4.3. Охорона цінних природних комплексів:

Парк створено у 1983 році з метою збереження одного з найцінніших в Україні природних ландшафтів Волинського Полісся. Сучасна площа Шацького парку сягає 49 тис. га, з яких 10 % є заповідними. Адміністрація парку знаходиться в селі Світязь. Шацький національний природний парк лежить на головному Європейському вододілі, який відділяє водозбір Вісли і басейн Балтики від водозбору Прип'яті, яка бере тут свій початок, та від басейну Чорного моря. Охоплена охороною територія є рівниною, яка урізноманітнена наявністю невисоких пагорбів, які підносяться на 20-25 м, сягаючи 190 м висоти над рівнем моря. Найнижчі місцини зайняті торфовищами, комплексами ставів у долині річки Копаївки, а головне - озерами. Загальна їх поверхня сягає 6,6 тис. га, що становить 14 % території парку. Торфовища, переважно низинного та перехідного типів, займають 4 % його поверхні. Великий комплекс вони формують у східній частині парку, де знаходиться найбільше торфовище з екзотичною назвою „Князь-Багон". Частину торфовищ змеліоровано, їх замінено на луки, які займають 7 % площі парку. Половина території парку вкрита лісами. Серед них переважають різного типу соснові бори, як наприклад, бір чорницевий, або більш світлий сухий бір лишайниковий, що трапляється на пісках та мокрий болотний бір, який трапляється у пониженнях території. Менші площі займають вільшини, а крім того березняки та мішані ліси - найчастіше дубово-соснові. Поля, дороги та населені пункти займають 25 % території парку. Кілька поселень розташовані на берегах озер, наприклад селище міського типу Шацьк - центр району, а також села Світязь, Пулемець, Острів'я, Піща та Залісся. Інші села розташовані на між озерних перешийках (як Пульмо) чи знаходяться в оточенні кількох озер (як Мельники). Багатство тутешньої флори пізнається швидко. Ботаніки підрахували, що у парку існують понад 800 видів судинних рослин, серед яких є багато рідкісних і які перебувають під охороною. До найцінніших представників рослин належать, перш за все, післяльодовикові і тундрові релікти: береза низька, три види росичок, турча болотна; журавлина дрібноквіткова, товстянка звичайна, меч-трава болотна і осока Девеллова. Серед водних рослин привертають увагу латаття біле та глечики жовті.

5. Природокористування та оцінка природного стану території 5.1. Види природокористування: лісогосподарське природокористування-лісокористування та лісовідновлення хвойних порід дерев; сільськогосподарське землекористування зі спеціалізацією: рослинницькою, з переважанням льонарства, картоплярства, буряківництва, хмелярства; та тваринницькою, з переважанням молочно-м’ясного скотарства, свинарства; рекреаційне природокористування (переважна більшість рекреантів здійснює свій відпочинок на берегах озер. За останні роки збільшився потік туристів та екскурсантів в районі, зокрема іноземних. На території району працює значна кількість баз відпочинку, розташованих в переважній більшості в урочищі Гряда. Функціонує санаторій «Лісова пісня» та пансіонат «Шацькі озера». Працює 5 наметових містечок. Багатство і різноманітність природних ресурсів та рекреаційні можливості в районі можуть бути основою для створення й функціонування багатьох видів туризму, зокрема мисливського, рибальського, пізнавального, кінного, релігійного, спортивного, водного). 5.2. Основні види антропогенного навантаження: сільськогосподарське, осушувально-меліоративне, промисловие, транспортние, селітебне, рекреаційне (велика кількість туристів і відпочиваючих створюють надзвичайно велике навантаження на ландшафти рекреаційних територій, адже кількість осіб на одиницю площі значно перевищує норму раціонального і збалансованого природокористування). 5.3. Неврівноважена експлуатація осушувальних систем, прилеглих до Шацького парку, вже на сьогодні обумовила деформацію гідрологічного режиму системи Шацьких озер, а при подальшому збільшенні антропогенних втручань може призвести до повної деградації цього унікального комплексу. Глобальний антропогенний вплив на формування водного балансу Шацького парку і верхів’я р. Прип’ять обумовив масштабне знищення болотної і чагарникової рослинності, переосушення і аридизацію ґрунтів, спрацювання торфовищ тощо. Крім того, в зону осушення потрапило майже 100 тис. га автоморфних ґрунтів, тобто тих, які не потребували осушення. 5.4. Для збереження цінних угідь, покращення екологічного стану території необхідно: • обмежити розорювання земель біля озер і водойм, особливо в межах прибережних смуг; • обмежити обсяг застосування отрутохімікатів й інших засобів хімізації; • збільшити впровадження прийомів біологізації землеробства.