Контрольні питання:

1. Розміри туристичного підприємства.

2. Склад посад туристичної фірми.

3. Склад підрозділів туристичної фірми.

4. Лінійний тип організаційної структури управління.

5. Функціональний тип організаційної структури управління.

6. Комбіновані структури управління.

7. Продуктовий тип.

8. Регіональний тип організаційної структури управління виробництвом.

9. Матричний тип організаційної структури.

Література

Нормативні документи: 3, 4, 5, 8 .

Основна: 20, 22.

Додаткова: 28, 29, 30.

Тема 9. Технологічні процеси у сфері туристичної діяльності

План

1. Турпакет і його структура

2. Основні та додаткові види туристичних послуг

3. Ціноутворення в туризмі

Турпакет і його структура

Туристичний пакет – це попередньо розроблений комплекс послуг, що надаються під час туристичної подорожі за індивідуальним чи груповим варіантом, в який, крім транспорту входять розміщення, харчування, послуги супроводжуючого та інше обслуговування і який пропонується для широкого продажу споживачам. Турпакет повинен містити не менше як три обов”язкових послуги: перевезення та розміщення + інша послуга не пов”язана із двома першими.

У структурі кожного пакету послуг виділяється три групи послуг:

• Група послуг „Розміщення”

• Група послуг „Транспорт”

• Група послуг „Туристична дестинація”

Крім туристичного пакету у тур можуть входити й інші додаткові чи супутні послуги, що не включені у турпакет, а також туристичні товари.

Основні та додаткові види туристичних послуг

У структурі туристичних послуг розрізняють основні і додаткові послуги.

Основні послуги, що пропонуються туристичним підприємством, включають:

• послуги по організації перевезення;

• розміщення;

• харчування туристів.

До додаткових послуг відносяться:

• послуги по організації екскурсій;

• послуги по страхуванню туристів;

• послуги гідів-перекладачів;

• послуги по перевезенню туриста від місця його прибуття в країну (місце його тимчасового перебування) до місця розміщення і назад (трансфер), а також будь-якому іншому перевезенню в межах країни (місця тимчасового перебування), передбаченої умовами подорожі;

• послуги з ремонту техніки;

• послуги з прокату;

• обмін валюти;

• телефон;

• пошта,

• послуги побутового обслуговування;

• право користування пляжем т. п.

Такий розподіл умовний, оскільки істотних відмінностей, з погляду споживчих властивостей, між ними немає. Послуги, включені в основну програму й оформлені путівкою, відносять до основних. Додаткові послуги турист здобуває самостійно в місці перебування, вони не входять у вартість путівки.

У більшості випадків туристичні основні послуги складаються з транспортних послуг, послуг розміщення і харчування. Однак при організації подорожей з пізнавальними, професійно-діловими, спортивними, релігійними цілями послуги, що традиційно відносяться до додаткових, можуть бути основою туру.

Таким чином, різниця між основними і додатковими послугами полягає в їхньому співвідношенні із придбаним пакетом послуг.

Ціноутворення в туризмі

Ціноутворення в туризмі, як і всі договірні відносини, побудову схем взаємодії необхідно розглядати окремо щодо кожного окремого суб'єкта туристської діяльності - туроператора, турагента або суб'єкта, який надає окремі туристські послуги.

Нагадаємо, що ст. 7 Закону України «Про ціни і ціноутворення» від 03.12.90 р. № 507-ХІІ в Україні встановлені вільні ціни на товари, роботи і послуги, за винятком випадків державного регулювання цін. Туристська діяльність не підпадає під державне регулювання цін, а отже, суб'єкти господарювання самостійно визначають рівень цін на свої послуги.

Враховуючи той факт, що туристська діяльність пов'язана з надання послуг кінцевому споживачу, в основі ціноутворення лежить калькуляція собівартості турпродукту як базового елемента вартості турпродукта.

Туристський продукт може бути створений туроператором самостійно, а може складатися частково з власних послуг і частково з послуг сторонніх організацій. Виділимо основні елементи ціноутворення для туроператора:

1. Якщо турпродукт повністю створений туроператором і надає всі туристсьні послуги (Додаток 5):

• матеріальні витрати;

• витрати на оплату праці;

• амортизація устаткування;

• інші прямі витрати туроператора;

• нормативний прибуток;

• резервування коштів для створення страхових резервів;

• розподіл на турпродукт суми фінансового забезпечення;

• у вартість туристського продукту також буде включена вартість тих послуг, які не можуть бути надані туроператором - страхування, перевезення туристів;

• інші податки, на суму яких збільшується вартість турпродукта для кінцевого споживача.

2. Якщо турпродукт створений частково туроператором, а частково на підставі послуг сторонніх організацій (Додаток 6) (окрім перерахованих вище елементів ціни турпродукта додається вартість одиничних туристських послуг, що входять до складу турпродукта).

Все сказане вище стосується тих випадків, коли туристський продукт реалізований кінцевому споживачу самим туроператором. Проте якщо турист придбав турпродукт вже у посередника (турагента або іншого туроператора), ціна турпродукта додатково збільшується на суму агентської або комісійної винагороди.

Така винагорода може бути у вигляді відсотка від вартості укладених договорів туристського обслуговування, яке виплачує туроператор (в цьому випадку фактично турагент не збільшує вартість послуг - це робить туроператор, закладаючи в ціну турпродукта винагороду посередника). Інший варіант - фіксована сума винагороди, яку турагент одержує від туроператора за свої посередницькі функції.

Нарешті, останній з можливих варіантів - встановлення турагентом самостійної націнки (в твердій сумі або відсотку) до вартості турпродукту. В цьому випадку фактично відбувається завищення вартості турпродукту вже самим турагентом на етапі перепродажу його споживачу.

Для турагента цілком доречними і адекватними будуть ті елементи ціни, про які ми говорили вище. Єдина відмінність для туроператора - це висока частка ціни переданої туристської послуги в ціні реалізації турпродукту, а також зменшення частки власних витрат.

Ключові слова та поняття теми: