- •1.Фізичні основи отримання низьких температур
- •1.1. Дроселювання
- •1.2. Розширення з одержанням зовнішньої роботи
- •1.3. Розширення без одержанням зовнішньої роботи
- •1.4. Вихровий ефект
- •1.5.Термоелектричний ефект
- •1.6.Термомагнітний ефект
- •1.7.Адіабатне розмагнічування парамагнетиків
- •2. Фазові перетворення в техніці низьких температур
- •3. Термодинамічні основи холодильних машин
- •3.1. Ідеальний газ та його властивості
- •3.2.Основні термодинамічні процеси
- •3.3. Поняття оборотності термодинамічних процесів. Внутрішня та зовнішня оборотність
- •3.4.Поняття циклу. Класифікація зворотних циклів
- •3.5. Другий закон термодинаміки. Оцінка необоротних втрат зворотних циклів
- •3.6. Оборотні зворотні цикли в умовах різноманітних зовнішніх джерела
- •4. Робочі речовини холодильних машин
- •4.1. Поняття холодильного агента. Історія використання
- •4.2.Позначення холодильних агентів
- •4.3. Екологічні аспекти використання холодильних агентів. Параметри оцінки впливу на довкілля
- •4.4. Термодинамічні властивості робочих речовин холодильних машин. Рівняння стану реальних газів і парів
- •4.5. Термодинамічна подібність
- •4.6. Вплив термодинамічних властивостей на необоротні втрати
- •4.7. Термодинамічні властивості розчинів
- •4.8. Основи теорії термодинамічної рівноваги розчинів
- •5. Цикли і схеми компресорних холодильних машин
- •5.1. Цикли і принципові схеми одноступеневих компресорних холодильних машин
- •5.1.1. Холодильна машина з детандером в області вологої пари
- •5.1.2. Холодильна машина з дроселюванням в області вологої та всмоктуванням сухої (перегрітої) пари
- •5.1.3. Цикл із стисканням робочої речовини по правій граничній кривій
- •5.1.4. Методи скорочення необоротних втрат у циклах компресорних холодильних машин
- •5.1.5. Методи скорочення необоротних втрат під час теплообміну
- •5.1.6. Методи скорочення необоротних втрат, пов’язаних із дроселюванням
- •5.1.7. Розрахунок одноступеневих холодильних машин
- •5.2. Цикли і принципові схеми багатоступеневих компресорних холодильних машин
- •5.2.1. Причини переходу до багатоступеневого стискання
- •5.2.2. Вплив багатоступеневого стискання і дроселювання на необоротні втрати в циклі
- •5.2.3. Вибір проміжного тиску
- •5.2.4. Цикли і схеми двохступеневих холодильних машин з одноразовим дроселюванням
- •5.2.5. Схеми двоступеневих холодильних машин із багаторазовим дроселюванням
- •5.2.6. Схеми та цикли триступеневих холодильних машин
- •5.2.7. Схеми та цикли каскадних холодильних машин
- •6. Газові холодильні машини
- •6.1. Теоретичний цикл нерегенеративної гхм з детандером
- •6.2. Теоретичні цикли регенеративних гхм із детандером
- •6.2.1. Замкнутий цикл
- •6.2.2. Розімкнуті цикли
- •7. Пароежекторні холодильні машини
- •7.1.Принцип дії та теоретичний процес пароежекторної холодильної машини
- •7.2. Особливості газодинамічних процесів у ежекторі
- •8.Абсорбційні холодильні машини
- •8.1.Схема та принцип дії абсорбційної холодильної машини
- •8.2. Водоаміачні абсорбційні холодильні машини (авхм)
- •8.2.1. Найпростіша холодильна машина
- •8.2.2. Тепловий розрахунок найпростішої машини аналітичним та графічним способом
- •8.2.3. Абсорбційна машина з теплообмінником розчинів
- •8.2.4. Ахм з теплообмінником розчинів та ректифікацією пари після генератора
- •8.2.5. Тепловий розрахунок авхм з теплообмінником розчинів та водяним дефлегматором графічним способом
- •8.2.6. Авхм із зворотним подавання розчину у генераторі та абсорбері
- •8.2.7. Парорідинний теплообмінник у схемі авхм
- •8.3.Вплив параметрів зовнішніх джерел на процеси та ефективність авхм
- •8.3.1. Вплив температури гарячого джерела
- •8.3.2.Вплив температури навколишнього середовища (охолодної води)
- •8.3.3 Вплив температури охолодного джерела
- •8.4. Абсорбційні бромистолітієві холодильні машини (абхм)
- •8.4.1. Одноступеневі абхм
- •8.4.2. Двоступеневі абхм
- •8.4.3. Енергетична ефективність абхм
- •8.5. Абсорбційно-резорбційні холодильні машини
- •8.5. Безнасосні абсорбційні холодильні машини
- •8.5.1. Абсорбційна бромистолітієва безнасосна холодильна машина
- •8.5.2. Абсорбційно-дифузійна водоаміачна безнасосна холодильна машина
- •8.24. Схема абсорбційно-дифузійного побутового холодильника
- •8.5.3. Абсорбційні безнасосні холодильні машини періодичної дії
- •9. Термоелектричні холодильні машини
- •9.1.Схема та цикл короткозамкненого термоелектричного ланцюга
- •9.2.Ефективність використання термоелектричного охолодження
- •Питання для підготовки до іспиту
- •Список літератури до курсу Основна
- •Додаткова
8.4.2. Двоступеневі абхм
При температурі гарячого джерела, що перевищує на 50-60С температуру необхідну для здійснення одноступеневого циклу АБХМ, більш ефективними є цикли з двоступеневою генерацією пари в генераторі. При цьому практичне застосування одержали цикли з прямотечійним і паралельним рухом розчину через ступені генератора.
Схема АБХМ з прямотечійним рухом розчину через ступені генератора представлені на рис.8.14. Слабкий розчин із абсорбера А подається насосом Н послідовно через теплообмінники розчинів ТО1 і ТО2 в ступінь високого тиску генератора CВТ, де
Рис.8.14. Схема АБХМ з двоступеневою генерацією пари та прямотечійним рухом розчинів через ступені генератора
частково
випаровується при тиску
за рахунок підведення теплоти
від гарячого джерела з температурою
th,
кількість пари що при цьому утворюється
становить х кг. Ця пара поступає в
трубний пучок ступені низького тиску
генератора CНТ,
де конденсується при температурі
та тиску
.
Теплота конденсації пари
підводиться до розчину, який надходить
із СВТ
генератора через теплообмінник ТО2
і дросельний вентиль РВ1
в СНТ
генератора. В ній розчин довипарюється
при тиску
,
а кількість пари, що при цьому утвориться
становитиме (1-х) кг. Ця пара конденсується
в конденсаторі КД
при
тиску
,
а теплота конденсації в кількості
відводиться до навколишнього середовища,
температура якого
.
Конденсат в кількості х кг, що утворився
при обігріванні СНТ
генератора, через дросельний вентиль
РВ2
поступає в конденсатор, в якому
відбувається змішування двох потоків
конденсату з утворенням 1 кг робочої
речовини, яка подається через гідрозапір
ГЗ
у випарник В.
Процеси у випарнику та абсорбері
протікають аналогічно процесам
одноступеневої АБХМ.
Оскільки напрямки руху розчину через ступені генератора і пари робочої речовини співпадають, така схема називається прямотечійною.
Цикл
зображено на рис.8.15,а: 8н-9н–
адіабатно-ізобарна абсорбція; 9н-2–
абсорбція з тепломасоперенесенням;
2-7н-7в–
нагрівання всього потоку слабкого
розчину у теплообмінниках ступенів
низького та високого тиску; 7в-5в–
адіабатно-ізобарна десорбція; 5в-4в–
кипіння розчину в СВТ
генератора з утворенням розчину
проміжної концентрації
;
4в-8в–
охолодження розчину з проміжною
концентрацією
в теплообміннику СВТ;
8в-5н–
абіабатно-ізобарна десорбція; 5н-4н–
кипіння розчину в СНТ
генератора з утворенням розчину
концентрацією
;
4н-8н–
охолодження міцного розчину в
теплообміннику СНТ.
Основні формули для розрахунку теоретичного циклу АБХМ із двоступеневою генерацією пари та прямотечійним рухом потоків такі.
Питомий тепловий потік у випарнику
. (8.73)
Питомі теплові потоки в конденсаторі та абсорбері:
, (8.74)
,
(8.75)
де
–
кратність циркуляції розчину
; (8.76)
х– кількість пари робочої речовини, яка випаровується у СВТ генератора
, (8.76)
або
. (8.77)
Питомі
теплові потоки генератора
,
та
,
в ступенях генератора та теплообмінниках
відповідно високого та низького тиску:
; (8.78)
; (8.79)
; (8.80)
. (8.81)
а) б)
Рис.8.15. Цикли АБХМ з двоступеневою генерацією пари в h-ξ – діаграмі: а) з прямотечійним рухом розчинів через ступені генератора; б) з паралельним рухом розчинів через ступені генератора
Схема
АБХМ з двоступеневою генерацією пари
при паралельному русі розчину через
ступені генератора наведено на рис.8.16.
в даному циклі слабкий розчин із
абсорбера А
подається насосом Н
паралельно в ступені високого СВТ
та низького СНТ
тиску генератора через відповідні
теплообмінники розчинів ТО1
та ТО2.
В кожному ступені генератора розчин
випарюється від початкової концентрації
до кінцевої
.
Потоки міцного розчину після ступенів
генератора, пройшовши відповідні
теплообмінники ТО1
та ТО2
і дросельні вентилі РВ1
та РВ2,
об’єднуються в один потік міцного
розчину, який і надходить в абсорбер.
В решті схема даної АБХМ відповідає
попередній.
Рис.8.16. Схема АБХМ з двоступеневою генерацією пари та паралельним рухом розчинів через ступені генератора
Процеси циклу з паралельним рухом розчину зображені рис.8.15,б: 8н-9н– абіабатно-ізобарна абсорбція; 9н-2– абсорбція з тепломасоперенесенням; 2-7н– нагрівання однієї частини потоку слабкого розчину у теплообміннику ступені низького тиску ТО1; 2-7в– нагрівання другої частини потоку слабкого розчину у теплообміннику ступені високого тиску ТО2; 7н-5н, 7в-5в– адіабатно-ізобарна десорбція відповідно в СНТ та СВТ генератора; 5н-4н, 5в-4в– кипіння розчину відповідно в СНТ та СВТ генератора з утворенням розчину концентрацією в кожному ступені; 4в-8н, 4н-8н– охолодження однієї та другої частини міцного розчину відповідно в теплообмінниках високого ТО2 та низького тиску ТО1.
Таким чином, при наявності гарячого джерела з достатньо високою температурою виявляється можливим здійснення ступеневої генерації пари робочої речовини з використанням теплоти її конденсації для випарювання розчину в ступені низького тиску. З цієї причини кількість теплоти гарячого джерела для роботи АБХМ суттєво знижується, при цьому знижується також кількість теплоти, що відводиться в навколишнє середовище.
Під час розрахунку теоретичного циклу АБХМ із двоступеневою генерацією пари та паралельним рухом розчинів питомі теплові потоки у випарнику q0, конденсаторі qк, абсорбері qа та кратність циркуляції слабкого розчину а визначають за формулами (8.73)-(8.76), відповідно.
Кількість пари робочої речовини, яка випаровується у СВТ генератора визначають за формулами
, (8.82)
або
, (8.83)
де f– кількість слабкого розчину, який подається із абсорбера у СВТ генератора
. (8.84)
Питомі теплові потоки генератора , та , в ступенях генератора та теплообмінниках відповідно високого та низького тиску:
; (8.85)
; (8.86)
; (8.87)
. (8.88)
Для розглянутих циклів із двоступеневою генерацією пари величина питомого теплового навантаження може бути також визначена за формулою
. (8.88)
Тепловий коефіцієнт циклів з двоступеневою генерацією пари в генераторах при різних напрямках руху розчину через їх ступені:
. (8.89)
Тепловий розрахунок циклу з двоступеневою генерацією пари та прямотечійним рухом розчину здійснюється методом послідовного наближення з метою визначення величини х – кількості пари, яка випарюється в СВТ генератора. Величину х змінюють шляхом зміни значення проміжної концентрації . Розрахунки повторюють до отримання заданої точності визначення величини теплового потоку в СНТ генератора за формулами (8.80) та (8.88).
