостійного розв’язування
- •Умови рівноваги і стійкості термодинамічних систем. Фазові переходи
- •Теоретичні відомості
- •8.2. Приклади характерних задач з розв’язанням
- •1) І у воді в присутності кристалів обох солей і пари;
- •2) Цих солей у присутності льоду, кристалів обох солей і пари;
- •3) Цукру в воді і гасі в присутності льоду і пари.
- •8.3. Задачі для самостійного розв’язування
- •Деякі застосування термодинаміки
- •Теоретичні відомості
- •9.2. Приклади характерних задач з розв’язанням
- •9.3. Задачі для самостійного розв’язування
- •Нерівноважна термодинаміка
- •Теоретичні відомості
- •10.2. Приклади характерних задач з розв’язанням
- •10.3. Задачі для самостійного розв’язування
4.2. Приклади характерних задач з розв’язанням
У задачах цього розділу пропонується самостійно зобразити цикли у відповідних координатах.
Задача 1. Визначити ККД циклу Отто, що складається з двох адіабат і двох ізохор. Відомий ступінь стиснення газу, який можна вважати ідеальним.
Розв’язання.
На ділянках кожної з адіабат
тому розглянемо кількості теплоти
і
відповідно в процесі ізохорного
охолодження від температури
до
і ізохорного
нагрівання від
до
.
З першого начала з урахуванням
маємо
(1)
Аналогічно
(2)
Оскільки
і
,
визначаємо, що
і
Отже, з (1) і (2) знаходимо
(3)
Використовуючи
рівняння адіабати
ідеального газу, пов’яжемо стани на
адіабатичних ділянках
і
відповідно:
(4)
(5)
Перемноживши
(4)
і (5),
отримаємо:
або
(6)
Запишемо тепер результат (3) у вигляді
(7)
звідки, використовуючи (6), знайдемо
(8)
Оскільки
за умовою
, рівність (5)
можна записати як
1
. (9)
Підставляючи (9) у (8), остаточно отримуємо:
1
.
Задача
2. Визначити ККД циклу Ленуара, що
складається з трьох процесів: ізобарного,
ізохорного і процесу адіабатичного
охолодження. Робочою речовиною є
ідеальний газ. Відомою величиною вважати
ступінь
підвищення тиску.
Розв’язання.
На ділянці адіабати маємо
.
Позначимо через
кількість теплоти в процесі ізобарного
стиснення при тиску
від об’єму
до
.
З першого начала запишемо:
(1)
де і – температури кінцевого і початкового станів відповідно. Для одного моля газу з термічного рівняння стану знаходимо:
(2)
звідки,
підставляючи
і
в (1),
з урахуванням
отримуємо:
(3)
де
Нехай
кількість
теплоти на ділянці ізохори
при збільшенні тиску від
до
.
Оскільки
,
маємо
(4)
тут
аналогічно (2):
і (4)
набирає вигляду
(5)
Маючи
на увазі, що за умовою
і крім того
для
з (5)
знаходимо
(6)
Оскільки
і
,
маємо:
Отже, використовуючи (3)
і (6),
отримуємо
(7)
На
підставі рівняння адіабати для ідеального
газу
пов’яжемо стани
і
:
звідки
. (8)
Підставляючи (8) у (7), остаточно знаходимо
. (9)
Задача
3. Визначити ККД теплової машини з
ідеальним газом, що працює за циклом
Стірлінга, який складається з двох
ізохор
і двох ізотерм
Відомими вважати ступінь
стиснення і ступінь
підвищення температури.
Розв’язання. Нехай T2 T1 і V2 V1; тоді за умовою
(1)
Для
одного моля газу на ділянці ізотерми
з урахуванням
маємо
. (2)
На
ділянці ізохори
запишемо:
. (3)
Аналогічно
на ізотермі
:
, (4)
і
на ізохорі
:
(5)
Оскільки
маємо
і
.
Отже, з (2) (4) отримуємо:
(6)
З урахуванням і (1) остаточно знаходимо
Задача
4. Знайти ККД циклу чотирьохтактного
двигуна Дизеля, що складається з таких
процесів: 1) адіабатне стиснення від
об’єму
до
,
2) ізобарне розширення від об’єму
до
,
3) адіабатне розширення від об’єму
до
,
4) ізохорне охолодження до початкового
тиску. Вважати відомими ступінь
стиску і ступінь
попереднього розширення. Прийняти
також, що робоча суміш є ідеальним газом.
Розв’язання.
На обох ділянках адіабат маємо
.
Нехай
кількість
теплоти на ділянці ізобарного
розширення із зміною температури від
до
,
а
на
ділянці ізохорного
охолодження зі стану
в стан
.
Тоді в позначеннях умови задачі з першого
начала запишемо:
(1)
З термічного рівняння стану для одного моля ідеального газу маємо:
(2)
Підставляючи
(2)
в (1),
з урахуванням
отримаємо:
(3)
де
.
Для
кількості теплоти
(на
цій ділянці
)
знаходимо:
, (4)
і після використання рівняння Менделєєва-Клапейрона:
(5)
Через
те, що
і
,
маємо:
і
.
Тоді з (3)
і (5)
отримуємо:
(6)
З урахуванням даних умови результат (6) можна переписати у вигляді
(7)
Пов’язуючи
крайні точки адіабат циклу рівнянням
,
отримаємо:
(8)
Підставляючи (8) в (7), остаточно знайдемо
Задача 5. Знайти ККД циклу, що складається з двох адіабатичних і двох ізобаричних процесів, якщо відомий ступінь підвищення тиску при адіабатичному стисненні. Робочою речовиною є ідеальний газ.
Розв’язання.
Аналіз даного кругового процесу дозволяє
зробити висновок, що система отримує
тепло на ділянці ізобаричного (при
)
розширення від об’єму, скажімо,
до
.
Отже, відповідну кількість теплоти
можна записати у вигляді
, (1)
де
і
– температури в станах відповідно
і
.
Кількість
теплоти
,
відданої системою на ділянці ізобаричного
(при
)
стиснення від об’єму
до
,
знайдемо аналогічно:
, (2)
де
і
– температури в станах відповідно
і
.
Використовуючи (1), (2), і з урахуванням термічного рівняння стану для шуканого ККД запишемо
(3)
Параметри
у вершинах циклу можна пов’язати
рівняннями адіабат:
(4)
де . Перемножуючи рівності (4), знайдемо:
. (5)
Оскільки
за умовою
,
за допомогою співвідношення (5)
для виразу (3)
отримаємо:
(6)
Використовуючи першу з рівностей (4), запишемо
(7)
звідки остаточно знайдемо
Задача
6. Визначити ККД “усіченого” циклу
Карно, який складається з ізотерми,
адіабати і процесу, в якому абсолютна
температура лінійно зменшується в
разів із зростанням ентропії.
Розв’язання.
Знайдемо кількості теплоти
і
відповідно на ізотермічній ділянці
циклу і на ділянці, де абсолютна
температура лінійно зменшується від
до
із зростанням ентропії. Позначимо
граничні значення ентропії через
і
.
Тоді на підставі (3.4)
запишемо
(1)
Оскільки
на цій ділянці циклу
маємо
тобто на ізотермі робоче тіло віддає
тепло.
Для
вирахування
запишемо рівняння
для лінії, що проходить через точки
і
:
(2)
Тоді
(3)
Оскільки
,
то на цій ділянці циклу робоче тіло
поглинає тепло. Звідси маємо:
і
Отже, для шуканого значення ККД запишемо:
Підставляючи
сюди (1)
і (3),
з урахуванням
остаточно знайдемо
Задача
7. Визначити ККД циклу з ідеальним газом,
який складається з ізохори, ізобари і
процесу, в якому тиск змінюється за
законом
,
а температура зменшується у
разів.
Розв’язання. Позначимо максимальну температуру в циклі через Т1, а відповідні значення тиску і об’єму через Р2 і V2. Позначимо також через Р1 і V1 тиск і об’єм в стані з мінімальною температурою Т2 циклу, а через Т3 температуру в стані з тиском Р2 і об’ємом V1.
Кількість теплоти Q12 в процесі стиску газу за законом P = aV від об’єму V2 до V1 запишемо з першого начала:
. (1)
Для
одного моля з термічного рівняння стану
знайдемо V=
=
,
звідки
. (2)
З урахуванням (2) перепишемо (1) у вигляді
. (3)
На ділянці ізохори (dV= 0) аналогічно маємо
. (4)
Для ізобаричного процесу знаходимо:
. (5)
Відзначимо,
що Q12
0,
Q23
0,
Q31
0.
Отже, Q2
=
,
Q1
= Q23
+ Q31.
Додаючи (4)
і
(5), запишемо
. (6)
З рівняння Менделєєва-Клапейрона з урахуванням зв’язку P = aV і співвідношення (2) знайдемо проміжну температуру Т3:
. (7)
Підставляючи (7) у (6), для ККД даного циклу з (3) і (6) отримуємо:
або після алгебраїчних перетворень (беручи до уваги, що R = CP CV, ):
. (8)
Оскільки за умовою , шуканий ККД остаточно набирає вигляду:
.
Задача 8. Визначити ККД циклу з ідеальним газом, який складається з двох ізобар і двох ізохор. Відоме відношення максимальної до мінімальної температури в циклі, і що дві вершини циклу належать одній ізотермі.
Розв’язання. Робота W, яку виконує система за цикл, може бути записана у вигляді
. (1)
Оскільки в координатах P,V даний цикл має форму прямокутника, а геометричний зміст інтегралу в (1) є площа циклу в цих координатах, знайдемо:
, (2)
де P2, P1 і V2, V1 граничні значення координат, які обмежують ділянки ізохор та ізобар циклу.
На двох з чотирьох ділянок циклу кількість теплоти буде додатним. Це відрізки ізохорного (при V = V1) збільшення тиску від Р1 до Р2 та ізобарного (при Р = Р2) розширення від V1 до V2. Отже, кількість теплоти Q1, яку отримала система за цикл, після інтегрування Q за цими ділянками дорівнюватиме
, (3)
де Т2 температура в стані (P2, V1), Т3 в стані (P2 , V2), Т1 в стані (P1, V1).
З (3) і (2) запишемо ККД циклу:
. (4)
Позначивши температуру стану (P1, V2) через Т4, пов’яжемо рівнянням Менделєєва-Клапейрона (для 1 моля) “вершинні” стани циклу:
P2V1 = RT2, P1V2 = RT4, P2V2 = RT3, P1V1 = RT1 . (5)
Перемноживши перше і друге, а потім третє й четверте з рівностей (5), і порівнюючи результати, одержимо
Т1Т3 = Т2Т4 . (6)
З умови задачі видно, що Т1 мінімальна температура циклу, Т3 максимальна, а Т2 = Т4. Отже, з (6) маємо:
. (7)
Розкриваючи дужки в чисельнику формули (4) та використовуючи рівності (5) і (7), знайдемо
. (8)
Маючи
на увазі, що для одного моля R
= CP
CV,
а за умовою
,
після простих алгебраїчних перетворень
приводимо результат (8)
до
кінцевого вигляду
.
Задача 9. Цикл складається з ізобари, ізохори і процесу, в якому тиск лінійно зменшується з підвищенням у разів об’єму ідеального газу. Знайти умову, за якою система на останній ділянці циклу тільки віддає тепло, та визначити для цього випадку ККД циклу.
Розв’язання.
Віддача
системою теплоти (Q
0) на
діагональній ділянці циклу відповідає
зменшенню ентропії (S
0) на всій
цій ділянці. Отже, адіабати з сім’ї
адіабат
ідеального газу можуть перетинати цю
ділянку лише в одній точці кожна, а їхній
нахил в точках перетину повинен бути
менший за нахил самої діагональної
ділянки. Саме ця умова забезпечує
зменшення ентропії, а тому й віддачу
теплоти на даному відрізку циклу.
Математично її можна записати у вигляді
, (1)
де
P1,
V1
мінімальні тиск і об’єм у циклі, P2,
V2
максимальні,
коефіцієнт нахилу діагональної ділянки
циклу. Ліва частина нерівності (1)
виражає
похідну в точці (V1,
P2)
від
тієї адіабати, яка проходить через цю
вершину циклу. Оскільки для адіабати
,
з (1)
знаходимо:
або
. (2)
Далі
позначимо
.
Оскільки за умовою
,
нерівність (2)
можна
переписати як
або
;
. (3)
Нерівності (3) виражають для параметрів циклу , , умови, за яких на всій діагональній ділянці циклу система тільки віддає тепло.
Відзначимо, що лише на ізохорному відрізку (при збільшенні тиску від Р1 до Р2) система поглинає тепло. Отже,
, (4)
де Т2 температура в стані (P2, V1), Т1 в стані (P1, V1). За допомогою рівняння Менделєєва-Клапейрона вираз (4) запишемо у вигляді
. (5)
Роботу W, яку газ виконав за цикл, знайдемо як площу циклу:
. (6)
Отже, для ККД циклу за умов (3) маємо:
. (7)
Враховуючи, що R = CP CV і , остаточно одержимо:
.