4.1. Природно-територіальні комплекси (птк) та природно-антропогенні територіальні комплекси (патк), фактори їх диференціації:

Природно-територіальні комплекси

Роди ландшафтів, які входять у Шацький національний природний парк:

1. Мішано-лісові та хвойно-широколистяні

• Поліські алювіальні-зандрові та терасові;

2. Заплавні

• Лучно-лісові, болотні, остепнені рівнинні.

Види ландшафтів

На території Шацького національного природного парку великі площі займають природні територіальні комплекси межиріч, представлені зандровими рівнинами з зеленомоховими і чорничниковими сосняками з домішкою дрібно листяних порід на дерново-слабо- і середньопідзолистих ґрунтах, частково розорані та денудаційними рівнинами, які складені карбонатними породами і перекриті місцями водно-льодовиковими відкладами з різнотравно-злаково-осоковими луками і дубово-сосновими лісами на дерново-карбонатних і дерново-слабо-підзолистих ґрунтах, переважно розорані. Крім того, зустрічаються межирічні пониження, зайняті осоковими луками і трав’яно-сфагновими болотами на торф’яно-болотних ґрунтах і торфовищах, частково осушені. На південь від озера Світязь наявні еолові пасма і горби з сосняками лишайниковими і вересовими з домішкою ялівника на дерново-скрито- і слабопідзолистих грунтах. Біля берегів річок та озер знаходяться природні територіальні комплекси (ПТК) заплав і долин стоку: 1) заболочені заплави середніх поліських річок з крупнозлаково-осоковими луками на торфовищах, частково осушені; 2) давні долини стоку льодовикових вод, перекриті лесовими суглинками, з чорноземами опідзоленими і мало гумусними на місці дубово-соснових лісів, розорані; 3) старичні пониження з очеретяно-осоковими низинними болотами і луками на луково-болотних грунтах і торфовищах, частково осушені. На південному заходій Шацького національного природного парку розміщенні природні територіальні комплекси терас, а саме нерозчленовані перші і другі тераси поліських річок з різнотравно-злаково-осоковими луками і чорничниковими сосняками на дерново-слабо-і середньо-підзолистих ґрунтах, частково розорані.

Природно-антропогенні територіальні комплекси:

• сільськогосподарські;

• лісогосподарські;

• селітебні;

• водні;

• лінійно-дорожні;

• рекреаційні;

• тафальні;

• сакральні.

4.2. Характеристика ландшафтних місцевостей та їх урочищ; ландшафтна структура території:

На території парку виділяються приозерні зниження з особливими умовами взаємодії компонентів середовища, а також високим показником антропогенного навантаження. Тому можна виділити місцевість, яка в просторово-часовому функціонуванні, геологічному та історичному плані тісно пов’язана з озерними системами, що відіграють у межах Шацького національного природного парку провідну роль. Місцевість приозерних знижень генетично відрізняється від ландшафтних систем межиріч із характерними особливими змінами рослинного й ґрунтового покриву.

Ландшафтна місцевість межиріч. Урочища: 1) долиноподібні рівнини, ускладнені западинами, із трав'янистими і трав'янисто-моховими болотами на лучно- та торфово-болотних ґрунтах, переважно осушені; 2) горби й гряди еолового походження із сосняками ялівцево-лишайниковими на дерново-прихованопідзолистих ґрунтах; 3) відносно випуклі слабохвилясті рівнини із сосняками лишайниковими і зеленомоховими (у пониженнях) на дерново-слабопідзолистих ґрунтах; переважно розорані; 4) відносно випуклі рівнини із сосняками вересовими на дерново-, слабо- і середньопідзолистих ґрунтах; переважно розорані; 5) плоско-слабохвилясті рівнини із сосняками чорницево-орляковими на дерново-слабопідзолистих, місцями оглеєних ґрунтах; значно розораних; 6) плоско-слабохвилясті рівнини із сосняками журавлино-сфагновими на дерново-, слабо- і середньопідзолистих, місцями оглеєних ґрунтах; 7) плоскі рівнини із сосняками багново-сфагновими на дерново-слабопідзолистих і торфово-болотних оглеєних грунтах, переважно осушені; 8) плоскі рівнини із сосняками трав'янисто-сфагновими на дерново-слабопідзолистих оглеєних і торфово-болотних ґрунтах, переважно осушені; 9) плоскі рівнини із сосняками крушиново-чорницевими на дерново-карбонатних ґрунтах; 10) слабопонижені рівнини з вільшняками кропивно-осоковими на дернових і лучно-болотних ґрунтах; 11) слабопонижені рівнини, ускладнені западинами, із вільшняками болотнопапортниково-гравілатовими на дернових і лучно-болотних ґрунтах; 12) слабопроточні пониження з гіпново-осоковими й сфагновими болотами на торфово-болотних ґрунтах і торфовищах неглибоких, переважно осушені. Б. Ландшафтна місцевість приозерних знижень. Урочища: 13) приозерні заболочені рівнини із трав'янисто-болотними луками на лучно-болотних ґрунтах, переважно осушені; 14) приозерні вали та гряди із сосняками лишайниковими на дернових слаборозвинутих ґрунтах; 15) слабопонижені рівнини із крупнозлаковими справжніми (сіяними) луками на дернових і лучних неглибоких ґрунтах. В. Ландшафтна місцевість річкових долин. Урочища: 16) друга тераса р. Зх. Буг, ускладнена піщаними горбами, сосняками вересовими й лишайниковими на дерново-слабопідзолистих ґрунтах; 17) фрагменти першої тераси р. Зх. Буг із сосняками чорницево-орляковими на дерново-слабопідзолистих оглеєних ґрунтах; 18) заплави малих річок, потоків і меліоративних каналів із чагарниково-пушицево-сфагновими луками й болотами на лучно- та торфово-болотних ґрунтах.