
- •1.1. Основні категорії та поняття дисертації: несвідоме, Самість, самоздійснення
- •1.2. Методологічні засади роботи
- •1.3. Джерелознавча база та історіографія дослідження
- •2.1. Несвідоме в аналітичній психології к.Г.Юнґа
- •2.2. Проблема співвідношення свідомого і несвідомого у дзен-буддійській традиції
- •2.3. Антропологічне значення інтеграції несвідомого та її роль в духовному оновленні людини
- •3.1. Парадоксальність ролі архетипу Самості в процесі самоздійснення (індивідуації)
- •3.2. “Саторі” (просвітлення) дзен-буддизму – індивідуальна маніфестація Абсолютної Самості (Природи Будди)
- •3.3. Самість як інтегруючий елемент духовних пошуків Заходу (індивідуація) та Сходу (саторі)
- •4.1 Аналітична психологія к. Юнґа про самоздійснення (індивідуацію) та її методи
- •4.2. Методи звільнення свідомості у дзен-буддизмі
- •4.3 Методи аналітичної психології та дзен-буддійська практика
- •Додаток:
- •Судзуки д. Введение в дзэн-буддизм [Электронный ресурс] / Судзуки д. – Режим доступа к журн.: // http://psylib.Kiev.Ua/
Додаток:
Таблиця термінів буддизму та індуїзму
Санскритське написання |
Латинська транслітерація |
Українська транслітерація |
Рекомендоване написання |
Значення |
Примітки |
अविद्य |
avidyā |
[авідйā] |
авід’я |
Причина хибних уявлень, які спричинють страждання свідомості |
|
अनात्मन्वाद |
anātmanvāda |
[анāтманвāда] |
анатманвада |
Важлива концепція буддизму, яка стверджує факт принципової мінливості всього, “безсутнісності”. |
|
अनात्मन् |
anātman |
[анāтман] |
анатман |
|
|
अर्हत् |
arhat |
[архат] |
архат |
Одна із найбільш значних стадій свідомості на шляху до пробудження в буддизмі Махаяни. Вища стадія розвитку в Тхераваді |
|
आत्मन् |
ātman |
[āтман] |
атман |
В індійській релігійний філософії – незмінна душа людини. |
|
बोधि (संबोधि) |
bodhi, sambodhi |
[бодгі] [самбодгі] |
бодгі, самбодгі |
Пробудження – мета усієї практики буддизму. |
тиб. джанг чуб, кит. 菩提 (wù) яп. 悟り(satori) |
बोधिसत्त्व |
bodhisattva |
[бодгісаттва] |
бодгісатва |
Ступінь вдосконалення в буддизмі. |
|
बोधिचित्त |
bodhicitta |
[бодгічітта] |
бодгічіта |
“Просвітлена свідомість”. |
тиб. བོད་སྐད་ (byang sems, byang chub kyi sems), кит. 菩提心 (Пу Ді Сінь) яп. 菩提心, (бодаі-сін) |
बुद्ध |
Buddha |
[Будда] |
Будда |
Використовується на позначення Сідхартхи Гаутами як історичного засновника буддизму, а також загалом як епітет “пробудженої істоти” |
|
बुद्धधातु |
buddha-dhātu |
[буддга-дгату] |
будда-дгату |
“Природа Будди” |
|
विज्ञान |
vijñāna |
[віджняна] |
віджняна |
Свідомість. |
|
जीव |
jīva |
[джīва] |
джіва |
Індивідуальна душа. |
|
दुःख |
Duḥkha |
[дукха] |
дукха |
Використовується на позначення поняття (страждання), а також скороченого формулювання Першої Шляхетної Істини буддизму |
|
ध्यान |
dhyāna |
[дгйāна] |
дг’яна |
Один із видів психопрактики в буддизмі. |
яп. 禅 (дзен), кит. 禪 (чань), кор. 선 (сŏн) |
धर्म |
dharma |
[дгарма] |
дгарма |
Полісемантичне поняття, яке використовується на позначення 1) Вчення Будди; 2) найменшого феномену; 3) універсального закону Всесвіту. |
|
धर्मकाय |
dharmakāya |
[Дгармакāйа] |
Дгармакая |
Космічне тіло Будди, недосяжне для будь-яких органів чуття чи думки. |
|
योग |
yoga |
[йоґа] |
йоґа |
Сукупність психопрактик в буддизмі та індуїзмі. |
|
योगाचार |
yogāchāra |
[йоґāчāра] |
йоґачара |
Напрям буддизму Махаяни. |
кит. 瑜伽派 (yujia1pai4) |
कर्म |
karma |
[карма] |
карма |
Принцип взаємозалежності причини та наслідку. |
|
मध्यमक |
madhyamaka |
[мадх’я́мака] (мадх’яміка) |
мадх’ямака, мадх’яміка |
Напрям буддизму Махаяни. |
|
माया |
māyā |
[мāйā] |
майа |
Ілюзія. |
|
मार्ग |
Mārga |
[Мāрга] |
Марга |
Використовується на позначення поняття (шлях), а також скороченого формулювання Четвертої Шляхетної Істини буддизму |
|
महयान |
Mahāyanā |
[Магāйанā] |
Магаяна, Махаяна |
Одна із великих гілок буддизму. |
|
मोक्ष |
mokṣa |
[мокша] |
мокша |
Використовується в індуїзмі та джайнізмі на позначення акту звільнення від ілюзій. |
|
नागार्जुन |
Nāgārjuna |
[Нāґāрджуна] |
Наґарджуна |
Один із засновників буддизму Махаяни. |
кит. 龍樹 (Lóngshù Луншу), яп. 龍樹, (Рю:дзю), кор. 용수 (йонґсу) |
निर्वाण |
nirvāṇa |
[нірвāна] |
нірвана |
Мета психопрактики в буддизмі. |
|
निर्माणकाय |
Nirmaṇakāya |
[Нірманакāйа] |
Нірманакая |
Повсякденний рівень прояву Будди. |
кит. 化身 (хуа шен) |
निरोध |
Nirodha |
[ніродга] |
ніродга, ніродха |
Використовується на позначення поняття (припинення), а також скороченого формулювання Третьої Шляхетної Істини буддизму. |
|
प्रत्येक बुद्ध |
pratyekabuddha |
[пратйекабудда] |
прат’єкабудда |
Досл. “Самопробуджені”. |
|
समाधि |
samādhi |
[самāдгі] |
самадгі |
Один із видів психопрактики в буддизмі. |
|
संभोगकाय |
sambhogakāya |
[Самбхогакāйа] |
Самбхогакая |
Середній рівень прояву Будди – світ бодгісатв і богів. |
кит. 報身 (бао шен) |
समुदाय |
Samudaya |
[самудайа] |
Самудая |
Використовується на позначення поняття (джерело), а також скороченого формулювання Другої Шляхетної Істини буддизму |
|
संसार |
saṃsāra |
[сансāра] |
сансара |
Світ феноменів. |
|
तथागतगर्भ |
tathāgatagarbha |
[Татгāґатаґарбга] |
Татгаґатаґарбга, Татгаґатаґарбха |
Буддійська теорія, згідно з якою всі живі істоти наділені сім’ям або мають в собі не проявлену Природу Будди. |
|
तथागत |
Tathāgata |
[Татгāґата] |
Татгаґата |
Епітет Будди. |
|
थेरवाद |
Theravāda |
[Тхеравāда] |
Тхеравада |
Напрям в буддизмі. Вчення “старійшин”. |
|
उपाय |
upāya |
[упāйа] |
упая |
Метод зміни свідомості, її пробудження від циклічності хибного сприйняття. |
|
शून्यता |
śūnyatā |
[шӯн’ятā] |
шун’ята |
Досл. “порожнеча”. Одне із понять, значення якого наближене до Абсолюту. |
|
Список літератури