ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Залізничного транспорту ім. Академіка в.А.Лазаряна Кафедра військової підготовки
“ЗАТВЕРДЖУЮ”
Начальник кафедри
військової підготовки
полковник А.В.Радкевич
“_____“ _____________ 2008 р.
Методична розробка
для проведення занять з курсантами
по темі № 8:
"Станції і райони навантаження (вивантаження) військ" . Розглянуто та схвалено на засіданні пмг “Військові сполучення та перевезення”.
Протокол №______ від_______________
м. Дніпропетровськ
2008 р.
Тема № 8. "Станції і райони навантаження (вивантаження) військ".
Навчальні цілі:
Вивчити устрій станцій і районів навантаження (вивантаження) військ, задачі, які вирішуються лінійними органами військових сполучень при підготовці станцій і районів навантаження (вивантаження) військ.
Навчальні питання:
1. Поняття про станції і райони навантаження (вивантаження) військ і вимоги, які ставляться до них.
2. Робота лінійних органів ВІСП по підготовці станцій і районів навантаження (вивантаження) військ.
Вид заняття: лекція
Місце проведення: клас
Тривалість: 2 години
Матеріальне забезпечення:
1. Навантажувально-вивантажувальні райони (стенд).
2. Навантажувально-вивантажувальні пристрої (плакат).
3. Діафільм:
"Навантажувально-вивантажувальні райони, станція навантажування військ".
Література:
1. Підручник "Військові сполучення" (Загальні основи), М., 1971 рік.
2. Настанова по перевезенням військ, 1985г., Гл.I ст. 5-7, Гл. II ст2..
Методичні вказівки:
При читанні лекції звернути особливу увагу на завчасну підготовку навантажувально-вивантажувальних районів, станцій, забезпеченість всім необхідним навантажувально-вивантажувальних місць, дати основні визначення навантажувально-вивантажувального району, станції.
Заняття 1 - 2 години
Хід заняття:
Вступна частина - 10 хвилин.
Перевірити наявність і зовнішній вигляд курсантів.
2. Перевірити знання курсантів по матеріалу попереднього заняття.
3. Оголосити тему заняття:
Тема: "Станції і райони навантаження (вивантаження) військ".
II. Основна частина - 65 хвилин.
1. Поняття про станції і райони навантаження (вивантаження) військ і вимоги, які ставляться до них.
Для своєчасного виконання військових перевезень велике значення має організація навантаження і вивантаження військ, військової техніки і майна. Для забезпечення чіткого навантаження і вивантаження при масових військових перевезеннях підготовляються й устатковуються навантажувально-вивантажені райони.
Навантажувально-вивантажувальним районом називається дільниця місцевості, призначена і підготовлена для організації масового навантаження (вивантаження) військ при їх перевезенні залізничним, водяним і повітряним транспортом.
Навантажувально-вивантажувальні райони вибираються по можливості на залізничних (водних) дільницях віддалених від імовірних об'єктів нападу, із добрим природним маскуванням, а також із зручними і замаскованими автомобільними підходами.
На залізничній дільниці, райони навантаження або вивантаження, що вибираються, повинні задовольняти таким вимогам:
забезпечувати максимальну живучість;
потребувати мінімальних витрат часу, сил і засобів на підготовку;
створювати максимальні зручності військам, що перевозяться.
Для забезпечення максимальної живучості районів, станції навантаження (вивантаження) повинні:
бути віддалені від об'єктів імовірного удару високоточної зброї;
самі не повинні бути об'єктами нападу з застосуванням високоточної зброї (проміжні станції);
мати природне маскування або бути зручними для використання засобів штучного маскування;
бути зручними для організування наземної охорони й оборони і знаходитися, по можливості в зонах ППО і ПРО;
забезпечувати мінімальні затрати часу, сил і засобів при зміні операцій по навантаженню (вивантаженню) на запасні станції (у запасні райони).
Витрата часу, сил і засобів на підготовку району навантаження (вивантаження) з урахуванням заданого терміна його готовності часто набуває чільне значення, особливо в умовах обмеженої їхньої наявності. Тому, при виборі основних і запасних станцій навантаження (вивантаження) аналізується можливість використання залізничних станцій, ділянки в якості таких по відповідності їх фактичного технічного стана, колійному розвитку, НВП, автодорогам, районам чекання і збору.
Створення максимальних зручностей військам, що перевозяться у районах навантаження і вивантаження досягається:
максимальним наближенням їх до вихідного району і району зосередження, що забезпечує скорочення витрат часу, сил і засобів військ на пересування маршем, на підготовку й обслуговування маршрутів прямування;
вибором автомобільних доріг, що виключають (або ведуть до мінімального) число перетинань колонами військ залізничних ліній.
Основними елементами навантажувально-вивантажувального району є :
залізнична (водяна) дільниця зі станціями (портами, пристанями) навантаження і вивантаження;
район чекання (збору) військ;
шляхи підходу до районів чекання (збору).
3 4
1
5
4
4
1
3
1
1
1
Основні станції навантаження (вивантаження).
2. Запасні станції навантаження (вивантаження).
3. Райони чекання (збору)
4. Автомобільні дороги
5. Пункт керування.
Ешелони в/частини висуваються на навантаження з вихідного району або району розташування.
Райони чекання призначаються для прихованого і розосередженого розташування військ перед навантаженням на рухомий склад і призначаються для військової частини, що як правило, повинна навантажуватися або вивантажуватися на одній станції.
Райони збору призначаються для прихованого і розосередженого розташування військ після вивантаження.
Віддалення районів чекання і збору від навантажувально-вивантажувальних місць визначаються умовами місцевості і повинно бути, як правило, не менше 10 км.
Райони чекання (збору) повинні забезпечувати надійне маскування частини (ешелону). По площі вони повинні забезпечувати розосереджене розміщення підрозділів частини.
У кожному районі чекання (збору) устатковують укриття для розміщення людей, техніки і вантажів.
Для військових частин, як правило, призначаються основні і запасні райони чекання (збору).
Маршрути руху військ із районів чекання в райони збору повинні мати мінімальну кількість пересічень із залізничними лініями, не проходити у вузьких місцях, забезпечувати можливість обходу крупних об'єктів.
У залежності від призначення навантажувально-вивантажувальні райони підрозділяються на:
основні, утворювані завчасно там, де в мирний час відбувається систематичне навантаження (вивантаження) військ або передбачається таке в період розв'язання війни;
запасні, призначені для навантаження (вивантаження) військ у випадку тривалої перерви руху поїздів, зараження або виявлення супротивником основного району;
хибні, призначені для імітації навантаження або вивантаження військ при виконанні відволікаючих перевезень.
У залежності від періоду роботи навантажувально-вивантажувальні райони можуть бути :
постійні, утворювані завчасно в мирний час там, де здійснюється або передбачається масове навантаження або вивантаження військ;
тимчасові, що організуються лише на період виконання однієї або декількох крупних перевезень військ.
У залежності від накреслення залізничних дільниць, на базі яких підготовляються райони навантаження і вивантаження військ, останні можуть бути двох типів :
лінійного типу, створюваного на базі витягнутої в довжину залізничної дільниці;
комбінованого типу, створювані на базі декількох пов'язаних між собою, залізничних дільниць.
Залізнична дільниця району навантаження (вивантаження) повинна мати необхідне число станцій із загальною навантажувально-вивантажувальною спроможністю, що забезпечує заданий темп перевезень військ.
У навантажувально-вивантажувальних районах повинні підготовлятися основні і запасні станції. На кожній основній, запасній станції підготовляються по одному - два навантажувально-вивантажувальних місця.
Підготування й устаткування навантажувально-вивантажувального району також включають: створення резерву збірно-розбірних металевих апарелів, а також матеріалів для установки тимчасових платформ, апарелів; впорядкування наявних на станціях навантажувально-вивантажувальних місць і інших елементів; притягнення перевезених військ для проведення заходів щодо захисту від зброї масового ураження, по протиповітряній обороні, охороні і маскуванню; створення органів керування і керівництва навантажувально-вивантажувальними операціями і роботою районів у цілому
Підготування й устаткування навантажувально-вивантажувальних районів в умовах військового часу повинно відбуватись виходячи з розмірів військових перевезень, пропускної спроможності залізничних дільниць, наявності на станціях навантажувально-вивантажувальних устроїв і пристосувань.
Навантажувально-вивантажувальною станцією називається проміжна залізнична станція, підготовлена і використовувана для навантаження (вивантаження) військ і військових вантажів, що перевозяться по залізницях.
Вона повинна забезпечувати:
прийом, відправлення, пропускання транзитом, схрещення або обгін транзитних поїздів;
виконання маневрової роботи з подачі (складанню) рухомого складу на навантажувальну (вивантажувальну) колію, перестановці вагонів, обгонові локомотива і формуванню військового ешелону;
навантаження (вивантаження) підрозділів на залізничний рухомий склад;
безпека руху поїздів і військової техніки ешелону в межах станції.
Для виконання цих операцій станція навантаження (вивантаження) повинна мати:
достатній колійний розвиток;
військове навантажувально-вивантажувальне місце;
автомобільну дорогу до навантажувально-вивантажувального місця з району чекання перед навантаженням або району збору після вивантаження
2
1
3
4
5
6
7
Станція навантаження (вивантаження військ)
1-5 - Колійна розвиненість станції ( 1-й головний, 2,3 – ПВК, 5 - навантажувально-вивантажувальний, 4 - маневровий), 6 - військове навантажувально-вивантажувальне місце з усіма його елементами, 7-автомобільна дорога в район чекання (збору).
Військове навантажувально-вивантажувальне місце повинно забезпечувати навантаження/вивантаження військового ешелону цілком або вроздріб. Якщо навантажувально-вивантажувальна колія коротше довжини військового поїзда, то навантаження (вивантаження) ведеться частинами з наступним формуванням ешелону (порожнього складу). У цьому випадку необхідна додатково ще одна приймально-відправна колія для розміщення рухомого складу, що подається частинами під навантаження або вивантаження.
Велике значення має правильний вибір місця розташування навантажувально-вивантажувальної колії на станції навантаження (вивантаження). Якщо схема станції навантаження (вивантаження) дозволяє одночасно виконувати операції по прийомі, відправленню або пропусканню транзитних поїздів і подачу (формування) складів або поїздів на навантажувально-вивантажувальній колії, то навантажувальна (вивантажувальна) спроможність станції буде дорівнювати навантажувально-вивантажувальній спроможності НВМ, а саме:
Ест = Ем,
де
Ест - навантажувально-вивантажувальна спроможність станції;
Ем - навантажувально-вивантажувальна спроможність НВМ.
Якщо ж горловина станції не дозволяє одночасно виробляти пропускання (прийом, відправлення) транзитних поїздів і подачу (складання) вагонів на навантажувально-вивантажувальній колії, то Ест буде менше Ем тому що скорочується абсолютний розмір періоду доби в плині якого може відбуватись навантаження (вивантаження) - Тп (в) через затримки, пов'язаних із пропусканням транзитних поїздів. Розмір часу, на який зменшиться Тп (в) буде залежати від кількості і тривалості затримок подач (складань) вагонів на, або з навантажувально-вивантажувальної колії для пропускання транзитних поїздів.
Визначення розміру часу, на який зменшиться Тп (в) робиться шляхом графічного розрахунку. Упорядкування графічного розрахунку роботи для всіх станцій навантаження (вивантаження) військових ешелонів при масових військових перевезеннях потребує витрат великої кількості часу. Тому для оперативних розрахунків, у залежності від навантажувально-вивантажувального місця, Ест приймається:
при наявності військової площадки на повну довжину поїзда, обладнаної збірно-розбірними навантажувально-вивантажувальними пристроями 3 - 4 поїзди за добу;
при наявності стаціонарної військової платформи 4 - 6 поїздів (ешелонів) за добу;
при навантаженні (вивантаженні) військових ешелонів у 2 - 3 подавання через недостатню довжину навантажувально-вивантажувальної колії 1 - 3 поїзди (ешелону) за добу, в залежності від можливості рівномірної подачі (складання) на навантажувальну колію і пропускання транзитних поїздів, а також від пропускної спроможності дільниці і її фактичної залежності тобто від розмірів руху.
У залежності від призначення станції навантаження (вивантаження) можуть бути: основними, запасними або хибними.
Основними називаються станції, на яких військові ешелони відповідно до плану будуть вантажитися або вивантажуватися.
Запасні станції призначаються для навантаження (вивантаження) військових ешелонів у випадку виходу з ладу основних станцій. Відмінність підготування запасної станції навантаження (вивантаження) від основної полягає в тому, що збірно-розбірні навантажувально-вивантажувальними пристрої на основній споруджуються, а на запасній може створюватися тільки запас матеріалів, конструкцій, інструментів для складання, а також запас навантажувально-вивантажувальних пристосувань.
Хибні станції підготовляються при організації відволікаючих перевезень, що є одним із засобів оперативного маскування військових перевезень.
У якості станцій навантаження (вивантаження) в сучасних умовах вибираються, як правило, проміжні станції, віддалені від об'єктів імовірного впливу ЗМУ супротивника. На таких станціях звичайно підготовляється одне НВМ. При необхідності мати на станції два і більш НВМ, вони повинні бути розосереджені на безпечну відстань, що виключає одночасний вихід із ладу двох (трьох) військових ешелонів одним ударом ЗМУ середнього калібру. Без достатнього розосередження забороняється на станціях навантаження (вивантаження) одночасне перебування двох і більше військових ешелонів.
Кількість станцій у районах навантаження (вивантаження) залежить від темпу перевезення і навантажувально-вивантажувальної спроможності однієї станції
n K
M = ------ , (станцій), де
Ecт
М - потрібна кількість станцій навантаження (вивантаження) військ;
n - темп перевезення, поїздів за добу;
К - коефіцієнт резерву навантажувальної (вивантажувальної) спроможності (1.5 - 2.0)
Ест - навантажувально-вивантажувальна спроможність станції, поїздів за добу. Eст = Eмест
Навантажувально-вивантажувальна спроможність станції залежить від кількості організованих на ній місць навантаження (вивантаження) військ.
Колійний розвиток станцій навантаження і вивантаження військ, організованих на базі проміжних станцій звичайно складається з двох - трьох приймально-відправних колій, не враховуючи головних, навантажувально-вивантажувальної колії на повну довжину військового поїзда і маневрової витяжки на половину довжини військового поїзда (300 - 350 м).
Велике значення для організованого навантаження (вивантаження) військ має завчасна розробка технологічного процесу роботи навантажувально-вивантажувальних станцій.
Технологічний процес дозволяє виконати всі роботи на станції узгоджено з графіком прямування поїздів, забезпечує найменший час заняття навантажувально-вивантажувальних колій і мінімальне число маневрових пересувань (особливо з виходом на головну колію).