Зміст

1. Вступ…………………………………………………………………………..3

2. Програма практики…………………………………………………………6

3. Завдання та особливості практики………………………………………10

4. Зміст практики……………………………………………………………...10

5. Організація та керівництво практикою………………………………...13

6. Методичні рекомендації до проведення практики…………………….19

7. Література на допомогу студенту-практиканту………………………..25

8. ДОДАТОК…………………………………………………………………...28

1. Вступ

Фольклорна пошукова робота є важливим засобом прилучення студентів до неоціненного досвіду, моралі, світогляду, традиційної матеріальної і духовної культури народу – джерела формування почуттів високої людської гідності, громадянської свідомості, якостей, необхідних майбутньому педагогові національної школи.

Збирацька діяльність є важливим засобом збереження, популяризації скарбів народної пам'яті, формуванню естетично розвиненої особистості. Окрім того, збирання фольклору – ефективний спосіб глибокого пізнання життя, вивчення історії, побуту, обрядів та звичаїв народу. Саме тому студенти філологічного факультету здійснюють збір, систематизацію та опрацювання творів усної народної творчості після закінчення вивчення курсу "Фольклор (Усна народна творчість)", у І-му семестрі.

Фольклорно-пошукова практика сприяє якісній підготовці майбутніх вчителів-філологів до самостійної творчої педагогічної діяльності, розширює світогляд, допомагає глибшому закріпленню отриманих теоретичних знань, їхньому впровадженню в практичну діяльність.

Високі вимоги, які сучасна фольклористика ставить до наукової джерельної бази, постійне удосконалення й ускладнення техніки та методики польової експедиційної праці, поява новітніх інформаційно-технічних можливостей систематизації й архівування фольклорних матеріалів визначають відповідний рівень організації та проведення фольклорного документування, сягнути якого студентам, особливо початківцям, зазвичай буває важко і головно через брак досвіду реалізації теоретичних положень у польових ситуаціях і практичній архівній роботі з матеріалом.

Мета фольклорної практики:

• практичне ознайомлення з живим побутуванням традиційного фольклору в його сучасному стані;

• розширення та поглиблення теоретичних знань, отриманих при вивченні усної народної творчості;

• отримання практичних навичок запису, класифікації, систематизації фольклорних творів;

• підготовка текстів усної народної творчості до включення їх у фольклорні збірники;

• поповнення фольклорного архіву кафедри історії української літератури.

Завдання:

• суцільне фольклористичне обстеження території;

• виявлення локальних і мікролокальних традицій на обстежуваній території;

• ареальне обстеження побутування окремих жанрів, творів, обрядів.

Польове фольклористичне дослідження – це наукове дослідження, яке проводять безпосередньо серед народу з метою збирання відомостей про побутування фольклорної традиції: фольклорний репертуар, носії фольклору, обрядовий, побутовий і суспільно-історичний контексти функціонування фольклору. Однією з найпоширеніших форм польового фольклористичного

дослідження є фольклористична експедиція – виїзд групи у конкретну місцевість та її обстеження у визначений термін. Матеріали фольклористичної експедиції є одними із найважливіших джерел вивчення фольклорної традиції народу.

Під час навчально-наукових експедицій інтенсифікується розвиток професійно-педагогічного мислення, творчих здібностей, набувається дослідницький досвід, необхідний для підготовки до інноваційної педагогічної діяльності. Навчальні практики вважаються етапами особистісного формування майбутнього фахівця, розвитку його загальної і професійної культури; перебування в навчальних експедиціях створює можливості для самоактуалізації та різностороннього прояву індивідуальності.

У методичних вказівках враховано зв’язки дисципліни “Фольклор (УНТ)” з курсами історії України, етнології, вступу до літературознавства, історії давньої української літератури.

Відчутний зв'язок фольклору із релігієзнавством, філософією, оскільки в народнопоетичній творчості зафіксовані давні релігійні вірування, спроби трактування філософських категорій.

Український фольклор тісно пов'язаний з українською етнопедагогікою (кожен жанр містить значний виховний потенціал), етнопсихологією (у фольклорних творах показано стан героя, його емоції, почуття тощо).

Фольклорні пам'ятки опрацьовують у мовознавчих курсах: при вивченні історії літературної мови, стилістики, лінгвістичної поетики, порівняльно-історичному дослідженні мов тощо.

Вивчення усної народної творчості – це шлях до пізнання минулого, сучасного й майбутнього нашого народу. Опанування фольклорної спадщини українського народу сприятиме вдосконаленню процесу міжкультурного спілкування з іншими народами.

2. Програма практики

Фольклор і фольклористика. Напрями та школи фольклористики

Поняття “фольклор”. Специфіка фольклору (усність, колективність, варіантність, традиційність, анонімність, синкретизм). Жанрова система українського фольклору. Фольклор та фольклористика: історія та теорія фольклору. Усна народна творчість і професійна художня література. Періодизація фольклору. Міфологічна (символічно-міфологічна, порівняльно-міфологічна), міграційна, етнографічна (антропологічна), історична школи фольклористики. Збиральницька та дослідницька робота М.Сумцова, М.Лободи, Д.Яворницького, А.Кримського, К.Квітки, В.Гнатюка, Ф.Колесси та ін. Фольклористична діяльність М.Цертелєва, М.Максимовича, О. і Ф.Бодянських, А.Метлинського, П.Куліша, М.Костомарова, С.Руданського, Марка Вовчка, П.Чубинського, І.Франка, Б.Грінченка, Лесі Українки. Фольклористична діяльність М.Рильського. Головні напрямки сучасних фольклористичних досліджень.

Обрядова творчість. Родинно-обрядова та календарно-обрядова поезія

Міфологія   і   фольклор.   Функції  замовлянь. Основні цикли обрядової поезії. Різдвяний   обрядовий   фольклор,   його  провідні  мотиви.  Веснянки, великодні,  русальні,  купальські  пісні,  специфіка, види, зв'язок із обрядом.  Жниварська  поезія  і обрядовий контекст.

Весільний  обряд.  Пісні  весільного обряду, їхня тематика, художня    своєрідність.   Поховальний   обряд.   Голосіння   як   вид родинно-обрядової поезії.

Параміографія: малі прозові жанри

Жанрові  особливості прислів'їв та приказок. Їх походження і тематика, художні   особливості.  З історії дослідження прислів’їв і приказок.

Визначення    жанру   загадки.   Тематика,   структура,   пізнавальна, дидактична,   логічна,  естетична  функції,  мова  загадок.  Використання  загадок  у  різних  жанрах  народної творчості, художній літературі.  Анекдоти:  з  історії  жанру,  основні  тематичні  групи,  особливості поетики.  Народні  повір'я. 

Історико-героїчний епос українського народу: билини, думи, історичні пісні

Билини: походження і визначення жанру, цикли билинного епосу, їх аналізу, поетика билин, історія їх збирання та дослідження. Думи: історія походження жанру, поетика дум, їх класифікація, відомості про кобзарів. Історичні пісні, їх жанрово-стильові ознаки, класифікація поетики. Зв’язок жанрів героїчного епосу з художньою літературою. Вивчення легенд та переказів фольклористами і в загальноосвітніх закладах.

Ліричні пісні. Коломийки

Ліричні пісні, їх жанрові особливості. Родинно-побутові пісні: про кохання, родинне життя, трагічні сімейні обставини; сатирично-гумористичні. Суспільно-побутові пісні: соціально-побутові, козацькі, чумацькі, солдатські та рекрутські, жовнірські, кріпацькі, бурлацькі, наймитські. Пісні літературного походження (творчість Марусі Чурай, С.Руданського, І.Франка, О.Маковея, А.Малишка, В.Івасюка). Коломийки.

Балади

Балада в системі жанрів українського фольклору. З  історії  дослідження  жанру.  Класифікація  балад.  Тематичні цикли балад.  Народна балада і художня література. Специфіка баладного сюжету. Характер конфлікту. Поетика балад. Дослідження жанру української народної балади.

Казкова проза

З  історії  дослідження жанру. Класифікація казок. Принципи художнього показу  персонажів,  елементи  фантастики,  поетика і стиль. Драматизм сюжетного конфлікту. Оформлення казкової оповіді.    Фантастично-героїчні казки, їх походження, характерні риси. Казки про тварин,  основні  теми,  ідеї й образи. Соціально-побутові казки, художні засоби у соціально-побутових казках та небилицях. Естетика казок. Зв'язок  казок  з художньою літературою. Збирання й дослідження казкового епосу. Літературна казка.

Історична проза. Легенди та перекази.

Легенди як жанр народної словесності, їх художня специфіка, характеристика тематичних груп легенд: антропоморфні, етіологічні, демонологічні, апокрифічні, космогонічні. З історії жанру. Види. Образна система народних легенд   та   переказів. Історичні легенди та перекази. Використання легенд, їх мотивів і образів у художній літературі (Марко Вовчок,  М.Старицький, Г.Хоткевич, М.Коцюбинський , Ю.Мушкетик та ін.). Перекази: аналіз історико-хронологічних циклів. Народні оповідання.

Дитячий фольклор

Питання класифікації дитячого фольклору. Колискові пісні, їх поетика, зв’язок з іншими жанрами фольклору. Забавлянки, утішки, скоромовки. Жанри, які перейшли в дитячий фольклор: заклички, примовки, дитячі колядки, щедрівки, віншівки.