6. Підземні води

Гідрогеологічний регіон: Волино-Подільський артезіанський басейн.

Головні водоносні горизонти та комплекси у відкладах геологічної мезозойської ери.

Типи лікувальних мінеральних вод: Волино-Подільська провінція сульфатних, сульфатно-хлоридних і хлорид них вод, йодо-бромних розсолів.

Розділ 3. Ґрунтово-рослинний покрив і тваринний світ

1. Фактори формування та диференціації ґрунтового покриву, закономірності поширення. Висотна поясність ґрунтів

Фактори формування та диференціації ґрунтового покриву: материнські або ґрунтоутворюючі породи, кліматичні (на кліматичні особливості істотно впливає географічне положення в західній частині країни, основні кліматичні показники дещо змінюються в бік континентальності), біологічні (рослинність, мікроорганізми), рельєф місцевості, тривалість ґрунтоутворення та антропогенні (діяльність людини - технологічні операції обробітку ґрунту: перевертання, розпушування (кришіння), перемішування, ущільнення, вирівнювання поверхні ґрунту, підрізування бур’янів, збереження на поверхні ґрунту стерні, створення мікрорельєфу, тощо).

Мозаїчність рельєфу території Шацького парку зумовила і значне різноманіття її ґрунтового покриву. Тут переважають дерново-підзолисті ґрунти, що сформувалися на давньоалювіальних та флювіогляціальних відкладах. Високе залягання ґрунтових вод сприяє формуванню глейових різновидів цих ґрунтів. Обмежено поширені дерново-карбонатні ґрунти на кальцитових глинах та суглинках, що мають лужну реакцію, значний вміст карбонатів та гумусу. Під трав’янистою рослинністю сформувалися дерново-глейові та лучні ґрунти на алювіальних відкладах. Значну частину території займають торф’яні ґрунти, що утворилися в пониженнях внаслідок надмірного зволоження.

2. Господарське використання ґрунтів. Земельні ресурси

Шацький НПП було створено на базі державних ландшафтних заказників «Озеро Кримно», «Озеро Пісочне», «Озеро Пулемецьке», «Озеро Світязь», зоологічної пам’ятки природи «Озеро Климівське», гідрологічних пам’яток природи «Болото Луки», «Болото Мальоване», «Болото Піддовге-Підкругле».

До території парку входять ботанічний заказник загальнодержавного значення «Втенський» (130,0 га), лісові заказники місцевого значення «Ростанський» (14,6 га) та «Ялинник» (83,0 га), іхтіологічний заказник «Сомиець» (46,0 га) та 4 ботанічні пам’ятки природи місцевого значення.

Загальна площа Шацького національного природного парку становить 48 977 га. Територія включає 22 882,5968 га земель, які надані в його постійне користування, а також 26 094,4032 га земель інших землекористувачів та землевласників, які входять до його складу.

Зонування: заповідна зона — 5 144,9 га, зона регульованої рекреації — 12 971,1 га, зона стаціонарної рекреації — 978 га, господарська зона — 29 883 га.

3. Типи рослинності, закономірності поширення, їх характеристика. Типи лісу за умовами місцезростання

На території парку переважають соснові ліси чорнично-зеленомохових та евтрофних осокових боліт. Ліси, в тому числі на болотах, займають 48% загальної площі парку, луки - 13%, болота - 11%, водойми - близько 10%. Уся інша площа - сільськогосподарські угіддя.

Домінуючою лісововою формацією є соснові ліси, які займають 70% всієї лісопокритої території парку. Серед них виділяють: соснові чорничники - 49%, соснові ліси зелено мохові - 12%, соснові лишайникові ліси, соснові вересові заболочені ліси, соснові багново-лохинові.

В межах парку поширені болота всіх типів, проте переважаючими є евтрофні болта, меншу площу займають мезотрофні, зовсім мало поширені оліготрофні болота. Серед евтрофних боліт переважають трав’яні болота. Лісові евтрофні болота представлені чорновільшаниками. Чагарникові болота характеризують поширенням дрібних верб, берези.

Між лісовими масивами та на припіднятих ділянках навколо боліт виділяються луки. Серед них переважають болотисті та торфові багаті на трав’яну рослинність. Болотисті луки поширені в заплаві р. Прип’ять, у період повеней і паводків вони затоплюються водами річки

Закономірності поширення типів рослинності. У поширенні проявляється широтна зональність, пристосованість до однакових природних умов (клімату, рельєфу, геологічної будови, ґрунтів тощо.), і як наслідок, гармонійно співіснують дерева, кущі, трав’яні рослини, мохи, лишайники, гриби. У різних частинах області рослинність незначно відрізняється, що зумовлено відмінністю у зволожені, освітленні, тепловому режимі, ґрунтах.

Рідкісні види рослин, що занесені до “Червоної книги України” і зустрічаються на території ШНПП

1. Альдрованда пухирчаста – Aldrovandavesiculosa L.

2. Береза низька – BetulahumilisSchrank.

3. Булатка червона – CephalantherarubraRich.

4. Гніздівка звичайна – NeottianidusavisRich.

5. Гронянкапівмісяцева – BotrychiumlunariaSw.

6. Діфазіаструм сплюснутий – DiphasiastrumcamplanatumHolub.

7. Жировик Лезеля – LiparisloeseliiRich.

8. Журавлина дрібноплідна – OxycoccusmicrocarpusTurczexRupr.

9. Зозулинець блощичний – Orchiscoriophora L.

10. Зозулині сльози яйцевидні – Listeraovata L.

11. Зозулині черевички справжні – Cypripediumcalceolus L.

12. Коручка болотна – Epipactispalustris L.

13. Коручкатемночервона – EpipactisatrorubensSchult.

14. Лікоподіелла заплавна – Lycopodiuminundatum L.

15. Лілія лісова – Liliummartagon L.

16. Любка дволиста – PlatantherabifoliaRich.

17. Меч-трава болотна – Cladiummariscus (L.) Pohl

18. Осока Девелла – CarexdavallianaSmith.

19. Осока затінкова – CarexumbrosaHost.

20. Пальчатокорінникм’ясочервоний – Dactylorhizaincarnata L.

21. Пальчатокорінник плямистий – Dactylorhizamaculata L.

22. Пальчатокорінник травневий – DactylorhizamajalisHunt.

23. ПальчатокорінникФукса – Dactylorhizafuchsii (Druce).

24. Плаун річний – Lycopodiumannotinum L.

25. Росичка англійська – DroseraanglicaHuds.

26. Росичка середня – DroseraintermediaHayne.

27. Товстянка звичайна – Pinguiculavulgaris L.

Рослинність Шацьких озер представлена 98 асоціаціями, які об'єднуються у 18 формацій. І група формацій: повітряно-водна рослинність. Сюди включено формації очерету звичайного, рогозу вузьколистого, лепешняка великого, рогозу озерного, їжачої голівки простої та інші.

ІІ група формацій: рослини з плаваючими листками: латаття біле, рдесник плаваючий, глечики жовті.

ІІІ група формацій: занурена рослинність (рдесник блискучий, рдесник пронизаночашолистий, водопериця колосиста й ін.).

У більшості випадків водна рослинність в озерах Шацької групи розміщена у вигляді послідовних поясів: осок, очерету, рогозу, рослин із плаваючими листками, занурених рослин. Така послідовність поясів характерна для заболочених заток малих розмірів і характерна для озер Пісочне, Луки, Острів’янське, Світязь.