
- •1.Фізичні основи отримання низьких температур
- •1.1. Дроселювання
- •1.2. Розширення з одержанням зовнішньої роботи
- •1.3. Розширення без одержанням зовнішньої роботи
- •1.4. Вихровий ефект
- •1.5.Термоелектричний ефект
- •1.6.Термомагнітний ефект
- •1.7.Адіабатне розмагнічування парамагнетиків
- •2. Фазові перетворення в техніці низьких температур
- •3. Термодинамічні основи холодильних машин
- •3.1. Ідеальний газ та його властивості
- •3.2.Основні термодинамічні процеси
- •3.3. Поняття оборотності термодинамічних процесів. Внутрішня та зовнішня оборотність
- •3.4.Поняття циклу. Класифікація зворотних циклів
- •3.5. Другий закон термодинаміки. Оцінка необоротних втрат зворотних циклів
- •3.6. Оборотні зворотні цикли в умовах різноманітних зовнішніх джерела
- •4. Робочі речовини холодильних машин
- •4.1. Поняття холодильного агента. Історія використання
- •4.2.Позначення холодильних агентів
- •4.3. Екологічні аспекти використання холодильних агентів. Параметри оцінки впливу на довкілля
- •4.4. Термодинамічні властивості робочих речовин холодильних машин. Рівняння стану реальних газів і парів
- •4.5. Термодинамічна подібність
- •4.6. Вплив термодинамічних властивостей на необоротні втрати
- •4.7. Термодинамічні властивості розчинів
- •4.8. Основи теорії термодинамічної рівноваги розчинів
- •5. Цикли і схеми компресорних холодильних машин
- •5.1. Цикли і принципові схеми одноступеневих компресорних холодильних машин
- •5.1.1. Холодильна машина з детандером в області вологої пари
- •5.1.2. Холодильна машина з дроселюванням в області вологої та всмоктуванням сухої (перегрітої) пари
- •5.1.3. Цикл із стисканням робочої речовини по правій граничній кривій
- •5.1.4. Методи скорочення необоротних втрат у циклах компресорних холодильних машин
- •5.1.5. Методи скорочення необоротних втрат під час теплообміну
- •5.1.6. Методи скорочення необоротних втрат, пов’язаних із дроселюванням
- •5.1.7. Розрахунок одноступеневих холодильних машин
- •5.2. Цикли і принципові схеми багатоступеневих компресорних холодильних машин
- •5.2.1. Причини переходу до багатоступеневого стискання
- •5.2.2. Вплив багатоступеневого стискання і дроселювання на необоротні втрати в циклі
- •5.2.3. Вибір проміжного тиску
- •5.2.4. Цикли і схеми двохступеневих холодильних машин з одноразовим дроселюванням
- •5.2.5. Схеми двоступеневих холодильних машин із багаторазовим дроселюванням
- •5.2.6. Схеми та цикли триступеневих холодильних машин
- •5.2.7. Схеми та цикли каскадних холодильних машин
- •6. Газові холодильні машини
- •6.1. Теоретичний цикл нерегенеративної гхм з детандером
- •6.2. Теоретичні цикли регенеративних гхм із детандером
- •6.2.1. Замкнутий цикл
- •6.2.2. Розімкнуті цикли
- •7. Пароежекторні холодильні машини
- •7.1.Принцип дії та теоретичний процес пароежекторної холодильної машини
- •7.2. Особливості газодинамічних процесів у ежекторі
- •8.Абсорбційні холодильні машини
- •8.1.Схема та принцип дії абсорбційної холодильної машини
- •8.2. Водоаміачні абсорбційні холодильні машини (авхм)
- •8.2.1. Найпростіша холодильна машина
- •8.2.2. Тепловий розрахунок найпростішої машини аналітичним та графічним способом
- •8.2.3. Абсорбційна машина з теплообмінником розчинів
- •8.2.4. Ахм з теплообмінником розчинів та ректифікацією пари після генератора
- •8.2.5. Тепловий розрахунок авхм з теплообмінником розчинів та водяним дефлегматором графічним способом
- •8.2.6. Авхм із зворотним подавання розчину у генераторі та абсорбері
- •8.2.7. Парорідинний теплообмінник у схемі авхм
- •8.3.Вплив параметрів зовнішніх джерел на процеси та ефективність авхм
- •8.3.1. Вплив температури гарячого джерела
- •8.3.2.Вплив температури навколишнього середовища (охолодної води)
- •8.3.3 Вплив температури охолодного джерела
- •8.4. Абсорбційні бромистолітієві холодильні машини (абхм)
- •8.4.1. Одноступеневі абхм
- •8.4.2. Двоступеневі абхм
- •8.4.3. Енергетична ефективність абхм
- •8.5. Абсорбційно-резорбційні холодильні машини
- •8.5. Безнасосні абсорбційні холодильні машини
- •8.5.1. Абсорбційна бромистолітієва безнасосна холодильна машина
- •8.5.2. Абсорбційно-дифузійна водоаміачна безнасосна холодильна машина
- •8.24. Схема абсорбційно-дифузійного побутового холодильника
- •8.5.3. Абсорбційні безнасосні холодильні машини періодичної дії
- •9. Термоелектричні холодильні машини
- •9.1.Схема та цикл короткозамкненого термоелектричного ланцюга
- •9.2.Ефективність використання термоелектричного охолодження
- •Питання для підготовки до іспиту
- •Список літератури до курсу Основна
- •Додаткова
8.5. Абсорбційно-резорбційні холодильні машини
На відміну від АХМ у абсорбційно-резорбційній машині конденсатор замінено абсорбером, а випарник – генератором низького тиску. На рис.8.20. показана схема такої машини та її процеси у h-ξ – діаграмі.
Пара з генератора Г надходить до абсорбера, який називають резорбером Р (на відміну від такого ж апарата, який працює при низькому тиску), де абсорбується слабким розчином (процес 60-7), який подається насосом Н2 з генератора низького тиску – дегазатора Дг. Міцний розчин із резорбера дроселюється через РВ2 в дегазатор, де кипить при низькому тиску відбираючи теплоту від охолодного джерела (процес 9-8). Пара, яка утворюється під час кипіння у дегазаторі, надходить до абсорбера А де поглинається розчином, який циркулює між абсорбером та генератором (процес 3-4). Між абсорбером та генератором у прямому циклі та між дегазатором та резорбером у зворотному для збільшення ефективності встановлено теплообмінники розчинів ТР1 та ТР2. Для нормальної роботи машини необхідно мати рівність концентрацій пари, яка виходить з дегазатора та генератора. Оскільки концентрація пари, яка виходить з дегазатора завжди більша концентрації пари, яка виходить з генератора, необхідно здійснювати ректифікацію пари після генератора. Якщо ректифікацією не вдається підвищити концентрацію пари після генератора, то штучно знижують концентрацію пари після дегазатора, додаючи до неї частину рідини із того ж апарата. Якщо рахувати, що з дегазатора виходить (1-δ) кг пари концентрацією ξк та δ (кг) рідини концентрацією ξа', а з генератора – пара концентрацією ξd, то з умови рівності сумарної концентрації вологої пари, яка надходить в абсорбер і виходить з генератора, можна визначити кількість рідини, яка додається
,
звідки
.
(8.48)
Рис.8.20. Схема одноступеневої абсорбційно-резорбційної холодильної машини
та її процеси в h-ξ – діаграмі
В розрахунку машини необхідно враховувати кількість розчину, який додається до пари з дегазатора, якщо є потреба вирівняти концентрації. В іншому розрахунок не відрізняється від розрахунку звичайної АВХМ.
Позитивним для одноступеневих абсорбційно-резорбційних машин є можливість роботи при нижчих температурах гарячого джерела, нижчих тисках у генераторі та резорбері і можливість більшого, у порівнянні з конденсаторм, нагрівання води в резорбері.
Двоступеневі абсорбційно-резорбційні машини, схема якої наведена на рис.8.21, мають більше можливостей. У ній штучний холод одержують на двох температурних рівнях: у випарнику В та дегазаторі Дг, причому в останньому температура кипіння визначається концентрацією киплячого розчину і може змінюватися в широкому діапазоні. Принцип роботи машини зрозумілий із схеми.
Рис.8.21. Схема двоступеневої абсорбційно-резорбційної холодильної машини
8.5. Безнасосні абсорбційні холодильні машини
В побутових холодильниках та кондиціонерах широкого застосування набули безнасосні абсорбційні холодильні машини малої холодопродуктивності. В умовах відсутності електроенергії чи з метою її економії вони перспективні для вироблення штучного холоду за рахунок сонячної енергії в південних широтах. Вони мають значну перевагу, що полягає у відсутності рухомих частин та механізмів. На практиці використовують три типи без насосних машин: неперервної та періодичної дії з рідким абсорбентом та періодичної дії з твердим абсорбентом.