
- •1.Фізичні основи отримання низьких температур
- •1.1. Дроселювання
- •1.2. Розширення з одержанням зовнішньої роботи
- •1.3. Розширення без одержанням зовнішньої роботи
- •1.4. Вихровий ефект
- •1.5.Термоелектричний ефект
- •1.6.Термомагнітний ефект
- •1.7.Адіабатне розмагнічування парамагнетиків
- •2. Фазові перетворення в техніці низьких температур
- •3. Термодинамічні основи холодильних машин
- •3.1. Ідеальний газ та його властивості
- •3.2.Основні термодинамічні процеси
- •3.3. Поняття оборотності термодинамічних процесів. Внутрішня та зовнішня оборотність
- •3.4.Поняття циклу. Класифікація зворотних циклів
- •3.5. Другий закон термодинаміки. Оцінка необоротних втрат зворотних циклів
- •3.6. Оборотні зворотні цикли в умовах різноманітних зовнішніх джерела
- •4. Робочі речовини холодильних машин
- •4.1. Поняття холодильного агента. Історія використання
- •4.2.Позначення холодильних агентів
- •4.3. Екологічні аспекти використання холодильних агентів. Параметри оцінки впливу на довкілля
- •4.4. Термодинамічні властивості робочих речовин холодильних машин. Рівняння стану реальних газів і парів
- •4.5. Термодинамічна подібність
- •4.6. Вплив термодинамічних властивостей на необоротні втрати
- •4.7. Термодинамічні властивості розчинів
- •4.8. Основи теорії термодинамічної рівноваги розчинів
- •5. Цикли і схеми компресорних холодильних машин
- •5.1. Цикли і принципові схеми одноступеневих компресорних холодильних машин
- •5.1.1. Холодильна машина з детандером в області вологої пари
- •5.1.2. Холодильна машина з дроселюванням в області вологої та всмоктуванням сухої (перегрітої) пари
- •5.1.3. Цикл із стисканням робочої речовини по правій граничній кривій
- •5.1.4. Методи скорочення необоротних втрат у циклах компресорних холодильних машин
- •5.1.5. Методи скорочення необоротних втрат під час теплообміну
- •5.1.6. Методи скорочення необоротних втрат, пов’язаних із дроселюванням
- •5.1.7. Розрахунок одноступеневих холодильних машин
- •5.2. Цикли і принципові схеми багатоступеневих компресорних холодильних машин
- •5.2.1. Причини переходу до багатоступеневого стискання
- •5.2.2. Вплив багатоступеневого стискання і дроселювання на необоротні втрати в циклі
- •5.2.3. Вибір проміжного тиску
- •5.2.4. Цикли і схеми двохступеневих холодильних машин з одноразовим дроселюванням
- •5.2.5. Схеми двоступеневих холодильних машин із багаторазовим дроселюванням
- •5.2.6. Схеми та цикли триступеневих холодильних машин
- •5.2.7. Схеми та цикли каскадних холодильних машин
- •6. Газові холодильні машини
- •6.1. Теоретичний цикл нерегенеративної гхм з детандером
- •6.2. Теоретичні цикли регенеративних гхм із детандером
- •6.2.1. Замкнутий цикл
- •6.2.2. Розімкнуті цикли
- •7. Пароежекторні холодильні машини
- •7.1.Принцип дії та теоретичний процес пароежекторної холодильної машини
- •7.2. Особливості газодинамічних процесів у ежекторі
- •8.Абсорбційні холодильні машини
- •8.1.Схема та принцип дії абсорбційної холодильної машини
- •8.2. Водоаміачні абсорбційні холодильні машини (авхм)
- •8.2.1. Найпростіша холодильна машина
- •8.2.2. Тепловий розрахунок найпростішої машини аналітичним та графічним способом
- •8.2.3. Абсорбційна машина з теплообмінником розчинів
- •8.2.4. Ахм з теплообмінником розчинів та ректифікацією пари після генератора
- •8.2.5. Тепловий розрахунок авхм з теплообмінником розчинів та водяним дефлегматором графічним способом
- •8.2.6. Авхм із зворотним подавання розчину у генераторі та абсорбері
- •8.2.7. Парорідинний теплообмінник у схемі авхм
- •8.3.Вплив параметрів зовнішніх джерел на процеси та ефективність авхм
- •8.3.1. Вплив температури гарячого джерела
- •8.3.2.Вплив температури навколишнього середовища (охолодної води)
- •8.3.3 Вплив температури охолодного джерела
- •8.4. Абсорбційні бромистолітієві холодильні машини (абхм)
- •8.4.1. Одноступеневі абхм
- •8.4.2. Двоступеневі абхм
- •8.4.3. Енергетична ефективність абхм
- •8.5. Абсорбційно-резорбційні холодильні машини
- •8.5. Безнасосні абсорбційні холодильні машини
- •8.5.1. Абсорбційна бромистолітієва безнасосна холодильна машина
- •8.5.2. Абсорбційно-дифузійна водоаміачна безнасосна холодильна машина
- •8.24. Схема абсорбційно-дифузійного побутового холодильника
- •8.5.3. Абсорбційні безнасосні холодильні машини періодичної дії
- •9. Термоелектричні холодильні машини
- •9.1.Схема та цикл короткозамкненого термоелектричного ланцюга
- •9.2.Ефективність використання термоелектричного охолодження
- •Питання для підготовки до іспиту
- •Список літератури до курсу Основна
- •Додаткова
7.2. Особливості газодинамічних процесів у ежекторі
Схематичний розріз одного з основних елементів машини – ежектора представлено на рис.7.2. Сопло виконується за типом сопла Лаваля. Воно складається із частини, яка звужується, та частини, яка розширюється і спрофільовано таким чином, щоб у дозвуковому режимі його переріз зменшувався доти, доки швидкість потоку не стане рівною звуковій. Для переходу через швидкість звуку і подальшого прискорення потоку сопло повинне розширюватися. В цьому випадку для створення кінетичної енергії потоку буде використано весь перепад тиску від тиску робочої пари на вході у сопло рр до тиску всмоктування холодної пари р2.
Ежектори холодильних машин працюють при великих степенях розширення робочої пари (рр/р2=50) та великих степенях стискання (рк/р2>2,5), тому для збільшення граничного коефіцієнта ежекції та збереження великої степені стискання камеру змішування в цих апаратах виконують з двох частин: конфузора та циліндричної частини – горловини.
Рис.7.2. Схема ежектора
Робоча пара з тиском рр та температурою tр підводиться до сопла, де його тиск знижується до тиску в приймальній камері р2, а швидкість зростає від р до р1. Ця швидкість в перетині fp1 на виході із сопла більша критичної швидкості кр, яка досягається у самому вузькому місці сопла.
Робоча пара, що виходить із сопла в приймальну камеру, підсмоктує із камери холодну пару, швидкість якої незначна. По мірі віддалення від сопла масова витрата рухомого потоку безперервно збільшується за рахунок приєднання маси холодної пари та збільшується поперечний переріз рухомого потоку. На деякій віддалі від виходу із сопла потік, що рухається до камери змішування, заповнює весь простір приймальної камери. Профіль швидкості потоку при цьому буде нерівномірним: найбільша швидкість близька до швидкості виходу пари із сопла – у центрі, а найменша – поблизу стінок. Переріз, де площа надзвукової струмини стає найбільшою, називається перетином закривання. До цього перерізу потоки практично не змішуються, а інтенсивне змішування починається за цим перерізом. З віддаленням від сопла границя між потоками розмивається, надзвукове ядро потоку зменшується, поступово вирівнюються швидкості внаслідок обміну імпульсами між частинами, що рухаються з різними швидкостями, та підвищується тиск по перерізу камери. На виході з камери змішування маємо середній статичний тиск р3 та середню швидкість 3. Далі потік поступає у дифузор. В останньому швидкість потоку падає, кінетична енергія перетворюється у потенціальну та теплоту. Якщо ігнорувати втрати від тертя, то тиск за ежектором можна вважати рівним тиску конденсації рк.
Процеси характерні для камер змішування описуються трьома законами:
– збереження
енергії
,
де
–
коефіцієнт ежекції;
– збереження
маси
;
– імпульсів, який для конічної камери може бути записаний:
,
де швидкості відповідно робочої і холодної пари у перетинах 2-2 та 3-3, статичні тиски у відповідних перетинах та площа перетинів холодного і робочого потоків при вході у камеру змішування, та змішаного потоку на виході з камери; інтеграл імпульсу сил на площу поверхні камери змішування між перетинами 2-2 та 3-3.