14. Поняття та елементи форми держави

Ще на Древньому Сході, в Стародавніх Греції та Римі у дослідни­ків державно-правових явищ виникла потреба у визначенні поняття про основні характеристики тієї чи іншої держави. Таким широким понят­тям стала категорія «форма держави», але в нього в різні часи різними дослідниками вкладався неоднаковий зміст.

З давніх часів найбільш відомою класифікацією форм держави була та, яку надав Аристотель. Він поділяв форми держави за двома ознаками:

а) кількість тих хто править;

б) у чиїх інтересах здійснюється правління.

Остання ознака була критерієм розподілу форм держави на правиль­ні (правління здійснюється в інтересах усіх) і неправильні (правління здійснюється в інтересах лише тих, хто править). Правильними форма­ми у нього були: монархія, аристократія і політія; неправильними - ти­ранія, олігархія, демократія.

У новий час питання про форму держави пов’язане насамперед з ім’ям Ш. Монтеск’є, який під формою держави розумів ті чинники, що визначають методи здійснення державної влади. На цій основі він ви­значив такі конкретні форми держави:

- республіка - це форма держави, в якій організацію і здійснення державної влади, визначають такі якості, як доброчесність і рівність;

- монархія (основа влади - честь);

- деспотія (основа влади - страх).

Отже, під формою держави Монтеск’є фактично розумів лише те, що у сучасній науці називається державним (політичним) режимом.

Категорія «форма держави» є однією з найдавніших і ємніших по­нять державознавства.

Ознаки, що характеризують порядок організації і взаємодії вищих органів державної влади і управління. Сукупність цих ознак називаєть­ся формою державного правління.

Ознаки, що характеризують територіальний устрій держави та відповідну організацію державних органів, насамперед співвідношення держави як цілого з їх складовими. Ця сукупність ознак розкриває фор­му державного устою.

Ознаки, що розкривають форми і методи здійснення державної вла­ди. Сукупність цієї групи ознак характеризує державно-правовий режим.

Отже, форма держави - поняття складне. Воно характеризує дер­жаву з погляду існуючих у ній форми правління, держаного устрою та державно-правового режиму. Форма держави завжди має відповідне правове закріплення.

Усі її елементи (форма правління, державний устрій, державний ре­жим) мають правову основу - вони фіксуються в конституції, законах і підзаконних актах.

Слід зазначити, що поняття форми держави як певної структури не означає механічної, довільної сукупності елементів, що її утворюють. Форма держави відображає єдність, взаємообумовленість об’єднаних у ній елементів, у результаті чого виникає нова якість, не властива жодно­му з цих окремо взятих елементів.

15. Поняття та види форм державного правління

Форма державного правління - це елемент форми держави, що відо­бражає певний порядок утворення та організації вищих органів влади. Цей елемент характеризує структуру вищих органів влади, порядок їх утворення, розподіл повноважень між ними, принципи взаємодії влад­них структур у процесі здійснення їх повноважень.

Розрізняють дві форми державного правління: республіку і монар­хію. Монархія (з лат. єдиновладдя ) - це форма правління, за якої вища влада в державі належить одній особі - монарху. Розрізняють абсолют­ну та обмежену монархію. Абсолютна монархія - це історичний тип монархії, якій властива належність монарху необмеженої влади. Обмежена монархія - це форма правління, що передбачає чітке визначення повноваження монарха. Вона поділяється на конституційну, дуалістич­ну, теократичну й виборну.

Конституційна влада монарха обмежена конституцією, за якою обирається парламент (Данія, Японія, Швеція).

Дуалістична передбачає двопалатний парламент, верхня палата якого обирається населенням, а нижня призначається монархом. Уряд призначається й контролюється монархом (країни Африки та Близького Сходу).

Теократична - значну роль в управлінні державою відіграють ре­лігійні інститути, коли релігійний лідер є одночасно главою дер­жави (Катар, Оман, Ватикан).

Виборний глава держави обирається на певний строк, а не престолонаслідуванням (Малайзія, ОАЕ).

Республіка - це форма правління, відповідно до якої вища влада на­лежить виборчому органу, на певний строк. Розрізняють парламентську, президентську та змішану республіки.

Парламентська республіка - проголошення принципу верховенства парламенту, перед яким уряд несе політичну відповідальність за свою діяльність. (Фінляндія, Індія, Туреччина, Італія).

Президентська - характеризується наявністю глави держави й уря­ду. Президент призначає уряд, має право накласти вето щодо актів пар­ламенту, за певних обставин може розпускати парламент (США, Росія, Аргентина, Мексика, Бразилія).

Змішана - поєднує риси президентської і парламентської республі­ки; уряд затверджується парламентом за пропозицією президента, уряд підзвітний президенту та підконтрольний парламенту, президент під­писує та оприлюднює закони, що приймаються парламентом (Україна, Франція).