
- •1. Загальні методичні рекомендації щодо вивчення дисципліни
- •Тема 1. Методологія: сутність, зміст, поняття
- •Практичне завдання 1. Основні складові наукового дослідження
- •Тема 2. Проблеми наукового пізнання в історії філософії
- •Тема 3. Діалектичні та логічні основи наукового пізнання
- •Практичне завдання 2. Основні вимоги та правила написання рецензій та відгуків на наукові праці
- •Приблизна структура рецензії:
- •Тема 4. Специфіка наукового пізнання
- •Тема 5. Концептуальні основи наукового знання
- •Тема 6. Зміст та структура процесу наукового дослідження. Проблема істини
- •Тема 7. Основні етапи та форми процесу наукового дослідження
- •Практичне завдання 3. Формування наукової гіпотези. Аргументація і докази
- •Тема 8. Рівні та методи наукового дослідження
- •Практичне завдання 4. Реферування наукового матеріалу. Анотація
- •Вимоги до анотацій:
- •Тема 9. Організація науково-дослідної роботи магістрів
- •Практичне завдання 5. Основні вимоги до написання магістерської роботи
- •Тема 10. Оформлення результатів наукових досліджень та їх впровадження у практику
- •Практичне завдання 6. Наукова стаття – основні вимоги до написання
- •2. Самостійна робота студентів
- •3. Рекомендована література Основна література
- •Допоміжна
Тема 8. Рівні та методи наукового дослідження
Поняття про емпіричні та теоретичні рівні наукового дослідження. Методи нагромадження емпіричного матеріалу та вираження його в різних формах емпіричного знання. Методи спостереження, вимірювання, опису, експерименту та їх роль у дослідженні. Методи теоретичного узагальнення емпіричного матеріалу та вираження його в різних формах теоретичного знання. Загальнонаукові та загально логічні методи наукового пізнання. Аналіз і синтез. Порівняння, абстрагування та узагальнення. Індукція, дедукція та аналогія. Моделювання і формалізація. Системний аналіз. Програмно-цільовий підхід. Комплексні дослідження. Аксіоматичний і гіпотетико-дедуктивний методи. Порівняльний і структурно-функціональний методи. Логіко-математичний та імовірнісний методи. Історичний і логічний методи. Сходження від абстрактного до конкретного. Емпіричні методи дослідження у групі економічних наук. Ситуаційні методи, що використовуються у менеджменті та маркетингу. Методи порівнянь, групувань, табличних, графічних, балансових, індексних, ланцюгових підстановок. Лінійне програмування. Теорія масового обслуговування. Методи ділових ігор. Контент-аналіз. Кластерний аналіз. Діагностування. Матричний метод. Дисперсійний, комерційний, регресійний аналіз. Прогностичні методи. Дисперсійний, комерційний, регресійний аналіз. Прогностичні методи. Методи експертних оцінок. Статичні та динамічні моделі. Методи перевірки результатів наукового дослідження. Підготовка даних до обробки. Ручна обробка інформації. Введення обробки в ЕОМ та її обробка. Аналіз та інтерпретація одержаних даних. Форми звітності.
Практичне завдання 4. Реферування наукового матеріалу. Анотація
Реферува́ння – це одна з найбільш широко розповсюджених письмових форм отримання інформації, яка дозволяє спеціалісту при сучасному величезному потоці інформації у короткий термін відібрати потрібну. У порівнянні з анотуванням реферування є досконалішим методом обробки джерел інформації: якщо в анотації приводиться лише короткий перелік питань, що розглядаються, то в рефераті викладається сутність питань та наводяться найважливіші висновки.
Рефера́т (лат. refero – доношу, повідомляю, переказую) – короткий переказ змісту наукової роботи, книги або вчення, оформлене у вигляді письмової публічної доповіді; доповідь на задану тему, зроблена на основі критичного огляду відповідних джерел інформації (наукових праць, літератури за темою). Реферати поділяють на інформативні та індикативні. Інформативний реферат найповніше розкриває зміст документа, передає важливі фактичні та теоретичні відомості. У інформативному рефераті має бути вказано предмет дослідження та мету роботи, вміщено дані про метод і умови дослідження, висвітлено результати та пропозиції автора щодо їх застосування, наведено основні характеристики нових технологічних процесів, технічних виробів, нову інформацію про відомі явища, предмети та ін. Послідовність викладу матеріалу виступає як головна вимога, що висувається до такого реферату. Індикативний реферат містить відомості тільки про найважливіші аспекти змісту первинного документа та його інформаційний зміст. При цьому вирішальним є не послідовність викладення матеріалу, а логіка бібліографічного задуму. Вона полягає у виділенні найголовнішого та найактуальнішого в документі. У такому рефераті немає детальної фактографічної інформації, його основне цільове призначення – привернути увагу користувача до наукового документа.
Анотування – процес створення коротких повідомлень про друкований твір (книга, стаття, доповідь тощо), які дозволяють робити висновки про доцільність його докладнішого вивчення. При анотуванні враховується зміст твору, його призначення, цінність, направленість.
Анота́ція (лат. annotatio – зауваження, помітка) – короткий виклад змісту книги, статті, розробки, звіту тощо. Обов’язковим елементом анотації є бібліографічний опис у редукованій формі (автор, назва, індекс тощо). Якщо бібліографічний опис ідентифікує документ чи його частину, то анотація ідентифікує зміст документа, вона є не формальною, а змістовою моделлю документального джерела.