ТЕМА ЗО. РОЗПАД РАДЯНСЬКОГО СОЮЗУ І ВІДРОДЖЕННЯ НЕЗАЛЕЖНОСТІ УКРАЇНИ (1985-1991)

Перевірте свої знання

У завданнях 1—6, які мають чотири варіанти відповіді, оберіть лише один правильний варіант відпо­віді й позначте його в бланку.

1. Як називається передача державної або муніципальної власності за плату або безкоштовно в при­ватну власність?

А націоналізація Б оренда В приватизація Г реквізиція

2. Що спричинило невдачу економічних реформ другої половини 1980-х рр.? А відсутність умов для формування та розвитку ринкових відносин

Б прагнення поєднати адміністративно-командну і ринкову системи В збереження планової системи розвитку економіки СРСР та УРСР Г незадоволення робітників і службовців підприємств ходом реформ

3. Якою цифрою позначено на картосхемі місто, де 1989 р. відбувся установчий з'їзд Народного руху України за перебудову?

А 1 Б 2 В З Г 4

4. Коли Верховна Рада УРСР прийняла Декларацію про державний суверенітет України?

А 16 липня 1990 р. Б 24 серпня 1991 р.

В 1 грудня 1991 р. Г 28 червня 1996 р.

5. У чому полягає історичне значення документа, витяг із якого наведено?

«Виходячи зі смертельної небезпеки, яка нависла над Україною в зв 'язку з державним переворотом в СРСР..., продовжуючи тисячолітню традицію державотворення в Україні, виходячи з права на самовизначення, передбаченого Статутом ООН та іншими міжнародно-правовими документами, ...Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки урочисто проголошує незалеж­ність України...»

А сприяв визнанню незалежності України більшістю держав світу

Б юридично закріпив основні права й обов'язки громадян України

В надав Україні можливість вийти зі складу СРСР мирним шляхом

Г визначив основні напрями внутрішньої і зовнішньої політики УРСР

6. Хто з політичних діячів став першим усенародно обраним Президентом незалежної України?

А Л. Кравчук Б Л. Кучма

В В. Ющенко Г В. Янукович

7. Установіть відповідність між визначеннями та поняттями, які характеризують суспільно-політичний розвиток України в період «перебудови».

1 запровадження більшої політичної, економічної та духовної свободи А багатопартійність

в житті суспільства Б гласність

2 наявність у державі декількох зареєстрованих політичних партій, що В лібералізація

ведуть боротьбу за владу Г плюралізм

3 політика максимальної відвертості в діяльності державних органів Д суверенізація

і громадських організацій

4 визнання декількох незалежних рівноцінних засад, що лежать в осно­ві

суспільного життя

У завданні 8 розташуйте позначені буквами історичні події в хронологічній послідовності. Перша подія має відповідати цифрі 1, друга — цифрі 2 і т. д.

8. Установіть послідовність утворення громадських неформальних організацій і об'єднань в Україні в роки перебудови.

А Народний рух України за перебудову

Б Товариство української мови їм. Т. Г. Шевченка

В Українська Гельсінська спілка

Г Український культурологічний клуб

ТЕМА ЗО. РОЗПАД РАДЯНСЬКОГО СОЮЗУ ТА ВІДРОДЖЕННЯ НЕЗАЛЕЖНОСТІ УКРАЇНИ

ХРОНОЛОГІЧНА ТАБЛИЦЯ*

Дата	Подія
1 березня 1985 р.	М. Горбачова обрано генеральним секретарем ЦК КПРС
Квітень 1985 р.	початок «перебудови»
Травень 1985 р.	постанова ЦК КПРС про подолання пияцтва та алкоголізму
Лютий 1986 р.	XXVII з'їзд КП України
25 лютого — 6 березня 1986 р.	XXVII з'їзд КПРС
Квітень 1986 р.	постанова ЦК КПРС про прискорення вирішення житлової проблеми в СРСР
26 квітня 1986 р.	вибух на Чорнобильській АЕС
Травень 1986 р.	постанова ЦК КПРС про боротьбу з нетрудовими доходами
Листопад 1986 р.	Закон «Про індивідуальну трудову діяльність»
Січень 1987 р.	постанова пленуму ЦК КПРС про перебудову і кадрову політику партії
Березень 1987 р.	постанова Президії Верховної Ради УРСР про вибори до місцевих рад по багатомандатних округах
Червень 1987_г>.	Верховна Рада СРСР прийняла «Закон про державне підприємство»
Початок 1988 р.	Українська група сприяння виконанню Гельсінських угод перетворилася на Українську Гельсінську спілку
28 червня — 1 липня 1988 р.	XIX Всесоюзна конференція КПРС
4 серпня 1988 р.	розгін несанкціонованого мітингу у Львові
1 лютого 1989 р.	установча конференція Товариства української мови ім. Тараса Шевченка
Травень 1989 р.	установча конференція товариства «Меморіал»
Травень—червень 1989 р.	Перший з'їзд народних депутатів СРСР
Липень 1989 р.	страйк шахтарів України
Вересень 1989 р.	виникнення Народного руху України (Народний рух України за перебудову)
28 вересня 1989 р.	пленум ЦК КП України увільнив від обов'язків першого секретаря і члена політбюро ЦК КПРС В. Щербицького; першим секретарем ЦК КПУ обрано В. Івашка
Жовтень 1989 р.	прийняття Закону УРСР «Про мови в Українській РСР»
1989—1991рр.	формування багатопартійної системи в УРСР
1990 р.	відродження громад УГКЦ, створення Української православної церкви Московського патріархату (УПЦ—МП), перший собор УАПЦ
Березень 1990 р.	вибори до Верховної Ради УРСР
15 травня 1990 р.	початок роботи Верховної Ради як постійно діючого парламенту України
4 червня 1990 р.	Головою Верховної Ради УРСР обрано В. Івашка
6 червня 1990 р.	перехід Демократичного блоку народного блоку у Верховній Раді УРСР до конструктивної опозиції, утворення Народної Ради
16 липня 1990 р.	прийняття Верховною Радою Декларації про державний суверенітет України
23 липня 1990 р.	відставка В. Івашка і обрання головою Верховної Ради УРСР Л. Кравчука
3 серпня 1990 р.	Верховна Рада УРСР прийняла Закон УРСР про економічну самостійність республіки
Жовтень 1990 р.		голодування студентів
Листопад 1990 р.		офіційно зареєстровано Українську республіканську партію, опозиційну КПРС
Листопад 1990 р.		головою Ради Міністрів УРСР обрано В. Фокіна
1990 р.		запроваджено продаж товарів за картками споживача з купонами
Лютий 1991 р.		Верховна Рада ухвалила постанову про відновлення автономії Криму
19—21 серпня 1991 р.		спроба антиконституційного перевороту в СРСР (ДКНС) ;
24 серпня 1991 р.		прийняття Верховною Радою Акта проголошення незалежності України
30 серпня 1991 р.		прийнято Указ Президії Верховної Ради України «Про заборону діяльності Компартії України»
1 грудня 1991 р.		Всенародний референдум підтримав Акт проголошення незалежності України. Президентом України обрано Л. Кравчука

ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ Й ТЕРМІНИ*

Інфляція — знецінення паперових грошей, що перебувають в обігу, падіння їх купівельної спро­можності, яке супроводжується постійним зростанням цін на всі товари та послуги.

Гласність — політика максимальної відвертості в діяльності державних і громадських організацій, надання можливості отримувати достовірну інформацію, дізнаватися правду про історичне минуле, висловлювати власну думку.

Плюралізм — політична система, за якою влада здійснює свої повноваження у взаємодії з опози­ційними партіями і громадськими організаціями, яким держава забезпечує право вільно відстоювати свої інтереси.

ФАКТИ

Стислий довідник Перебудова в Радянському Союзі й Україна. Чорнобильська катастрофа

Період 1985—1991 рр. став останнім в історії СРСР і УРСР. У 1985 р. Генеральним секретарем ЦК КПРС був обраний М. Горбачов, за ініціативою якого в СРСР почалася «перебудова». «Перебудо­ва» — курс на системну модернізацію радянського суспільства, проголошений новим керівництвом КПРС на квітневому (1985 р.) пленумі ЦК КПРС і підтверджений на XXVII з'їзді КПРС (1986 р.).

Перебудова передбачала докорінні зміни в економічному, політичному й культурному житті сус­пільства: прискорення соціально-економічного розвитку, демократизацію суспільства, розширення гласності, підвищення рівня життя народу, проголошення «нового мислення» в міжнародних відно­синах, припинення «холодної війни».

Початок перебудовчих процесів в Україні збігся з аварією на Чорнобильській АЕС, яка сталася 26 квітня 1986р. Від Чорнобильської катастрофи постраждали 3,5 млн осіб, 73 тис. стали інвалідами. Забрудненими радіацією виявилися 10% території України, особливо Київська, Чернігівська, Жито­мирська області. Сумарні витрати України на ліквідацію аварії досягли на момент закриття ЧАЕС у 2000 р. 130 млрд доларів. Влада прагнула приховати від населення сам факт аварії.

Перебудовчі процеси в Україні гальмувалися партійним керівництвом на чолі з першими секре­тарями ЦК КПУ В. Щербицьким (1972—1989 рр), В. Івашком (1989—1990 рр.), С. Гуренком (1990— 1991 рр.), які на словах декларували відданість «перебудові», а фактично чинили спротив горбачовському курсу. Прагнення відмежуватися від перебудовчих процесів призвело до падіння авторитету Компартії України серед населення й виходу комуністів із її лав.

СЛОВНИК

Поняття й терміни

Демократія — форма державного устрою, яка спирається на визнання принципів народовладдя, свободи та рівноправ'я громадян.

Демократизація — утвердження принципів демократії в країні, послідовне становлення й розви­ток демократичного устрою, одне з гасел «перебудови» в СРСР.

«Перебудова» — політичний курс радянського керівництва КПРС на чолі з М. Горбачовим на системну модернізацію радянського суспільства шляхом «революції згори», що реалізувався в СРСР 1985—1991рр.

Чорнобильська катастрофа — найбільща техногенно-екологічна катастрофа, яка сталася 1986 р. на Чорнобильській АЕС, розташованій у м. Прип"ять Київської області.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ Робота з історичним джерелом

Повідомлення про аварію на Чорнобильській атомній електростанції

від Ради Міністрів СРСР, травень 1986 року

На Чорнобильській атомній електростанції тривають роботи з ліквідації аварії... Унаслідок ужитих заходів за минулу добу виділення радіоактивних речовин зменшилось, рівні радіації в районі АЕС і в селищі станції знизились... Розгорнуто роботи з очистки забруднених ділянок прилеглої те­риторії. До їх виконання залучено спеціалізовані підрозділи, оснащені необхідною сучасною технікою та ефективними засобами. Деякі агентства на Заході поширюють чутки про те, що нібито під час аварії на АЕС загинули тисячі людей. Як уже повідомлялось, фактично загинуло дві особи, госпіталі­зовано всього 197, із них 49 залишили госпіталь після обстеження. Підприємства, колгоспи, радгоспи та установи працюють нормально.

1. Про які історичні події йдеться в документі?

2. Чи відповідає дійсності інформація, наведена в офіційному повідомленні?

3. Як ви вважаєте, чому влада приховувала від населення правду? Які наслідки мала така позиція влади?

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ Робота з історичним джерелом

Н апис на поштовій марці: «Перебудова — продовження справи Жовтня. Прискорення. Демократи­зація. Гласність»

1. Які персонажі, предмети, речі, зображені на поштовій марці? До яких історичних періодів від­носиться зображене?»

2. Як ви розумієте зміст уміщених на ній написів?

3. Зверніть увагу на рік випуску марки. Як ви вважаєте, із якою метою на ній було вміщено саме ці зображення?

Загострення соціально-економічної кризи в Україні:запровадження продажу товарів за картками споживача ,зростання цін

«Перебудова» почалася з економіки. Економічні реформи,які проводилися під гаслом «прискорення» соціально-економічного розвитку,передбачали перехід від екстенсивних до інтенсивних методів господарювання,підвищення продуктивності праці на основі запровадження досягнень НТР,удосконалення методів управління господарством.

З метою впровадження курсу на «прискорення» партійно-державне керівництво СРСР і УРСР прийняли постанови «Про боротьбу з алкоголізмом та його негативними наслідками»(1985р), «Про подальше вдосконалення економічного механізму господарювання в агропромисловому комплексі країни» (1986 р.), «Про основні напрями розв'язання житлової проблеми» (1986 р.), «Про заходи щодо посилення боротьби з нетрудовими доходами» (1986 р.), закони СРСР «Про індивідуальну трудову діяльність» (1987 р.), «Про державне підприємство» (1987 р.), Закон УРСР «Про економічну самостій­ність» (1990 р.).

Реформування економіки проявилося в реорганізації управління господарством на принципах госпрозрахунку, наданні підприємствам самостійності, самоуправління й самофінансування, запро­вадженні орендних і кооперативних форм господарювання, створенні асоціацій, малих підприємств і спільних підприємств з іноземними фірмами.

Однак спроби економічних реформ виявилися невдалими. Стрімке підвищення зарплат призвело до збільшення дефіциту продовольчих і промислових товарів, зростання цін і темпів інфляції, обміну підприємствами промислової продукції за бартером, запровадження продажу продуктів і товарів за картками споживача з купонами.

Причинами невдач економічних реформ стали відсутність науково обґрунтованої стратегії розви­тку, непослідовність і некомпетентність керівництва в здійсненні реформ, прагнення поєднати несу­місні адміністративно-командну й ринкову економічні моделі, опір консервативних сил у партійному й державному апараті.

Спроби політичних реформ. Перші альтеративні вибори до Верховної Ради

Після невдалих спроб реформування економіки партійно-державне керівництво СРСР визнало не­обхідність здійснення політичних реформ. Реформування політичної системи, яке проводилося під гаслами «демократизації» і «гласності», передбачало поступове формування правової держави, за­провадження принципу розподілу влади між законодавчою, виконавчою, судовою гілками, лібераліза­цію суспільно-політичного життя, пом'якшення цензури, надання можливості отримувати достовірну інформацію, дізнаватися правду про історичне минуле, висловлювати власну думку.

Реформування політичної системи проявилося в реабілітації та звільненні всіх політв'язнів (1988—1990 рр.), проведенні виборів народних депутатів СРСР на альтернативній основі (1989 р.), ска­суванні статті 6 Конституції СРСР про керівну роль КПРС у державі й суспільстві (1990 р.), запрова­дження посади президента СРСР (1990 р.). Спроби політичних реформ призвели до підриву монополії КПРС на владу, формування багатопартійності, зростання політичної активності населення.

«Перебудова» в УРСР

Напрями реформ	Заходи перебудови, зміст реформ
Економічні	Проголошення курсу на прискорення соціально-економічного розвитку (1985 р.),
реформи	надання підприємствам самостійності, самоуправління й самофінансування (1987 р.).
	запровадження орендних і кооперативних форм господарювання, створення малих
	підприємств і спільних підприємств з іноземними фірмами (1988 р.), прийняття
	Закон}' «Про економічну самостійність» (1990 р.)
Політичні	Проголошення курсу на демократизацію й гласність, реабілітація політв'язнів
реформи	(1988—1990 рр.). проведення виборів народних депутатів СРСР на альтернативній
	основі (1989 р.), ліквідація монополії КПРС на владу (1990 р.), запровадження посади
	президента СРСР (1990 р.)
Активізація	Утворення громадських організацій (Українська Гельсінська спілка, 1988 р., Народний
національно-	рух України, 1989 р.), формування політичних партій (Українська республіканська
визвольного	партія, 1989 р., Народна партія України, 1989 р., Соціалістична партія України,
руху	1990 р.). проведенні мітингів, демонстрацій, акцій протесту (мітинги у Львові, Києві,
	голодування студентів, шахтарський страйк)

СЛОВНИК

Поняття й терміни

Бартер — прямий безгрошовий товарообмін, що набуває поширення в умовах нестійкого курсу вільно конвертованих валют, обмеженості валютних резервів.

Гіперінфляція — стрімке зростання товарних цін і грошової маси в обігу, що призводить до різко­го знецінення грошової одиниці, розладу платіжного обміну та порушення господарських зв'язків.

Госпрозрахунок — метод господарювання в умовах соціалістичної економіки, який поєднував пев­ну господарську самостійність підприємств із централізованим керівництвом.

Дефіцит (бюджетний) — перевищення видатків державного бюджету над його прибутками, показ­ник кризового стану державних фінансів, один із факторів розвитку інфляції.

Купон — одноразовий відрізний талон, який давав право його власнику купити товари за картками споживача в умовах зростаючого дефіциту.

Приватизація — передача державного майна, засобів виробництва у приватну власність.

«Прискорення» — одне з гасел «перебудови» і СРСР, прискорення соціально-економічного розви­тку країни.

Стислим довідник

Зростання соціальної та національне активності українського суспільства:

загальноукраїнський страйк шахтарів, створення Народного руху України

(Народний рух України за перебудову)

«Перебудова» сприяла активізації національно-визвольного руху, який проявився в боротьбі за звільнення політичних в'язнів, відновленні статус} української мови, відродженні суверенітету Укра­їни, формуванні національних громадських організацій і політичних партій, проведенні мітингів, де­монстрацій, акцій протесту.

Виникли національно-демократичні та неформальні громадські організації, незалежні від офіційної влади: Український культурологічний клуб (19^х" г . правозахисна організація Українська Гельсін­ська спілка (1988 р.), Українська студентська спілка (1989 р.), історико-просвітницьке товариство «Меморіал» (1989 р.), екологічна організація «Зелений світ» (1989 р.). Першою масовою опозиційною організацію став Народний рух України за перебудову (НРУ, 1989 р.) на чолі з /. Драчем, який об'єднав представників різних політичних сил, що ставили собі за мету створення незалежної української дер­жави.

Утворилися перші політичні партії: Українська християнсько-демократична партія (УХДП,1989 р.),

Українська республіканська партія (УРП. 1989 р.),

Народна партія України (НПУ, 1989 р.),

Українська національна партія (УНП, 1990 р.). Ліберально-демократична партія України (ЛДПУ,1990 р.), Соціалістична партія України (СПУ, 1990 р.).

Формуванню багатопартійної системи сприяли скасування статті 6 Конституції СРСР про ке­рівну роль КПРС у суспільстві (1990 р.), розкол КПУ й створення Демократичної платформи, яка пе­ретворилася на Партію демократичного відродження України (ПДВУ, 1990 р.). Вибори до Верховної Ради України 1990 р. продемонстрували ослаблення авторитету КПУ й посилення впливу опозиції, яка, об'єднавшись у Демократичний блок, одержала майже третину депутатських мандатів. Головою Верховної Ради УРСР був обраний Л. Кравчук.

Відроджувалися такі форми відстоювання прав людини, як мітинги, демонстрації, акції протесту («мітингова демократія»). У Львові відбувся перший за радянський час в Україні мітинг (1988 р.), учасники якого засудили тоталітарний режим і вимагали від влади забезпечення гарантій прав і сво­бод людини. У Києві пройшла перша екологічна демонстрація й мітинг (1988 р.), учасники якого порушили питання про персональну відповідальність вищого партійно-державного керівництва за на­слідки Чорнобильської трагедії.

Від Івано-Франківська через Львів до Києва протягнувся «живий ланцюг» (1990 р.) із нагоди від­значення роковини Акта злуки УНР та ЗУНР, учасники якого вимагали незалежності України. У Ки­єві відбулася акція голодування студентів (1990 р.), які вимагали відставки Голови Ради Міністрів УРСР і задоволення ряду політичних вимог, зокрема надання конституційної сили Декларації про державний суверенітет України. На шахтах Донецького і Львівсько-Волинського вугільних басейнів спалахнув масовий шахтарський страйк (1989 р.), учасники якого поряд з економічними вимогами висували й політичні вимоги.

Розвиток національно-визвольного руху сприяв формуванню передумов незалежності України й завершився прийняттям Верховною Радою УРСР Декларації про державний суверенітет України й Акта проголошення незалежності України.

СЛОВНИК Поняття й терміни

Альтернативні вибори — вибори, під час яких до виборчого бюлетеня заноситься декілька канди­датур.

Багатопартійність — наявність у суспільстві, державі двох-трьох і більше офіційно зареєстрова­них політичних партій і рухів, що ведуть боротьбу за владу.

Народний рух України (НРУ) — громадсько-політична організація, заснована 1989 р. в Києві, яка ставила за мету відродження української мови, культури, демократизацію суспільного життя.

Партія — найбільш активна й організована частина населення, яка представляє інтереси певної групи суспільства, об'єднаної спільною метою й інтересами.

ФАКТИ

Стислий довідник

Здобуття Україною незалежності: прийняття Верховною Радою Декларації про державний суверенітет, Акта проголошення незалежності України, проведення референдуму та виборів

Президента України

Наприкінці 1980-х рр. загострилося питання про зміну державного устрою СРСР. У 1988—1990 рр. державний суверенітет проголосили Естонія, Литва, Латвія, Азербайджан, Молдова, Росія («парад суверенітетів»),

16 липня 1990 р. Верховна Рада УРСР прийняла Декларацію про державний суверенітет України. Декларація, яка визначила основні напрямки державотворення, внутрішньої й зовнішньої політики, проголосила повноту й неподільність влади республіки в межах її території, поділ державної влади на законодавчу, виконавчу, судову; самостійність України у вирішенні питань економіки, екології, осві­ти, науки, культури; незалежність і рівноправність у міжнародних відносинах, миролюбну зовнішню політику, нейтралітет; рівність усіх громадян перед законом незалежно від походження, соціального й майнового становища, расової та національної приналежності, статі, освіти, політичних і релігійних поглядів.

Спроба союзного керівництва на чолі з Президентом СРСР М. Горбачовим покласти край «параду суверенитетів» і зберегти СРСР шляхом підписання нового союзного договору виявилася невдалою. Референдум 17березня 1991 р. засвідчив підтримку більшістю населення України державного сувере­нітету республіки (80,2%) і оновлення СРСР (70,2 %).

19—21 серпня 1991 р. реакційні сили здійснили спробу державного перевороту з метою збереження тоталітарного режиму в СРСР. Заколот очолив Державний комітет із надзвичайного стану (ДКНС, рос. — ГКЧП), до складу якого ввійшли віце-президент Г. Янаєв, прем'єр-міністр В. Павлов, міністр оборони Д. Язов, голова КДБ В. Крючков та інші вищі посадові особи. В СРСР було оголошено над­звичайний стан, до Москви введено війська, М. Горбачова ізольовано на дачі «Форос» у Криму.

Опір заколотникам очолили Президент Росії Б. Єльцин і Верховна Рада Росії, на бік яких перейшла армія. Після невдалого штурму «Білого дому» стало зрозумілим, що спроба перевороту провалилася. Підписання нового союзного договору було зірвано, республіки, зокрема Україна, стали брати всю повноту влади у свої руки.

24 серпня 1991 р. Верховна Рада УРСР прийняла «Акт проголошення незалежності України», проголосивши Україну незалежною демократичною державою. 1 грудня 1991 р. відбувся Всеукра­їнський референдум, 90,3% учасників якого підтвердили Акт проголошення незалежності України. 1 грудня 1991 р. відбулися перші вибори Президента України, у яких переміг Голова Верховної Ради України Леонід Кравчук (61,6% голосів).

8 грудня 1991 р. у Біловезькій Пущі, неподалік від Мінська, Президент України Л. Кравчук, Пре­зидент Росії Б. Єльцин, Голова'Верховної Ради Республіки Білорусь С. Шушкевцч констатували розпад СРСР і створення Співдружності Незалежних Держав (СНД). 21 грудня 1991 р.в Алма-Аті декларацію про утворення СНД підписали Азербайджан; Білорусь, Казахстан. Киргизстан, Молдова,Росія,Таджикистан, Туркменістан, Узбекистан і Україна. 25 грудня 1991 р. М. Горбачов оголосив про свою відставку з посади Президента СРСР. СРСР юридично припинив своє існування. Україна вступила в новий етап своєї історії як незалежна держава.

Дата	Подія
16 липня 1990 р.	Прийняття Верховною Радою УРСР Декларації про державний суверенітет України, яка визначила основні напрямки державотворення, внутрішньої і зовнішньої політики
24 серпня 1991 р.	Прийняття Верховною Радою УРСР Акта проголошення незалежності України, який проголосив Україну незалежною демократичною державою
1 грудня 1991 р.	Підтвердження Всеукраїнським референдумом Акта проголошення незалежності України. Обрання Президентом України Л. Кравчука

«Перебудова» не досягла поставлених цілей. Половинчасті й суперечливі реформи призвели до роз­валу адміністративно-командної системи та краху радянської економіки, ліквідації тоталітарного ре­жиму, розпаду СРСР і виникненню на його території незалежних держав, зокрема України.

СЛОВНИК

Поняття й терміни

Акт проголошення незалежності України — документ, прийнятий Верховною Радою УРСР 24 серпня 1991 р., який проголосив створення незалежної держави — України.

Біловезька угода — документ, підписаний 8 грудня 1991 р. у Біловезькій Пущі, неподалік від Мін­ська, Президентом України Л. Кравчуком, Президентом Росії Б. Єльциним, Головою Верховної Ради Республіки Білорусь С. Шушкевичем, який проголосив ліквідацію СРСР і створення Співдружності Незалежних Держав (СНД).

Декларація про державний суверенітет України — документ, прийнятий Верховною Радою УРСР 16 липня 1990 р., який визначив основні напрямки державотворення, внутрішньої і зовнішньої політики України.

Державний комітет із надзвичайного стану (ДКНС) — надзвичайний орган, що був утворений у серпні 1991 р. групою вищих керівників СРСР із метою протистояння демократичним перетворен­ням.

Президент — глава держави в країнах із республіканською формою правління, зокрема в Україні.

Путч — державний переворот, що здійснюється групою заколотників.

Співдружність Незалежних Держав (СНД) — політичне об'єднання, яке складається з колишніх республік СРСР (за винятком республік Балтії).

Суверенітет — незалежність держави в зовнішіх справах і верховенство у внутрішніх справах.

ДЛЯ ДОПИТЛИВИХ

Додаткова інформація

Декларація про державний суверенітет України. Акт проголошення незалежності України

Декларація про державний суверенітет України і Акт проголошення незалежності України є най­важливішими законодавчими актами, у яких знайшов своє відображення шлях створення незалежної Української держави.

Першим кроком було правове закріплення суверенітету України Декларацією про державний су­веренітет України, що була прийнята Верховною Радою Української РСР 16 липня 1990 р. Декларація складається з 10 розділів.

Розділ І «Самовизначення української нації» — стверджує, що Україна як суверенна національна держава існує і розвивається в існуючих кордонах на основі здійснення українською нацією свого невід'ємного права на самовизначення.

Розділ II «Народовладдя» — проголошує, що громадяни Республіки всіх національностей станов­лять народ України, який є в ній єдиним джерелом влади.

Розділ III «Державна влада» — говорить про повну самостійність України у вирішенні будь-яких питань свого державного життя.

Розділ IV «Громадянство Української РСР» (на момент прийняття Декларації наша держава мала саме таку офіційну назву) — проголошує існування громадянства України, рівність і гарантованість прав і свобод усіх громадян Республіки.

Розділ V «Територіальне верховенство» — закріплює верховенство України на всій її території, яка в існуючих кордонах є недоторканною і не може бути змінена або використана без згоди на те Респу­бліки.

Розділ VI «Економічна самостійність» — утверджує, що Україна самостійно визначає свій еконо­мічний статус та закріплює його в законах держави. Виключне право на володіння, користування та розпорядження багатством України має її народ. . ;

Розділ VII «Екологічна безпека» —= закріплює за Україио"ю_л^юж.^!ї^|^гь самостійно встановлювати порядок організації охорони*природи на своїй т€ритдрі>тавіїйі!^не^^во на володіння, користуван­ня та розпорядження природними багатствами країни. ' "^-г

Розділ VIII «Культурний розвиток» — утверджує самостійність України щодо питань науки, осві­ти, культурного та духовного розвитку української нації, гарантує всім національностям, які прожива­ють на території Республіки, право вільного національнокультурного розвитку.

Розділ IX «Зовнішня і внутрішня безпека» — закріплює право України на власні Збройні Сили, внутрішні війська та органи державної безпеки.

Розділ X «Міжнародні відносини» — утверджує Україну як суб'єкт міжнародного права, що здій снює безпосередні відносини з іншими державами, виступає рівноправним учасником міжнародною спілкування, бере участь у діяльності міжнародних організацій. У цьому ж розділі закріплюється ви знання в Україні переваги загальнолюдських цінностей над класовими та пріоритету загальновизна них норм міжнародного права над нормами внутрішньодержавного права.

Прийняття Верховною Радою Української РСР 24 серпня 1991 р. Акта проголошення незалежност України стало логічним продовженням процесів державної розбудови України.

У цьому історичному документі закріплено незалежність України і створення самостійної Укра­їнської держави, яка дістала офіційну назву «Україна». Були проголошені неподільність і недоторкан­ність території України, а також те, що віднині на цій території мають чинність виключно Конституції і закони України.

На той час питання про реалізацію права народу України на самовизначення виходило за межі ком­петенції Верховної Ради УРСР і мало вирішуватися виключно всеукраїнським референдумом. Том} 24 серпня 1991 р., окрім Акта проголошення незалежності України, було прийнято й постанову Верхо­вної Ради УРСР «Про проголошення незалежності України». Цією постановою передбачалося про­вести 1 грудня 1991 р. Всеукраїнський референдум на підтвердження Акта проголошення незалежності України. Підсумки цього референдуму, що остаточно закріпив незалежність України, показали, що за незалежність проголосували понад 90% громадян України, які брали в ньому участь. Саме після ого­лошення результатів референдуму почалося дипломатичне визнання України як незалежної держави багатьма країнами світу.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ Робота з історичним джерелом

ІЗ ПРОГРАМИ УКРАЇНСЬКОЇ РЕСПУБЛІКАНСЬКОЇ ПАРТІЇ (УРП)

1990 р.

Наша партія продовжуватиме кращі традиції національно-визвольної політичної боротьби в Україні. Свій організаційний родовід вона починає з "Української громадянської групи сприяння ви­конанню Гельсінкських угод" (1976—1988) і "Українсько-Гельсінкської спілки" (1988—1990).

Мета УРП домагається створення Української незалежної соборної держави.