Тема 17. Культура україни в другій половині XIX -на початку XX ст. Хронологічна таблиця

Дата	Подія
1859 р.	відкриття в Києві першої в Російській імперії недільної школи
1861—1862 рр.	видання в Петербурзі першого українського журналу «Основа»
1862р.	написання П. Чубинським вірша «Ще не вмерла Україна...»
1862—1882 рр.	спорудження Володимирського собору в Києві
1863 р.	прем'єра опери С. Гулака-Артемовського «Запорожець за Дунаєм» — першої української опери
1864 р., 1871р.	реформа середньої освіти в Наддніпрянській Україні
1865 р.	відкриття Новоросійського університету в Одесі
1868 р.	створення у Львові першого осередку культурно-освітнього товариства «Просвіта»
1869 р.	шкільна реформа на західноукраїнських землях
1870 р.	відкриття перших жіночих гімназій
1873 р.	створення у Львові Літературного товариства їм. Т. Шевченка (від 1892 р. — Наукового товариства їм. Т. Шевченка)
1875 р.	відкриття університетів Чернівцях
1878 р.	зародження вищої освіти для жінок
1882—1907 рр.	створення в Єлисаветграді Товариства українських акторів на чолі з Марком Кропивницьким — першої в Наддніпрянщині української професійної трупи
1882 р.	видання журналу «Киевская старина»
1885 р.	відкриття в Харкові першого в Україні Технологічного інституту
1886 р.	відкриття в Одесі першої в Росії та другої у світі бактеріологічної станції
1888 р.	спорудження в Києві пам'ятника Б. Хмельницькому
1894 р.	відкриття кафедри історії Україниу Львівському університеті
1900 р.	відкриття кафедри української літератури у Львівському університеті
1904 р.	відкриття вищої музично-драматичної школи у Києві
1905 р.	відкриття музичного інституту у Львові
1906 р.	створення в Полтаві першого українського стаціонарного професійного театру
1906 р.	перше на Наддніпрянщині видання Біблії українською мовою
1907^р.	початок роботи в Києві Українського наукового товариства
1907 р.	дозвіл Синоду на викладання українською мовою в церковнопарафіяльних школах на По­діллі

ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ И ТЕРМІНИ

Меценат — благодійник, покровитель літератури й мистецтва, який надає власні кошти на ви­дання книг, зібрання колекцій рукописів, картин, скульптур, відкриття бібліотек, музеїв, навчальних закладів.

Професійний театр — постійний театр, у якому працювали професійні драматурги, режисери, актори.

Реалізм — художній напрямок у мистецтві, що ставить завдання дати найбільш повне, правдиве відображення дійсності.

Модернізм — сукупність течій у мистецтві, які характеризуються відмовою від традицій класич­ного мистецтва й пошуком нових форм.

ФАКТИ Стислий довідник

Розвиток української культури відбувався в несприятливих умовах панування в Україні імперських режимів Росії й Австро-Угорщини. Усупереч перепонам, які чинили російський та австро-угорський уряди, національна інтелігенція ставала впливовою силою, здатною підняти національну свідомість і спрямувати культурний розвиток.

В українській літературі та мистецтві розвивалися різноманітні художні напрями: романтизм, ре­алізм, модернізм.

Прогрес української культури був пов'язаний із меценатською діяльністю підприємців Терещенків і Симиренків, які віддавали значні кошти на розвиток освіти, матеріально підтримували діячів науки,

літератури й мистецтва. Завдяки зусиллям меценатів і благодійників відкривалися бібліотеки, істо­ричні й художні музеї.

Галузь культури	Основні досягнення культури
	У системі освіти сталися позитивні зміни, зумовлені зростанням потреби суспільства в освічених людях.
	Розширилася мережа початкових (народні училища, земські та недільні школи), середніх класичні
Освітя	(гімназії і реальні училища) і вищих навчальних закладів (Новоро сійський (1865 р.) і Чернівецький
	університети, політехнічні інститути у Львові та Києві, технологічний інститут у Харкові, академія
	ветеринарної медицини у Львові). Однак освіта залишалася недосяжною для більшості населення
	Значний внесок у розвиток науки здійснили біолог Ілля Мечников (заснування бактеріологічної
	станції, лікування чуми, холери, тифу, туберкульозу), епідеміолог Данило Заболотний(визначення
	методів боротьби з чумою, холерою), філолог Агатангел Кримський (вивчення походження та історії
	української мови), історики Володимир Антонович («Про походження козацтва», «Бесіди про часи
Наука	козацькі на Україні»), Михайло Грушевський («Ілюстрована історія України», «Історія України-Руси»),
	Дмитро Яворницький («Історія запорозьких козаків»), які започаткували наукову розробку історії
	України. Своєрідною академією наук стало Наукове товариство їм. Т. Шевченка, у складі
	якого існували історико-філософська, філологічна і математико-природознавча секції
	Визначними митцями в галузі літератури були Іван Нечуй-Левицький (повісті «Микола Дже-
	ря», «Кайдашева сім'я»), Панас Мирний (романи «Хіба ревуть воли, як ясла повні?», «По-
Література	вія»), Леся Українка (ліричні збірки «На крилах пісень», «Думи і мрії», драматична поема
	«Лісова пісня»), Іван Франка (вірші «Каменярі», «Вічний революціонер», побутова поема
	«Наймичка», проза «Захар Беркут», драма «Украдене щастя»), Михайло Коцюбинський (со-
	ціальний роман «Фата моргана»), Василь Стефаник (збірка новел «Камінний хрест»)
	Вагомий внесок у розвиток українського театру здійснили драматурги Михайло Старицький (п'єси
	«Не судилося», «Ой, не ходи, Грицю, та й на вечорниці», «Маруся Богуславка»), Марко
	Кропивницький (п'єси «Доки сонце зійде, роса очі виїсть», «Глитай, або ж Павук», «Дай серцю волю
	, заведе в неволю»), Іван Карпенко-Карий (п'єси «Безталанна», «Наймичка», «Хазяїн»), Панас Мирний
Драматургія,	(«Лимерівна», «Перемудрив», «Спокуса»).
	УЛьвові та Єлисаветграді було створено перші професійні театральні трупи. У Полтаві було створено
	перший український стаціонарний професійний театр (1906 р.), який незабаром переїхав до Києва
	Корифеями українського театру стали талановиті драматурги, режисери й актори брати Тобі-
	левичі, відомі під псевдонімами Іван Карпенко-Карий, Микола Садовський та Панас Сак-
	саганський, найвидатніша актриса Марія Заньковецька
	Зидатний вплив на розвиток музичного мистецтва справила творчість композиторів Семена Гулака-
музика	Артемовського (опера «Запорожець за Дунаєм»), Михайла Вербицького (музика до вірша Павла
	Чубинського «Ще не вмерла Україна...»), Миколи Лисенка (опери «Ене'іда», <Наталка Полтавка»,
	«Різдвяна ніч», «Тарас Бульба»), Миколи Леонтовича (різдвяна пісня Щедрик-ведрик»).
	Зсесвітньо відомою українською співачкою була Соломія Крушельницька, яка співала в Мі-
	ланській, Варшавській, Львівській операх. За ініціативою Миколи Лисенка було відкрито
	вищу музично-драматичну школу в Києві (1904 р.) та музичний інститут у Львові (1905 р.)
	Зростання міст сприяло розвитку архітектури, будівництву банків, бірж, готелів, університетів, музеїв,
	театрів, заводів. Вагомий внесок у розвиток містобудування зробили архітектори Олександр Беретті
	(Володимирський собор у Києві), Олексій Бекетов (громадські й житлові будинки в Харкові,
, Архітектура І	драматичний театр у Сімферополі), Олександр Скобелєв (центральний телеграф у Києві).
	Виразником національного стилю в архітектурі став Василь Кричевський (будинок Полтавського
	губернського земства, Канівський музей-заповідник «Могила Г. Г. Шевченка»)
живопис	розквіт переживав український живопис, пов'язаний із творчістю Сергія Васильківського
	«Бій запорожців із татарами», «Весна на Україні», «Після дощу»), Іллі Рєпіна («Запоріжці
	пишуть листа турецькому султану», «Гайдамака», «Проводи новобранця»), Миколи Пимо-
	ненка («Святочне ворожіння», «Весілля в Київській губернії», «Сінокіс»), Архипа Куїнджі
	«Місячна ніч на Дніпрі», «Степ», «Чумацький шлях»), Миколи Ярошенка («Всюди життя»).
	Майстрами живопису були художники Микола Самокиш (альбоми «Українська старовина»,
	<Війна 1904—1905 рр»), Киріяк Костанді (картини «В люди», «Старенькі»), Казимир Ма-
	левич (картини «На косовиці», «Чорний квадрат»)
	Найвидатнішими скульпторами були Михайло Микешин (пам'ятник Богдану Хмельниць-
: СКУЛЬПТ	кому в Кисві), Іван Мартос (пам'ятник Дюку Рішельє в Одесі), Леонід Позен (композиції
«Кобзар>. «Пеоеселенці». «Запорожець у розвідці»)

Діячі науки й культури України другої половини XIX — початку XX ст.

"і" Прізвище діяча, роки життя		Галузь, у якій уславився діяч		Основні здобутки
І. Мечников |1845—1916)		Наука		біолог, мікробіолог, імунолог, почесний член Петербурзької акаде­мії наук, лауреат Нобелівської премії, один із засновників першої в Росії бактеріологічної станції в Одесі, займався проблемами бо­ротьби з інфекційними захворюванями
Д. Заболотний (1866—1929)		Наука		український мікробіолог, епідеміолог, Президент АН УРСР (1928—1929); засновник Інституту мікробіології та епідеміології в Києві; опублікував понад 200 праць, присвячених головним чи­ном вивченню трьох інфекційних хвороб — чуми, холери й сифілі­су. Його наукові висновки базувалися на багатющому фактичному матеріалі, на подвижницькій практичній боротьбі з інфекційними захворюваннями
Д. Яворницький (1955—1940)		Наука		український історик, археолог, етнограф, дослідник історії укра­їнського козацтва, автор тритомної праці «Історія запорозьких ко­заків», укладач зібрання історичних джерел «До історії Степової України»
А. Кримський (1871—1942)		Література, філологія		письменник, сходознавець, дослідник історії та літератури Ірану, Туреччини та ін., історик української мови та літератури, автор праць «Українська граматика», «Нариси з історії української мови», професор Київського університету, один із засновників УАН
М, Коцюбин­ський 1864—1913)		Література		письменник, громадський діяч, автор повістей «Раіа тог§апа», «Тіні забутих предків», член таємної організації «Братство тара-сівців», голова «Просвіти» в Чернігові, улаштовував вечори, при­свячені пам'яті Т. Шевченка
В. Стефаник (1871—1936)		Література		письменник, громадський діяч, автор збірок новел «Камінний хрест», «Дорога», вибраних оповідань «Моє слово», посол австрій­ського парламенту у Відні
І. Нечуй-Левицький (1838—1918)		Література		письменник, автор понад 50 романів, повістей, оповідань, утвер­див в українській літературі жанр соціальної повісті, автор творів «Микола Джеря», «Кайдашева сім'я»
Панас Мирний ^1849--1920)		Література		український письменник та громадський діяч, представник критич­ного реалізму в українській літературі, автор романів «Хіба ревуть воли, як ясла повні?», «Повія», п'єс «Лимерівна», «Перемудрив», <Спокуса»
Леся Українка (1871—1913)		Література		українська поетеса, прозаїк, драматург, автор поетичних збірок <На крилах пісень», «Думи і мрії», «Відгуки», драматичних поем <Осіння казка», «Кам'яний господар», «Лісова пісня» та ін.
М. Старицький (1840—1904)		Театр		український громадський і театральний діяч, письменник, автор соціально-побутових драм «Не судилося», «Ой, не ходи, Грицю, та й на вечорниці», «Маруся Богуславка», історичної трилогії «Бог­дан Хмельницький»
М.Кропивницький кий (1840—1910)	Театр		драматург, актор, режисер, автор п'єс «Доки сонце зійде, роса оч виїсть», «Глитай, або ж Павук», «Дай серцю волю, заведе в нево­лю»)
Іван Карпенко-Карий (1845—1907)	Театр		український драматург, актор, режисер, автор п'єс «Безталанна» «Наймичка», «Хазяїн», «Сто тисяч», 1863 р. організував драматич­ний гурток
Микала Садовський (1856—1933)	Театр		український актор, режисер, один із засновників українсько­го професійного театру, виконавець драматичних ролей у п'єсах І. Карпенка-Карого «Безталанна», М. Гоголя «Ревізор», М. Ста-рицького «Тарас Бульба»
Панас Саксаганський (1859—1940)	Театр		український актор, режисер, театральний діяч, виконавець коме­дійних і драматичних ролей у п'єсах І. Котляревського «Наталка Полтавка», І. Карпенка-Карого «Сто тисяч», М. Старицького «За двома зайцями»
М.Заньковецька (1854—1934)	Театр		українська актриса, її сценічний дебют відбувся в Єлисаветграді (нині Кіровоград), де вона виконувала роль Наталки Полтавки в першому українському професійному театрі під керівництвом М. Кропивницького; працювала в найпопулярніших українських трупах М. Старицького, М. Садовського, М. Саксаганського, І. Карпенка-Карого
М. Лисенко (1842—1912)	Музика		український композитор, диригент, піаніст, автор опер «Натал­ка Полтавка», «Тарас Бульба», «Різдвяна ніч», творів на тексти Т. Шевченка «Музика к Кобзарю», «Гайдамаки», організатор що­річних шевченківських концертів
С. Гулак-Артемовський (1813—1873)	Музика		композитор, співак, драматург, соліст опер у Флореції та Петербур­зі, автор першої української лірико-комічної опери «Запорожець за Дунаєм»
М. Пимоненко 1862—1912)	Живопис		український живописець, академік Петербурзької академії ми­стецтв, автор картин «Святочне ворожіння», «Весілля в Київській губернії», «Сінокіс»
М. Леонтович (1877—1921)	Музика		композитор, педагог, викладач хорової справи Київського музично-драматичного інституту ім. М. В, Лисенка, автор класичних обро­бок українських народних пісень «Щедрик-ведрик», «Дударик» та н., хорових поем «Легенда», «Моя пісня», церковних хорів
С. Крушельницька (1872—1952)	Музика, опера		співачка, солістка Львівського оперного театру, виступала на опер­них сценах театрів у Петербурзі, Кракові, Варшаві, Парижі, Міла­ні, виконала близько 60 партій в операх «Запорожець за Дунаєм», <Пікова дама», «Мадам Батерфляй» та ін., виступала з концертами, присвяченими пам'яті Т. Шевченка

словник

Поняття й терміни

Романтизм — художній напрямок у мистецтві XIX ст., для якого характерні інтерес до духовного світу людини, прагнення до свободи і самовдосконалення, суперечність між надзвичайною особисті­стю та навколишнім життям.

Натуралізм — ідейно-художній напрямок у європейській культурі кінця XIX ст., що характеризу­ється підвищеною увагою до середовища проживання людей і базується на зумовленості людських вад впливом середовища.

ДЛЯ ДОПИТЛИВИХ

Додаткова інформація

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ

Робота з картосхемою «Україна у складі двох імперій»*

Покажіть на картосхемі українські міста, у яких:

• діяли університети та інші вищі навчальні заклади;

• працювали культурно-освітні та наукові товариства («Просвіти», Літературне товариство ім. Т. Шевченка, Історичне товариство Нестора Літописця, Південно-Західний відділ Російського географічного товариства);

• виходили україномовні газети та журнали;

• працювали перші професійні драматичні та оперні театри.

1. Що свідчило про розвиток ринкових відносин у сільському господарстві Західної України в другій половині XIX ст.?

А запровадження досягнень агрономії

Б низька продуктивність виробництва

В безземелля й малоземелля селянства

Г збільшення селянських повинностей

2. Як називається переселення людей за межі країни з метою пошуку роботи, вільних земель для сіль­ськогосподарської діяльності?

А аграрне перенаселення Б кооперативний рух

В промисловий переворот

Г трудова еміграція

3. Як називали представників суспільно-політичного руху в Західній Україні в другій половині XIX — на початку XX ст., які виступали за докорінні перетворення в політичному та соціально економічному устрої шляхом рішучих дій?

А москвофіли Б народовці В радикали Г хлопомани

4. Якою цифрою позначено на карті місто, де було створено перший осередок культурно-освітнього товариства «Просвіта»?

А 1 Б 2 В З Г 4

5. Яка політична партія Західної України проголосила програму, уривок із якої наведено? «Зваживши, що... обідві наші старші партії— народовська і москвофільська... не в змозі заспо­коїти потреб [нашого простого народу й інтелігенції] — ми... виступаємо... з ось якою програ­мою: у справах суспільно-економічних змагаємо до переміни способу продукції згідно зі здобутками наукового соціалізму, тобто хочемо колективного устрою праці й колективної власності засобів продукційних...»

А Русько-українська радикальна партія

Б Українська демократично-радикальна партія

В Українська національно-демократична партія

Г Українська соціал-демократична партія

6. Кому з українських громадсько-політичних діячів другої половини XIX ст. належить наведена ха­рактеристика?

«Поет, учений, громадський діяч, член Наукового товариства ім. Т. Шевченка, один із засновників

Української радикальної партії, автор віршів «Каменяр», «Вічний революціонер», повісті «Захар

Беркут», драми «Украдене щастя».

А Ю. Бачинському

Б М. Грушевському

В М. Павлику

Г І. Франку

7. Установіть відповідність між характеристиками українських культурних діячів другої половини XIX ст. та їх прізвищами.

А С. Гулак-Артемовський 1 історик, археолог, етнограф, дослідник історії українського козацтва, автор

Б М. Коцюбинський тритомної праці «Історія запорозьких козаків»

В П. Мирний 2 композитор, співак, соліст Флоретійської та Петербурзької опер автор першої

Г М. Садовський української опери «Запорожець за Дунаєм»

Д Д. Яворницький 3 письменник, громадський діяч, автор повістей «Раіа тогдапа», «Тіні забутих

предків», член організації «Братство тарасівців»

4 актор, режисер, один із засновників українського професійного театру,

виконавець ролей у п'єсах І. Карпенка-Карого, М. Старицького

8. Установіть послідовність подій суспільно-політичного життя в Західній Україні в другій половині XIX ст.

А утворення Русько-української радикальної партії

Б заснування політичних партій — УНДП та УСДП

В видання Ю. Бачинським книги «Україна іггесіеігіа»

Г утворення народовцями організації «Народна рада»

НОВА ІСТОРІЯ УКРАЇНИ (КІНЕЦЬ XVIII - ДРУГА ПОЛОВИНА XIX СТ.)

1. Які галузі займали провідне місце в промисловому виробництві Наддніпрянської України в першій половині XIX ст.?

А вугільна, металургійна, цукрова

Б деревообробна, текстильна, харчова

В залізорудна, деревообробна, нафтова

Г нафтопереробна, хімічна, цукрова

2 Про яку соціальну верству йдеться в уривку з джерела?

«Великий зріст, фізична сила, мужні риси обличчя... становлять [їх] відмінні риси... Цей клас, під­коривши себе особливими умовами під час візникування, відрізняється цим від інших малоросіян. Вони мають дуже великих, сильних і красивих волів...; добрі, надзвичайної міцності вози, на які кладуть 100 і більше пудів, запрягаючи звичайну пару волів,.. Коли на Перекопі від озер сіль вивози­лась вільно, ...то були приклади, що [вони] вивозили парою волів на одному возі по 200 пудів солі і більше».

А промисловці Б робітники В селяни Г чумаки

3. Яке програмне положення було спільним для «Руської правди» П. Пестеля й «Конституції» М. Муравйова?

А установлення конституційної монархії

Б скасування кріпосної залежності селян

В збереження «єдиної і неподільної» Росії

Г проголошення демократичної республіки

4. Яка таємна політична організація діяла в Києві в січні 1846 — березні 1947 рр.?

А «Кирило-Мефодіївське товариство»

Б «Малоросійське товариство»

Б «Південне товариство»

Г «Товариство об'єднаних слов'ян»

5. Яке твердження характеризує релігійну та освітню реформи Марії-Терезії та Йосифа II на західно­українських землях?

А відкриття семінарій для здобуття освіти православними

Б заборона русинам навчатися у Львівському університеті

В визнання рівних прав за католиками та греко-католиками

Г закриття початкових шкіл з українською мовою навчання

6 . Якою цифрою позначено на карті місто, що стало центром національного відродження на західноукраїнських землях на початку XIX ст.?

А 1 Б 2 В З Г 4

7. Коли на західноукраїнських землях діяло громадсько-культурне об'єднання «Руська трійця»?

А 1821—1825 рр. Б 1833—1837 рр.

В 1846—1847 рр. Г 1848—1851рр.

8. У чому полягав зміст аграрної реформи в Західній Україні під час революції в Австрійській імпе­рії?

А селяни переселялися до Бразилії, Канади, США в пошуках роботи

Б селяни звільнялися без землі або з невеликими наділами без викупу

В селяни одержували земельні наділи після укладення викупної угоди

Г селяни виходили з общини і закріплювали землі в приватну власність

9. Яка характеристика належить М. Костомарову?

А письменник, співзасновник Кирило-Мефодіївського товариства, автор першого українського

історичного роману «Чорна рада»

Б фольклорист, один з авторів альманаху «Русалка Дністровая», перекладач українською мовою

«Слова о полку Ігоревім»

В поет, художник, громадський діяч, автор поетичної збірки «Кобзар» і поеми «Гайдамаки», серії , картин «Мальовнича Україна»

Г історик, співзасновник Кирило-Мефодіївського товариства, автор програмного документа

«Книга буття українського народу»

10. Якого року було проведено реформу, про яку йдеться в уривку з історичного джерела? «Поміщики, зберігаючи право власності на всі належні їм землі, передають селянам за встановлені повинності в постійне користування присадибну їхню оселість і... визначену... кількість польової землі... Поки селяни залишаються зобов'язаними поміщикові, [вони] повинні виконувати панщину, сплачувати оброк...»

А 1861р. Б 1864 р. В 1870 р. Г 1874 р.

11. Учасники якого суспільно-політичного руху в Наддніпрянській Україні віддавали перевагу не політичній діяльності, а культурно-просвітницькій роботі серед населення?

А громадівці Б москвофіли В народники Г радикали

12. Як називається документ, витяг із якого наведено?

«Государ імператор... височайше наказав: не допускати ввезення в межі імперії без окремого на те дозволу Головного управління будь-яких книг і брошур, що видаються за кордоном малоруською говіркою; друкування і видання в імперії оригінальних творів і перекладів на тому ж наріччі забо­ронити...; заборонити також різні сценічні вистави й читання на малоруському наріччі, а також і друкування на ньому текстів до музикальних нот...»

А Валуєвський циркуляр Б Емський указ В Положення про селян Г Статут про судову реформу

1 3. Як бачили майбутнє України представники таємної політичної організації «Братство тарасівців»?

А проголошення автономії Украни у складі Росії

Б невизнання за Україною ніяких державних прав

В відновлення незалежності Української держави

Г утворення федерації всіх слов'янських республік

14. Територію поширення якої події суспільно-полі­тичного життя на українських землях другої полови­ни XIX ст. заштриховано на карті?

А організованого народникам» «ходіння в народ»

Б культурно-просвітницького руху хлопоманів

В польського національно-визвольного повстання

Г культурно-просвітницької діяльності громад

15. Про яке соціально-економічне явище на західноукраїнських землях ідеться в уривку з історичного джерела?

«Нужда галицька так надоїла нашим людям, що і в пекло не бояться йти, щоб лише втекти

з рідного краю... Пішов голос про Бразилію. Незнаний цей край, далекий, але народ не зважав, не

роздумував довго: утекти з неволі — це одинока рада».

А аграрне перенаселення Б кооперативний рух В промисловий переворот Г трудову еміграцію

16. Яких поглядів дотримувалися представники москвофільської течії суспільно-політичного руху?

А пробудження національної свідомості українців

Б приєднання західноукраїнських земель до Росії

В об'єднання українських земель в єдину державу

Г надання визвольному руху політичного характеру

17. Кому з українських громадсько-політичних діячів другої половини XIX ст. належить наведена ха­рактеристика? «Публіцист, член Української радикальної партії, з 1899р.-Українськоїсоціал-демократичної, партії, автор праці «Україна поневолена», де вперше було висунуто й аргументовано ідею здобут­тя Україною повної політичної самостійності».

А Ю. Бачинському

Б М. Грушевському

В М. Павлику

Г І. Франку

18. Як називається сукупність течій у літературі й мистецтві, які характеризуються відмовою від тради­цій класичного мистецтва й пошуком нових форм?

А класицизм Б модернізм В романтизм Г символізм

19. Установіть відповідність між характеристиками та прізвищами видатних діячів української культу­ри першої половини XIX ст.

А Я. Головацький 1 учений, просвітник, автор наукових праць з агрономії, метеорології, кліматології,

Б В. Каразін ініціатор відкриття Харківського університету

В М. Максимович 2 поет, етнограф, історик літератури, співавтор альманаху «Русалка Дністровая»,

Г І. Сошенко ректор і викладач Львівського університету

Д М. Шашкевич 3 учений-природознавець, автор наукових праць «Основи ботаніки», «Роздуми про

природу», ректор Київського університету

4 живописець, викладач малювання в гімназіях Ніжина та Києва, автор картин

«Жіночий портрет», «Хлопчики-рибалки»

20. Установіть відповідність між основними заходами й назвами реформ адміністративно-політичного управління 60-70-х рр. XIX ст.

А аграрна 1 введення загальної військової повинності, скорочення терміну служби в армії Б військова 2 запровадження судочинства за участі прокурора, адвоката й присяжних засідателів

В земська 3 створення виборних всестанових органів місцевого самоврядування в губерніях Г судова 4 скасування кріпацтва, надання селянам особистої свободи і громадянських прав

Д фінансова

21. Установіть послідовність подій антикріпосницького руху на українських землях у першій полови­ні — середині XIX ст.

А підйом селянського повстання на чолі з Л. Кобилицею в Буковині .

Б розгортання руху опришків на чолі з М. Штолюком у Прикарпатті

В похід селян Катеринославщини і Херсонщини «У Таврію за волею»

Г початок повстанського руху під проводом У. Кармалюка на Поділлі

22. Установіть послідовність подій суспільно-політичного життя в Наддніпрянській Україні в другій половині XIX ст.

А початок польського національно-визвольного повстання на Правобережжі

Б заснування студентами таємної політичної організації «Братство тарасівців»

В створення Південно-Західного відділу Російського географічного товариства

Г спроба народників на чолі з Я. Стефановичем підняти повстання на Київщині

23. Які факти свідчили про становлення ринкових відносин у сільському господарстві Наддніпрянської України в першій половині XIX ст.?

1 поглиблення спеціалізації регіонів

2 застосування вільнонайманої праці

3 натуральний характер господарства

4 запровадження досягнень агрономії

5 низька продуктивність виробництва

6 безземелля й малоземелля селянства

24. Хто із суспільно-політичних діячів стали засновниками громадівського руху наприкінці 50-х — на початку 60-х рр. XIX ст.?

1 В. Антонович 2 І. Вагилевич 3 М. Драгоманов 4 Я. Головацький 5 М. Костомаров

6 М. Шашкевич

г . _ж - _л ....

21. Про який твір ідеться в уривку з історичного джерела?

«Бувають в історії народів дати, які немовби розривають надвоє їхнє життя й кладуть межу ви­соку посеред рівного шляху історичних подій... Ми маємо таку історичну дату — це... рік 1798-й. Того року прилетіла перша ластівка українського національного відродження — невеличка книжка, од якої початок нового українського письменства рахуємо...» А «Енеїда» Б «Синопсис» В «Історія Русів» Г «Кобзар»

Завдання 21 перевіряє вміння працювати з історичними джерелами (отримувати інформацію з джерела, застосовувати набуті знання у зв'язку зі змістом джерела).

Виконуючи завдання, в умові якого міститься уривок історичного джерела, варто звернути увагу на ключові слова, які допоможуть нам відповісти на запитання, поставлене до нього. У даному ви­падку необхідно встановити назву твору. Ключовими словами є:

1. Дата —1798 р.

2. Характеристика твору — започаткував «нове українське письменство».

За контекстом уривку можна визначити, що дата є роком видання твору, назву якого необхідно встановити. У1798 р. побачила світ поема І. Котляревського «Енеїда», яка стала першим в україн­ській літературі твором, написаним народною мовою.

22. «Національне відродження» — це

А право населення тієї чи іншої території самостійно вирішувати справи внутрішнього управлін­ня.

Б рух, учасники якого висувають ідеї тих чи інших змін в організації політичного життя суспіль­ства.

В процес пробудження та формування самосвідомості народу, який проявляється в прагненні від­творити власне історичне минуле.

Г форма устрою, за якою територіальні одиниці мають право створювати виборні органи само­врядування для вирішення соціальних питань.

Завдання 22 перевіряє знання поняття. Навіть якщо учасник ЗНО не пам ятає визначення поняття «національне відродження», варто спробувати встановити правильну відповідь, проаналізувавши на­ведені варіанти:

- право населення тієї чи іншої території самостійно вирішувати справи внутрішнього управ­ління — це самоврядування;

> рух, учасники якого висувають ідеїтих чи інших змін в організації політичного життя суспіль­ства, — це суспільно-політичний рух;

> форма устрою, за якою територіальні одиниці мають право створювати виборні органи са­моврядування для вирішення соціальних питань, — це автономія;

Отже, процес пробудження та формування самосвідомості народу, який проявляється в прагненні відтворити власне історичне минуле, — це національне відродження.

Упевнитися в правильності обраного варіанта допоможе аналіз даного положення, виділення в ньому ключових слів. Такими, безумовно, є пробудження самосвідомості, формування самосвідомо­сті, народ, історичне минуле. 23. Концепція Кирило-Мефодіївського братства з перебудови суспільного життя передбачала

А повалення самодержавства шляхом.визвольної війни або соціальної революції.

Б створення демократичної федерації християнських слов'янських республік.

В об'єднання українського та польського рухів у єдиний визвольний рух.

Г відродження української державності за зразком Гетьманщини.

Завдання 23 перевіряє сформованість уміння виділяти головне, узагальнювати отриману історич­ну інформацію, робити висновки. Дане завдання передбачає вміння дати загальну оцінку діяльності Кирило-Мефодіївського товариства — визначити його концепцію серед запропонованих варіантів від­повіді.

Для того, щоб виконати дане завдання, перш за все, слід пригадати, у яких історичних умовах виникла згадувана організація.

У 30-хроках XIXст. змінюються акценти у внутрішній політиці Російської імперії. Новий міністр народної освіти граф С. Уваров проголосив, що шлях до процвітання російської держави лежить че­рез зміцнення трьох важливих суспільних основ — самодержавства, православ'я, народності. Це озна­чало не що інше, як посилення процесу русифікації та новий наступ на права національних меншин. У цьому контексті й слід оцінювати та сприймати факт виникнення 1846 р. у Києві української по­літичної організації— Кирило-Мефодіївського товариства (братства). Це об'єднання, з одного боку, стало яскравим свідченням продовження політичної традиції обстоювання українського автономіз-му, з іншого — закономірним виявом загальноєвропейських тенденцій та процесів. Таємна організація виникла під впливом загострення протистояння в Європі між силами абсолютизму і демократії; іде­ологічно сформувалася на основі передових західноєвропейських філософських систем та ідей поль­ського романтизму; організаційно згуртувалася, наслідуючи приклад європейських таємних організа­цій; стала своєрідною реакцією українського народу на посилення наступу царату на його права.

Основні програмні положення цієї організації сформульовані в «Книзі буття українського народу» і «Статуті Слов'янського братства св. Кирила і Мефодія». Характерною рисою цього об'єднання була чітка, яскраво виражена релігійна спрямованість. Про це свідчить той факт, що товариство назване на честь відомих слов'янських просвітителів, православних святих Кирила й Мефодія, і сама форма організації була запозичена в українських церковних братств. Глибока релігійність пронизує і програм­ні документи кирило-мефодіївців, у яких домінують соціальні ідеали первісного християнства, чітко простежується ідея обстоювання загальнолюдських цінностей — справедливості, свободи, рівності й братерства.

Концепція кирило-мефодіївців містила такі положення:

1) створення демократичної федерації християнських слов'янських республік;

2) знищення царизму та скасування кріпосного права та ста­нів;

3) утвердження в суспільстві демократичних прав і свобод для громадян;

4) досягнення рівності в правах на розвиток національної мови, культури та освіти всіма слов'янськими народами;

5) посту­пове поширення християнського ладу на весь світ.

24. Видання «Зорі Галицької», скликання «Собору руських учених», заснування «Галицько-Руської Матиці» були виявами активності А «Руської трійці». Б товариство «Просвіта». В Головної руської ради. Г Наукового товариства ім. Т. Шевченка.

Завдання 24 перевіряє сформованість уміння конкретизувати (співвідносити події з відповідними історичними періодами й епохами, із певними етнічними, соціально- економічними, політичними утво­реннями).

Названі в умові завдання події відбувалися або брали свій початок 1848 р., коли пожвавлення рево­люційного руху, пробудження національної свідомості, непоступливість у національному питанні ді­ячів Центральної ради народової прискорили процес консолідації українських патріотичних сил, і вже в травні 1848 р. у Львові виникає перша русько-укратська організація — Головна руська рада.

25. Спільним для селянських реформ XIX ст. у Російській та Австрійській імперіях було те, що рефор­ми

А ініціювалися «верхами» та здійснювалися піл їх контролем.

Б впроваджувалися під впливом революційних полій у Європі.

В сприяли залученню селянства до парламентської діяльності.

Г ліквідували селянське малоземелля та безземелля.

Завдання 25 перевіряє сформованість уміння порівнювати історичні процеси. Виконуючи дане за­вдання, варто пригадати, які були умови та результати проведення аграрних реформ XIX ст. у Над­дніпрянській Україні та на західноукраїнських землях.

У1779 р. австрійська імператриця Марія-Тереза видала патент (імператорський наказ), у якому вимагала від поміщиків поводити себе із селянами «по-людськи». її спадкоємець Йосиф II у 1782 р. скасував особисту залежність селян від дідичів та надав їм певні права. Після смерті Йосифа II (1790) у правлячих колах імперії на зміну реформаторству приходить реакція. Різка зміна офіційного курсу, відмова від політики реформ призвели до того, що феодали розпочали поступове відновлення втраче­них позицій в аграрному секторі.

Наприкінці першої половини XIX ст. Австрійська імперія була знову змушена повернутися до полі­тики реформ. Повстання проти шляхти селян Галичини (1846), численні виступи буковинських та за­карпатських селян, що були частиною могутньої революційної хвилі, яка піднімалася в імперії, змусили правлячі кола піти на поступки. Намагаючись не допустити загострення революційної кризи, офіцій­на влада йде на скасування кріпосного права. У Галичині воно було скасоване у квітні 1848 р., тобто майже на п'ять місяців раніше, ніж в інших провінціях імперії. Суть селянської реформи зводилася до трьох положень: ліквідації юридичної залежності селянина від поміщика; наділення селян землею, яка переходить у їхню власність; сплати селянами поміщикам вартості кріпосних повинностей.

Каталізатором реформаційного процесу в Росії стала Кримська війна (1853—1856 рр.). Вона ще яскравіше показала занепад господарства, кризу організації праці, наростання соціальної напруже­ності. Спираючись на прагматично налаштовану частину імперської бюрократії, Олександр II вирі­шив перейти до радикальних реформ. Першим його кроком було підписання 19 лютого 1861 р. маніфе­сту про скасування кріпосного права. Принципові риси російської моделі селянської реформи нагаду­ють австрійську: ліквідація особистої залежності селян від поміщиків; створення органів селянського самоуправління; наділення селян землею та визначення за неї повинностей; викуп селянських наділів.

Селянські реформи в Австрійській імперії (1848) та Російській (1861) мали спільні причини (гальмів­на роль феодальних відносин, криза господарства, зростання соціального напруження), мету (зміц­нення монархічної влади при збереженні домінування на селі поміщика), форму проведення (реформа ініціювалася верхами та здійснювалася під їхнім керівництвом і контролем). Крім того, в обох ім­періях у пореформений період залишилося чимало пережитків феодальної системи господарювання (поміщицьке землеволодіння, тотальне безземелля селян, селянська община тощо). Юридично вільне селянство не мало справжньої громадянської рівності з іншими верствами суспільства. Воно так і залишалося нижчим станом — селяни отримували паспорт лише нарік, виконували рекрутську по­винність, перебували в залежності від поміщика до того часу, доки не викуплять у власність землі, зберігалися тілесні покарання різками.

Зіставимо наведені характеристикищеформаційних процесів із запропонованими варіантами від­повіді.

Очевидно, що правильним буде варіант А, оскільки «впроваджувалися під впливом революційних подій у Європі» та «сприяли залученню селянства до парламентської діяльності» реформи тільки в Австрійській імперії, у жодній з імперій вони не «ліквідували селянське малоземелля та безземелля».

26. Про якого діяча йдеться в уривку з історичного джерела?

«Народився в дворянській родині. Навчався в Київськаиу університеті, де згодом став штатним доцентом (1873 р.). Активний член Київської громади. У1876 р. емігрував за кордон. У Женеві за­снував Вільну українську друкарню, видавав журнал «Громада» (1878 — 1882 рр.), створив «Женев­ський гурток» — зародок українського соціалізму». А В. Антонович Б М. Костомаров В П. Чубинський Г М. Драгоманов

Виконання завдання 26 передбачає сформованість уміння отримувати інформацію з джерела. У даному випадку за джерелом необхідно атрибувати особистість. Допоможуть у цьому ключові слова—Женева, «Громада», соціалізм. Очевидно, що дані слова дозволяють обрати із запропонованих у варіантах відповідей особистостей єдину правильну відповідь — М. Драгоманов. Завдання на встановлення відповідності

51. Установіть відповідність між назвами організацій і цілями, які вони ставили перед собою.

1 «Південне товариство» декабристів А Ліквідація самодержавства, децентралізація, запровадження гро-

2 Кирило-Мефодіївське братство мадського самоврядування, розбудова Росії як

3 «Руська трійця» парламентської федеративної республіки.

4 Головна руська рада Б Повалення самодержавства шляхом військового перевороту, ска-

сування кріпацтва, проголошення Росії унітарною республікою.

В Захист української мови, піднесення її статусу, розширення сфе

ри вжитку, пропаганда єдності українського народу, ідеї власної державності.

Г Знищення царизму, утвердження демократичних прав і сво­бод для всіх

громадян, створення федерації християнських слов'янських республік.

Д Розширення сфери вжитку української мови, надання українцям права

обіймати державні посади, поділ Галичини на дві провін­ції — польську

та українську.

Завдання вимагає продемонструвати уміння систематизувати інформацію на основі поданого контексту. У даному випадку необхідно співвіднести назву організації і цілі, які вона перед собою ставила.

Проаналізуємо інформацію, подану в першій колонці. Із чотирьох названих організацій одна («Пів­денне товариство» декабристів) репрезентує російську течію у визвольному русі першої половини XIX ст., три інші—українську.

Наступним кроком може бути аналіз інформації, уміщеної в другій колонці. Положення А і Б, во­чевидь, характеризують організації, які відносяться до російської течії. Знаючи, що «Південне то­вариство» у своєму програмному документі «Руська правда» проголосило своєю метою створення унітарної республіки, установлюємо першу логічну пару: 1Б.

Положення В містить виключно культурно-просвітницькі цілі, відтак — воно характеризує ді­яльність «Руської трійці» (ЗВ).

Положення Г містить позицію, яка є яскравою характеристикою цілей Кирило-Мефодіївського братства — створення федерації християнських слов'янських республік (2Г).

Положення Д, окрім культурно-просвітницьких цілей, містить вимогу поділу Галичини на дві про­вінції— польську та українську, яка висувалася Головною руською радою (4Д). Правильна відповідь: 1Б, 2Г, ЗВ, 4Д

- ■ -

55. Установіть послідовність здійснення реформ у Російській імперії в другій половині XIX ст.

А Скасування рекрутської повинності та впровадження загальної військової повинності строком до 6 — 7 років.

Б Створення виборних місцевих органів самоврядування — земств — у лівобережних і півден­них губерніях України.

В Упровадження виборного (на основі майнового цензу) самоврядування в містах.

Г Ліквідація особистої залежності селян від поміщиків, наділення селян землею та визначення за неї повинностей. -£?,

Завдання передбачає установлення хронологічної послідовності подій — здійснення реформ у Росій­ській імперії в другій половині XIX ст. Завдання ускладнене тим, що самі реформи не названі. Подано чотири положення, які характеризують результати проведення певних реформ.

Відтак — першим кроком при виконанні завдання має бути встановлення назв реформ:

Скасування рекрутської повинності та впровадження загальної військової повинності строком до б — 7 років — військова.

Створення виборних місііевих органів самоврядування — земств — у лівобережних і південних гу­берніях України — земська.

Упровадження виборного (на основі майнового цензу) самоврядування в містах — міського само­врядування.

Ліквідація особистої залежності селян від поміщиків, наділення селян землею та визначення за неї повинностей — аграрна.

Наступний крок —установлення дат проведення реформ:

А —1874 р.

Б—1864 р.

В —1870 р.

Г—1861р. Правильна відповідь: ГБВА

Завдання множинного вибору з короткою відповіддю

57. Якими були наслідки завойовницьких походів монголів на землі Київської Русі?

1 Значні демографічні втрати серед населення Русі.

2 Включення руських земель до складу Золотої Орди.

3 Жорстоке переслідування православного духовенства.

4 Руйнація та падіння ролі міст на Русі, занепад ремесла і торгівлі.

5 Створення на Русі постійного адміністративного апарату завойовників.

6 Знищення значної частини феодальної еліти Русі.

Якуже зазначалося, оо ЗНО-2011 з історії України включено новий формат завдань —множинного вибору з короткою відповібою. Ланий формат переобачає вибір трьох із шести запропонованих поло­жень. Завдання 57 перевіряє сформованість умінь групувати історичну інформацію за вказаною озна­кою, а також: аналізувати та оцінювати істинність висловлювань, спираючись на власні історичні знання.

Необхідно визначити три положення, які називають наслідки завойовницьких походів на землі Ки­ївської Русі.

Виконуючи завдання такого типу, необхідно:

І. Пригадати характеристику періоду, про який ідеться в умові, — завойовницькі походи монго-. лів на землі Київської Русі.

У 1223 р. на річиі Калиі відбувається перша битва монголо-татарських військ із руськими дру­жинами. Об'єднані русько-половецькі сили зазнали страшної поразки. Падіння 1240 р. Києва відкрило Батию шлях на Захід. Проте знекровлені на Русі вшська Батия воює 1242 р. були змушені припинити своє просування в західному напрямку. Повертавшись у пониззя Волги, завойовники засновують нову державу в складі Монгольської імперії— Золоту Орал. Із цього часу Давньоруська держава перестає

існувати. На Русі встановлюється іноземне іго на довгих 238 років. Уже перші наслідки завойовни­цьких походів монголів були катастрофічними для слов'янських земель: •руйнація та падіння ролі міст;

• занепад ремесла і торгівлі;

• демографічні втрати;

• знищення значної частини феодальної еліти.

Установлення золотоординського іга на Русі мало свої особливості:

1) руські землі не ввійшли безпосередньо до складу Золотої Орди;

2) на території Русі не було створено постійно діючого адміністративного апарату завойовників;

3) толерантне ставлення золотоординців до християнства та православного духовенства (відпо­відно до монгольських стереотипів поведінки хан міг вимагати від завойованих народів покірності, виконання наказів, але не відмови від віри, традицій та звичаїв).

Монгольське завоювання зумовило появу ряду тенденцій:

• переміщення і своєрідне роздвоєння центру суспільного життя східних слов'ян;

• консервація та поглиблення феодальної роздробленості;

• поступове витіснення в стосунках між князем і місцевою знаттю принципу васалітету та запровадження системи підданства.

II. Необхідно проаналізувати наведені в завданні положення з огляду на їхню відповідність наве­деній характеристиці періоду.

1. Значні демографічні втрати серед населення Русі. — Так.

2. Включення руських земель до складу Золотої Орди.—Ні.

3. Жорстоке переслідування православного духовенства. — Ні.

4. Руйнація та падіння ролі міст на Русі, занепад ремесла й торгівлі. — Так.

5. Створення на Русі постійного адміністративного апарату завойовників. — Ні.

6. Знищення значної частини феодальної еліти Русі. — Так. Правильна відповідь: 1,4, 6