42. Поняття, ознаки і види підзаконних нормативно-правових актів

Підзаконні нормативно-правові акти - це акти компетентних органів, які видаються на основі і відповідно до закону та для його виконання.

Ознаки підзаконних нормативно-правових актів:

1. Є актами компетентних органів (Президента, Кабінету Міністрів та ін.).

2. Ґрунтуються на законі і не суперечать йому.

3. Мають меншу юридичну силу, ніж закони.

4. Базуються на юридичній силі законів і не можуть їм суперечити.

5. Покликані конкретизувати основні, принципові положення законів.

6. Мають необхідні реквізити (назву, хто видав, дату видання, при­чини, підпис уповноваженої особи і печатку).

Види підзаконних нормативно-правових актів:

І. За суб’єктами видання:

- укази і розпорядження Президента України;

- постанови Верховної Ради;

- постанови Президії Верховної Ради;

- рішення і постанови Верховної Ради Автономної Республіки Крим;

- постанови Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим;

- розпорядження голів обласних і районних державних адміні­страцій;

- рішення, нормативні ухвали місцевих рад народних депутатів;

- інструкції, вказівки і накази керівників міністерств, державних ко­мітетів та відомств України;

- рішення виконавчих комітетів місцевих рад народних депутатів;

- накази (нормативні) керівників відділів і управлінь місцевих державних адміністрацій та виконавчих комітетів місцевих рад народ­них депутатів;

-нормативні накази, інструкції, адміністрації підприємств, уста­нов та організацій.

ІІ. За юридичною силою:

- загальні - поширюються на всю територію та населення держа­ви (наприклад, постанови Верховної Ради України, укази Президента України);

- відомчі - поширюються на певну сферу суспільних відносин (на­приклад, акти міністерств, відомств);

- місцеві - діють на території певної адміністративної одиниці (на­приклад, акти місцевих органів виконавчої влади);

- локальні - регламентують діяльність конкретних підприємств, установ та організацій і поширюються на їх працівників (наприклад, на­кази і розпорядження адміністрацій).

43. Дія нормативно-правових актів у часі, просторі та за колом осіб

Дія нормативно-правових актів у часі обумовлена вступом їх в дію і припиненням дії. Слід зазначити, що закони, як інші нормативно-правові акти, набувають юридичної сили в день їх прийняття, тобто під­писання закону, а розпочинають діяти з таких моментів:

- з моменту прийняття (наприклад, Конституція України);

- з моменту опублікування;

- з часу, який вказаний в самому законі;

- з часу, який вказано в постанові про порядок введення закону в дію;

- через 10 днів з дня його офіційного обнародування (ч. 5 ст. 94 Кон­ституції України).

Закони припиняють діяти:

- якщо закінчився строк, на який вони були прийняті;

- якщо змінились обставини, на які вони були розраховані;

- якщо є пряме припинення (призупинення дії) даного закону ін­шим законом або спеціально передбаченим актом (наприклад, рішенням Конституційного суду закон може бути відмінено в разі визнання його таким, що не відповідає Конституції України);

- якщо прийнято новий закон з того ж питання, а старий формально не скасовано.

Дія нормативно-правових актів у просторі означає встановлення просторових масштабів, в межах яких нормативно-правові акти можуть бути реалізовані.

Нормативно-правові акти можуть діяти:

- на всій території держави;

- на території відповідного регіону;

- на території муніципального утворення;

- в межах установ (ВТУ, військових частин та ін.)

Дія деяких нормативно-правових актів може поширюватися і на те­риторію, яка непідвладна суб’єкту їх ухвалення (екстериторіальна дія нормативно-правових актів).

Право екстериторіальності держав - це порядок, згідно з яким уста­нови або фізичні особи, що перебувають на території іншої держави, роз­глядаються як перебуваючі на власній національній території і підпо­рядковані законам і юрисдикції власної держави. Таким правом наділені, наприклад, дипломати та члени їх сімей (Положення про дипломатичні представництва і консульські установи іноземних держав в Україні).