
- •1.Фізичні основи отримання низьких температур
- •1.1. Дроселювання
- •1.2. Розширення з одержанням зовнішньої роботи
- •1.3. Розширення без одержанням зовнішньої роботи
- •1.4. Вихровий ефект
- •1.5.Термоелектричний ефект
- •1.6.Термомагнітний ефект
- •1.7.Адіабатне розмагнічування парамагнетиків
- •2. Фазові перетворення в техніці низьких температур
- •3. Термодинамічні основи холодильних машин
- •3.1. Ідеальний газ та його властивості
- •3.2.Основні термодинамічні процеси
- •3.3. Поняття оборотності термодинамічних процесів. Внутрішня та зовнішня оборотність
- •3.4.Поняття циклу. Класифікація зворотних циклів
- •3.5. Другий закон термодинаміки. Оцінка необоротних втрат зворотних циклів
- •3.6. Оборотні зворотні цикли в умовах різноманітних зовнішніх джерела
- •4. Робочі речовини холодильних машин
- •4.1. Поняття холодильного агента. Історія використання
- •4.2.Позначення холодильних агентів
- •4.3. Екологічні аспекти використання холодильних агентів. Параметри оцінки впливу на довкілля
- •4.4. Термодинамічні властивості робочих речовин холодильних машин. Рівняння стану реальних газів і парів
- •4.5. Термодинамічна подібність
- •4.6. Вплив термодинамічних властивостей на необоротні втрати
- •4.7. Термодинамічні властивості розчинів
- •4.8. Основи теорії термодинамічної рівноваги розчинів
- •5. Цикли і схеми компресорних холодильних машин
- •5.1. Цикли і принципові схеми одноступеневих компресорних холодильних машин
- •5.1.1. Холодильна машина з детандером в області вологої пари
- •5.1.2. Холодильна машина з дроселюванням в області вологої та всмоктуванням сухої (перегрітої) пари
- •5.1.3. Цикл із стисканням робочої речовини по правій граничній кривій
- •5.1.4. Методи скорочення необоротних втрат у циклах компресорних холодильних машин
- •5.1.5. Методи скорочення необоротних втрат під час теплообміну
- •5.1.6. Методи скорочення необоротних втрат, пов’язаних із дроселюванням
- •5.1.7. Розрахунок одноступеневих холодильних машин
- •5.2. Цикли і принципові схеми багатоступеневих компресорних холодильних машин
- •5.2.1. Причини переходу до багатоступеневого стискання
- •5.2.2. Вплив багатоступеневого стискання і дроселювання на необоротні втрати в циклі
- •5.2.3. Вибір проміжного тиску
- •5.2.4. Цикли і схеми двохступеневих холодильних машин з одноразовим дроселюванням
- •5.2.5. Схеми двоступеневих холодильних машин із багаторазовим дроселюванням
- •5.2.6. Схеми та цикли триступеневих холодильних машин
- •5.2.7. Схеми та цикли каскадних холодильних машин
- •6. Газові холодильні машини
- •6.1. Теоретичний цикл нерегенеративної гхм з детандером
- •6.2. Теоретичні цикли регенеративних гхм із детандером
- •6.2.1. Замкнутий цикл
- •6.2.2. Розімкнуті цикли
- •7. Пароежекторні холодильні машини
- •7.1.Принцип дії та теоретичний процес пароежекторної холодильної машини
- •7.2. Особливості газодинамічних процесів у ежекторі
- •8.Абсорбційні холодильні машини
- •8.1.Схема та принцип дії абсорбційної холодильної машини
- •8.2. Водоаміачні абсорбційні холодильні машини (авхм)
- •8.2.1. Найпростіша холодильна машина
- •8.2.2. Тепловий розрахунок найпростішої машини аналітичним та графічним способом
- •8.2.3. Абсорбційна машина з теплообмінником розчинів
- •8.2.4. Ахм з теплообмінником розчинів та ректифікацією пари після генератора
- •8.2.5. Тепловий розрахунок авхм з теплообмінником розчинів та водяним дефлегматором графічним способом
- •8.2.6. Авхм із зворотним подавання розчину у генераторі та абсорбері
- •8.2.7. Парорідинний теплообмінник у схемі авхм
- •8.3.Вплив параметрів зовнішніх джерел на процеси та ефективність авхм
- •8.3.1. Вплив температури гарячого джерела
- •8.3.2.Вплив температури навколишнього середовища (охолодної води)
- •8.3.3 Вплив температури охолодного джерела
- •8.4. Абсорбційні бромистолітієві холодильні машини (абхм)
- •8.4.1. Одноступеневі абхм
- •8.4.2. Двоступеневі абхм
- •8.4.3. Енергетична ефективність абхм
- •8.5. Абсорбційно-резорбційні холодильні машини
- •8.5. Безнасосні абсорбційні холодильні машини
- •8.5.1. Абсорбційна бромистолітієва безнасосна холодильна машина
- •8.5.2. Абсорбційно-дифузійна водоаміачна безнасосна холодильна машина
- •8.24. Схема абсорбційно-дифузійного побутового холодильника
- •8.5.3. Абсорбційні безнасосні холодильні машини періодичної дії
- •9. Термоелектричні холодильні машини
- •9.1.Схема та цикл короткозамкненого термоелектричного ланцюга
- •9.2.Ефективність використання термоелектричного охолодження
- •Питання для підготовки до іспиту
- •Список літератури до курсу Основна
- •Додаткова
5.1.3. Цикл із стисканням робочої речовини по правій граничній кривій
Схема машини та цикл в T-s показано на рис.5.3. Стискання (процес 1-2) відбувається так, що за рахунок упорскування в порожнину циліндра компресора КМ рідкої робочої речовини, що йде з конденсатора КД, стискана пара увесь час залишається в стані сухого насичення. Припустимо, що через випарник В проходить 1 кг пари, тоді щоб відібрати теплоту перегрівання, через дросель РВ2 повинна пройти деяка кількість робочої речовини – у. Таким чином, на 1 кг робочої речовини, що потрапляє у випарник, у конденсаторі повинно конденсуватися (1+y) кг робочої речовини. При цьому в компресорі в процесі стискання кількість робочої речовини зросте від 1 до (1+y) кг.
Рис.5.3. Схема та цикл ХМ із стисканням робочої речовини по правій граничній кривій
Рівняння балансу теплоти, за допомогою якого може бути знайдена необхідна для упорскування кількість робочої речовини матиме вигляд:
. (5.11)
де
–
теплоємність сухої насиченої пари
(прийнята позитивною); q0y–
питома холодопродуктивність при
температурі Ту:
.
Ентальпія
сухої насиченої пари
може
бути подана в залежності від Ту
рівнянням:
, (5.12)
де – середнє значення теплоємності насиченої рідини (на відрізку 0-3); h0– значення ентальпії насиченої рідини при Tу; r0y - теплота паротворення при Ту.
У загальних курсах термодинаміки приведені емпіричні рівняння, що із достатньою для практики точністю виражають залежність теплоти паротворення від температури, наприклад, у виді полінома
, (5.13)
де а, b, c - постійні величини. Тоді
.(5.14)
Позначаючи відомі величини
,
, (5.15)
одержимо
. (5.16)
Підставляючи значення, отримане для q0у, у рівняння (5.11) будемо мати:
,
, (5.17)
.
Змінюючи верхні межі інтегрування, можна одержати відповідні значення у на будь-якій ділянці процесу 1-2. Для визначення ефективності циклу зі стисканням пари по правій граничній кривій (цикл 1-2-3-4), порівняємо його з циклом 1-a-3-4 з адіабатним стисканням у компресорі. Робота циклу 1-2-3-4 визначається виразом, що випливає з теплового балансу холодильної машини,
. (5.18)
На рис.5.4. показана залежність холодильних коефіцієнтів циклу зі стисканням по правій граничній кривій і циклу 1-а-3-4. Проведені розрахунки показали, що ефективність циклу зі стисканням пари по правій граничній кривій залежить від безрозмірної величини:
,
, (5.19)
де ср - теплоємність в ізобарному процесі.
Рис.5.4.
Залежність
Оскільки
,
то
.
Тоді
. (5.20)
Таким чином, величина П, від якої залежить ефективність циклу зі стисканням по правій граничній кривій, буде мати вигляд:
. (5.21)
На
рис.5.5 показана залежність
.
Для таких робочих речовин, як R11, R12, R22,
що мають значення П=
0,0340,086,
енергетичний ефект від циклу зі стисканням
по правій граничній кривій невеликий,
він дорівнює 2-5%. Для аміаку (П=0,15) він
досягає істотної величини і складає
12,5%, відповідно до (5.21).
Рис.5.5 Залежність
В даний час такий цикл не застосовується. Це пов'язано з тим, що при упорскуванні рідкої робочої речовини в циліндр поршневого компресора виникає небезпека гідравлічного удару. Цей цикл перспективний для холодильних машин із гвинтовими компресорами, що надійно працюють при потраплянні в порожнину стискання краплинної рідини; при цьому значно поліпшуються енергетичні й об'ємні коефіцієнти компресора.