
- •Передмова
- •Основні поняття і вихідні положення термодинаміки
- •Математичний апарат термодинаміки
- •Теоретичні відомості
- •1.2. Приклади характерних задач з розв’язанням
- •1.3. Задачі для самостійного розв’язування
- •Перше начало термодинаміки
- •Теоретичні відомості
- •2.2. Приклади характерних задач з розв’язанням
- •2.3. Задачі для самостійного розв’язування
- •Друге начало термодинаміки
- •Теоретичні відомості
- •3.2. Приклади характерних задач з розв’язанням
- •3.3. Задачі для самостійного розв’язування
- •Коефіцієнт корисної дії (ккд) циклів. Цикл карно
- •Теоретичні відомості
- •4.2. Приклади характерних задач з розв’язанням
- •4.3. Задачі для самостійного розв’язування
- •Медод термодинамічних потенціалів
- •Теоретичні відомості
- •5.2. Приклади характерних задач з розв’язанням
- •5.3. Задачі для самостійного розв’язування
- •Складні системи і системи зі змінним числом частинок
- •Теоретичні відомості
- •6.2. Приклади характерних задач з розв’язанням
- •6.3. Задачі для самостійного розв’язування
- •Третє начало термодинаміки
- •Теоретичні відомості
- •7.2. Приклади характерних задач з розв’язанням
- •7.3. Задачі для самостійного розв’язування
- •Умови рівноваги і стійкості термодинамічних систем. Фазові переходи
- •Теоретичні відомості
- •8.2. Приклади характерних задач з розв’язанням
- •1) І у воді в присутності кристалів обох солей і пари;
- •2) Цих солей у присутності льоду, кристалів обох солей і пари;
- •3) Цукру в воді і гасі в присутності льоду і пари.
- •8.3. Задачі для самостійного розв’язування
- •Деякі застосування термодинаміки
- •Теоретичні відомості
- •9.2. Приклади характерних задач з розв’язанням
- •9.3. Задачі для самостійного розв’язування
- •Нерівноважна термодинаміка
- •Теоретичні відомості
- •10.2. Приклади характерних задач з розв’язанням
- •10.3. Задачі для самостійного розв’язування
6.3. Задачі для самостійного розв’язування
6.1. Показати, що будь-який інтенсивний параметр є однорідною функцією нульового степеня екстенсивних змінних.
6.2. Довести, що для випадку, коли незалежними змінними системи є тиск , ентропія і зовнішні параметри крім об’єму , термодинамічним потенціалом буде ентальпія , визначена для простої -системи.
6.3. Показати, що для системи, яка складається з двох однотипних компонентів, можлива логарифмічна залежність хімічних потенціалів і цих компонентів від складу (тобто від концентрацій і відповідно).
6.4. Для
ідеального газу відомо, що
(
число
молекул,
).
Знайти для нього хімічний потенціал
.
6.5. Система складається з частинок одного сорту. Довести співвідношення
.
6.6. Довести співвідношення для різниці теплоємностей
Розділ 7
Третє начало термодинаміки
Теоретичні відомості
Формулювання.
Зараз
відомо, що при наближенні абсолютної
температури термодинамічної системи
до нуля остання починає набувати
особливих
квантових властивостей. Проявлення
таких властивостей у багаточастинкових
систем виявлено в першому десятиріччі
-го
століття в умовах експериментального
досягнення достатньо низьких температур
.
У результаті узагальнення багатьох
дослідних даних В. Нернстом був
сформульований фізичний закон
третє
начало термодинаміки,
відповідно до якого з
наближенням температури
до
0 К
ентропія
будь-якої
рівноважної системи в ізотермічних
процесах перестає залежати від будь-яких
термодинамічних параметрів стану,
прагнучи до деякого постійного значення
.
Пізніше
М. Планк доповнив це твердження
припущенням, що
.
Отже, математично третє начало можна
записати у вигляді
(7.1)
де
будь-який
термодинамічний параметр. Як бачимо,
згідно з (7.1) при
зникає різниця між ізотермічним і
адіабатним процесами. Звернемо також
увагу на те, що при
на діаграмі
вісь ентропії
повинна зливатися в точку, тому коректно
її проводити на рівні деякої температури
вище
.
Зараз справедливість третього начала
обгрунтована для усіх рівноважних
систем. Підкреслимо також (квантова
статистика це показує), що третє начало
термодинаміки є макроскопічним
проявленням квантових властивостей
багаточастинкових систем при низьких
температурах.
Наслідки.
З
третього начала безпосередньо випливає
недосяжність температури
.
Дійсно, послідовне охолодження
термодинамічної системи можна реалізувати
чергуванням адіабатного і ізотермічного
процесів. Спершу система здійснює роботу
,
що в умовах
призводить до зниження температури,
потім відбувається ізотермічне
відновлення значень зовнішніх параметрів,
яке супроводжується зменшенням ентропії,
і т.д. Однак при кожному наступному
ізотермічному процесі зменшення ентропії
відповідно до (7.1) буде слабшати, що не
дозволить за скінченне число кроків
досягти
.
До цієї температури можна лише асимптотично
наближатися.
Виявляється, що з недосяжності в свою чергу можна вивести (7.1), тобто цей наслідок логічно еквівалентний третьому началу термодинаміки.
Наступний
важливий наслідок стосується поведінки
термічних коефіцієнтів
і
при
.
З визначень (0.20) і (0.22) маємо:
Із співвідношень Максвелла (5.21) і (5.14)
відповідно знаходимо, що при цьому
і
.
На основі (7.1) робимо остаточний висновок,
що термічні коефіцієнти розширення
і пружності
наближаються до нуля при
.
Цей же висновок очевидний і для
термодинамічних коефіцієнтів
і
.
У загальному випадку для системи з
зовнішнім параметром
на тій же підставі отримуємо
(7.2)
при
.
Покажемо тепер, що з третього начала випливає наближення до нуля теплоємностей і при . Узагальнюючи результати задачі 1 з розділу 3 на Aa-систему, з них можна записати формули для ентропії:
(7.3)
Оскільки
за третім началом ентропія при
залишається скінченною величиною,
інтеграли (7.3) в нижній межі повинні
збігатися. Для цього
і
в свою чергу повинні мати асимптотику:
,
де
.
Звідси при
з необхідністю маємо
.