Контрольні питання:

1. Класифікація туристських мотивацій при виборі подорожі

2. Специфічні інтереси різних туристських груп, що дозволяють виділити чотири категорії туристських мотивів

3. Етапи ухвалення рішення про покупку туристського продукту

4. Основні фактори туристської мотивації

Література

Нормативні документи: 1.

Основна: 19,20, 21.

Додаткова: 28, 29, 30, 31.

Інтернет джерела: 33, 34, 40.

Тема 14. Культура, як фактор туристичної мотивації

План

1. Культурний або пізнавальний туризм

2. Роль елементів культури у формуванні туристського інтересу

Культурний або пізнавальний туризм

Культурне самовираження народу завжди викликає інтерес. Природна допитливість туриста відносно різних куточків світу і їхніх народів, що населяють, утворять один з найбільш сильних спонукальних туристських мотивів.

Туризм - найкращий спосіб знайомства з іншою культурою. Гуманітарне значення туризму полягає у використанні його можливостей для розвитку особистості, її творчого потенціалу, розширення обрію знань. Прагнення до знання завжди було невід'ємною рисою людини. Сполучення відпочинку з пізнанням життя, історії й культури іншого народу - одне із завдань, що повною мірою здатний вирішувати туризм. Побачити світ своїми очима, почути, відчути - важливі частини відбудовної функції туризму, вони несуть у собі великий гуманітарний потенціал. Знайомство з культурою й звичаями іншої країни збагачує духовний світ людини.

Культура є фундаментальною основою процесу розвитку, збереження, зміцнення незалежності, суверенітету й самобутності народу. Ідентичність шляхів історичної еволюції культури й туризму визначила спільність нових методів підходу до їхнього подальшого розвитку. У більшості країн світу відбувається процес демократизації культури й туризму, які становлять невід'ємну частину життя суспільства. Самосвідомість і пізнання навколишнього світу, розвиток особистості й досягнення поставлених цілей немислимі без придбання знань в області культури.

Культурна спадщина будь-якого народу становлять не тільки здобутки художників, архітекторів, музикантів, письменників, праці вчених і т.д., але й нематеріальне надбання, що включає фольклор, народні промисли, фестивалі, релігійні ритуали й т.п.

Давно виділився й став самостійним такий вид туризму, як культурний, або пізнавальний. Його основою є історико-культурний потенціал країни, що включає все соціокультурне середовище із традиціями й звичаями, особливостями побутової й господарської діяльності. Мінімальний набір ресурсів для пізнавального туризму може дати будь-яка місцевість, але для його масового розвитку потрібна певна концентрація об'єктів культурної спадщини, серед яких можна виділити:

• пам'ятники археології;

• культову й цивільну архітектуру;

• пам'ятники ландшафтної архітектури;

• малі й більші історичні міста;

• сільські поселення;

• музеї, театри, виставкові зали й ін.;

• соціокультурну інфраструктуру;

• об'єкти етнографії, народні промисли й ремесла, центри прикладного мистецтва;

• технічні комплекси й споруди.

При відвідуванні іншої країни туристи сприймають у цілому культурні комплекси, складовою частиною яких є природа. Атрактивність культурних комплексів визначається їх художньою й історичною цінністю, модою й доступністю стосовно місць попиту.

Особливості культури різних регіонів світу все частіше спонукають людей проводити відпустку в подорожі. Об'єкти, відвідувані туристами, сприяють їхньому духовному збагаченню, розширенню кругозору. Культура є одним з основних елементів туристського інтересу.

Пізнавальний туризм охоплює всі аспекти подорожі, за допомогою якого людина довідується про життя, культуру, звичаї іншого народу. Туризм, таким чином, є важливим засобом створення культурних зв'язків і міжнародного співробітництва. Розвиток культурних факторів усередині регіону є засобом розширення ресурсів для залучення туристських потоків. У багатьох країнах туризм може бути включений у так названу політику культурних відносин.

Рівень культурного розвитку може бути використаний також для створення сприятливого іміджу конкретного регіону на туристському ринку. Елементи й фактори культури можуть бути каналами розподілу інформації про туристські можливості місцевості. Успіх розвитку туризму залежить не тільки від матеріально-технічної бази, що відповідає загальноприйнятим стандартам і вимогам, але й від унікальності національної культурної спадщини.

Об'єкти національної культурної спадщини повинні бути представлені розумно й творчо. Науково-технічний прогрес зробив свою справу: продукція однієї країни практично не відрізняється від аналогічної продукції іншої країни. У культурі однаковість неприпустима. Регіон, що бажає стати популярним туристським напрямком, повинен мати унікальні культурні комплекси й пропонувати їх на туристський ринок.

Оцінка культурних комплексів для туристських цілей може проводитися двома основними методами:

• ранжируванням культурних комплексів по їхньому місцю у світовій і вітчизняній культурі;

• необхідним і достатнім часом для огляду визначних пам'яток, що дозволяє порівнювати різні території по перспективності історико-культурного потенціалу для туризму.

Ці методи багато в чому суб'єктивні: культурні комплекси, високо оцінювані фахівцями, не завжди викликають адекватну реакцію в туристів. Необхідний і достатній час для огляду об'єктів певною мірою визначається їхньою доступністю й побудовою екскурсійних маршрутів. Нарешті, подання про цінність культурних комплексів залежить від рівня освіти, національних особливостей туристів. У більшості випадків інтерес до об'єктів культури визначається модою.

Важливою характеристикою культурного комплексу є стабільність його відповідності ціннісним критеріям, що сформувалися в населення. Цей фактор пов'язаний з тривалістю інтересу туристів до конкретного культурного об'єкта. Зберігається стабільність інтересу туристів до таких об'єктів світової культурної спадщини, як єгипетські піраміди, антична архітектура й ін. Разом з тим ряд об'єктів, наприклад ленінські місця, найбільш відвідувані в радянський період у Росії, втратив свою привабливість зі зміною ідеологічних установок у суспільстві. Тому однієї з основних завдань організаторів туризму є не тільки створення культурного комплексу для туризму, але й збереження його на досить тривалий історичний період.

Роль елементів культури у формуванні туристського інтересу

Різні області діяльності здатні викликати сильний мотив до подорожі й інтерес до туристського напрямку. Важливими змінними, що впливають на привабливість туристського напрямку для різних груп і категорій туристів, є його культурні й соціальні характеристики. Найбільший інтерес у туристів викликають такі елементи культури народу, як мистецтво, наука, релігія, історія й ін.

Образотворче мистецтво - один з важливих елементів культури, здатний сформувати переконливий мотив до туристської поїздки. Його повсюдне посилення пов'язане з тенденцією виставляти на відомих курортах (у приміщеннях готелів) добутку національного образотворчого мистецтва з метою ознайомлення туристів з культурою регіону.

Також популярні фестивалі, що широко представляють різноманітні види й елементи національного образотворчого мистецтва. Наприклад, характерною рисою единбургського фестивалю, що регулярно проходить у Шотландії, є те, що він знайомить не тільки з добутками місцевих художників, але й із творчістю місцевих композиторів, фольклором й іншими - усім, що викликає інтерес у туристів.

Музика й танці. Музичний потенціал регіону є одним із привабливих елементів культури. У деяких країнах музика виступає як основний фактор залучення туристів. Відомі музичні фестивалі щорічно збирають тисячі учасників.

Етнічні танці - характерний елемент національної культури. Практично кожен регіон має свій національний танець. Знайомство туристів з танцями може відбуватися на спеціальні шоу, фольклорних вечорах, під час розважальних програм. Яскравими прикладами танцю є танці народів Африки, японський танець «кабукі», російський балет й ін.

Народні промисли. Регіон, що приймає туристів, повинен пропонувати їм різноманітний асортименти сувенірів, виконаних (фабричним або кустарним способом) місцевими майстрами й ремісниками. Сувеніри - гарна пам'ять про країну.

Історія. Культурний потенціал регіону виражений у його історичній спадщині. Більшість туристських напрямків дбайливо ставиться до своєї історії як факторові залучення туристських потоків. Наявність унікальних історичних об'єктів може визначити успішний розвиток туризму в регіоні. Знайомство з історією й історичними об'єктами - найсильніший спонукальний туристський мотив.

Література. Літературні пам'ятники регіону мають більше обмежену в порівнянні з іншими елементами культури привабливість, але все-таки становлять істотний туристський мотив й основу організації різнопланових туристських програм і маршрутів. У рамках пізнавального туризму рекомендується організовувати літературні тури по місцях, пов'язаним з іменами авторів і героями відомих літературних творів.

Релігія. Паломництво - найдавніший вид подорожей, відомий людству не одне тисячоріччя. До 80 % об'єктів туристського показу є культовими, наприклад у Парижу культові об'єкти становлять 44 %. Мотивами до паломницької подорожі є духовне прагнення відвідати релігійні центри й святі місця, особливо шановані в конкретній релігії, здійснення культових обрядів і т.д.

Бізнес. Рівень індустріального розвитку регіону є серйозним мотивом для залученні певної категорії туристів, особливо іноземних, що цікавляться станом економіки іншої країни, промисловістю, виробленою продукцією й т.п.

Так називані індустріальні тури - прекрасний спосіб розширити відповідний сегмент туристського ринку.

Агрокультура. Рівень розвитку сільського господарства може привернути увагу фермерів і виробників сільськогосподарської продукції, що цікавляться агрокультурою регіону. Наприклад, Данію як світового лідера в області свинарства щорічно відвідують фермери з різних країн. Розташовані поблизу туристських центрів фермерські господарства, що пропонують місцеві сільгоспродукти, є важливою ланкою в туристському обслуговуванні.

Освіта. Високий рівень освіти збільшує прагнення людини до знань. Всесвітньо відомі університети Оксфорд і Кембрідж давно стали туристськими визначними пам'ятками й самостійними об'єктами туристського показу. Крім цього система освіти є особливістю туристського потенціалу й може успішно використатися як елемент залучення туристських потоків, зокрема, як основа навчального туризму.

Національна кухня. Національна кухня становить важливий елемент культури регіону. Туристи люблять пробувати національні блюда тієї країни, по якій подорожують.

Ключові слова та поняття теми:

• Культура

• Культурна спадщина

• Історико-культурний потенціал

• Культурний туризм

• Пізнавальний туризм