Із Конституції України

Прийнята на п'ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р.

Верховна Рада України від імені народу — громадян України всіх національностей, виражаючи суверенну волю народу спираючись на багатовікову історію українського державотворення і на основі здійсненого укра­їнською нацією, усім Українським народом право на самовизначення,

дбаючи про забезпечення прав і свобод людини та гідних умов її життя, піклуючись про зміц­нення громадянської злагоди на землі Україні:, прагнучи розвивати і зміцнювати демократичну, со­ціальну, правову державу, усвідомлюючи відповідальність перед Богом, власною совістю, попередні­ми, нинішнім та прийдешніми поколіннями.

керуючись Актом проголошення незалежност У країни від 24 серпня 1991 року, схваленим 1 груд­ня 1991 року всенародним голосуванням, приймає цю Конституцію — Основний Закон України.

Розділ І. Загальні засади

Стаття 1. Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава.

Стаття 2. Суверенітет України поширюється на всю її територію.

Україна є унітарною державою.

Територія України в межах існуючого кордон;.: цілісною і недоторканною.

Стаття 5. Україна є республікою.

Носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосе­редньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування.

Право визначати і змінювати конституційний лад в Україні належить виключно народові і не може бути узурповане державою, її органами або посадовими особами.

Ніхто не може узурпувати державну владу.

Стаття 6. Державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову.

Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Стаття 7. В Україні визнається і гарантується місцеве самоврядування.

Стаття 8. В Україні визнається і діє принцип верховенства права...

Стаття 15. Суспільне життя в Україні грунтується на засадах політичної, економічної та ідеоло­гічної багатоманітності.

Жодна ідеологія не може визнаватися державою як обов'язкова.

Цензура заборонена.

Держава гарантує свободу політичної діяльності, не забороненої Конституцією і законами Укра­їни.

Стаття 16. Забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України, подолання наслідків Чорнобильської катастрофи — катастрофи планетарного масштабу, збереження генофонду Українського народу є обов'язком держави.

■ ■ . ■ ■ " ■

Стаття 17. Захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського на­роду.

Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладають­ся на Збройні Сили України.

Забезпечення державної безпеки і захист державного кордону України покладаються на відпо­відні військові формування та правоохоронні органи держави, організація і порядок діяльності яких визначаються законом.

Збройні Сили України та інші військові формування ніким не можуть бути використані для обме­ження прав і свобод громадян або з метою повалення конституційного ладу, усунення органів влади чи перешкоджання їх діяльності.

Держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

На території України забороняється створення і функціонування будь-яких збройних формувань, не передбачених законом.

На території України не допускається розташування іноземних військових баз.

Стаття 18. Зовнішньополітична діяльність України спрямована на забезпечення її національних інтересів і безпеки шляхом підтримання мирного і взаємовигідного співробітництва з членами між­народного співтовариства за загальновизнаними принципами і нормами міжнародного права.

Стаття 19. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стаття 20. Державними символами України є Державший Прапор України, Державний Герб Укра­їни і Державний Гімн України.

Державний Прапор України — стяг із двох рівновеликих горизонтальних смуг синього і жовтого кольорів.

Великий Державний Герб України встановлюється з урахуванням малого Державного Герба України та герба Війська Запорізького законом, що приймається не менш як двома третинами від конституційного складу Верховної Ради України.

Головним елементом великого Державного Герба України є Знак Княжої Держави Володимира Великого (малий Державний Герб України).

Державний Гімн України — національний гімн на музику М. Вербицького зі словами, затвердже­ними законом, що приймається не менш як двома третинами від конституційного складу Верховної Ради України.

Опис державних символів України та порядок їх використання встановлюються законом, що при­ймається не менш як двома третинами від конституційного складу Верховної Ради України.

Столицею України є місто Київ.

1. Від чийого імені прийнятий Основний Закон, на основі яких нормативних актів?

2. Як визначається в преамбулі (вступ до Конституції України) мета державного будівництва?

3. Які завдання оголошуються пріоритетними?

4. Охарактеризуйте державний лад України.

ФАКТИ

Стислий довідник

Соціально-економічні реформи наприкінці XX ст. — на початку XXI ст.: приватизація засобів виробництва, лібералізація цін, грошова реформа. Диференціація суспільства

На початку 1990-х рр. економіка незалежної України опинилась у важкому стані: спад промислово­го й сільськогосподарського виробництва, розвал фінансової системи, інфляція, розрив традиційних економічних зв'язків із колишніми республіками СРСР, падіння життєвого рівня населення.

Українським урядам довелось вирішувати відразу декілька завдань: виведення економіки з кризи, здійснення соціально-економічних реформ, проведення структурної перебудови економіки, включен­ня економіки України у світове господарство.

У першій половині 1990-х рр. реформи не дали відчутних результатів: спад промислового і сіль­ськогосподарського виробництва продовжувався, валовий національний продукт скоротився на 44%, національний дохід — на 54%, приватизація державної власності відбувалася повільно, енергетична криза призвела до перебоїв із постачанням електроенергії, темпи інфляції були найвищими у світі (гіперінфляція), за межею бідності опинилося 64% населення.

У другій половиш 1990-х рр. економіка поступово почала виходити з кризи завдяки введенню на­ціональної валюти — гривні (1997 р.), поетапної лібералізації цін, децентралізації управління економі­кою, структурній перебудові виробництва, створенню ринкової економіки. У 1999 р. Україна вперше за роки незалежності завершила рік із позитивними показниками соціально-економічного розвитку.

У1999—2000рр. в економіці України настала стабілізація, а з 2001 р. почалося поступове економіч­не зростання, причинами якого були відновлення частини економічних зв'язків із країнами СНД, роз­державлення й приватизація підприємств, реформа сільського господарства, стабілізація фінансової системи, залучення іноземних інвестицій.

Однак економічна ситуація залишається складною. Забезпечення ефективного функціонування еко­номіки потребує подальшого проведення реформ: забезпечення стабільного зростання виробництва, структурної перебудови економіки, її переорієнтації на виробництво високотехнологічної продукції, модернізації втробництва, нормалізації політики оподаткування, розвиток малого і середнього бізне­су, створення сприятливих умов для іноземних інвестицій, забезпечення європейської і євроатлантич­ної інтеграції, вступ України до Європейського Союзу (ЄС), забезпечення зростання життєвого рівня населення.

СЛОВНИК

Поняття й терміни

Інфляція — знецінення паперових грошей, що перебувають в обігу, падіння їх купівельної спро­можності, яке супроводжується постійним зростанням цін на всі товари та послуги.

Гіперінфляція — стрімке зростання товарних цін і грошової маси в обігу, що призводить до різко­го знецінення грошової одиниці, розладу платіжного обміну та порушення господарських зв'язків.

Грошова реформа,—здійснена державою перетворення в грошовому обігу, уведення в Україні на-ціональної валюти гривні-1996р

Дефіцит (бюджетний) >-— перевищення видатків державного бюджету над прибутками, показник кризового стану державних фінансів, Один із факторів розвитку інфляції.

Приватизація — передача державного майна, засобів виробництва у приватну власність.

Лібералізація цін — зняття жорстких правил формування цін та їхнього погодження з державою, дозвіл на формування вільних цін, що формується ринком.

Економічна інтеграція — процес зближення економік ряду країн, розвиток їхньої співпраці.

Структурна перебудова економіки — зміна співвідношень основних елементів суспільного ви­робництва, співвідношення та форм взаємозв'язку між секторами господарства і видами виробництва, що визначають економічне життя суспільства.

ФАКТИ

Стислий довідник Культурне й духовне життя незалежної України

Здобуття незалежності і початок демократичних перетворень створили сприятливі умови для духо­вного розкріпачення суспільства, початку національного та культурного відродження. Однак слабка фінансова підтримка з боку держави негативно вплинула на культурний розвиток, призвівши до «від­пливу умів», комерціалізації культури та підсилення впливу закордонної масової культури.

Культура незалежної України

Галузі культури	Основні досягнешся культури
Освіта	Реформування середньої освіти (українізація, запровадження 12-бальної
	системи оцінювання навчальних досягнень учнів, профілізащя старшої школи,
	комп'ютеризація шкіл) сприяє підвищенню якості освіти.
	Удосконалюється професійно-технічна й вища освіта (збільшення кількості
	навчальних закладів і числа спеціальностей, розширення зв'язків із
	закордонними університетами, запровадження навчання на контрактній основі,
	перехід па етупеневу підготовку — бакалавр, маї істр)
Наука	Провідним центром науки є Національна академія наук України (президент —
	Б. Патон). Вагомий внесок у розвиток науки здійснили академіки НАД
	Ю, Митропольський (математична фізика), П. Костюк (фізіологія), Ю. Глеба
	(клітинна інженерія), /. Дзюба (літературознавство), В. Смолій (історія),
	/. Курас (політологія), В. Тацій (правознавство), В. Шинкарук (філософія).
	В Антарктиді працює українська дослідницька станція ім. В. Вернадського
Література	Здобутками в літературі є твори українських письменників П. Загребельного
	(«Тисячолітній Миколай»), Ю. Мушкетика («Страх підстарости Чаплин-
	ського»),/ї Іваничука («Рев оленів нарозвидні»), А.Дімарова (повість «Молитва
	до Марії»), В. Шевчука («Сонце в тумані»), Є. Пашковського («Щоденний
	жезл»)
Музичне й	Помітним явищем у музичному мистецтві стали міжнародні конкурси
театральне	ім. М. Лисенка, В. Горовця, фестивалі естрадної пісні «Пісенний вернісаж»,
мистецтво	«Червона рута», «Таврійські ігри».
	Новаторами театрального мистецтва є режисери Р. Віктюк («Служниці»,
	«Саломея»), Б. Жолдак («Гамлет. Сни»)
Кіномистецтво	У кіномистецтві залишається високим рівень кінодокументалістики («Голод-33»
	режисера В. Шматолахи, «Хроніка повстання у Варшавському гето» режисера
	Й. Дулевської), художніх стрічок («Ізгой» режисера В. Савельєва, «Молитва про
	гетьмана Мазепу» режисера Ю. Іллєнка, «Тарас Бульба» режисера В. Бортка,
	серіали «Роксолана», «Чорна рада»)
Спорт	Українські спортсмени досягай успіху в спортивній і художній гімнастиці
	(Л. Подкопаєва, 0. Вітриченко, К. Серебрянська), катанні на ковзанах
	(0. Баюл), боксі (брати Клички), плаванні (Я. Клочкова), шахах (Р. Понома-
	рьов), футболі (А. Шевченко)

Боксери Віталій і Володимир Клички стали «Кумирами року-2010».

ДЛЯ ДОПИТЛИВИХ

Додаткова інформація Сучасна українська культура

19 лютого 1992 р. Верховна Рада України ухвалила «Основи законодавства про культуру», якими передбачені заходи подальшого розвитку української національної культури. У цьому ж році була роз­роблена Державна національна програма «Українська освіта в XXI ст.», а Верховною Радою прийнято «Закон про освіту». У цих документах передбачена демократизація освіти, посилення технічного за­безпечення шкіл, видання підручників, створення університетських комплексів, мережі ліцеїв.

У 1992 р. було відновлено діяльність Києво-Могилянської Академії — навчального закладу нового типу, де викладання і навчання ведеться українською й англійською мовами. Здійснюється перехід на триступеневу підготовку: бакалавр, спеціаліст, магістр. ВНЗ стають більш автономними. У системі Національної академії наук України створено декілька нових наукових інститутів:

• Інститут української археографії;

• Інститут української мови;

• Інститут народознавства.

Однак низький рівень фінансування призвів до того, що наукові установи втратили до 50% свого складу. Спостерігається «відплив» частини інтелектуальної еліти у країни з більш сприятливими умо­вами життя.

Незважаючи на економічну кризу та інші негаразди, значних успіхів за роки незалежності досягли українські спортсмени.

Скромнішими є успіхи сучасного українського кіномистецтва. Вийшло багато документальних фільмів, присвячених в основному, історичному минулому України. Створено декілька багатосерійних фільмів, серед них «Сад Гетсиманський» за мотивами творів І. Багряного, «Пастка» (за І. Франком), те­лесеріал «Роксолана» та ін. На 34 кінофестивалі в Сан-Ремо українському фільму «Ізгой» (за мотивами повісті А. Дімарова, режисер В. Савельєв, продюсер А. Браунер, ФРН) присуджено Гран-прі.

Продовження розвитку сучасного театрального мистецтва в Україні пов'язане передусім із ді­яльністю таких яскравих режисерів, як Р. Віктюк, Б. Жолдак, С. Донченко, Б. Шарварко, та акторів Б. Ступки, А. Хостікоєва, Б. Бенюка, Н. та О. Сумських.

Позитивним моментом у роботі державного телебачення стала трансляція художніх фільмів і те­лесеріалів українською мовою. Суттєво змінило зміст своїх програм Українське радіо. Вони стали більш національно спрямованими. Проте зростає комерціалізація засобів масової інформації — газет, каналів телебачення, радіостанцій, серед яких значна частина орієнтується на маловибагливого і дезо­рієнтованого читача, глядача, слухача, поширюючи низькопробну й нерідко просто безвідповідальну інформацію та сурогатні вироби маскультівського ширпотребу.

Неоднозначним є розвиток літературного процесу. Продовжують творити письменники й по­ети старшого покоління: І. Драч, Р. Іваничук, Л. Костенко, Ю. Мушкетик, Б. Олійник, Д. Павлич-ко. Проте література відчуває на собі тиск ринку, вона змушена йти за читачем (покупцем). Ця тенденція сприяє розвитку масової та популярної літератури, переважно російськомовної. Розкві-

тають такі жанри, як фантастика, детектив, любовно-авантюрний роман. Відомими далеко за меж­ами України письменниками-фантастами є Генрі Лайон Олді (колективний псевдонім Д. Громова та О, Ладижинського), А. Валентинов, М. та С. Дяченки. майстром любовно-авантюрного жанру'вва­жається Симона Вілар (Н. Гавриленко).

Поки що можна констатувати слушність думки визначного українського консерватора початку XX ст. В. Липинського, який у «Листах до братів-хліборобів» змалював картину проблематичності формування повноцінної нації на території, що здобула незалежність не шляхом принципової визволь­ної боротьби, а внаслідок розпаду метрополії. Однак останніми роками інерційність мислення і руди­менти старого життя все далі відходять у минуле, а в сучасному культурному житті України можна відзначити обнадійливі позитивні тенденції, які віддзеркалюють процес національного духовного від­родження українського народу.

Можна виділити декілька чинників, що впливатимуть на подальший розвиток української культу­ри, а саме:

• поглиблення національного самопізнання та самоусвідомлення;

• створення умов для існування, розвитку, співпраці та змагання розмаїтих філософських, релігій- , них, літературних, образотворчих, музичних течій, напрямків, шкіл, тобто дійсне ствердження свобо­ди духовної творчості;

• урахування світового культурного досвіду, усвідомлення власної національної культури як ланки світового культурного процесу, співучасть у світовому культурному обміні за умов визнання пріорите­ту загальнолюдських цінностей та усвідомлення землі як спільного дому всього людства;

• всебічне використання резервів національної культурної традиції, можливостей національної мен­тальності, орієнтація на створення оригінальних культурних цінностей, що мають не лише національ­не, але й загальнолюдське, світове значення, адже останнє і є критерієм зрілості культури.

Однією з актуальних проблем на сьогодні є державна підтримка національної культури. Продумана система державного протекціонізму стосовно української національної культури, яка б не порушува­ла інтереси інших національних осередків України і не суперечила загальнолюдським принципам, державна підтримка культур національних меншин — ось один із необхідних напрямків національно-духовного відродження нашої держави. Особливої уваги потребує українізація різних форм масової культури, сучасної індустрії розваг, а також тих новітніх видів та жанрів культури, які з різних причин не розвиваються в Україні або втратили національну визначеність (телевізійні жанри, оперета, різні форми відеокультури).

З ВЕРНІТЬ УВАГУ Робота з історичним джерелом

1. Які персонажі, предмети, речі зображено на карикату-рі?

2. Якій події чи якому явищу присвячено карикатуру?

3. Яке ставлення до персонажів, позитивне чи негативне, відображає карикатура?

4. Яку оцінку, інтерпретацію персонажів, подій, явищ по­дає малюнок?

5. Які ідеї та політичні погляди сповідує автор? Як це можна визначити?

6. Що вам ще відомо з інших джерел про події, пов'язані зі змістом карикатури?

ФАКТИ Стислий довідник Зовнішня політика незалежної України. Інтегрування України у світове співтовариство

Після проголошення незалежності Україна вперше стала рівноправним суб'єктом міжнародних від­носин. Правовими засадами зовнішньої політики України є:

• Декларація про державний суверенітет (16 липня 1990 р.), у якій Україна проголосила намір стати нейтральною державою, не брати участі у військових блоках і дотримуватися трьох неядерних

' принципів: не приймати, не виробляти і не набувати ядерної зброї;

• «Основні напрямки зовнішньої політики України» (2 липня 1993 р.), у яких зафіксовано зміст національних інтересів України у сфері міжнародних відносин і головні завдання її зовнішньої по­літики;

• Конституція України (28 червня 1996 р.), де визначена спрямованість зовнішньої політики Укра­їни на забезпечення мирного і взаємовигідного співробітництва з членами міжнародного співтовари­ства на основі норм міжнародного права.

У першій половині 1990-х рр. головним завданням зовнішньої політики України було забезпечення її міжнародного визнання (Україну визнали 186 держав — членів ООН) і набуття статусу позаблокової та без'ядерної держави.

У другій половині 1990-х рр. Україна намагалася реалізувати стратегію багатовекторності зовніш­ньої політики, розвивати відносини зі стратегічними партнерами (Азербайджан, Аргентина, Білорусь, Болгарія, Грузія, Ізраїль, Канада, Китай, Молдова, Німеччина, Польща, Росія, Румунія, Словаччина, США, Туреччина, Угорщина, Узбекистан, Фінляндія).

Україна бере участь у діяльності міжнародних організацій: ООН (Організація Об'єднаних Націй),

ЮНЕСКО (Організація Об'єднаних Націй із питань освіти, науки і культури),

ОБСЄ (Організація з безпеки і співробітництва в Європі),

РЄ (Рада Європи),

СНД (Співдружність Незалежних Держав),

ГУАМ (об'єднання Грузії, України, Азербайджану, Молдови),

МЛГАТЕ (Міжнародне агентство з атом­ної енергетики),

МВФ (Міжнародний валютний фонд),

СБ (Світовий банк).

Керівництво України на чолі з президентом В. Ющенком проголосило курс на інтеграцію в євро­пейські та євроатлантичні структури: СОТ (Світова організація торгівлі), ЄС (Європейський Союз), НАТО (Організація Північноатлантичного договору). 21 грудня 2005 р. Рада Міністрів Євросоюзу ви­знала Україну країною з ринковою економікою, 16 травня 2008 року наша держава набула повноправ­ного членства у Світовій організації торгівлі (СОТ). Україна веде активну роботу зі вступу до ЄС, розвиває відносини з НАТО.

СЛОВНИК

Поняття й терміни

Європейська інтеграція — процес зближення й поглиблення взаємодії економічної, політичної, правової, військової та інших сфер життєдіяльності країн Європи.

Рада Європи — міжнародна організація, заснована в 1949 р. країнами Західної Європи з метою за­безпечення єдності її членів, сприяння їх економічному та соціальному розвитку.

ДЛЯ ДОПИТЛИВИХ

Додаткова інформація Відносини України з ЄС

(За матеріалами сайту Міністерства закордонних справ України кіґр://м'-и>-№.т/а.£оу.иа/т/а/иа/ риЬНсаііоп/сопіепі)

Значний позитивний політичний вплив на розвиток відносин між Україною та ЄС мало розширення ЄС у 2004 р., завдяки якому до складу Євросоюзу ввійшли безпосередні сусіди та традиційні партнери України, інтересам яких відповідає подальше наближення України до ЄС.

Європейська політика сусідства, Східне партнерство

Влітку 2004 р. Європейський Союз започаткував реалізацію Європейської політики сусідства, яка охопила східне та південне коло сусідніх із ЄС країн. На відміну від Європейської політики сусідства, «Східне партнерство» є доповненням до двостороннього формату відносин між ЄС та державами-партнерами. Особливий інтерес для України становлять такі елементи «Східного партнерства» (СхП):

> програма Всеохоплюючої інституційної розбудови (у рамках двостороннього виміру СхП);

>> сприяння регіональному розвитку на основі політики регіонального вирівнювання Європей­ського Союзу (у рамках двостороннього виміру СхП);

> створення інтегрованої системи управління кордонами згідно зі стандартами ЄС (у контексті реалізації відповідної багатосторонньої ініціативи-флагмана в рамках тематичної платформи «Демо­кратія, належне врядування та стабільність»);

> поглиблення інтеграції у сфері енергетичної безпеки (у рамках діяльності багатосторонньої тематичної платформи «Енергетична безпека» і реалізації енергетичних ініціатив-флагманів).

План дій Україна— ЄС, Порядок денний асоціації Україна— ЄС

Етапною подією, що надала поштовх поглибленню відносин між Україною та ЄС, стали президент­ські вибори в Україні наприкінці 2004 р.

21 лютого 2005 р. підписано План дій Україна—ЄС. який став інструментом реалізації Європей­ської політики сусідства і визначав пріоритетні сфери двосторонньої співпраці з метою наближення України до ЄС.

11 березня 2008 р. за результатами спільної оцінки Плану дій було продовжено термін його чинно­сті до весни 2009 р., затверджено 23 додаткових пріоритети співробітництва та домовлено про підго­товку нового практичного інструмента на заміну Плану дій Україна—ЄС (домовленість підтверджена на Дванадцятому саміті «Україна— ЄС» 9 вересня 2008 р. в м. Париж).

На виконання цих домовленостей сторонами підготовлено та схвалено на засіданні Ради з питань співробітництва Україна— ЄС 16 червня 2009 р. «Порядок денний асоціації Україна— ЄС».

Переговорний процес щодо створення поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі

(ЗВТ) міме Україною та ЄС

Розділ про створення поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі (ЗВТ) є невід'ємною скла­довою майбутньої Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.

Офіційні переговори щодо створення ЗВТ розпочалися 18 лютого 2008 р. Передумовою цього став вступ України до Світової організації торгівлі (СОТ).

Положення про ЗВТ визначатимуть правову базу для вільного переміщення товарів, послуг, капіта­лів, частково робочої сили між Україною та ЄС, а також для регуляторного наближення, спрямованого на поступове входження економіки України до спільного ринку ЄС.

На сьогодні можна констатувати, що положення про створення ЗВТ є найбільш складною частиною переговорного процесу з укладення майбутньої Угоди про асоціацію. Це пов'язано з тим, що всеохо-плююча ЗВТ передбачатиме лібералізацію торгівлі не лише товарами (включаючи продукцію сіль­ськогосподарського виробництва та іншу чутливу продукцію), але й лібералізацію торгівлі послугами, вільний рух капіталу, а також поступову конвергенцію з ЄС у регуляторних та інших сферах (стандар­ти, оцінка відповідності, санітарні та фітосанітарні правила, конкурентна політика, державні закупівлі тощо).

При цьому наповнення майбутньої ЗВТ має спрямовуватися на досягнення максимально глибокої економічної інтеграції, до якої будуть готові сторони і яка не матиме аналогів із попередньої практики Євросоюзу.

Таким чином, ідеться про ЗВТ, яка матиме не преференційний, а інтеграційний характер. Резуль­татом її створення має стати взаємовигідне відкриття відповідних ринків за умови відповідності на­ціональної продукції специфічним вимогам ЄС. Тому головним завданням України в цьому контексті буде здійснення комплексу реформ, спрямованих на приведення українського законодавства у відпо­відних сферах та галузях економіки у відповідність до норм ЄС.

Угода про спрощення оформлення віз

Угоду між Україною та ЄС про спрощення оформлення віз було укладено 18 червня 2007 р. (набрала чинності з 1 січня 2008 р.)

Положеннями Угоди встановлено преференції (переваги, пільги) для всіх категорій громадян України в частині, що стосується візового збору (35 євро) та тривалості візових процедур (10 діб у звичайних випадках, 2 доби — у термінових), а також спрощення візових процедур для окремих категорій грома­дян України. Це, зокрема, стосується уніфікації документів, що підтверджують мету поїздки, критеріїв видачі багаторазових віз. Було також скасовано візові вимоги для власників дипломатичних паспортів. Право на безоплатне отримання шенгенських віз отримали 14 категорій українських громадян.

ДЛЯ ДОПИТЛИВИХ

Додаткова інформація Україна і світ

(За матеріалами сайту Міністерства закордонних справ України Шр://ш\¥ш.тГа.§оу.иа/тГа/иа/риЬ1ісаїіоп/сопіепі)

Велика	Україна і Велика Британія приділяють значну увагу підтримці позитивної динаміки
Британія	двосторонніх відносин, стратегічний характер яких було проголошено у 2008 р.
	За 9 місяців 2010 р. обсяг двосторонньої торгівлі склав 923,4 млн дол. США. При
	цьому експорт товарів з України до Великої Британії зріс на 44,7%, сягнувши
	343,1 млн дол. США. Імпорт товарів із Великої Британії збільшився на 26,5%, склав-
	ши 580,3 млн дол. США. Сальдо двосторонньої торгівлі товарами для України зали-
	шається негативним і становить 237,2 млн дол. США.
	Станом на 1.10.2010 р. обсяги капіталу з Великої Британії в економіці України склали
	2,3 млрд дол. США. За обсягом укладених інвестицій в економіку України Велика
	Британія посідає 6 місце (5,4% від загального обсягу інвестицій)
Швеція		Українсько-шведські відносини — стабільні взаємовигідні двосторонні відносини
		які характеризуються високим рівнем розвитку в політичній сфері, у т. ч. у питан
		нях підтримки євроінтеграційних прагнень нашої держави, інтенсивним торговельно
		економічним та інвестиційним співробітництвом, а також успішною співпрацею
		у рамках програми шведської технічної допомоги в Україні
Болгарія		Визнання Республікою Болгарія України: 5 грудня 1991 року.
		Встановлення дипломатичних відносин: 13 грудня 1991 року.
		Існуючі двосторонні органи високого рівня: спільна українсько-болгарська міжуря-
		дова Комісія з економічного співробітництва, спільна українсько-болгарська Комісія
		з науково-технічного співробітництва.
		За даними Держкомстату України, за січень—вересень 2010 року український експорт
		(товари та послуги) в Республіку Болгарія (РБ) склав 335,5 млн доларів СІЛА (збіль-
		шився в порівнянні з аналогічним періодом 2009 року на 2,6%). Імпорт із Болгарії
		склав 151,1 млн доларів США (збільшився на 27,4 % від показника минулого року)
Республіка		Головним політичним здобутком нашої держави в кризовий для Македонії період,
Македонія		викликаний агресією незаконних албанських військових формувань із Косово, слід
		уважати визнання македонською стороною ключової ролі України в подіях 2001 року.
		Зокрема, у березні 2001 р. Україна як держава, що головувала в РБ ООН, виступила за
		збереження територіальної цілісності та суверенітету Македонії, підтримала політи-
		ку македонського уряду, спрямовану на розв'язання міжетнічного конфлікту мирним
		шляхом.
		У 2010 р. українсько-македонський політичний діалог зберіг свою позитивну динамі-
		ку. Так, 2—4 листопада 2010 р. відбувся офіційний візит Прем'єр-міністра Республіки
		Македонія Н. Груєвскі в Україну
Республіка		2 грудня 1991 р. Республіка Польща першою у світі офіційно визнала державну неза-
Польща		лежність України, а вже 4 січня 1992 р. між двома державами були встановлені дипло-
		матичні відносини. 18 травня 1992 р. підписано міждержавний українсько-польський
		Договір про добросусідство, дружні відносини і співробітництво.
		Слід відзначити динамічний, поступальний характер розвитку українсько-польського
		співробітництва, що обумовлюється збігом національних інтересів країн-сусідів у ба-
		гатьох сферах, їхніми глибинними історичними та культурними зв'язками
Канада		Канада визнала незалежність України 2 грудня 1991 року — першою на той час захід-
		ною країною та другою країною після Польщі.
		Україна для Канади є ключовим європейським партнером. На підтримку цього, віта-
		ючи з перемогою на президентських виборах в Україні В. Януковича, 15 лютого 2010
		року Прем'єр-міністр Канади С. Гарпер заявив про те, що Україна відіграє важливу
		роль у розвитку демократії та безпеки в регіоні
Сполучені		Розвиток двостороннього політичного та економічного діалогу зі Сполученими Шта-
Штати		тами Америки є одним із пріоритетів української зовнішньої політики. Особливо важ-
Америки		ливим для України є зміцнення відносин стратегічного партнерства зі Сполученими
		Штатами Америки.
		Ключовою в забезпеченні активізації політичної складової відносин України і США
		стала квітнева зустріч Президентів України і США в м. Вашингтон у рамках саміту
		з ядерної безпеки. В.Ф. Янукович домовився з Б. Обамою про підтримку і взаємо-
		дію зі США на найважливіших для нашої сторони напрямах — відновлення співпра-
		ці з МВФ, подолання наслідків фінансово-економічної кризи, проведення системних
		реформ, зокрема в енергетичній сфері, поглиблення двостороннього партнерства на
		основі Хартії про стратегічне партнерство, посилення роботи міждержавних механіз-
		мів за координуючої ролі Комісії стратегічного партнерства. У Спільній заяві за ре-
		зультатами зустрічі Президентів зафіксовано викладені вище та інші позиції, важливі
		для української сторони. За 7 місяців 2010 року загальний обсяг взаємної торгівлі то-
		варами між Україною та США збільшився в порівнянні з аналогічним періодом 2009
		року на 62,5% і становив 1 млрд 357,9 млн дол. США.
		Експорт українських товарів до США збільшився у 4,8 раза та склав 466,1 млн дол.
		США.
		Імпорт товарів в Україну збільшився на 20,7% і становив 891,9 млн дол. США

Тест 2 (контрольний)

1. Які чинники сприяли державотворчому процесу в Україні в 1991—1994 рр.? А незавершеність формування української нації

Б мирний шлях здобуття Україною незалежності В кризовий стан економіки й падіння виробництва Г корупція й хабарництво у вищих ешелонах влади

2. Як називається документ, витяг із якого наведено?

«Україна є республікою. Носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. ...Право визначати і змінювати конституційний лад в Україні належить виключно народові і не може бути узурповано державою...» А Акт проголошення незалежності України Б Декларація про державний суверенітет України * В Закон України «Про громадянство України» Г Конституція України

3. Якого року Верховна Рада України прийняла Закон «Про Голодомор 1932—1933 років в Україні»?

А 2006 р. Б 2007 р.

В 2008 р. Г 2009 р.

4 . За якого прем'єр-міністра в Україні розпочалося економічне зростання?

А Л. Кучми Б Ю. Тимошенко

В В.Ющенка Г В. Януковича

5. Як називається роздержавлення економіки, передача державної або муніципальної власності у при­ватну власність?

А гіперінфляція Б інвестиція

В лібералізація Г приватизація

6. Хто із зазначених діячів сучасної української культури є письменниками?

А О. Байрак, Ю. Іллєнко, В. Савельєв

Б О. Вітриченко, Я. Клочкова, А. Шевченко

В П. Загребельний, Р. Іваничук, Ю. Мушкетик .-

Г Ю. Митропольський, Б. Патон, В. Смолій

7. Установіть відповідність між повноваженнями та назвами органів державної влади відповідно до Конституції України.

1 розроблення і здійснення загальнодержавних програм А Верховна Рада України економічного, соціального й культурного розвитку Б Верховний Суд України

2 призначення прем'єр-міністра України, членів Кабінету В Кабінет Міністрів України Міністрів і припинення їхніх повноважень Г Конституційний Суд України

3 прийняття законів, унесення змін до Конституції України, Д Президент України

визначення засад внутрішньої та зовнішньої політи­ки

4 вирішення питань про відповідність Конституції Украї­ни законів та інших правових актів Верховної Ради

У завданні 8 розташуйте позначені буквами історичні події в хронологічній послідовності. Перша подія має відповідати цифрі 1, друга — цифрі 2 і т. д.

8. Установіть послідовність вступу України до міжнародних організацій.

А Організація Об'єднаних Націй (ООН)

Б Рада Європи (РЄ)

В Світова організація торгівлі (СОТ)

Г Співдружність Незалежних Держав (СНД)

Тренувальний тест 5

НОВІТНЯ ІСТОРІЯ УКРАЇНИ (1939 Р. – ПОЧАТОК ХХІ СТ.)

Перевірте свої знання

Виконайте тренувальний тест 1. На виконання тесту відводиться 60 хвилин. Під час роботи над те­стом не рекомендується користуватися підручникам:, посібниками, довідниками, атласами тощо.

У завданнях 1—18, які мають чотири варіанти відт беріть лише один правильний варіант від-

п овіді й позначте його в бланку.

1. У якому році до складу УРСР увійшли заштриховані на карті українські землі?

А 1939 р. Б 1940 р. В 1945 р. Г 1954 р.

2. Яка організація ухвалила наведений документ на початку Великої Вітчизняної війни? «Відновлена Українська держава буде тісно співдіяти з Націонал-Соціалістичною Німеччиною, що під проводом Адольфа Гітлера творить новий лад в Європі й світі та допомагає українському народові визволитися з-під московської окупації. Українська Націонал-Революційна Армія, щотво-''"--- '- риться на українській землі, боротиметься далі проти московської окупації за Суверенну Соборну Державу, справедливий лад у цілому світі...»

А Комуністична партія (більшовиків) України

Б Комуністична партія Західної України

В Організація українських націоналістів

Г Українське національно-демократичне об'єднання

3. Кому з командирів партизанських формувань належить наведена характеристика?

«Командир Путивльського партизанського загону, пізніше — з 'єднання партизан, яке здійснило

Карпатський рейд тилами фашистських військ, автор спогадів «Від Путивля до Карпат».

А С. Ковпаку Б М. Наумову В О. Сабурову Г О. Федорову

4. Коли територію України було повністю визволено від військ Німеччини та її союзників?

А 6 листопада 1943 р. Б 24 січня 1944 р. В 28 жовтня 1944 р. Г 9 травня 1945 р.

5. Який період в історії УРСР та СРСР тривав із часу визволення окупованих у роки Другої світової війни територій до початку 1950-х рр.?

А відбудова . Б відлига В застій Г перебудова

6. Якими були результати й наслідки відбудови промисловості в Україні в повоєнний період?

А посідання провідного місця паливно-енергетичної бази СРСР

Б досягнення конкурентноспроможності промислової продукції

В здобуття повної самостійності у вирішенні економічних питань

Г створення сприятливих умов для отримання іноземних інвестицій

7. Як називається ліквідація крайніх проявів репресивного тоталітарного режиму й спроба проведен­ня реформ із метою надання нового імпульсу розвиткові радянського суспільства?

А демократизація Б десталінізація В лібералізація Г реабілітація

8. Хто з українських поетів є автором поетичних збірок «Проміння землі» та «Мандрівки серця»?

А Л. Костенко Б М. Рильський В В. Сосюра Г П. Тичина

9. Як називають молоде покоління талановитих письменників, митців і вчених період) «відлиги», що боролися за оновлення радянського суспільства, збереження української мови та культури?

А дисидентами Б космополітами В націоналістами Г шістдесятниками

10. Що передбачали економічні реформи в сільському господарстві, запроваджені Головою Ради Міні­стрів СРСР О. Косигіним?

А ліквідацію МТС і викуп колгоспниками сільгосптехніки

Б освоєння цілинних земель Казахстану, Алтаю та Сибіру

В ліквідацію обмежень для розвитку підсобних господарств

Г створення виробничих колгоспно-радгоспних управлінь

11. Якою цифрою позначено на карті місто, де 1976 р. було проголошено про створення Української

Гельсінської групи? А 1 Б 2 В З Г 4

*1 А

12. Що відрізняє український дисидентський рух періоду «застою» та періоду «відлиги»?

А установлення контактів із громадськістю країн Заходу

Б відстоювання національних прав українського народу

В прагнення відновити незалежність Українськ держави

Г заперечення насильницьких методів боротьби з режимом

13. Яка риса притаманна розвитку української літератури і мистецтва в середині 1960-х— на початку 1980-х рр.?

А поява нових жанрів літератури та мистецтва

Б роширення сфери вживання української мови

В ідеологізація й русифікаці культурного життя

Г духовне розкріпачення письменників і митців

14. У чому полягала мета курсу на «перебудову», проголошеного новим керівництвом КПРС на чолі з М. Горбачовим?

А наданні незалежності республікам Радянського Союзу

Б установленні культу особи лідера КПРС М. Горбачова

В ліквідації КПРС і формуванні багатопартійної системи

Г удосконаленні всіх сфер життя радянського суспільства

15. Як називається документ, витяг із якого наведено?

«Верховна Рада Української РСР, виражаючи волю народу України, прагнучи створити демокра­тичне суспільство... проголошує державний суверенітет України як верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади Республіки в межах її території та незалежність і рівноправність у зовнішніх відносинах...»

А Акт проголошення незалежності України

Б Декларація про державний суверенітет України

В Закон УРСР про економічну самостійність

Г Конституція України

16. Кому з українських політичних і державних діячів належить така характеристика? «Президент України, сприяв прийняттю Конституції незалежної України, вніс пропозицію про проведення політичної реформи, суть якої полягала в перетворенні президентсько-парламентської форми державного правління на парламентсько-президентську».

А Л. Кравчуку Б Л. Кучмі В В.Ющенку Г В. Януковичу

17. У якому році Верховна Рада України прийняла Закон «Про Голодомор 1932—1933 років в Україні»?

А 2006 р. Б 2007 р. В 2008 р. Г 2009 р.

18. Хто з діячів сучасної української культури є письменниками?

А О. Байрак, Ю. Іллєнко, В. Савельєв

Б О. Вітриченко, Я. Клочкова, А. Шевченко

В П. Загребельний, Р. Іваничук, Ю. Мушкетик

Г Ю. Митропольський, Б. Патон, В. Смолій

19. Установіть відповідність між характеристиками та прізвищами учасників українського опозиційно-

го руху 1960-х — 1980-х рр.

1 поет, письменник, правозахисник, засновник і голова Української А І. Дзюба

Гельсінської групи, автор заборонених творів «Хрест», «Я вільний» Б П. Григоренко

2 адвокат, правозахисник, засновник Української робітничо-селянської В Л. Лук'яненко

спілки, автор книги «Сповідь у камері смертників» Г М. Руденко

3 журналіст, правозахисник, голова Народного руху України, автор книг Д В. Чорновіл

«Лихо з розуму», «Правосуддя чи рецидиви терору?»

4 генерал-майор, правозахисник, борець за відновлення права

кримсько-татарського народу повернутися на історичну Батьківщину

20. Установіть відповідність між подіями державотворчого процесу в Україні та їх датами.

1 прийняття Верховною Радою УРСР Акта проголошення незалежності А 16 липня 1990 р.

України Б 24 серпня 1991 р.

2 проведення Всеукраїнського референдуму й перших виборів Прези- В 1 грудня 1991 р.

дента України Г 8 червня 1995 р.

3 прийняття Верховною Радою України Основного Закону — Консти- Д 28 червня 1996 р. туції України

4 прийняття Верховною Радою УРСР Декларації про державний суве­ренітет України

У завданнях 21—22 розташуйте позначені буквами історичні події в хронологічній послідовності. Пер­ша подія має відповідати цифрі 1, друга — цифрі 2 і т. д.

21. Установіть послідовність перебування при владі перших секретарів ЦК КПУ А О. Кириченко

Б М. Підгорний

В П. Шелест

Г В. Щербицький

22. Установіть послідовність подій дисидентського руху в Україні в другій половині 1950-х— 1970-ті рр.

А початок випуску у Львові «самвидавського» журналу «Український вісник» Б утворення в Києві правозахисної організації Української Гельсінської групи В заснування правозахисної організації Української робітничо-селянської спілки Г вихід книги літературного критика І. Дзюби «Інтернаціоналізм чи русифікація?»

У завданнях 23—24, які мають шість варіантів відповіді, оберіть лише три правильні відповіді й по­значте їх номери в бланку.

23. Які положення розкривають ознаки демократизації суспільства в умовах десталінізації?

1 започаткування політики гласності в суспільстві

2 ротація керівників партійних і державних органів

3 розширення економічних прав союзних республік

4 масове звільнення політв'язнів із таборів ГУЛАГу

5 запровадження в державі інституту президентства

6 ліквідація монополії комуністичної партії на владу ._...,

24. Що спричинило невдачу економічних реформ, здійснених керівництвом ЦК КПРС на чолі з М. Гор­бачовим у період «перебудови»?

1 опір перебудові з боку колгоспників і робітників підприємств

2 відсутність реальних умов для формування ринкових відносин

3 нерішучість і непослідовність керівництва у ] ;:йсненні реформ

4 спроба поєднати адміністративно-командну й ринкову системи

5 відсутність науково обґрунтованої стратегії розвитку економіки

6 збереження планової системи розвитку народного господарства

КОМЕНТАРІ ДО ОКРЕМИХ ВІДПОВІДЕЙ НА ЗАВДАННЯ ТЕСТУ У ФОРМАТІ ЗНО, ВМІЩЕНОГО В ЖУРНАЛІ «ТІМО-АБІТУРІЄНТ. ІСТОРІЯ УКРАЇНИ»», №7(13)

Вашій увазі пропонуються коментарі до завдань, які побудовані на матеріалі тем, розглянутих на сто­рінках двох останніх номерів журналу. Вони охоплюють періоди історії України в умовах десталінізації (1953—1964), загострення кризи радянської системи (середина 1960-х — початок 1980-х рр.), розпаду Радянського Союзу і відродження незалежності (1985—1991), України в умовах незалежності.

У коментарях запропоновано алгоритми встановлення правильної відповіді, які можна використову­вати і при виконанні інших завдань такого типу.

Завдання з вибором однім правильної відповіді

44. Один із кроків партійно-радянського керівництва УРСР, що позитивно вплинув на розвиток сіль­ського господарства республіки в 1950-х — першій половині 1960-х рр., — це А ліквідація МТС і запровадження обов'язкового викупу техніки колгоспами. Б реорганізація частини колгоспів у радгоспи, укрупнення колгоспів. В заміна заготівель сільськогосподарської продукції'закупівлями. Г широкомасштабне впровадження в сівообігу кукурудзи.

Завдання перевіряє уміння виділяти головне (характерні риси, зміни в житті людей, політиці, еко­номіці та суспільстві). Серед запропонованих варіантів необхідно виокремити положення, яке

1) характеризує дільність партійно-радянського керівництва періоду 1950-х—1960-хроків;

2) мало позитивні наслідки.

Усі варіанти відповіді задовольняють першу з визначених нами умов, оскільки відносяться до вказа­ного періоОу.

Головним завданням на початку 1950-х років стало вирішення продовольчої проблеми, яка вимагала радикальних реформ усього процесу сільськогосподарського виробництва. Початок реформування було покладено на вересневому (1953) Пленумі ЦК КПРС, який накреслив заходи, спрямовані на піднесення сільського господарства. У середині 1950-х років сільське господарство саме завдяки пріоритетності його розвитку вперше за довгі роки стало рентабельним. Це був період найбільшого піднесення в історії колгоспно-радгоспного виробництва в СРСР. Валова продукція сільського господарства за 1954—1958рр. порівняно з попередньою п 'ятирічкою зросла на 35,3%.

Різке піднесення сільськогосподарського виробництва було зумовлене сукупною дією кількох чинників:

• посилення матеріальної зацікавленості колгоспників у суспільному виробництві; протягом 1952—1958рр. закупівельні ціни на зерно зросли майже в 7разів, на картоплю —у 8, на продукти тва­ринництва — г 5,5 раза;

• створення умов для розвитку особистого господарства колгоспників (зниження податків, тверді суми оподаткування відповідно¹ до розмірів присадибних ділянок та ін.);

• здійснення переходу від жорсткого планування до поєднання централізованого планування з господарською самостійністю колгоспів та радгоспів;

• зміцнення матеріально-технічної бази сільського господарства;

• підвищення освітнього рівня керівників сільськогосподарського виробництва;

• застосування нових технологій;

• заохочення використання зарубіжного досвіду:

• отримання колгоспниками паспортів.

Зіставивши отриману інформацію з варіантами відповіді, установлюємо правильну — заміна за­готівель сільськогосподарської продукції закупівлями.

Правильна відповідь: В ■

45. У яких роках в українській науці відбулися описані нижче зрушення?

«В Інституті надтвердих матеріалів виготовлено перші штучні алмази, 'уФізико-технічному ін­ституті побудовано найбільший у світі на той час прискорювач електронів, в Інституті фізики розгорнулися дослідження в галузі фізики атомного ядра завдяки введенню в дію ядерного реакто­ра».

А 1950-х рр. Б 1960-х рр.

В 1970-х рр. Г 1980-х рр.

Дане завдання перевіряє сформованість уміння отримувати інформацію з історичного джерела. У цьому випадку джерело містить інформацію про розвиток фізики в державі: створення перших штучних алмазів, побудову найбільшого в світі прискорювача електронів, проведення досліджень у галузі фізики атомного ядра.

Звернімо увагу на запитання до джерела — необхідно встановити період, коли відбувалися описані в ньому події. Очевидно, що названі наукові здобутки відносяться до 1960-хроків, коли науково-технічна революція бурхливо розвивалася в усьому світі.

Правильна відповідь: Б

46. «Українська гельсінська група» — це організація, що

А ставила за мету боротьбу проти існуючого режиму та реалізацію Україною конституційного права на вихід зі складу СРСР.

Б спрямовувала свою діяльність на ознайомлення світового співтовариства з фактами порушення прав людини в Україні.

В закликала до демократизації суспільно-політичного життя республіки шляхом ліквідації моно­полії КПРС на владу.

Г виступала за здобуття Україною незалежності, структурну перебудову економіки республіки ¹ на ринкових засадах.

У 1975 р. уряди 35 держав Європи і Північної Америки, у тому числі й уряд СРСР, підписали Гель­сінські угоди, які закріплювали нові відносини в Європі, повинні були забезпечити дотримання в кожній з країн високих принципів демократії, прав людини. У листопаді 1976 р. найбільш активні правозахис­ники об'єдналися в Українську групу сприяння виконанню Гельсінських угод в Україні, або Українську Гельсінську групу (УГГ). Вона стала найбільшою правозахисною організацією в республіці, її очолив письменник Микола Руденко, а серед 36 членів були такі відомі дисиденти, як Петро Григоренко, Левко Лук'яненко, Іван Кандиба, Надія Світлична, В'ячеслав Чорновіл, Василь Стус, Святослав Караван-ський, Оксана Мешко, Олесь Бердник та ін.

УГГ відрізняло від попередніх правозахисних організацій те, що вона була відкритою громадською організацією, яка, хоч і не була визнана владою, уважала, що має законне право на існування. У цій діяльності вона контактувала з аналогічними об 'єднаннями по всьому СРСР.

У декларації Української Гельсінської гпупи зазначалося, що організація ставить за мету вирішення чотирьох головних завдань: ознайомлення широких кіл української громадськості з Декларацією прав людини; сприяння виконанню статей заключного Акта з питань безпеки і співпраці в Європі; домаган­ня того, щоб на всіх міжнародних нарадах, де мають обговорюватися підсумки виконання Гельсінських угод, Україна як суверенна європейська держава і член ООН була представлена окремою делегацією; акредитування в Україні представників зарубіжної преси. У декларації проголошувалося, що у своїй роботі УГГ керується не політичними, а лише гуманітарними мотивами і свою головну мету вбачає в ознайомленні світового співтовариства з порушеннями прав людини в Україні.

Правильна відповідь: Б

47. У якому році відбулися події, описані в уривку з історичного джерела?

«Дорогі співвітчизники! У зв'язку із ситуацією, що склаіася через утворення Співдружності Неза­лежних Держав, припиняю свою діяльність на посаді Президента СРСР. Виступаючи перед вами востаннє як Президент СРСР, вважаю за потрібне висловити свою оцінку пройденого шляху...» А 1985 р. Б 1990 р.

В 1991р. Г 1993 р.

Дане завдання перевіряє сформованість уміння отримувати інформацію з історичного джерела. Умо­вою передбачено визначення року описаних у джерелі подій. Спробуємо визначити в ньому ключову фразу ■— утворення Співдружності Незалежних Держав. Дана подія відбулася 8 грудня 1991 р.

Правильна відповідь: В

48. Спираючись на знання Конституції України (1996 р.), визначте твердження, якого не вистачає в схемі.

А Україна — без'ядерна держава, яка знищила свій ядерний арсенал, не виготовляє, не зберігає

та не розповсюджує ядерну зброю. Б Україна — правова держава, у якій утілюється в життя принцип панування права і закону,

гарантуються права і свободи людини. В Україна — позаблокова держава, яка, дотримуючись принципу нейтралітету, не входить до

жодного військово-політичного блоку країн Європи та світу. Г Україна — європейська держава, яка прагне шляхом інтеграції долучитися до європейської

спільноти, ставши повноправним членом Європейського Союзу.

Дане завдання передбачає перевірку вміння працювати з різними джерелами інформації; пояснюва­ти і застосовувати поняття й терміни. Ми маємо справу зі схемою, яка відображає основні засади Конституції України. Так, елементами схеми є характтеристики України як соціальної, як суверенної, як демократичної держави.

Стаття 1 Конституції України проголошує: «Україна є суверенна і незалежна, демократична, со­ціальна, правова держава». Зіставивши зміст статті й названі нами елементи схеми, визначаємо пра­вильну відповідь.

Правильна відповідь: Б

60. Членом яких міжнародних організацій Україна стала впродовж 1990-х рр.?

1. Нарада (Організація) з безпеки та співробітництва в Європі.

2. Рада Європи.

3. Організація Об'єднаних Націй.

4. Парламентська Асамблея Чорноморського економічного співробітництва.

5. Європейський Союз.

6. Організація Північноатлантичного договору.

Завдання 60 перевіряє сформованість умінь групувати історичну інформацію за вказаною ознакою, а також аналізувати та оцінювати істинність висловлювань, спираючись на власні історичні зна­ння.

Серед наведених міжнародних організацій слід установити ті, членство в яких Україна отримала впродовж: 1990-х років.

Проаналізуємо наведені в завданні положення з огляду на визначений критерій.

1. Нарада (Організація) з безпеки та співробітництва в Європі. — 1992р.

2. Рада Європи. — 1995р.

3. Організація Об'єднаних Націй. — 1945р.

4. Парламентська Асамблея Чорноморського економічного співробітництва. — 1992р.

5. Європейський Союз. — Україна не входить до цієї організації.

6. Організація Північноатлантичного договору. — Україна не входить до цієї організації.

Правильна відповідь: 1, 2, 4