
- •1.Фізичні основи отримання низьких температур
- •1.1. Дроселювання
- •1.2. Розширення з одержанням зовнішньої роботи
- •1.3. Розширення без одержанням зовнішньої роботи
- •1.4. Вихровий ефект
- •1.5.Термоелектричний ефект
- •1.6.Термомагнітний ефект
- •1.7.Адіабатне розмагнічування парамагнетиків
- •2. Фазові перетворення в техніці низьких температур
- •3. Термодинамічні основи холодильних машин
- •3.1. Ідеальний газ та його властивості
- •3.2.Основні термодинамічні процеси
- •3.3. Поняття оборотності термодинамічних процесів. Внутрішня та зовнішня оборотність
- •3.4.Поняття циклу. Класифікація зворотних циклів
- •3.5. Другий закон термодинаміки. Оцінка необоротних втрат зворотних циклів
- •3.6. Оборотні зворотні цикли в умовах різноманітних зовнішніх джерела
- •4. Робочі речовини холодильних машин
- •4.1. Поняття холодильного агента. Історія використання
- •4.2.Позначення холодильних агентів
- •4.3. Екологічні аспекти використання холодильних агентів. Параметри оцінки впливу на довкілля
- •4.4. Термодинамічні властивості робочих речовин холодильних машин. Рівняння стану реальних газів і парів
- •4.5. Термодинамічна подібність
- •4.6. Вплив термодинамічних властивостей на необоротні втрати
- •4.7. Термодинамічні властивості розчинів
- •4.8. Основи теорії термодинамічної рівноваги розчинів
- •5. Цикли і схеми компресорних холодильних машин
- •5.1. Цикли і принципові схеми одноступеневих компресорних холодильних машин
- •5.1.1. Холодильна машина з детандером в області вологої пари
- •5.1.2. Холодильна машина з дроселюванням в області вологої та всмоктуванням сухої (перегрітої) пари
- •5.1.3. Цикл із стисканням робочої речовини по правій граничній кривій
- •5.1.4. Методи скорочення необоротних втрат у циклах компресорних холодильних машин
- •5.1.5. Методи скорочення необоротних втрат під час теплообміну
- •5.1.6. Методи скорочення необоротних втрат, пов’язаних із дроселюванням
- •5.1.7. Розрахунок одноступеневих холодильних машин
- •5.2. Цикли і принципові схеми багатоступеневих компресорних холодильних машин
- •5.2.1. Причини переходу до багатоступеневого стискання
- •5.2.2. Вплив багатоступеневого стискання і дроселювання на необоротні втрати в циклі
- •5.2.3. Вибір проміжного тиску
- •5.2.4. Цикли і схеми двохступеневих холодильних машин з одноразовим дроселюванням
- •5.2.5. Схеми двоступеневих холодильних машин із багаторазовим дроселюванням
- •5.2.6. Схеми та цикли триступеневих холодильних машин
- •5.2.7. Схеми та цикли каскадних холодильних машин
- •6. Газові холодильні машини
- •6.1. Теоретичний цикл нерегенеративної гхм з детандером
- •6.2. Теоретичні цикли регенеративних гхм із детандером
- •6.2.1. Замкнутий цикл
- •6.2.2. Розімкнуті цикли
- •7. Пароежекторні холодильні машини
- •7.1.Принцип дії та теоретичний процес пароежекторної холодильної машини
- •7.2. Особливості газодинамічних процесів у ежекторі
- •8.Абсорбційні холодильні машини
- •8.1.Схема та принцип дії абсорбційної холодильної машини
- •8.2. Водоаміачні абсорбційні холодильні машини (авхм)
- •8.2.1. Найпростіша холодильна машина
- •8.2.2. Тепловий розрахунок найпростішої машини аналітичним та графічним способом
- •8.2.3. Абсорбційна машина з теплообмінником розчинів
- •8.2.4. Ахм з теплообмінником розчинів та ректифікацією пари після генератора
- •8.2.5. Тепловий розрахунок авхм з теплообмінником розчинів та водяним дефлегматором графічним способом
- •8.2.6. Авхм із зворотним подавання розчину у генераторі та абсорбері
- •8.2.7. Парорідинний теплообмінник у схемі авхм
- •8.3.Вплив параметрів зовнішніх джерел на процеси та ефективність авхм
- •8.3.1. Вплив температури гарячого джерела
- •8.3.2.Вплив температури навколишнього середовища (охолодної води)
- •8.3.3 Вплив температури охолодного джерела
- •8.4. Абсорбційні бромистолітієві холодильні машини (абхм)
- •8.4.1. Одноступеневі абхм
- •8.4.2. Двоступеневі абхм
- •8.4.3. Енергетична ефективність абхм
- •8.5. Абсорбційно-резорбційні холодильні машини
- •8.5. Безнасосні абсорбційні холодильні машини
- •8.5.1. Абсорбційна бромистолітієва безнасосна холодильна машина
- •8.5.2. Абсорбційно-дифузійна водоаміачна безнасосна холодильна машина
- •8.24. Схема абсорбційно-дифузійного побутового холодильника
- •8.5.3. Абсорбційні безнасосні холодильні машини періодичної дії
- •9. Термоелектричні холодильні машини
- •9.1.Схема та цикл короткозамкненого термоелектричного ланцюга
- •9.2.Ефективність використання термоелектричного охолодження
- •Питання для підготовки до іспиту
- •Список літератури до курсу Основна
- •Додаткова
1.6.Термомагнітний ефект
Для одержання низьких температур є спроби технічного використання ефекту Нернста. Цей ефект аналогічний явищу Пельтьє і відрізняється від останнього тим, що напівпровідниковий термоелемент розміщується в магнітному полі.
Принцип дії охолодника, заснованого на цьому фізичному явищі, показано на рис.1.8. Монокристалічна речовина, що має призматичну форму, розташовується між полюсами N і S магніту. До торців монокристала підводиться постійна різниця потенціалів, у результаті чого в ньому виникає струм, напрямок якого перпендикулярний напрямку магнітного поля. При цьому в напівпровідниковому монокристалі виникає градієнт температур у напрямку, перпендикулярному як струмові, так і магнітному полю. При розташуванні полюсів магніту і струму, як це показано на рисунку, верхня грань монокристала буде нагріватися, а нижня охолоджуватися.
Фізичні причини ефекту лежать у дії сили Лоренца на електрони та дірки, що рухаються в магнітному полі в матеріалах з електронно-дірковою провідністю. Під дією сили Лоренца електричні заряди відхиляються від напряму свого руху нормально до ліній магнітного поля і відтікають від однієї грані до іншої. При цьому грань, від якої заряди відтікають забираючи енергію охолоджується, а до якої притікають нагрівається.
Рис.1.8. Принцип дії термомагнітного охолодника
Ефективність такого охолодження залежить від використовуваних матеріалів. Для напівпровідників та напівметалів вона вища від ефекту у металах.
Як відзначалося раніше, ефективність напівпровідників суттєво залежить від “добротності”. Однак для напівпровідників вона суттєво залежить від температури і для звичайних напівпровідників (навіть найкращих – теллуріди вісмуту і сурьми) знижується із зменшенням температури. Тому при температурах нижчих 200К використання термоелементів Пельтьє малоефективне. Інша картина спостерігається при використанні напівметалів – вісмуту, сурми та їх сплавів; для яких добротність росте із зниженням температури і досягає максимального значення при температурах 70…80К. Магнітне поле збільшує “добротність” у 2,5…2,6 рази, і досягає максимальних значень при температурах менших 100К. В той же час, із зниженням температури для досягнення максимальної “добротності” необхідно меншу величину магнітного поля.
Наприклад,
добротність сплаву вісмуту та сурьми
при кімнатній температурі
К-1,
а при t=-185ºC –
К-1.
Аналогічна картина спостерігається і
для магнітного поля. Так, при t=20ºC
максимальна добротність досягається
при напруженні магнітного поля
кГс,
а при t=-196ºC –
Гс.
Рекордне
охолодження із застосуванням ефекту
Нернста-Еттінгсгаузена досягнуто в
Масачусетському університеті (США).
Використовуючи монокристал чистого
вісмуту пірамідальної форми, було
отримано перепад температур на гранях
кристала
К.
У разі потреби охолодження в широкому діапазоні температур доцільно застосування багатокаскадних батарей поєднуючи термоелементи Пельтьє у верхніх каскадах з елементами Нернста-Еттінгсгаузена у нижніх.