
- •Передмова
- •Основні поняття і вихідні положення термодинаміки
- •Математичний апарат термодинаміки
- •Теоретичні відомості
- •1.2. Приклади характерних задач з розв’язанням
- •1.3. Задачі для самостійного розв’язування
- •Перше начало термодинаміки
- •Теоретичні відомості
- •2.2. Приклади характерних задач з розв’язанням
- •2.3. Задачі для самостійного розв’язування
- •Друге начало термодинаміки
- •Теоретичні відомості
- •3.2. Приклади характерних задач з розв’язанням
- •3.3. Задачі для самостійного розв’язування
- •Коефіцієнт корисної дії (ккд) циклів. Цикл карно
- •Теоретичні відомості
- •4.2. Приклади характерних задач з розв’язанням
- •4.3. Задачі для самостійного розв’язування
- •Медод термодинамічних потенціалів
- •Теоретичні відомості
- •5.2. Приклади характерних задач з розв’язанням
- •5.3. Задачі для самостійного розв’язування
- •Складні системи і системи зі змінним числом частинок
- •Теоретичні відомості
- •6.2. Приклади характерних задач з розв’язанням
- •6.3. Задачі для самостійного розв’язування
- •Третє начало термодинаміки
- •Теоретичні відомості
- •7.2. Приклади характерних задач з розв’язанням
- •7.3. Задачі для самостійного розв’язування
- •Умови рівноваги і стійкості термодинамічних систем. Фазові переходи
- •Теоретичні відомості
- •8.2. Приклади характерних задач з розв’язанням
- •1) І у воді в присутності кристалів обох солей і пари;
- •2) Цих солей у присутності льоду, кристалів обох солей і пари;
- •3) Цукру в воді і гасі в присутності льоду і пари.
- •8.3. Задачі для самостійного розв’язування
- •Деякі застосування термодинаміки
- •Теоретичні відомості
- •9.2. Приклади характерних задач з розв’язанням
- •9.3. Задачі для самостійного розв’язування
- •Нерівноважна термодинаміка
- •Теоретичні відомості
- •10.2. Приклади характерних задач з розв’язанням
- •10.3. Задачі для самостійного розв’язування
1) І у воді в присутності кристалів обох солей і пари;
2) Цих солей у присутності льоду, кристалів обох солей і пари;
3) Цукру в воді і гасі в присутності льоду і пари.
Розв’язання. Число термодинамічних ступенів вільності визначається різницею правої та лівої частин нерівності (8.33):
.
1)
У цьому випадку маємо одну газоподібну
фазу (пара),
одну рідку фазу (розчин)
і дві тверді фази (кристали
і
),
тобто
.
Число компонентів
дорівнює кількості сортів частинок
системи (
,
,
),
тобто
.
Отже, маємо
.
2)
У цьому випадку також
,
але додаються кристали льоду, тому
і взагалі
.
3)
У цьому випадку
(вода,
цукор, гас)
та
(пара,
два розчини, лід),
тому
.
Задача 8. Визначити залежність тиску насиченої пари над краплею від радіуса краплі.
Розв’язання. Через поверхневий натяг змінюється умова механічної рівноваги між краплею і насиченою парою біля цієї краплі. Це призводить до залежності тиску насиченої пари краплі від її розміру. Знайдемо цю залежність.
Нехай крапля рідини (фаза (')) має радіус і знаходиться в рівновазі з її парою (фаза ('')). Умова рівноваги для нашого випадку береться з (8.32) і має вигляд
. (1)
Тиск
в парі
відлічуватимемо від тиску
для плоскої поверхні поділу, для якої
умова рівноваги виражається як
. (2)
Через малу стисливість рідини можна наближено записати
(3)
або,
враховуючи (8.38),
а також, що
:
, (4)
де
-
об’єм, який припадає на одну частинку
в рідкій фазі.
Вважаючи
пару ідеальним газом, її хімічний
потенціал
можна представити у вигляді
,
звідки
(5)
Оскільки ліві частини (4) і (5) збігаються (через рівності (1) та (2)), прирівнюючи їх праві частини, остаточно отримаємо шукану залежність:
.
З одержаної формули видно, що тиск насиченої пари малих крапель більший, ніж у великих. Тому система з крапель різних розмірів завжди знаходиться в стані нестійкої рівноваги: малі крапді випаровуються, а великі зростають.
Задача
9. Враховуючи питому (молярну)
теплоту переходу “рідина-пара”
постійною величиною, показати, що тиск
насиченої пари змінюється із зміною
температури за експоненціальним законом.
Розв’язання. За рівнянням Клапейрона-Клаузіуса (8.42) маємо
, (1)
де
-
молярний об’єм пари,
-
молярний об’єм рідини. Вдалині від
критичної точки вважатимемо
.
Тому, приймаючи, що насичена пара
задовольняє термічному рівнянню стану
ідеального газу, (1)
можна переписати у вигляді
. (2)
Інтегруючи (2), одержуємо
,
звідки остаточно
,
що й потрібно було довести.
Задача
10. При низькій температурі теплоємність
металів пропорційна
.
Якщо метал переходить у надпровідний
стан, то його теплоємність
пропорційна
.
Показати, що при критичній температурі
.
Розв’язання. За умовою можна записати
,
, (1)
де
,
-
сталі. Використовуючи формулу
,
разом з (1)
маємо
(2)
та
. (3)
Інтегруючи (2) та (3), одержимо
,
. (4)
Однак,
при критичній температурі
(фазовий
перехід другого роду),
що, повертаючись до (1)
і (2),
дає
.