Семінарське заняття №4/11 Комбіноване (семінар – практикум)

Тема: Суспільний продукт і його форми. Національний дохід (ІІ)

Мета:

• уяснити економічний зміст теоретичних понять вивченого матеріалу; усвідомити необхідність та значущість теми в навчальному курсі предмету;

• навчитись висловлювати свою думку та вміти відстоювати її; набути навиків у економічних розрахунках;

• виховувати посидючість, вміння роботи з підручником та іншими джерелами інформації

Мотивація:

«Недостатньо просто мати розум, головне – вміти добре застосовувати його»

(Р. Декарт)

«Навіть маленька практика варта великої теорії» ( з законів Мерфі)

Вид заняття: комбіноване ( семінар – практикум).

Місце проведення: аудиторія.

Матеріально-технічне забезпечення:

Підручник (основний), методична розробка семінарського заняття, методична розробка додатків та структурно-логічних схем.

Основне проблемне питання:

Суперечності та складнощі в реалізації національних економічних інтересів України, їх збалансування в трансформаційний період.

Хід роботи.

1. Усне опитування за наведеним планом.

2. Прослуховування та обговорення доповідей по проблемному питанню.

3. Розв'язок завдань на самостійне опрацювання.

План опитування

1. Розкрийте сутність суспільного продукту.

2. Охарактеризуйте систему балансу народного господарства й основні показники її виміру.

3. Поясніть переваги ухваленої ООН Системи національних рахунків порівняно з системою балансу народного господарства?

4. Що таке додана вартість?

5. Поясніть взаємозв’язок валового внутрішнього продукту, валового національного доходу і валового національного наявного доходу на етапах процесу суспільного відтворення.

6. Охарактеризуйте системи взаємозв’язків між суб’єктами господарювання в моделі економічного кругообігу доходів і видатків у ринковій економіці.

7. Що таке суспільне відтворення, які його основні типи?

8. Визначте поняття тіньової економіки.

9. Назвіть основні причини тінізації економіки України.

10. Розкрийте сутність національного багатства та класифікуйте його структуру.

І. Розгляньте типові задачі та їх розв’язок

Задача 1.

Швець пошив 10 пар чобіт. На пошиття однієї пари він витратив в середньому 20 год. прані. На ринку кожну пару чобіт швець зміг обміняти в середньому на вартість відповідно 17 год. праці.

Визначте:

а) рівень ефективності праці шевця (суспільно нормальний, вищий за суспільний, нижчий за суспільний);

б) вартість виробництва 10 пар чобіт;

в) ринкову (реальну) вартість 10 пар чобіт;

г) скільки "заплатив" швець за розв'язання протиріччя, втіленого в його товарі?

д) на скільки більшими були б сумарні втрати шевця у разі його відмови від обміну в пропорції, що склалася на ринку?

Відповідь :

а) нижчий за суспільний;

б) 200 год. праці;

в) 170 год. праці;

г) 30 год. праці;

д) понад 170 год. праці.

2. а) 2 год. праці; 8 год. праці; б) 2 год. праці; 8 год. праці; в) І год. праці; г) 2 год. праці; 16 год. праці.

Задача 2.

Працюючи на суспільно нормальному рівні, столяр виготовляв за 8-годинний робочий день 4 стільці. Після застосування деревообробного обладнання кількість вироблених за робочий день стільців збільшилась у 2 рази.

Визначте:

а) вартість, яку одержував столяр в обміні за один стілець; за всю продукцію до застосування нового обладнання;

б) індивідуальну вартість, яку створює столяр за робочу годину; за цілий робочий день після застосування нового обладнання;

в) індивідуальну вартість виробництва і стільця після застосування нового обладнання;

г) вартість, яку одержує столяр в обміні за 1 стілець; за всю продукцію після застосування нового обладнання.

Відповідь :

а) 2 год. праці; 8 год. праці;

б) 2 год. праці; 8 год. праці;

в) 1 год. праці;

г) 2 год. праці; 16 год. праці.

Задача 3.

Вашими сусідами є перекладач, що заробляє 25 грн. на годину, і швачка, що одержує 8 грн. на годину. Припустимо, перекладачеві необхідно зшити костюм, а швачці — перекласти інструкцію до імпортної швейної машинки. Якщо кожен з них буде виконувати цю роботу сам для себе, то перекладачеві знадобиться 60 годин, а швачці — 20 годин. Якщо ж швачка погодиться зшити костюм сусіду, то витратить на це 80 годин, тоді як у перекладача на переклад піде всього 4 години. Чи вигідним буде обмін у даному випадку, адже перекладач виконує обидва види робіт швидше?

Розвязання .

Дійсно, перекладач має абсолютні переваги у виконанні обох видів робіт. Але всі беруть участь у добровільному обміні, що відбувається на основі принципу порівняльних переваг — виробництва товару чи послуги з мінімальною альтернативною вартістю.

Якщо швачка перекладає текст, а перекладач шиє костюм, то втрати можливих доходів будуть такими:

• альтернативна вартість перекладу = 20 год. * 8 гри = 160 грн.;

• альтернативна вартість пошиття костюма = 60 год.*25 грн. = 1500 грн.

Якщо ж кожен буде використовувати свою спеціалізацію, то

• вартість перекладу = 25 грн. * 4 год. = 100 грн.;

• вартість пошиття костюма = 8 грн. *80 год. = 640 грн.

Як бачимо, витрати в другій альтернативі значно нижчі, що доводить вигідність і корисність обміну, заснованого на принципах порівняльних переваг.

Задача 4.

Перш ніж піти гуляти, брати Андрій і Максим повинні обкопати 3 дерева, підмести і винести з гаража 1 купу сміття. Який спосіб виконання робіт найбільш вигідний для хлопців?

Можливі такі способи:

— брати виконують весь обсяг робіт спільно;

— весь обсяг робіт виконує старший брат Андрій;

— Максим обкопує дерева, а Андрій прибирає в гаражі;

— Андрій обкопує дерева, а Максим прибирає в гаражі. Відомий обсяг робіт, що кожен з них може виконати за 1 год.

Виконавець	Обкопування дерев (шт.)	Прибирання (кількість куп сміття)
Максим	3	2
Андрій	1	1

1) Працюючи разом, брати витратять 45 хв. на обкопування дерев і 20 хв. на прибирання сміття з гаража. Отже, вони закінчать роботу через 1 год. 5 хв.

2) Якщо весь обсяг робіт буде виконувати Андрій, то хлопці підуть гуляти через 1 год. (обкопування дерев) + ЗО хв. (збирання сміття) = 1 год. 30 хв.

3) Андрій частіше буває в гаражі, тому, на думку Максима, повинен прибрати там. Тоді на весь обсяг робіт у них піде 3 год. (обкопування дерев Максимом).

4) Але якщо вони врахують свої переваги у виконанні робіт, то Андрій обкопає дерева за 1 год., тому що він має й абсолютні, й порівняльні переваги в цьому виді робіт. Максим же, що має порівняльні переваги в збиранні сміття, теж витратить на це 1 год. Таким чином, обмін діяльністю на основі порівняльних переваг принесе обом взаємну вигоду — виконання роботи в найкоротший термін.

ІІ. Розв’яжіть самостійно задачі за варіантами:

І варіант

Задача 1.

Працюючи на суспільно нормальному рівні, столяр виготовляв за 8-годинний робочий день 4 стільці. З часом, краще організувавши працю, зменшивши кількість перерв, він почав виробляти за робочий день 8 стільців.

Визначте:

а) вартість, яку одержував столяр в обміні за один стілець; за всю продукцію до реоргані­зації праці;

б) індивідуальну вартість, яку створює столяр за робочу годину; за цілий робочий день після реорганізації праці;

в) індивідуальну вартість виробництва 1 стільця після реорганізації праці;

г) вартість, яку одержує столяр в обміні за один стілець; за всю продукцію після реорганізації праці.

Задача 2.

Інженер Сидорова М.І. заробляє 800 гривень на місяць, працюючи по 8 годин на день 25 днів протягом місяця. На базарі за коропом по 2,5 грн. за кілограм потрібно стояти годину, а за коропом по 5 грн. за кілограм черги немає. За якого обсягу покупок раціональне придбання більш дешевого коропа для інженера Сидорової М.І.? Дайте аналітичне і графічне рішення задачі.

ІІ варіант

Задача 1.

Фабрики музичних інструментів виготовили на рік 2 тис. бандур, що відповідало суспільній потребі в них. Величина вартості виробництва бандури становила 100 год. праці. Відповідною була й ринкова вартість інструмен­та. З певних причин (відродження національних традицій, мода, збільшення закупівлі туристами тощо) попит на бан­дури зріс у 5 разів.

Визначте:

а) величину вартості виробництва;

б) величину ринкової вартості бандури після зміни попиту;

в) дією якого чинника (витрат чи рівня ко­рисності) зумовлено зміни ринкової вартості бандури?

г) якої тенденції (до розширення чи згортан­ня) набере виробництво бандур?

г) у чому виявиться факт участі витрат у фор­муванні вартості бандури? Дайте відповідь на ці ж запитання за умови зниження суспільного попиту на бандури.

Задача 2.

Системотехнік Петренко заробляє в годину 12 грн. Його мати на пенсії. У магазині за яловичиною по 8 грн. за кілограм потрібно стояти годину, за яловичиною по 12 грн. за кілограм черги немає. Визначте, за якого обсягу покупок системотехніку Петренку раціонально придбати більш дешеву яловичину? Аналогічно – для його матері? Дайте аналітичне і графічне рішення задачі.