4. Розвиток промисловості урср наприкінці 50-х – у першій половині 60-х років

Підвищення темпів розвитку

Економіка СРСР, за часів «Відлиги», сягнула на новий щабель свого розвитку. Темпи розвитку промисловості в УРСР перевищували середні показники по всій країні.

У 1959-1965 роках впроваджувався в життя семирічний план розвитку економіки.

Нове в українській промисловості

1) розвиток машинобудування і приладобудування:

- у Луганську і Харкові почали виготовляти тепловози (перехід з парової на тепловозну і електровозну тягу);

- розвивалося легке автомобілебудування (Запоріжжя – ЗАЗ);

- розвивалося автобусобудування (Львів – ЛАЗ);

- виготовлялися суховантажні суда і риболовецькі траулери в Миколаєві;

ЗАЗ 965 «Запорожець» ЛАЗ 695 ТУ -104 Аеродром

2) розвиток літакобудування (Харківський авіазавод – швидкісний турбореактивний літак ТУ -104; Київський авіазавод – турбогвинтовий лайнер АН-24 і реактивний повітряний лайнер ТУ-124);

3) побудовані нові заводи (КРАЗ – вантажні машини, завод важких пресів, завод бурякозбиральних комбайнів у Дніпропетровську, трансформаторний завод у Запоріжжі тощо);

4) модернізація технічного обладнання (за 1961-1965 рр. модернізовано 50 тисяч одиниць техніки);

5) продовжувався розвиток газової, вугільної промисловості; освоєні нові вугільні басейни – Львівсько-Волинський і Дніпровський, нові газові родовища тощо( по виробництву металургії УРСР випередила передові країни світу);

6) розвиток хімічної промисловості (35 нових заводів, хімічні підприємства в Лисичанську, Горлівці, Дніпропетровську, Черкасах, Чернігові, інші);

7) побудова низки теплових і гідро – електростанцій (Кременчуцька, Дніпродзержинська, Київська, Каховська, Сімферопольська ГЕС);

8) помітні зрушення відбулися в легкій і харчовій промисловості (700 підприємств, випуск товарів широкого вжитку).

Офіційна ідеологія в ті часи цінувала трудящу людину. Збільшилася зарплата. Впроваджувалося соцзмагання: «Рух за комуністичне відношення до праці», боротьба за звання «Ударник комуністичної праці». Металурги, шахтарі, будівельники ставали героями книг, кінофільмів, пісень.

Але були й недоліки: нові технології впроваджувалися в недостатній кількості; кількість і асортимент товарів збільшилися, але якість їх залишалася невисокою; траплялися випадки штучних завищень показників.

Мало піклувалися про екологію. Водосховища затопили великі масиви плодородних земель, села. Хімічні викиди отруювали повітря і воду. Незважаючи на певні зрушення, легка і харчова промисловості помітно відставали.

Колгоспники їдуть на роботу Техніка на колгоспному полі М.Хрущов з кукурудзою

4. Становище сільського господарства в період «Відлиги»

Прогресивні зрушення

Розуміючи, що сільськогосподарський сектор знаходиться у найкритичнішому стані, М.С.Хрущов прагнув саме тут домогтися швидких зрушень:

1) були підвищені ціни на с/г продукцію колгоспів і радгоспів, що викликало більшу зацікавленість колгоспників у результатах праці;

2) з 1958 року розпочалася реорганізація МТС; колгоспи могли викупляти техніку у держави;

3) у 1959-1965 рр. відбулося укрупнення колгоспів (малі господарства, селища, хутори ліквідовувалися, як економічно безперспективні, утворювалися більш рентабельні господарства);

4) відбулося збільшення капіталовкладень у с/г: постачалися мінеральні добрива, техніка(трактори, комбайни, автомобілі);

5) продовжувалося освоєння цілинних земель (Казахстан, Північний Кавказ, Південна Сибір, Приуралля тощо; у 1954-1956 рр. з України поїхало на цілину 80 тисяч юнаків і дівчат, у 1956 році був найбільший урожай зернових на цілині);

6) колгоспникам надали паспорти і звільнили їх від прикріпленого місця проживання і роботи, збільшили оплату праці.

Негативні моменти

Але поруч з позитивними наслідками розвитку с/г, було й багато негативних. Впровадження у широких масштабах насаджень на полях «королеви полів» кукурудзи здійснювалося за рахунок зменшення посівів традиційних зернових культур (у 1963 році з-за неврожаю пшениці, кукурудзяне борошно стали добавляти в хліб, який випікали). Тобто «кукурудзяна епопея» призвела до підриву традиційних зернових культур. Не до кінця обґрунтованою була й політика реорганізації колгоспів у радгоспи й ліквідація безперспективних сел.

Незадоволені були люди й зменшенням присадибних ділянок, забороною тримати худобу у приміській зоні. З У 1963 році почалися проблеми на цілині. Це відбулося тому, що з самого початку не було наукового підходу до освоєння цілинних земель, не вистачало необхідної техніки; відбувалася ерозія ґрунтів, вивітрювання. Продовжувався командно-адміністративний метод управління колгоспами. Саме цей метод й викликав конфлікти М.Хрущова з українським керівництвом, зокрема з М.Підгорним.

На початку 60-х років обсяг валової продукції с/г УРСР почав зменшуватися.

Плакат тих часів Будівництво нового житла Люди 60-х років