
- •1.1.Тектонічні структури
- •Особливості розподілу річних та сезонних кліматологічних характеристик
- •Морфометричні характеристики основних річок
- •Антропогенний вплив на озера. Небезпечні екологічні явища. Охорона озер
- •Підземні води
- •Фактори формування та диференціації ґрунтового покриву, закономірності поширення. Висотна поясність ґрунтів
- •Господарське використання ґрунтів. Земельні ресурси
- •Типи рослинності, закономірності поширення, їх характеристика. Типи лісу за умовами місцезростання
- •Антропогенні зміни в рослинному покриві. Важливі сільськогосподарські культури
- •Фауністичний склад: ссавці, птахи, земноводні і плазуни, риби, їх приуроченість до природних комплексів
- •4.1. Природно-територіальні комплекси (птк) та природно-антропогенні територіальні комплекси (патк), фактори їх диференціації:
- •4.2. Характеристика ландшафтних місцевостей та їх урочищ; ландшафтна структура території:
- •4.3. Охорона цінних природних комплексів:
Антропогенні зміни в рослинному покриві. Важливі сільськогосподарські культури
Оцінка рівня ефективності родючості ґрунтів – землі низької якості (25-30 балів). Осушувальні землі – мінеральні ґрунти легкого механічного складу, торфино-болотні ґрунти. Осушувальна система – Копаївська. Питома вага осушувальних земель у сільськогосподарських угідь – 30-50 %. Проведена меліорація відкритою сіткою. Шацький НПП є меліоративним фондом Волинської області. Еродованість ґрунтів – осередки дефляції піщаних ґрунтів.
Рекомендовані протиерозійні заходи. Агротехнічні і лісотехнічні заходи по боротьбі вітровою ерозією ґрунтів: а) захисна лісопосадка вздовж меж полів; б) обмежений випас худоби; в) люпинізація і внесення великих доз органічних добрив; г) суцільне засадження лісу.
Рекреаційні навантаження, залежно від ступеня їх впливу на природне середовище, діляться на допустимі, критичні і катастрофічні.
Допустиме рекреаційне навантаження відповідає змінам лісових екосистем від майже непомітних ознак деградації до змін, які відповідають верхній межі другої стадії дигресії. Навантаження, яке відповідає верхній межі другої стадії дигресії приймається оптимальним.
Гранично допустиме рекреаційне навантаження відповідає межі третьої стадії дигресії при якій лісові екосистеми ще здатні до самовідновлення, але з втратою деяких компонентів або окремих взаємозв’язків (зрідження верхнього намету і підросту, збіднення видового складу трав’яного вкриття). Лісові території з переважанням третьої стадії дигресії потребують проведення заходів, спрямованих на регулювання напливу відвідувачів і підвищення рівня рекреаційного благоустрою. Межа переходу третьої стадії дигресії в четверту вважається границею стійкості природного комплексу.
Рекреаційні навантаження, які приводять природні комплекси до четвертої стадії дигресії, рахуються небезпечними, а їхня верхня межа називається критичним рекреаційним навантаженням. Навантаження, які приводять природні комплекси до п’ятої стадії дигресії вважаються катастрофічними. При них безповоротно порушуються взаємозв’язки між компонентами природного остаточно. Швидкість і характер процесу дигресії залежать від інтенсивності зовнішнього впливу, яка може бути виявлена через рекреаційне навантаження (кількість людей на одиницю площі за одиницю часу).
Залежно від рекреаційного навантаження у лісових насадженнях виділяють такі функціональні зони: масового відпочинку, інтенсивної рекреації, екстенсивної рекреації і природних резерватів. Кожна з них має свої особливості.
Зона масового відпочинку охоплює ділянки масового, спортивного і пляжного відпочинку з рекреаційним навантаженням 5-10 і більше люд.дн./га. Для таких територій характерними є ІІІ-V стадії рекреаційної дигресії, тому для покращення ситуації необхідно вживати невідкладних заходів з регулювання відвідування.
Зона інтенсивної рекреації включає ділянки, які досягли ІІ-ІІІ стадій рекреаційної дигресії. Рекреаційне навантаження тут становить 1-5 люд.-дн./га.
Зона екстенсивної рекреації охоплює ділянки, на яких не відчувається істотного впливу рекреаційної діяльності, тому ділянки лісу належать переважно до першої стадії дигресії з рекреаційним навантаженням 0,02-1 люд.дн./га.
Важливі сільськогосподарські культури: продовольчі (в основному зернові культури) – озима пшениця, озиме жито (провідні зернові культури); кормові культури – картопля, овочі (огірки, помідори, цибуля), яблука і груші; поширені ягідники, в яких ростуть смородина, порічки, малина, аґрус та ін.
В усіх категоріях господарств під урожай 2014 року посіяно 2681 га озимих зернових, в тому числі в сільгосппідприємствах 471 га ( 354 га озимого жита та 117 га озимої пшениці ), в ОСГ – 2210 га (1010 га озимої пшениці та 1200 га озимого жита). Підживлено 93% озимини - 2491 га в усіх категоріях господарств. Філією «Шацька» ТОВ «ВВ Агро» підживлено 421 га (100%), в особистих селянських господарствах – 93%.
Ярими культурами в усіх категоріях господарств прогнозується засіяти 2700 га, з них зерновими - 975 га, картоплею – 1070 га, овочами – 220 га, кормовими культурами – 435 га. Майже вся площа зосереджена в особистих селянських господарствах .
Станом на 11 квітня посіяно 782 га ярих зернових, або 80% ( овес 612 га, ячмінь – 160 га, пшениця – 10 га).