Гребьонкін О.Т.

Історія України

збірник лекцій і завдань для 11 класу

(від Великої Вітчизняної війни до «Відлиги»)

Передмова

Шановні друзі!

У цьому році ви вивчаєте достатньо складний, славний і трагічний водночас, період української історії з 1939 року по наші часи.

Щоб допомогти вам на цій тернистій дорозі, пропоную власний посібник - збірник лекцій і завдань з історії України.

Матеріал лекцій охоплює період від початку Другої Світової війни до будівництва незалежної України у ХХІ столітті. Для зручності матеріал поділений на дві частини.

У посібнику викладений основний матеріал, передбачений навчальною програмою для 11 класу, але більш скорочено. Тому це видання можна порекомендувати учням тих ліцеїв і гімназій, у яких історія не є профілюючим предметом і кількість годин є меншою. Кількість матеріалу розрахована на 2 години на тиждень (усієї історії, що вивчається). Навчальна програма, що складена для ліцею інформаційних технологій, крім лекцій, передбачає й семінарські заняття, лабораторні роботи, повторювально-узагальнюючі уроки, частина яких також ввійшла до цього видання у розділ «Збірник завдань».

Головна мета даного збірника лекцій – надати конспективний виклад матеріалу, що дозволить сконцентрувати вашу увагу на головному. Ви зможете ознайомитися з основними подіями, причинами і наслідками цих подій, історичними особами. Посібник допоможе вам краще зрозуміти розповідь учителя на уроці, дозволить не втратити пропущене, сприятиме кращій підготовці до семінару, узагальнюючого уроку. Ним також можуть користуватися ті ліцеїсти, що готуються до олімпіад та інших змагань, а також ті учні, що збираються складати відповідний вступний іспит чи тестування для вступу до вузу.

Автор в основному користується найновішими дослідженнями і концепціями історії, залишаючи, однак, за собою право висловлювати власне бачення окремих подій. Усі власні висновки ґрунтуються лише на детальному вивченні відповідної літератури і джерел.

Для зручності вивчення матеріал поділений на окремі питання і підпитання. У таблицях надається більш скорочений, структурований, інколи - узагальнений матеріал. В прямокутниках дрібним шрифтом надається інформація про історичних осіб, більш детальна інформація про різні події, а також, цікава інформація додаткового характеру, яка не є обов’язковою для вивчення. Курсивом подаються уривки з документів, прізвища історичних осіб. Усі дати підкреслюються, а фрази, речення, які є важливими і на які потрібно звернути увагу учневі виділяються чорним кольором.

Бажаю вам успіхів! Частина і. Лекції

Тема 1. Україна під час Другої Світової війни

Лекція 1. Радянсько-німецькі договори і західноукраїнські землі

1. Українські землі у геополітичних планах срср і Німеччини Міжнародна обстановка 30-х років

Наростання загрози нової Світової війни стає особливо відчутним після встановлення нацистського режиму у Німеччині, на чолі з Адольфом Гітлером. Прагнучи світових загарбань, нацисти Німеччини з 1933 року стали відкрито готувати країну, армію до війни, проголошуючи майбутній новий переділ світу. Фашистські країни об’єдналися у Антикомінтернівський пакт, направлений проти СРСР. Склалася вісь «Рим–Берлін-Токіо». Недалекоглядна політика Англії і Франції дозволила Гітлеру не тільки відкрито порушити умови Версальського договору, але й здійснити перші загарбання. Жертвами фашистів стали Австрія, Чехія, Моравія, Ефіопія, Маньчжурія та інші території. Фашистська Угорщина окупувала Закарпаття. Ці події, а також військові конфлікти з Японією, непокоїли уряд Радянського Союзу. В країні люди відчували загрозу нової війни. Усі спроби створити антигітлерівську коаліцію виявилися марними. Переговори СРСР з Англією і Францією зайшли в глухий кут.

Підписання пакту Молотова – Ріббентропа у Москві

Пакт Молотова –Ріббентропа

Не бажаючи допустити об’єднання фашистських країн «вісі Рим-Берлін-Токіо» з Англією і Францією і створення єдиного капіталістичного фронту проти СРСР, а також бажаючи відтягнути неминучу війну, лідер комуністичної партії СРСР Йосип Сталін вирішив піти на політичне зближення з нацистською Німеччиною. Адольф Гітлер пішов на цей крок, плануючи заручитися нейтралітетом СРСР під час майбутньої війни з Польщею. Саме він і запропонував Сталіну укласти договір про ненапад. Обидві сторони також прагнули узгодити деякі територіальні питання.

23 серпня 1939 року в Москві було підписано радянсько-німецький договір про ненапад на 10 років(відомий в історичній літературі як пакт Молотова-Ріббентропа). Обидві сторони зобов’язувалися усі суперечки і конфлікти мирним шляхом. За «секретним додатковим протоколом» передбачалося на майбутнє розмежування сфер впливу у Європі. Ряд його положень стосувалися українських земель, що перебували під владою Польщі. Німеччина збиралася просунутися до так званої «лінії Керзона». Тому західноукраїнські землі, що перебували під Польщею, передавалися СРСР.

Верховна Рада СРСР затвердила договір. Обидві держави продемонстрували свою імперську сутність, відійшовши від світових норм зовнішньої політики.

Даний пакт розв’язував руки гітлерівцям у їх загарбаннях. Водночас це було продовженням мирних зовнішньополітичних ініціатив СРСР і, зокрема, УРСР, які у багатьох міждержавних правових актах засуджували насильство стосовно жителів західної України, пропонували дати їм право на самовизначення. Також, у разі відсутності подібного договору, після загарбання Німеччиною Польщі, СРСР опинився б у небезпечній близькості з ворожою агресивною країною.

Входження Червоної Армії на Західну Україну

1 вересня 1939 року нацистська Німеччина напала на Польщу. Розпочалася Друга світова війна.

17 вересня 1939 року Червона Армія ( в складі ІІ фронтів – Українського, під керівництвом С.Тимошенка і Білоруського, під командуванням М.Ковальова) перейшла радянсько-польський кордон і вступила на Західну Україну і Західну Білорусію, що перебували під Польщею.

22 вересня радянські війська увійшли до Львова. Невдовзі майже усі західні землі (близько 190 тис. км. кв. з населенням 12 млн. чол.) були зайняті. Під Німеччиною залишалися лише Лемківщина та Холмщина (Закарпаття перебувало під владою Угорщини, а Буковина – Румунії).