Семінарське заняття №2/9 Комбіноване (семінар – практикум)

Тема: Змішана економіка та її типи

Мета:

• уяснити економічний зміст теоретичних понять вивченого матеріалу; усвідомити необхідність та значущість теми в навчальному курсі предмету;

• навчитись висловлювати свою думку та вміти відстоювати її; набути навиків у економічних розрахунках;

• виховувати посидючість, вміння роботи з підручником та іншими джерелами інформації

Мотивація:

«Недостатньо просто мати розум, головне – вміти добре застосовувати його»

(Р. Декарт)

«Навіть маленька практика варта великої теорії» ( з законів Мерфі)

Вид заняття: комбіноване ( семінар – практикум).

Місце проведення: аудиторія.

Матеріально-технічне забезпечення:

Підручник (основний), методична розробка семінарського заняття, методична розробка додатків та структурно-логічних схем.

Основне проблемне питання:

У чому на Вашу думку полягає необхідність та які цілі і основні концепції трансформації адміністративно-командної економіки в соціально-ринкову економіку?

Хід роботи.

1. Усне опитування за наведеним планом.

2. Прослуховування та обговорення доповідей по проблемному питанню.

3. Розв'язок завдань на самостійне опрацювання.

План опитування

1. Охарактеризуйте етапи розвитку капіталістичної економічної системи. Чи є державно-монополістична стадія закономірним етапом її еволюції?

2. Розкрийте коротко сутність понять “регульований капіталізм” і “змішана економічна система”. Чи тотожні ці поняття?

3. Обґрунтуйте економічну доцільність, механізм формування і функціонування державного сектору економіки.

4. Чи може держава виступати організатором економічної діяльності, товаровиробником, підприємцем, споживачем, замовником продукції?

5. Які сфери економічної діяльності охоплює державна контрактна система? Переваги і недоліки такої системи.

6. Назвіть пріоритетні напрями державного регулювання у сфері наукових досліджень.

7. У чому полягає спільність завдань і відмінність інструментів кредитно-грошового та фіскального регулювання?

8. Визначте можливості держави у здійсненні моніторингу, в координації та регулюванні цін.

9. Обґрунтуйте необхідність регулювання ринку праці в умовах сучасного капіталізму.

10. Якими методами розвинені країни нівелюють значну диференціацію доходів? Визначте поняття “соціальний захист”, “перерозподіл доходів”, “соціальне страхування”.

11. У чому полягає специфіка регулювання аграрної сфери і сільськогосподарського виробництва?

12. Поясніть сутність і принципи державної екологічної політики.

13. Які історичні перспективи змішаної економічної системи? Аргументуйте відповідь.

І. Розгляньте типові задачі та їх розв’язок

Для розв'язання задач даного розділу необхідно знати:

— пропозиція грошей здійснюється через банківську систему, емісія грошей — центральним банком і кредитна мультиплікація — комерційними банками; зміни в пропозиції грошей приводять до зміни норми банківського відсотка;

— монетарну політику здійснює держава через центральний банк. Центральний банк використовує такі методи: регулювання облікової ставки; регулювання норм обов'язкових резервів; операції з цінними паперами на відкритому ринку;

— підвищення (зниження) облікової ставки приведе: до підвищення (зниження) банківського відсотка, тобто буде здійснюватися політика «дорогих» («дешевих») грошей, до зниження (росту) сукупних витрат; зниження (збільшення) реального ВВП; до росту (зменшення) безробіття; до зниження (росту) темпів інфляції;

— підвищення (зниження) норми обов'язкових резервів приведе: до зниження (росту) пропозиції грошей, до підвищення (зниження) ставки банківського відсотка; до зниження (підвищення) сукупних витрат, зниження (збільшення) реального ВВП; росту (зменшення) безробіття, до зниження (росту) темпів інфляції;

— з метою зниження темпів інфляції центральний банк продає цінні папери. При скуповуванні ним цінних паперів інфляція зростає, а безробіття зменшується, реальний ВВП збільшується.

Задача 1.

Яке поєднання методів монетарної політики буде носити антиінфляційний характер і впливати на економіку?

Альтернативи	Облікова ставка	Операції з цінними паперами	Норма обов'язкових резервів
А	Збільшується	Продаж	Збільшується
Б	Знижується	Покупка	Знижується
В	Знижується	Продаж	Знижується
Г	Збільшується	Покупка	Збільшується

Розв'язання. Щоб здійснити стримуючу політику з метою боротьби з інфляцією, необхідно скоротити сукупний попит (витрати). Для цього потрібно зменшити грошову масу такими методами: облікову ставку — збільшити; норми обов'язкових резервів — збільшити; продавати цінні папери.

Відповідь: А; облікова ставка збільшується; продаж; норма обов'язкових резервів збільшується.

Задача 2.

При збільшенні кількості грошей в обігу на 10 % ставка банківського відсотка зменшується на 1 %. В умовній країні грошова маса дорівнює 500 млн грош. од., ставка банківського відсотка 5 %, а

емісія грошей складає 100 млн грош. од. Визначте зміни інвестиційних витрат у країні, якщо існує залежність I= 150-0,8і (I інвестиції, і — ставка банківського відсотка).

Розв’язання M1 = 500 + 100 = 600 = 1,2; збільшення грошової маси

М₀ 500 500

(М) на 20 % приведе до зниження банківського відсотка до (5 - 2) = 3% .

І₀ = 150 -0,8-5 = 150 - 4 = 146 (інвестиції в базовому періоді);

I1= 150 - 0,8 • 3 = 150 - 2, 4 = 147, 6 (інвестиції в поточному періоді);

I1 = 147,6 =1,01 , тобто інвестиції збільшилися на 1 %.

I0 146

Відповідь: емісія збільшила пропозицію грошей, що привело до утворення «дешевих» грошей (ставка банківського відсотка зменшилася), отже, попит на кредити зріс й інвестиції збільшилися.

Задача 3

Розрахуйте, яка сума грошей була вилучена з обігу на протязі року, якщо загальна вартість проданих за рік товарів та послуг склала 120 млн. грн., середня швидкість обігу грошей дорівнювала 8, а на початку року в обігу знаходилося 18 млн. грн.

Розв’язання:

Грошова маса, необхідна для обігу, знаходиться за рівнянням обміну:

M x V = P x Q

M =

Зверніть увагу, що значення PхQ вже дано за умовою задачі і дорівнює 120 млн. грн.

Отже,

M = = 15 млн.грн.

З обігу за рік було вилучено: 18 млн. грн. – 15 млн. грн. = 3 млн. грн.

Відповідь: З обігу було вилучено 3 млн. грн.

Дещо складнішими є задачі, що вимагають розрахунку процентної

зміни кількості грошей в обігу.

Задача 4

Як зміниться грошова маса, якщо швидкість обігу грошей зменшилася на 10%, обсяг виробництва зріс на 10%, а індекс цін склав 1,05?

Розв’язання:

Було:

M x V = P x Q

Стало:

M¹ x 0,9V = 1,05 P x1,1 Q

Індекс зростання грошової маси складатиме:

І_м = 1,05 х 1,1/ 0,9 = 1,283

Отже, грошова маса зросла приблизно на 28,3%.

Задача 5

Загальна сума поточних депозитів в комерційному банку складала 100000 гривень, його резерви – 37000 гривень, а норма обов’язкових банківських резервів – 25%. Чому дорівнюють розміри нових позик, які за цих умов може надати комерційний банк та банківська система в цілому?

Розв’язання:

Нові позики банк може надати тільки в сумі надлишкових резервів.

Обов’язкові резерви = 100000х 0,25 = 25000 грн.

Надлишкові резерви = Фактичні резерви – Обов’язкові резерви = 37000 – 25000 = 12000 грн.

Мультиплікатор :

m = 1/0,25 = 4

Банківська система в цілому може надати таку максимальну суму нових позик:

12000х 4 = 48000 грн.

Отже, даний комерційний банк може надати нові позики в розмірі 12000 грн., а банківська система в цілому – в розмірі 48000 грн.

Задача6

Чи можна оцінити інфляцію на основі таких даних: грошова маса зросла на 5%, швидкість обігу грошей збільшилася на 20%, обсяг виробництва впав на 10%?

Розв’язання:

Оцінити інфляцію за даний період часу можна на основі рівняння Фішера:

M x V = P x Q

В нашому випадку маємо:

P =

1,05 М х 1,2 V = Р х 0,9Q

Р = ( ) х ( 1.05 х ) = 1,4 х Р

Це означає, що інфляція становить 40%.

Задача 7

“Інфляційним податком” називають частину доходів, що “згорають” у вогні інфляції.

Інженер взявся зробити роботу на протязі місяця за 200 грн. Визначте величину “інфляційного податку”, або скільки втратить інженер, якщо він не отримав оплату наперед при інфляції, яка дорівнює 50% на місяць?

Розв’язання:

( 1 – 1/1.5) х 100% = 33.3 % або 66,7 грн.

Або інакше: 200 гривень з урахуванням інфляції наприкінці місяця перетворилися на:

200 / 1.5 = 133.3 грн.

Таким чином, інженер втратив:

200 – 133,3 = 66,7 грн.

ІV. Розв’яжіть самостійно задачі за варіантами:

І варіант

Задача 1.

Розрахуйте, скільки грошей було вилучено з обігу протягом року, якщо сумарна вартість товарів і послуг, проданих за рік, склала 420 млрд. грн., швидкість обігу грошової одиниці в середньому за рік дорівнювала 7, а грошова маса на початок року дорівнювала 64 млрд. грн.

Задача 2.

В умовній країні обсяг виробництва за рік зріс на 10%. Швидкість обігу грошей за цей же час збільшилася на 5%, а загальний рівень цін на товари і послуги зріс на 8%. Знайдіть динаміку зміни грошової маси за цей період.

Задача 3.

Робітник взявся зробити роботу на протязі місяця за 3000 грн. Визначте величину “інфляційного податку”, або скільки втратить інженер, якщо він не отримав оплату наперед при інфляції, яка дорівнює 35% на місяць?

ІІ варіант

Задача 1

Розрахуйте, скільки грошей потрібно випустити в обіг, якщо номінальний ВВП країни дорівнює 500 млн. умовних грошових одиниць, одна грошова одиниця обертається 4 рази на рік, а грошова маса на початку року становила 120 млн. умовних грошових одиниць.

Задача 2.

У ринковому кругообігу швидкість обертання однієї грошової одиниці зросла на 8%, інфляція становила 16% на рік. Якою має бути динаміка грошової маси, яка б забезпечувала економічне зростання у 4%?

Задача 3.

Чи можна оцінити інфляцію на основі таких даних: грошова маса зросла на 10%, швидкість обігу грошей збільшилася на 10%, обсяг виробництва впав на 20%?

ІІІ варіант

Задача 1.

На початку року обсяг грошової маси дорівнював 12 млрд. грн. Протягом року уряд випустив в обіг ще 2 млрд. грн. Чому дорівнює швидкість обігу грошей наприкінці року, якщо сумарна вартість проданих за рік товарів і послуг становить 126 млрд. грн.?

Задача 2.

Що можна сказати про зміни грошової маси в економіці, якщо швидкість обігу грошей зросла на 5%, обсяг виробництва – на 4%, а індекс цін становив 1,15?

Задача 3.

При обсязі ВВП в 2000 одиниць грошова маса в обігу складала 100 грошових одиниць. Уряд збільшив грошову масу до 300 грошових одиниць. Як зміниться розмір ВВП, якщо ціни та швидкість обігу грошей постійні? А якщо ціни зростуть у 2 рази, а швидкість обігу грошей у 1,5 рази?