Орієнтовна тематика семінарських занять

1. Фольклор. Фольклористика.

2. Календарно-обрядова та родинно-обрядова поезія.

3. Прислів’я та приказки. Загадки.

4. Український героїчний та поетичний епос.

5. Ліричні пісні.

6. Балади.

7. Казкова проза. Літературна казка.

8. Неказкова проза: легенди та перекази.

9. Дитячий фольклор.

3. Завдання та особливості практики

Зміст, форми і методи роботи за даною програмою спрямовані на формування творчої особистості майбутнього педагога. Такий вчитель-філолог повинен володіти досить високим рівнем художньої культури, системою етнознань та умінь, а також методикою творчого пошуку.

Основними метою та завданнями фольклорної практики є:

- надати студентам можливість почути автентичний фольклор у живому середовищі його побутування;

- застосувати й закріпити на практиці здобуті теоретичні знання;

- поглиблювати і розширювати знання сучасних поколінь з народної творчості; сприяти відродженню народних традицій та обрядів у краї;

- прищеплювати навички до збирання фольклору;

- пробуджувати глибокий інтерес до історії народу, його культури, побуту, впливати на естетичний смак збирачів фольклору;

- нагромаджувати музично-хореографічний, словесний репертуар для подальшого наукового опрацювання;

- залучити нових збирачів і записувачів народної творчості.

4. Зміст практики

Збирання та запис фольклорного матеріалу. Сучасні концепції вивчення духовної і матеріальної культури в Україні. Організація і терміни проведення в практики. Вимоги до практиканта.

Методи наукової організації пошукової роботи. Визначення мети і завдання експедиції. Ознайомлення з методикою праці народних виконавців; з історико-етнографічними особливостями регіону (мовлення, побут, житло, географічне розташування, матеріальна і духовна культура);

Методика збирання польового матеріалу. Етика збирача. Опитування. Інтерв'ю.

Паспортизація фольклорних творів. Упорядкування фольклорних матеріалів.

Здійснення інструктажу щодо користування звукозаписувальною апаратурою. Оформлення відеозапису, фонозапису.

У результаті проходження практики студенти повинні знати:

- фольклорні поняття, народну та науково-літературознавчу термінологію;

- проблеми теорії і критики фольклору та етнографії, історії національної культури;

- серійні та періодичні видання з проблем фольклорознавства;

- методику запису фольклорного матеріалу

У результаті проходження практики студенти повинні вміти:

- накопичувати наукову інформацію за темою уроку:

працювати з бібліографією, пошук необхідної літератури з даної проблеми та її опрацювання;

- здійснювати вибір та систематизацію матеріалу;

- виокремлювати концептуальні концентри на підставі опрацьованих матеріалів;

- здійснювати вибір необхідної наочності та технічних засобів для оптимальної реалізації навчальної та виховної мети уроку;

- підготувати конспект уроку з використанням фольклорного, краєзнавчого матеріалу, сценарій свята, розваги, використовуючи передовий педагогічний досвід;

- вести пошукову краєзнавчу роботу щодо збирання фольклорно-етнографічних матеріалів та використовувати їх у роботі з учнями початкових класів;

- планувати й організовувати навчально-виховний процес;

- організовувати і проводити роботу по ознайомленню з народним хореографічним мистецтвом, народною матеріальною культурою подолян;

вільно орієнтуватися у різновидах і жанрах фольклору, вміти користуватися питальником для отримання інформації у галузі мистецтвознавства, фольклору, краєзнавства, етнографії;

- проводити масові, групові й індивідуальні форми виховної роботи, організовувати творчу діяльність у позаурочний час.

Підсумки фольклорної практики

Після завершення фольклорної практики студент подає зібрані та опрацьовані відповідним чином польові матеріали, зокрема:

- аудіо (відео-) касету з польовими записами народного фольклору;

- відеокасету із записами зразків хореографічного мистецтва (елементи танцю або повний сценографічний запис).

- дискету, що містить набрані фольклорні матеріали, ідентичні аудіозапису;

- роздруковані фольклорні твори з відповідними фольклорними паспортами;

- польовий зошит (щоденник);

- фотоматеріали (зразки народного одягу, вишивки (замалювати орнаменти або зафіксувати на фотоносії).

Разом із записами текстів кожен учасник фольклорної практики подає звіт про виконану роботу, для складання якого бажано вести щоденник, де подається стисла характеристика зібраного фольклорного матеріалу (за жанрами), творчі портрети інформаторів, спостереження над побутуванням фольклорних творів, впливу на фольклорну традицію засобів масової інформації.