11.07.1941 Року було розстріляно 38 євреїв. 05.11.1942 року у Белжець було депортовано 1091 єврея, а 109 розстріляні на місці

З грудня 1942 року існувало гетто, в якому опинилось 2500 євреїв. Ліквідація гетто відбулась у квітні – червні 1943 року, коли всі його в’язні були розстріляно за залізничним мостом у с. Плебанівка .

Пам’ятник загиблим побудований на цьому ж місці.

Смт. Микулинці

Проживало приблизно 2300 євреїв. У липні 1941 року під час погрому вбито 30 чоловік. 1200 євреїв депортовано 20.08.1941 року до табору смерті Белжець. Під час депортації вбито ще 80 євреїв. Решта переселені у гетто в Теребовлю, де і загинули в жовтні 1942 року.

С . Бурканів

Проживало 120 євреїв.

Усіх євреїв переселили в гетто у Теребовлі, а звідти депортували в Белжець.

С. Дарахів

Проживали понад 110 євреїв.

У жовтні 1942 року їх перевели у гетто в Теребовлі, де вони були розстріляні у 1943 році.

с. Золотники

Проживало понад 120 євреїв.

У жовтні 1942 року їх перевели до гетто у Теребовлі, звідки деяких депортували у Белжець, а решту розстріляли влітку 1943 року.

С .Іванівка

Проживало 50 євреїв. У жовтні 1942 р. їх перевели до Теребовлянського гетто, де вони й загинули.

С. Буданів

Проживало 1250 євреїв.

У жовтні 1942 року переселені в Теребовлю, в гетто. Багатьох євреїв депортовано у Белжець, а решту розстріляні на місці.

с. Долина

Проживало біля 550 євреїв.

У вересні 1942 року їх переселили в Теребовлянське гетто. Звідти деяких євреїв депортували у Белжець, а інших розстріляли і поховали біля с. Плебанівка.

С. Струсів

Проживало понад 600 євреїв.

20.07.1941 р. під час погрому вбито 6 євреїв. Пізніше 21 чол. Відправили в ЄТП Великий Глибочок. 29.08.1942 р. 648 чоловік депортовано в Белжець, а решту до Теребовляньского гетто, де вони загинули і поховані біля Плебанівки.

Чортківський район

М. Чортків

Проживало біля 6000 євреїв.

З перших днів окупації під час погромів було вбито декількасотеньєвреїв. 25.08.1941 року були розстріляні вже німецькою поліцією 90 євреїв, 15.10. ц.р. – ще майже 200. З 01.04.1942 року фактично вже діяло гетто, в якому опинились 6800 євреїв міста та навколишніх сіл. Сотні євреїв – жінок були відправлені у села на вирощування кок – сагизу, багато переведено в інші гетто та ЄТП. Влітку 1942 року на єврейському кладовищі були розстріляні 115 євреїв «за порушення розпоряджень влади». 27.08.1942 року 2120 чоловік були депортовані в Белжець, а 350 розстріляні на місці. 05.10. ц.р. в Белжець депортовано ще 500 осіб. 17.06.1943 року під час ліквідації гетто розстріляно 2000 євреїв.

З листопада 1942 року в місті діяв ЄТП. Він був ліквідований 29.06.1943 року, коли були розстріляні 497 його в’язнів, а 63 відправлені в Глибочок.

30.11.1943 Року були розстріляні 54 жінки, яких привезли з с/г робіт.

Пам’ятники загиблим: один – у Чорному лісі, другий – навпроти автовокзалу.

С. Косів

У липні 1941 року всі 75 євреїв села були вбиті.

С. Сосулівка

У жовтні 1943 року були розстріляні 30 жінок, зайнятих на вирощуванні кок – сагизу.

С. Королівка

У кінці жовтня 1943 року розстріляні 38 жінок.

С. Звиняч

У липні 1941 року під час погрому вбиті декілька євреїв.

С. Ягельниця

Проживало до 1000 євреїв.

У серпні 1941 року в Белжець депортовано понад 400 євреїв, а 84 вбиті на місці.

З вересня 1942 року на с/г роботах у селі працювало декілька сотень жінок на вирощуванні кок – сагизу. 160 із них були розстріляні у червні 1943 року, а решта – в листопаді 1943 року у Чорткові на Нагорянці.

С. Стара Ягельниця

У липні 1941 року під час погрому бито сім євреїв.

С. Свидова

У липні під час погрому вбито 14 євреїв. В селі в’язні ЄТП вирощували кок-сагиз. У табір завезли жінок з навколишніх сіл. У червні 1943 року всі 400 в’язнів табору були розстріляні.

С. Бичківці

У липні 1941 року під час погрому вбиті 11 євреїв.

С. Травне

В першій декаді вересня 1943 року були вбиті до 90 жінок, які займалися на вирощуванні кок – сагизу.

С. Скородинці

У липні 1943 року були вбиті 15 євреїв.

С. Росохач

У листопаді 1943 року розстріляно 60 жінок.

С. Хом’яківка

У липні 1941 року були вбиті 5 євреїв.

С. Біле

У липні 1941 року вбиті 3 євреї.

С. Паливці

У липні 1941 року вбито сім євреїв.

С. Паушівка

У липні 1941 року вбито 4 євреї.

С. Пробіжна

Проживало 1300 євреїв.

30.09.1942 року декілька сотень євреїв депортовано в Белжець, а решта відправлена до Копичинців.

С. Джурин

У липні 1941 року вбито 5 євреїв.

С. Нагорянка

Проживало до 300 євреїв.

18.07.1943 року розстріляно 230 жінок, які працювали на вирощуванні кок – сагизу, а 30 вивезені в Чортків, де знищені 30.11.1943 року.

С.Мухівка

У липні та листопаді 1943 року розстріляні 45 жінок, які вирощували кок – сагиз.

С. Миловці

20.07.1943 року розстріляні 30 жінок з бригади, що вирощувала кок – сагиз. 13 втекли, але були зловлені і розстріляні у лютому 1944 р.

С. Шульганівка

20.07.1943 року розстріляли понад 70 жінок, які вирощували кок – сагиз.6 жінок яким вдалося втекти, були знайдені і їх розстріляли у жовтні 1943 року.

С. Улашківці

06.07.1941 року під час погрому вбито 70 євреїв. 30.11.1943 року розстріляні 44 жінки, які вирощували кок – сагиз.

С. Морелювка

У липні та грудні 1943 року були розстріляні 28 жінок.

Шумський район

М. Шумськ

Проживало 2040 євреїв.

12 березня 1942 року створено гетто. Ліквідація його проходила у серпні 1942 року. 12 – 13 серпня 1942 року німецька жандармерія та українська поліція розстріляли 1792 євреї ( 496 чоловіків, 724 жінки та 572 дитини). Другий розстріл відбувся 16 серпня 1942 року – 300 чоловік.

Пам’ятник загиблим поставлено на південній околиці міста, на горі біля ставка.

Додаток №2

Державний комітет архівів України

Український національний фонд «Взаєморозуміння

і примирення» при Кабінеті міністрів України

Довідник

про табори, тюрми та гетто

на окупованій території

УКРАЇНИ

(1941 - 1944)

м. Київ - 2000

м. Тернопіль

Гетто, табір примусової праці для євреїв

ДА РФ, ф. Р. 7021, оп. 67, спр. 84, арк. 68 (З акта районної НДК від 07.10.44: концтабір для євреїв, згадка у березні 1942); там само, оп. 75, спр. 103, арк.8 (З протоколу допиту Шренцель К. А. від 25.10.44: табір для осіб євр. нац-ті, усі знищені, 1941 – 1944); там само, спр. 105, арк.. 5 – 8, 11 -12 (З акта міської НДК від 31.07.44: гетто на вул. Руській та Львівській, майже усі в’язні знищені, к – ть невідома, 1941 – 1944) ДАТО, ф.Р – 274, оп.1, спр. 123, арк. 6, 114зв, 116, 118; оп. 2, спр.102а, арк.. 176, 246, 288: гетто, охоплювало вул. Львівську (частково), Руську (тогочасну), Шептицьких, Ринок (частину), Срібну , перша згадка 05.09.41, ліквідоване у липні 1943; там само, оп. 2, спр. 102а, арк.. 2, 14, 21, 52, 70: табір примусової праці, згадується у 1942 – 1943, у таборі утримувались євреї, праця яких використовувалась на важких роботах, сюди завозили євр.нас. з різних населених пунктів області ISA: ZALfJ, для чоловік перша згадка13.08.43, до 23.07.43, праця в’язнів на фірму Рекмана, називається також «Рокитянським табором»; для жін. перша згадка у листопаді 1942, до 23.07.43, праця в’язнів на фірму Леопольда Шілка.

За картотекою ДА РФ (Патріархів Тернопільського облкому КПУ, ф.1, оп.2, спр.1, арк.35: створене на поч. вересня 1941, в південно – західній частині міста).

Бережанський район

м. Бережани

гетто, табір примусової праці для євреїв

ДАТО, ф. Р.- 274, оп. 1, спр. 123, арк.. 106: концтабір у цетрі міста, звозили арештованих з усього району, загинуло 1600 чоловік; там само, оп. 2, спр. 102а, арк.. 2,9, 281 зв: табір примусової праці з жовтня 1942 року по червень 1943 року, проводились акції масового знищення євреїв, які там утримувалися. ISA: ZAlfJ, для чол.. з листопада 1941 року до 07.06.43, праця в’язнів на фірму Віктора Креміна з Берліна; для жін.. перша згадка 01.01.43, до 12.06.43. ДАТО, ф. Р-571, оп.5, спр. 4, арк.3зв, 4: масові розправи на євреями у Борщові. ISA: ZALfJ, дата заснування невідома, до липня 1943.

с. Глибочок

Табір примусової праці для євреїв

ДА РФ, ф. Р-7021, оп. 75, спр.94, арк..2 (З акта НДК Гримайлівського р-ну від 24.11.44: 25.11.41 з Гримайлівського табору була перевезено до Скалата 300 чол. (євреї), де зробили розбивку по таборах, в табір смерті в с. Лубочок Тернопільської обл. відправлено 50 чол.)

ISA: ZALfJ, з літа 1942, дата ліквідації невідома.

Бучацький р-н

м. Бучач

Табір примусової праці для євреїв

ISA: ZALfJ, з березня 1943 до середини липня 1943

Великобірківський район

м. Великі Бірки

табір примусової праці для євреїв

ДАТО, ф. Р-274, оп.2, спр.102а, арк..238, 274, 274а, 276, 278, 289, 295 315зв: утримувалися полонені та євреї, серед них були у поляки, існував з 1941, ліквідований в 1943.

ССР, S.683: 3 тис. в’язнів, праця в каменоломні, в грудні 1943 переведений до концтабору в Плащові.

ISA: ZALfJ, з 24.12.41 до середини липня 1943, праця в’язнів для організації Тодта.

с. Грабовець

табір примусової праці для євреїв

ISA: ZALfJ, з червня 1942 до 17.07.43

с. Ступки

гетто

ДА РФ, ф.Р-70221, оп. 75, спр. 108, арк.. 1 (З акта районної НДК від 14.10.44: табір для осіб єврейської національності, утримувалися 2 тис. чоловік, усі знищені, 1942 – 1943);

Там само, спр. 492, арк.. 18 (З акта районної НДК від 25.10.44:табір для осіб єврейської національності, 1941 - 1944 )

ДАТО, ф.Р-274,оп.2, спр.102а, арк.. 294, 294зв, 296, 303, 313: концтабір, згадується з листопада 1941, ліквідований у 1944.

Великоглибочецький р-н

с. Великий Глибочок

табір примусової праці для євреїв

ДА РФ, ф.Р-7021, оп.75, спр. 372, арк.. 3 (З акта районної НДК від 14.05.45: в червні 1942 на місці колишнього табору для ВП( на тер-ї фільварку колишнього поміщика А. Плетера) був табір для осіб єврейської національності, в якому утримувалося 1,5 тис. чол., з червня 1942 до липня 1943 в цьому таборі було замучено близько 5 тис. чоловік. (спалені);

Там само, спр. 90, арк. 20 (з протоколу допиту свідка Дитника від 13.04.44: табір для осіб єврейської національності, утримувалося близько 12 тис. чоловік жителів Зборівського, Козлівськогота ін.. районів області, 1941 - 1944)

ДАТО а.Р-274, оп. 2, спр. 102а, арк.. 78зв, 80зв, 81: табір примусової праці; згадується на весні 1943