
- •1.Фізичні основи отримання низьких температур
- •1.1. Дроселювання
- •1.2. Розширення з одержанням зовнішньої роботи
- •1.3. Розширення без одержанням зовнішньої роботи
- •1.4. Вихровий ефект
- •1.5.Термоелектричний ефект
- •1.6.Термомагнітний ефект
- •1.7.Адіабатне розмагнічування парамагнетиків
- •2. Фазові перетворення в техніці низьких температур
- •3. Термодинамічні основи холодильних машин
- •3.1. Ідеальний газ та його властивості
- •3.2.Основні термодинамічні процеси
- •3.3. Поняття оборотності термодинамічних процесів. Внутрішня та зовнішня оборотність
- •3.4.Поняття циклу. Класифікація зворотних циклів
- •3.5. Другий закон термодинаміки. Оцінка необоротних втрат зворотних циклів
- •3.6. Оборотні зворотні цикли в умовах різноманітних зовнішніх джерела
- •4. Робочі речовини холодильних машин
- •4.1. Поняття холодильного агента. Історія використання
- •4.2.Позначення холодильних агентів
- •4.3. Екологічні аспекти використання холодильних агентів. Параметри оцінки впливу на довкілля
- •4.4. Термодинамічні властивості робочих речовин холодильних машин. Рівняння стану реальних газів і парів
- •4.5. Термодинамічна подібність
- •4.6. Вплив термодинамічних властивостей на необоротні втрати
- •4.7. Термодинамічні властивості розчинів
- •4.8. Основи теорії термодинамічної рівноваги розчинів
- •5. Цикли і схеми компресорних холодильних машин
- •5.1. Цикли і принципові схеми одноступеневих компресорних холодильних машин
- •5.1.1. Холодильна машина з детандером в області вологої пари
- •5.1.2. Холодильна машина з дроселюванням в області вологої та всмоктуванням сухої (перегрітої) пари
- •5.1.3. Цикл із стисканням робочої речовини по правій граничній кривій
- •5.1.4. Методи скорочення необоротних втрат у циклах компресорних холодильних машин
- •5.1.5. Методи скорочення необоротних втрат під час теплообміну
- •5.1.6. Методи скорочення необоротних втрат, пов’язаних із дроселюванням
- •5.1.7. Розрахунок одноступеневих холодильних машин
- •5.2. Цикли і принципові схеми багатоступеневих компресорних холодильних машин
- •5.2.1. Причини переходу до багатоступеневого стискання
- •5.2.2. Вплив багатоступеневого стискання і дроселювання на необоротні втрати в циклі
- •5.2.3. Вибір проміжного тиску
- •5.2.4. Цикли і схеми двохступеневих холодильних машин з одноразовим дроселюванням
- •5.2.5. Схеми двоступеневих холодильних машин із багаторазовим дроселюванням
- •5.2.6. Схеми та цикли триступеневих холодильних машин
- •5.2.7. Схеми та цикли каскадних холодильних машин
- •6. Газові холодильні машини
- •6.1. Теоретичний цикл нерегенеративної гхм з детандером
- •6.2. Теоретичні цикли регенеративних гхм із детандером
- •6.2.1. Замкнутий цикл
- •6.2.2. Розімкнуті цикли
- •7. Пароежекторні холодильні машини
- •7.1.Принцип дії та теоретичний процес пароежекторної холодильної машини
- •7.2. Особливості газодинамічних процесів у ежекторі
- •8.Абсорбційні холодильні машини
- •8.1.Схема та принцип дії абсорбційної холодильної машини
- •8.2. Водоаміачні абсорбційні холодильні машини (авхм)
- •8.2.1. Найпростіша холодильна машина
- •8.2.2. Тепловий розрахунок найпростішої машини аналітичним та графічним способом
- •8.2.3. Абсорбційна машина з теплообмінником розчинів
- •8.2.4. Ахм з теплообмінником розчинів та ректифікацією пари після генератора
- •8.2.5. Тепловий розрахунок авхм з теплообмінником розчинів та водяним дефлегматором графічним способом
- •8.2.6. Авхм із зворотним подавання розчину у генераторі та абсорбері
- •8.2.7. Парорідинний теплообмінник у схемі авхм
- •8.3.Вплив параметрів зовнішніх джерел на процеси та ефективність авхм
- •8.3.1. Вплив температури гарячого джерела
- •8.3.2.Вплив температури навколишнього середовища (охолодної води)
- •8.3.3 Вплив температури охолодного джерела
- •8.4. Абсорбційні бромистолітієві холодильні машини (абхм)
- •8.4.1. Одноступеневі абхм
- •8.4.2. Двоступеневі абхм
- •8.4.3. Енергетична ефективність абхм
- •8.5. Абсорбційно-резорбційні холодильні машини
- •8.5. Безнасосні абсорбційні холодильні машини
- •8.5.1. Абсорбційна бромистолітієва безнасосна холодильна машина
- •8.5.2. Абсорбційно-дифузійна водоаміачна безнасосна холодильна машина
- •8.24. Схема абсорбційно-дифузійного побутового холодильника
- •8.5.3. Абсорбційні безнасосні холодильні машини періодичної дії
- •9. Термоелектричні холодильні машини
- •9.1.Схема та цикл короткозамкненого термоелектричного ланцюга
- •9.2.Ефективність використання термоелектричного охолодження
- •Питання для підготовки до іспиту
- •Список літератури до курсу Основна
- •Додаткова
5. Цикли і схеми компресорних холодильних машин
Компресорні холодильні машини (КХМ) є найбільш поширеним типом холодильних машин. Вони застосовуються для одержання штучного холоду в широкому інтервалі температур: від 278К (одноступінчаті холодильні машини) до 113К (каскадні холодильні машини).
Холодопродуктивність КХМ охоплює діапазон від кількох сот Вт до кількох МВт. Головною відмінною рисою таких машин є те, що робоча речовина в процесах зворотного циклу змінює свій фазовий стан і в різні часові проміжки може знаходитися в стані насиченої або “переохолодженої” рідини, сухої насиченої, перегрітої або вологої пари. Основними елементами КХМ є: компресор, конденсатор, випарник і пристрій для розширення робочої речовини. Для стискання робочої речовини в парових холодильних машинах застосовуються різноманітні типи компресорів: поршневі, гвинтові, відцентрові, осьові і ротаційні. Як конденсатори і випарники можуть застосовуватися теплообмінні апарати різноманітного типу. Вибір циклу КХМ залежить, насамперед від температури охолодного та навколишнього середовища. На характер і процеси циклу КХМ істотний вплив спричиняють тип застосованого компресора, розширювального пристрою, теплообмінних апаратів, а також робоча речовина і схема холодильної машини.
5.1. Цикли і принципові схеми одноступеневих компресорних холодильних машин
5.1.1. Холодильна машина з детандером в області вологої пари
На рис.5.1. наведена принципова схема і цикл такої холодильної машини зображений у Т-s та lgp-h діаграмах. З випарника В волога пара робочої речовини з паровмістом х1 засмоктується компресором КМ, де ізоентропно стискується до тиску конденсації рк (процес 1-2). При такому стисканні вологої пари до неї підводиться теплота еквівалентна витраченій роботі. Ця теплота витрачається на випаровування рідкої фази, що міститься у парі. Положення точки 1 повинно бути таким, щоб наприкінці процесу стискання в компресорі утворювалася суха насичена пара. Після стискання робоча речовина направляється в конденсатор КД, де конденсується за рахунок відведення теплоти в навколишнє середовище (процес 2-3). При цьому тиск рк і температура Тк залишаються постійними. У процесі 3-4 відбувається ізоентропне розширення робочої речовини від тиску конденсації рк до тиску кипіння р0 у детандері Д. Після детандера робоча речовина в стані вологої пари з паровмістом х4 надходить у випарник. У випарнику за рахунок підведення теплоти від охолодного середовища відбувається випаровування рідкої фази пари робочої речовини (процес 4-1). Температура Т0 і тиск р0 робочої речовини в процесі випаровування залишаються постійними, тому що волога пара, постійно відсмоктується компресором. Якщо зовнішні джерела (охолодне та навколишнє середовище) не змінюють свою температуру і теплообмін робочої речовини і зовнішніх джерел відбувається при нескінченно малій різниці температур, то в цьому випадку робоча речовина в холодильній машині буде здійснювати зворотний цикл Карно.
Теплота, підведена до 1 кг робочої речовини у випарнику, у діаграмі Т-s відповідає площі n-1-4-т та еквівалентна різниці ентальпій h1-h4. Ця величина називається питомою масовою холодопродуктивністю q0. У діаграмі lgр-h питома холодопродуктивність відповідає довжині відрізку 1-4.
Рис.5.1. Схема та цикли компресорної холодильної машини в області вологої пари
Під час стискання пари в компресорі витрачається робота wст. Ця робота в діаграмі Т-s відповідає пл.1-2-3-0-1; у діаграмі lgр-h – довжині відрізку під процесом 1–2. У процесі конденсації 2–3 теплота передається навколишньому середовищу. Ця теплота в діаграмі lgр-h відповідає довжині відрізку 2–3, а діаграмі Т-s – площі п-2-3-т. У процесі 3–4 відбувається розширення робочої речовини, яке супроводжується здійсненням зовнішньої роботи ωд. Ця робота в діаграмі Т-s еквівалентна площі 4-3-0-4, а у діаграмі lgр-h – довжині відрізку під процесом 3–4.
Таким чином, основні величини, що характеризують цикл 1-2-3-4, можна обчислити в такий спосіб:
;
;
;
.
(5.1)
Робота, яку одержують у детандері може бути використана у компресорі на стискання робочої речовини. У цьому випадку робота циклу дорівнює різниці робіт, витраченої в компресорі й отриманої в детандері:
. (5.2)
Отже, щоб здійснити зворотний цикл і перенести теплоту від охолодного до навколишнього середовища, необхідно затратити роботу, рівну wц.
Холодильний коефіцієнт циклу 1-2-3-4 дорівнює
. (5.3)
Розглянутий цикл і схема парової холодильної машини є теоретичними і використовуються для порівняння під час визначення втрат у реальних холодильних машинах.