
- •1.Фізичні основи отримання низьких температур
- •1.1. Дроселювання
- •1.2. Розширення з одержанням зовнішньої роботи
- •1.3. Розширення без одержанням зовнішньої роботи
- •1.4. Вихровий ефект
- •1.5.Термоелектричний ефект
- •1.6.Термомагнітний ефект
- •1.7.Адіабатне розмагнічування парамагнетиків
- •2. Фазові перетворення в техніці низьких температур
- •3. Термодинамічні основи холодильних машин
- •3.1. Ідеальний газ та його властивості
- •3.2.Основні термодинамічні процеси
- •3.3. Поняття оборотності термодинамічних процесів. Внутрішня та зовнішня оборотність
- •3.4.Поняття циклу. Класифікація зворотних циклів
- •3.5. Другий закон термодинаміки. Оцінка необоротних втрат зворотних циклів
- •3.6. Оборотні зворотні цикли в умовах різноманітних зовнішніх джерела
- •4. Робочі речовини холодильних машин
- •4.1. Поняття холодильного агента. Історія використання
- •4.2.Позначення холодильних агентів
- •4.3. Екологічні аспекти використання холодильних агентів. Параметри оцінки впливу на довкілля
- •4.4. Термодинамічні властивості робочих речовин холодильних машин. Рівняння стану реальних газів і парів
- •4.5. Термодинамічна подібність
- •4.6. Вплив термодинамічних властивостей на необоротні втрати
- •4.7. Термодинамічні властивості розчинів
- •4.8. Основи теорії термодинамічної рівноваги розчинів
- •5. Цикли і схеми компресорних холодильних машин
- •5.1. Цикли і принципові схеми одноступеневих компресорних холодильних машин
- •5.1.1. Холодильна машина з детандером в області вологої пари
- •5.1.2. Холодильна машина з дроселюванням в області вологої та всмоктуванням сухої (перегрітої) пари
- •5.1.3. Цикл із стисканням робочої речовини по правій граничній кривій
- •5.1.4. Методи скорочення необоротних втрат у циклах компресорних холодильних машин
- •5.1.5. Методи скорочення необоротних втрат під час теплообміну
- •5.1.6. Методи скорочення необоротних втрат, пов’язаних із дроселюванням
- •5.1.7. Розрахунок одноступеневих холодильних машин
- •5.2. Цикли і принципові схеми багатоступеневих компресорних холодильних машин
- •5.2.1. Причини переходу до багатоступеневого стискання
- •5.2.2. Вплив багатоступеневого стискання і дроселювання на необоротні втрати в циклі
- •5.2.3. Вибір проміжного тиску
- •5.2.4. Цикли і схеми двохступеневих холодильних машин з одноразовим дроселюванням
- •5.2.5. Схеми двоступеневих холодильних машин із багаторазовим дроселюванням
- •5.2.6. Схеми та цикли триступеневих холодильних машин
- •5.2.7. Схеми та цикли каскадних холодильних машин
- •6. Газові холодильні машини
- •6.1. Теоретичний цикл нерегенеративної гхм з детандером
- •6.2. Теоретичні цикли регенеративних гхм із детандером
- •6.2.1. Замкнутий цикл
- •6.2.2. Розімкнуті цикли
- •7. Пароежекторні холодильні машини
- •7.1.Принцип дії та теоретичний процес пароежекторної холодильної машини
- •7.2. Особливості газодинамічних процесів у ежекторі
- •8.Абсорбційні холодильні машини
- •8.1.Схема та принцип дії абсорбційної холодильної машини
- •8.2. Водоаміачні абсорбційні холодильні машини (авхм)
- •8.2.1. Найпростіша холодильна машина
- •8.2.2. Тепловий розрахунок найпростішої машини аналітичним та графічним способом
- •8.2.3. Абсорбційна машина з теплообмінником розчинів
- •8.2.4. Ахм з теплообмінником розчинів та ректифікацією пари після генератора
- •8.2.5. Тепловий розрахунок авхм з теплообмінником розчинів та водяним дефлегматором графічним способом
- •8.2.6. Авхм із зворотним подавання розчину у генераторі та абсорбері
- •8.2.7. Парорідинний теплообмінник у схемі авхм
- •8.3.Вплив параметрів зовнішніх джерел на процеси та ефективність авхм
- •8.3.1. Вплив температури гарячого джерела
- •8.3.2.Вплив температури навколишнього середовища (охолодної води)
- •8.3.3 Вплив температури охолодного джерела
- •8.4. Абсорбційні бромистолітієві холодильні машини (абхм)
- •8.4.1. Одноступеневі абхм
- •8.4.2. Двоступеневі абхм
- •8.4.3. Енергетична ефективність абхм
- •8.5. Абсорбційно-резорбційні холодильні машини
- •8.5. Безнасосні абсорбційні холодильні машини
- •8.5.1. Абсорбційна бромистолітієва безнасосна холодильна машина
- •8.5.2. Абсорбційно-дифузійна водоаміачна безнасосна холодильна машина
- •8.24. Схема абсорбційно-дифузійного побутового холодильника
- •8.5.3. Абсорбційні безнасосні холодильні машини періодичної дії
- •9. Термоелектричні холодильні машини
- •9.1.Схема та цикл короткозамкненого термоелектричного ланцюга
- •9.2.Ефективність використання термоелектричного охолодження
- •Питання для підготовки до іспиту
- •Список літератури до курсу Основна
- •Додаткова
4.4. Термодинамічні властивості робочих речовин холодильних машин. Рівняння стану реальних газів і парів
Робочі речовини класифікують за тиском р і нормальними температурами кипіння t, (при р=0,981∙105 Па).
За тиском робочі речовини умовно поділяють на три групи: високого, середнього і низького тиску. До першої групи відносять речовини, у яких тиск конденсації при t=30°С складає від 7 до 2 МПа, до другої групи – речовини, у яких тиск конденсації – від 2 до 0,3 МПа, до третього – нижче 0,3 МПа.
За нормальними температурами кипіння речовини також поділяють на три групи. До першої групи відносяться речовини з нормальною температурою кипіння t0<-60С, до другої з t0=-60-10С, до третьої – t0>-10C.
Класифікації за тисками і температурами взаємозалежні. Низькотемпературні речовини відносять до групи речовин високого тиску і, навпаки, речовини низького тиску відносять до групи високотемпературних речовин.
Класифікація робочих речовин визначає їхній вибір у відповідності з температурним режимом роботи холодильних машин, серед яких розрізняють:
високотемпературні (t0>-10°С) – теплові насоси, машини для кондиціонування повітря, в основному одноступінчаті;
середньотемпературні (-10-30С), в основному одноступінчаті;
низькотемпературні одноступінчаті (-30-55°С), двохступінчаті (до -70С) і каскадні (до -110°С).
Термодинамічні
характеристики
робочих
речовин впливають головним чином
на температурні режими роботи холодильних
машин, ефективність термодинамічних
циклів, показники і характеристики
холодильних машин і компресорів.
До термодинамічних характеристик
відносяться критичні параметри – ркр,
Ткр,
нормальна температура кипіння Тн,
температура затвердіння Тз,
постійна
Трутона Мгн/Тн
(М- молекулярна маса, гн-
теплота пароутворення за нормальних
умов), число Гульдберга Тн/Ткр,
теплоємність: насиченої рідини
,
сухої насиченої
пари
,
перегрітої пари ср,
сυ,
ентропія s, ентальпія h. Крім цього в
області
перегрітої пари термодинамічні
властивості визначаються залежністю:
.
Термодинамічні
параметри стану робочих речовин пов’язані
між собою рівнянням
стану, загальний вид якого:
.
Рівняння
стану Клапейрона
,
як
відомо, справедливо лише для ідеальних
газів. Для реальних газів його можна
використовувати, якщо р → 0. Очевидно,
що для ідеальних газів відношення
.
Однак цього не можна сказати про реальні
гази. Для них
.
Величина
називається коефіцієнтом стискуваності.
Для
реальних газів стисливість є величиною
перемінною,
що залежить від природи газу, тиску
та температури. На рис.4.1. показано
спільний
вплив температури та тиску на коефіцієнт
стисливості z
для
R22. Для
реальних газів і парів рівняння стану
може бути подане в такому вигляді
.
Воно
дозволяє визначити невідомий параметр,
якщо задана функціям
z=f(υ,T).
Рис.4.1. Залежність z=f(p,T) для R22
Фізичні особливості реальних газів більш точно відображаються рівнянням Ван-дер-Ваальса. Воно ж є і найбільш простим, єдиним для рідкої та газової фази термодинамічним рівнянням стану. Він ввів поправочні фактори в рівняння стану ідеального газу (1.16):
.
Сталі
а і b постійні для кожного газу. Величина
називається
внутрішнім тиском,
враховує сили притягування між молекулами.
Величина b враховує об'єм недоступний
для руху молекул. В результаті досліджень
було виявлено, що ці константи
змінюються в залежності від тиску та
температури. Це рівняння не досить
відповідає експериментальним дослідженням,
особливо в області високих температур.
Для реальних газів запропоновано велику кількість рівнянь, однак ні одне з них у повній мірі не є достатньо загальним і точним. Набули застосування рівняння стану багатьох авторів, значних учених, наприклад рівняння Бітті-Бріджмена, М.П.Вукаловича і І.І.Новікова, Н.Н.Боголюбова-Дж.Майера, А.В.Клецкого та ін. Рівняння стану реальних робочих речовин досить громіздкі, що ускладнює їх використання при ручному рахунку. Застосування ЕОМ дозволяє визначати розрахунковим шляхом термічні і калоричні параметри речовин при розрахунку циклів і робочих процесів холодильних машин. Широке поширення одержало рівняння Боголюбова-Майера:
,
(4.1)
де В– коефіцієнти залежні тільки від температури. Вони мають фізичний зміст –характеризують взаємодію пари, трійки і т.д. до і=n молекул. Із збільшенням числа молекул, які взаємодіють, падає відносний внесок коефіцієнтів у рівняння стану. Чим менше значення має щільність робочої речовини, тим менше число членів варто враховувати. Коефіцієнти, що входять в рівняння залежать від властивостей робочих речовин і визначаються за експериментальними даними. Рівняння стану реальних робочих речовин мають велике практичне значення. Знаючи таке рівняння, а також функціональну залежність для теплоємності ср або сυ, можна за відомими у термодинаміці формулами визначити всі термодинамічні параметри холодильного агента.