6. Основні форми взаємодії навчального закладу з громадськістю та родинами учнів.

Суттєву роль відіграють батьки в освітній політиці школи. Школа бачить сім’ю як один з найважливіших соціальних замовників освіти, активно вивчає позицію батьків, враховує її при організації спеціалізованих, поглиблених, профільних класів, додаткової освіти, формуванні варіативної складової навчального плану, виборі напрямків виховної роботи. Переконані, що освітній простір школи має бути максимально відкритим для батьків. Для цього їм надається повна інформація про суть нових технологій навчання і виховання, про зміст і перспективи розвитку школи, про проблеми і особливості розвитку дітей тощо. Продовжуються традиції батьківського педагогічного всеобучу, оновлюються зміст і форми його роботи.

Відповідно до Положення про загальноосвітню школу педагогічна і батьківська громадськість приймає найактивнішу участь у керуванні школою.

Так, найважливіші питання напрямку розвитку школи, планування її роботи, виносяться на розгляд педагогічної ради, батьківського комітету.

На рівні кожного класу створені і діють батьківські комітети, що приймають найактивнішу участь в організації повсякденної роботи і навчально-виховного процесу.

Організація ефективної роботи школи неможлива без діючого постійного зворотного зв´язку з батьками. Адміністрація школи, учителі з увагою ставляться до всіх пропозицій і зауважень збоку батьків.

В школі працює батьківський комітет та комісії: контрольна, правопорядку, господарча, культурно-масова. За безпосередньою участю батьківського активу проводяться всі масові заходи (шкільні свята: святкування Нового Року, Свята Букваря тощо, відзначення державних свят, тощо).

Батьки учнів приймають участь в контролі організації харчування учнів, їхнього медичного обслуговування (контрольна комісія). Залучаються батьки учнів до роботи з неблагонадійними родинами з метою запобігання негативних умов виховання дітей (соціальна комісія).

Піклувальна рада та фінансово-господарча комісія батьківського комітету школи організовує ремонтні роботи в кабінетах та приміщеннях школи, а також заохочення обдарованих дітей та дітей пільгових категорій. Впродовж навчального року проведено загальношкільну батьківську конференцію, 3 батьківських зборів за паралелями та класні збори. Що свідчить про налагоджену спільну роботу педколективу школи з батьками учнів.

Колективні органи учнівського та батьківського самоврядування – дієвий засіб формування громадської думки й ефективний спосіб демократизації управління.

Важливу роль в управлінні на державно-громадських засадах відіграє взаємодія з громадським середовищем.

Педагогізація мікрорайону школи, робота за місцем проживання учнів і вчителів допомагає використати соціальне середовище для формування особистості учнів, створити єдиний виховний розвиваючий простір.

Демократичність школи в її відкритості перед громадськістю. Сучасному керівництву необхідно засвоїти мистецтво спілкування з громадськістю. Адже це є одним з елементів системи управлінської діяльності, спрямований на встановлення взаємовигідних гармонійних відносин між школою та громадськістю, від яких залежить успіх функціонування і розвитку загальноосвітнього навчального закладу. Вміння подати себе з найкращого боку в умовах ринкових відносин межує з мистецтвом. Громадська думка про школу створюється шляхом реклами, публікацій у друкованих та електронних засобах масової інформації, проведення виставок, семінарів, зборів, зустрічей, презентацій, творчих звітів, свят тощо. При реалізації цих шляхів і створюється громадський резонанс на основі цілісної та відкритої інформації про себе. Тому до річного плану роботи школи введено пункти, що передбачають формування громадської думки, розвиток стосунків з громадськістю, встановлення оптимальних стосунків із владою, взаємодію із засобами масової інформації. Створення позитивного іміджу школи в соціальному оточенні – одна з першочергових задач управління.

Таким чином, реформування полягає в трансформації державної системи управління в державно – громадську, завдяки чому навчальний заклад набуде здатності до самоорганізації і саморозвитку.