3. Особливості розподілу річних та сезонних кліматологічних характеристик

Шацький національний природний парк знаходиться у вологій, помірно-теплій агрокліматичній зоні. Тривалість сонячного сяйва – 1700-1800 год/рік.

Атмосферний тиск – до 1018 гПа (січень), 1013 гПа – в північній частині парку, 1014 гПа – в південній частині парку (липень).

Абсолютний мінімум температури повітря − -33°С/рік.

Абсолютний максимум температури повітря − +39°С/рік.

Середньорічна кількість опадів – до 550 мм.

Середня кількість опадів протягом теплого періоду (квітень-жовтень) – 400 мм. Середня кількість опадів протягом холодного періоду (листопад-березень) – 200 мм.

Відносна вологість повітря – 83% (січень), 74% (липень).

4. Морфометричні характеристики основних річок

Річка Прип’ять: довжина - 775 км (на території України — 261 км), площа басейну – 121000 км². Долина Прип’яті у верхів’ї виражена слабо, у пониззі чіткіша. Заплава розвинута на всьому протязі, виділяють дві надзаплавні тераси. Ширина заплави у верхній течії – 2-4 км і більше; в окремі роки затоплюється на кілька місяців. У пониззі ширина заплави сягає 10-15 км. Річище у верхів’ї каналізоване; нижче — звивисте, утворює меандри, стариці, багато проток (однією з них сполучена з оз. Нобель); є піщані острови. Ширина річки у верхній течії до 40 м, у середній — 50-70 м, у пониззі 100 — переважно 250 м, при впадінні у Київське водосховище — 4-5 км. Дно піщане та піщано-мулисте. Похил річки 0,08 м/км. Живлення мішане.

Середньорічний стік – 450 м³/с. Для водного режиму характерна тривала весняна повінь, короткочасна літня межень, що порушується дощовими паводками та майже щорічними осінніми підняттями рівня води. На весну припадає 60-65% річного стоку, вода підіймається на 1-4 м, на ділянках із звуженою заплавою — на 7 м. Пересічна витрата води в гирлу 450 м³/с. Замерзає на початку грудня, скресає наприкінці березня. Колір води визначається переважанням у басейні річки торфово-болотних ґрунтів. Судноплавна на 577 км, Дніпровсько-Бузьким каналом сполучена з р. Мухавцем (бас. Західного Бугу).

Річка Західний Буг (Буг): довжина - 772 км (в Україні 392 км), площа басейну — 73500 км² (в Україні — 11205 км²). Висота витоку – 350. Похил річки — 0,3 м/км. Середньорічний стік – 108 м³/с. Середньорічні витрати води змінюються по довжині річки від 1,12 (с. Сасів) до 29,5 м³/сек (м. Сокаль). Рівнинна річка (заболочена заплава, стариці, звивисте річище); у басейні річки багато Шацьких озер. Судноплавна в нижній течії.

5. Антропогенний вплив на озера. Небезпечні екологічні явища. Охорона озер

Серед Шацьких озер найбільш значне місце займає озеро Світязь. Природні ресурси цього озера відіграють значну роль у водопостачанні і функціонуванні меліоративних систем, рибного і, особливо, рекреаційного господарства.

Як відомо, до антропогенних чинників в регіоні ШНПП відносяться комунально-побутові, сільськогосподарські і транспортні. Ці чинники в екологічному плані є виключно негативні. За даними дослідників водні екосистеми є надзвичайно чутливими до розвитку населених місць і туризму.

На території парку основним джерелом забруднення поверхневих і підземних вод є комунальні відходи, стічні води з сільгоспугідь (пестициди, добрива). Спостереження за станом поверхневих (оз. Світязь) і ґрунтових вод четвертинних і верхньокрейдяних відкладень, які місцеве населення використовує для господарсько-питних потреб, встановлено, що мінералізація озерної води протягом року змінюється від 170,7 мг/л до 512 мг/л, реакція води (рН) перебуває в межах 7,3-7,6. У її складі незначні концентрації натрію, калію, магнію, хлору, сульфату. Домінуючими іонами є гідрокарбонати і кальцій, які визначають тип озерної води - гідро-карбонатний кальцієвий. Шацькі води можна оцінити ще як іноді помірно-жорсткі. У них присутні азотисті сполуки, але, як правило, в концентраціях, що не перевищують допустимих меж. Однак наявність у воді нітратів вказує на існування потенційних джерел забруднення (пестициди. мінеральні добрива, випас худоби, звалища сміття).

Розглядаючи проблему дальшого існування сільськогосподарського виробництва в межах водозбору озера Світязь прилеглих територій, необхідно брати до уваги наступне. За експертними оцінками у найближчій перспективі у водні об`єкти при відсутності спеціальних водоохоронних заходів буде виноситись з полів у середньому до 25 процентів азоту і 5 процентів фосфору від загальної кількості елементів, які вносяться разом з добривами. Тому з метою охорони джерел від забруднення різними біогенними речовинами необхідно застосовувати гранувальні добрива тривалої дії. Це дасть можливість зменшити винос азоту у водойми до 5-10, а фосфору до 1-2 процентів від внесеної в ґрунт кількості. Ще більш жорсткі вимоги треба проявити до зберігання і використання пестицидів. Адже час повного розпаду хлорорганічних пестицидів у поверхневих водах становить від 3 до 8 років, у підземних від 15 до 25. а в ґрунті від 10 до 20 років. У планктоні і тканинах риб пестициди можуть накопичуватись до концентрації в десятки разів більше, ніж в оточуючому середовищі.

Важлива проблема - стан захоронення і переробки твердих і особливо токсичних промислових відходів. Адже на Поліссі високе залягання ґрунтових вод, як наслідок, - їх незахищеності. Це не дозволяє проводити захоронення відходів на полігонах. Є випадки переміщення через кордон і небезпечних відходів.

Стурбованість екологів викликало розпочате в Малоритському районі Брестської області (Білорусія) будівництво потужного комбінату будівельних матеріалів. А точніше кар’єру по добуванню піску і крейди, що має сягнути ж 35 метрів з відкачкою ґрунтових вод. Адже це може призвести до створення депресійної воронки, яка не виняток, негативно вплине на екосистему Світязь.

Давно і безуспішно різні відомства борються з будівельним хаосом біля озера Світязь, зокрема, в урочищі Гряда, де бази відпочинку розміщені в стометровій водоохоронній зоні. Оскільки ні водопостачання, ні каналізації, ні елементарного сміттєзвалища протягом багатьох років тут не було, то порушення Водного кодексу, санітарних норм стали звичайним явищем. Досить сказати, що в розпал сезону 58 закладів відпочинку приймають вдвічі більше людей на оздоровлення. До того ж така кількість відпочиваючих перебуває і в приватному секторі села Світязь, що теж створює проблеми для навколишнього середовища. Єдине, що рятує унікальне озеро від забруднення нечистотами, стічними водами - це короткий курортний сезон.

Завдяки інтенсивному зростанню рекреації на території Шацького району, екологічний стан екосистеми озера Світязь погіршився.