
- •1.Фізичні основи отримання низьких температур
- •1.1. Дроселювання
- •1.2. Розширення з одержанням зовнішньої роботи
- •1.3. Розширення без одержанням зовнішньої роботи
- •1.4. Вихровий ефект
- •1.5.Термоелектричний ефект
- •1.6.Термомагнітний ефект
- •1.7.Адіабатне розмагнічування парамагнетиків
- •2. Фазові перетворення в техніці низьких температур
- •3. Термодинамічні основи холодильних машин
- •3.1. Ідеальний газ та його властивості
- •3.2.Основні термодинамічні процеси
- •3.3. Поняття оборотності термодинамічних процесів. Внутрішня та зовнішня оборотність
- •3.4.Поняття циклу. Класифікація зворотних циклів
- •3.5. Другий закон термодинаміки. Оцінка необоротних втрат зворотних циклів
- •3.6. Оборотні зворотні цикли в умовах різноманітних зовнішніх джерела
- •4. Робочі речовини холодильних машин
- •4.1. Поняття холодильного агента. Історія використання
- •4.2.Позначення холодильних агентів
- •4.3. Екологічні аспекти використання холодильних агентів. Параметри оцінки впливу на довкілля
- •4.4. Термодинамічні властивості робочих речовин холодильних машин. Рівняння стану реальних газів і парів
- •4.5. Термодинамічна подібність
- •4.6. Вплив термодинамічних властивостей на необоротні втрати
- •4.7. Термодинамічні властивості розчинів
- •4.8. Основи теорії термодинамічної рівноваги розчинів
- •5. Цикли і схеми компресорних холодильних машин
- •5.1. Цикли і принципові схеми одноступеневих компресорних холодильних машин
- •5.1.1. Холодильна машина з детандером в області вологої пари
- •5.1.2. Холодильна машина з дроселюванням в області вологої та всмоктуванням сухої (перегрітої) пари
- •5.1.3. Цикл із стисканням робочої речовини по правій граничній кривій
- •5.1.4. Методи скорочення необоротних втрат у циклах компресорних холодильних машин
- •5.1.5. Методи скорочення необоротних втрат під час теплообміну
- •5.1.6. Методи скорочення необоротних втрат, пов’язаних із дроселюванням
- •5.1.7. Розрахунок одноступеневих холодильних машин
- •5.2. Цикли і принципові схеми багатоступеневих компресорних холодильних машин
- •5.2.1. Причини переходу до багатоступеневого стискання
- •5.2.2. Вплив багатоступеневого стискання і дроселювання на необоротні втрати в циклі
- •5.2.3. Вибір проміжного тиску
- •5.2.4. Цикли і схеми двохступеневих холодильних машин з одноразовим дроселюванням
- •5.2.5. Схеми двоступеневих холодильних машин із багаторазовим дроселюванням
- •5.2.6. Схеми та цикли триступеневих холодильних машин
- •5.2.7. Схеми та цикли каскадних холодильних машин
- •6. Газові холодильні машини
- •6.1. Теоретичний цикл нерегенеративної гхм з детандером
- •6.2. Теоретичні цикли регенеративних гхм із детандером
- •6.2.1. Замкнутий цикл
- •6.2.2. Розімкнуті цикли
- •7. Пароежекторні холодильні машини
- •7.1.Принцип дії та теоретичний процес пароежекторної холодильної машини
- •7.2. Особливості газодинамічних процесів у ежекторі
- •8.Абсорбційні холодильні машини
- •8.1.Схема та принцип дії абсорбційної холодильної машини
- •8.2. Водоаміачні абсорбційні холодильні машини (авхм)
- •8.2.1. Найпростіша холодильна машина
- •8.2.2. Тепловий розрахунок найпростішої машини аналітичним та графічним способом
- •8.2.3. Абсорбційна машина з теплообмінником розчинів
- •8.2.4. Ахм з теплообмінником розчинів та ректифікацією пари після генератора
- •8.2.5. Тепловий розрахунок авхм з теплообмінником розчинів та водяним дефлегматором графічним способом
- •8.2.6. Авхм із зворотним подавання розчину у генераторі та абсорбері
- •8.2.7. Парорідинний теплообмінник у схемі авхм
- •8.3.Вплив параметрів зовнішніх джерел на процеси та ефективність авхм
- •8.3.1. Вплив температури гарячого джерела
- •8.3.2.Вплив температури навколишнього середовища (охолодної води)
- •8.3.3 Вплив температури охолодного джерела
- •8.4. Абсорбційні бромистолітієві холодильні машини (абхм)
- •8.4.1. Одноступеневі абхм
- •8.4.2. Двоступеневі абхм
- •8.4.3. Енергетична ефективність абхм
- •8.5. Абсорбційно-резорбційні холодильні машини
- •8.5. Безнасосні абсорбційні холодильні машини
- •8.5.1. Абсорбційна бромистолітієва безнасосна холодильна машина
- •8.5.2. Абсорбційно-дифузійна водоаміачна безнасосна холодильна машина
- •8.24. Схема абсорбційно-дифузійного побутового холодильника
- •8.5.3. Абсорбційні безнасосні холодильні машини періодичної дії
- •9. Термоелектричні холодильні машини
- •9.1.Схема та цикл короткозамкненого термоелектричного ланцюга
- •9.2.Ефективність використання термоелектричного охолодження
- •Питання для підготовки до іспиту
- •Список літератури до курсу Основна
- •Додаткова
8.24. Схема абсорбційно-дифузійного побутового холодильника
До нагрівної труби 3, в якій міститься електронагрівник, приварено термосифон з камерою 1 та кип’ятильник 2. Між кип’ятильником та ребристим конденсатором 5 вмонтовано дефлегматор 6, ліва частина якого слугує ректифікатором.
У міцному водоаміачному розчині, що міститься у трубці термосифона, під час нагрівання електронагрівником починають утворюватися бульбашки пари аміаку. Завдяки цьому, парорідинна емульсія із термосифона надходить у кип’ятильник, де від нагрівання починає кипіти. Пари аміаку та частково води з кип’ятильника 2 поступають через ректифікатор, де ректифікуються утвореною тут флегмою, у дефлегматор 6, де очищуються від водяних парів за рахунок охолодження навколишнім середовищем. Чисті пари аміаку перетворюються у рідину в конденсаторі 5. З конденсатора рідкий аміак стікає у випарник 8, де кипить, відбираючи теплоту від охолоджуваного повітря. Пари аміаку, що утворюються, дифундують у пароводневу суміш. Пароводнева суміш через теплообмінник 9, де частково нагрівається, надходить в нижню частину абсорбера 7. Піднімаючись абсорбером пароводнева суміш з великим вмістом парів аміаку, втрачає їх, віддаючи слабкому водоаміачному розчину, що рухається їй назустріч. Втративши пари аміаку, водень через теплообмінник 9, де охолоджується, повертається у випарник.
Збагачена водоаміачна суміш із абсорбера збирається у ресивер міцного розчину 11. З акумулятора міцний розчин через теплообмінник 10, де частково нагрівається слабким розчином, що рухається з кип’ятильника в абсорбер, потрапляє у термосифон. Схема також має акумулятор водню 12, який слугує для регулювання робочого тиску в машині залежно від температури навколишнього повітря. При її зростанні, коли тиск стає недостатнім для конденсації, пари аміаку надходять у акумулятор, витісняючи водень у випарник та абсорбер, збільшуючи тим самим загальний тиск у системі.
8.5.3. Абсорбційні безнасосні холодильні машини періодичної дії
В абсорбційних машинах періодичної дії використовуються рідкі або тверді абсорбенти. Використовуються вони, як правило, в побутових холодильниках з газовим (на рідкому паливі) пальником чи з використанням сонячного випромінювання.
Принцип роботи найпростішої АХМ періодичної дії з рідким абсорбентом показано на рис.8.25. В посудині 1 знаходиться міцний водоаміачний розчин, який за рахунок підведення теплоти Qh від гарячого джерела спочатку нагрівається, а потім кипить. Пара аміаку, яка утворюється в процесі кипіння направляється по трубі 2 в посудину 3, де конденсується. Теплота конденсації Qк відводиться в навколишнє середовище (до води чи повітря), а рідкий аміак накопичується у посудині 3. Після того, як посудина 3 заповниться, припиняють обігрівання посудини 1 та охолодження посудини 3 і починають підводити до посудини 3 теплоту Q0 від охолодного джерела, а від посудини 1 відводити теплоту Qа до навколишнього середовища. Слабкий водоаміачний розчин, який отримано в процесі кипіння в посудині 1, внаслідок відведення теплоти Qа починає поглинати пару аміаку, яка утворюється під час його
Рис.8.25. Принципова схема АХМ періодичної дії
кипіння у посудині 3. При цьому тиск у системі падає. Аміак кипить в посудині 3 при низькому тиску і при цьому відбирає теплоту від охолодного середовища при низькій температурі.
Перший період роботи машини, протягом якого з міцного розчину випаровується аміак і конденсується в посудині 3, називається періодом нагрівання або заряджання. Другий період – кипіння аміаку та поглинання його пари слабким розчином – називається періодом охолодження або розряджання.
За викладеним принципом роботи АХМ періодичної дії розроблені та створені холодильники різних типів: із системою ручного та автоматичного перемикання режимів, з гідравлічним затвором та ін. Якщо здійснювати обігрівання генератора газовим пальником, то за 1,5-2,5 години в конденсаторі АХМ можна накопичити аміак у кількості, достатній для роботи холодильника протягом 10-12 годин.
В АХМ, які охолоджуються водою з температурою 25ºС, та ректифікацією пари після генератора дійсне значення теплового коефіцієнта становить ζ=0,2-0,24, а ККД – 60%.
Використання твердого абсорбенту в холодильних машинах дозволяє отримати чисту робочу речовину в конденсаторі та випарнику без ректифікації. Така машина може бути лише періодичної дії. Принцип її роботи ґрунтується на тому, що поглинання твердим тілом пари деяких речовин має важливі особливості. Один моль CaCl2 поглинає 1, 2, 4, 8 молей NH3, утворюючи відповідні аміакати. Якщо процес протікає за постійної температури, то тиск не змінюється доти, доки CaCl2 не поглине відповідну порцію аміаку, після чого відбувається стрибкоподібна зміна тиску до значення відповідного цьому аміакату (рис.8.26).
Рис.8.26. Ізотерми аміакату хлористого кальцію:
ψ– концентрація в молях NH3 на моль CaCl2
Під час нагрівання при тиску p=1,6 МПа та температурі 95ºС із з’єднання CaCl2·8NH3 до повного його переходу у з’єднання CaCl2·4NH3 аміак буде виділятися:
CaCl2·8NH3=4NH3+CaCl2·4NH3.
Під час подальшого виділення аміаку підвищують температуру до значення, необхідного для перетворення з’єднання CaCl2·4NH3 у з’єднання CaCl2·2NH3. З’єднання CaCl2·8NH3 називають октааміакатом, CaCl2·4NH3 – тетрааміакатом. Для вказаних з’єднань існують залежності р=f(T):
для CaCl2·8NH3
, (8.90)
для CaCl2·4NH3
. (8.90)
Окрім аміакатів в АХМ періодичної дії використовують сілікогель SiO2 з сірчистим ангідридом SO2. Схема АХМ періодичної дії з твердим абсорбентом не відрізняється від схеми з рідким абсорбентом.