Список літератури

Д ж е р е л а

1. Гомер. Ілліада. Одіссея. (Будь-яке видання українською чи російською мовами).

2. Хрестоматия по истории древнего мира //Под ред. В.Струве.-М., 1951.-Т.2.

3. Хрестоматия по истории Древней Греции //Под ред. Д.П.Калистрова.-М., 1961.

4. Гроссман Ю.М., Лісовий І.А. Історія Стародавнього світу: Практикум-Л., 1985.

Л і т е р а т у р а

1. Андреев Ю.В. Раннегреческий полис /гомеровский период/.-Л., 1976.

2. Андреев Ю.В.Об истории гомеровского эпоса //ВДИ., 1984.-№ 4.-С.-3-11./ВДИ - Вестник Древней истории /.

3. Античная Греция.-М., 1983.-Т.1.

4. Ясмус В.М. История античной философии.-М., 1965.

5. Белох Ю.История Греции.-М., 1905.-Т.1.

6. Бондаревский М.А .Античная география.-М., 1953.

7. Бузескол В. Введение в историю Греции.-Харьков, 1915.

8. Хрестоматия по истории древнего мира //Под ред..-М., 1951.-Т.2.

9. Древняя Греция //Под ред. В.Струве, Д.П.Калистрова.-М., 1956.

10. Вернан Ж. Происхождение раннегреческой мысли.-М., 1988.

11. Древние цивилизации //Под ред. Г.М.Бонгард-Левина и др.-М., 1989.

12. Яйленко В.П. Архаическая Греция и Ближний Восток.-М., 1990.

Семінарське заняття № 2. Тема № 4. «Гесіод «Труди і дні» про соціальні протиріччя архаїчної Греції». (2 години)

Мета: дослідити розвиток і ускладнення суспільних відносин в житті архаїчної Греції VIII-VI ст. до н.е., шляхи подолання соціальної несправедливості, обґрунтовані сучасником цих процесів, беотійським селянином Гесіодом. Для вирішення завдання студентам необхідно відділити явища поступового розвитку (модернізацію знарядь праці, розвиток ремесел, торгівлі, мореплавства, колонізаційного руху) і ускладнення соціальної сфери, викликане появою грошей – нової сили, критерію оцінки людей і знецінення патріархальних чеснот – культу праці, родової, індивідуальної честі, наростання індивідуалізму, відчуження. Список літератури, джерел додається.

План

1. Гесіод і сучасна йому Греція.

2. Економічні і соціальні зміни в житті стародавніх греків в VIII - VІ вв.до н.е.

3. Грецька колонізація: причини, напрямки, наслідки.

4. Шляхи подолання соціальної несправедливості за поемою Гесіоду «Труди і дні».

Контрольні питання (заняття 3).

1. Які ознаки «залізного» віку за Гесіодом?

2. Коли відбулися вперше Олімпійські ігри?

3. Які причини, напрямки та наслідки великої грецької колонізації?

4. Коли жив «батько» історії Геродот?

Методичні рекомендації

Метою семінару: „Гесіод „Труди і дні” про соціальні протиріччя архаїчної Греції (VIII – VI ст. до н. е.)” є вивчення радикальних змін у господарчому і суспільно-політичному житті греків за короткий, але культурно-результативний період VIII – VI ст. до н. е. Динаміка його прогресу багато в чому була обумовлена попередніми витоками історії. Багатий археологічний матеріал довів, що неолітична революція спиралася на освоєння людиною таких природних сил і стихій, як земля, сонце, вітер, вогонь, відкриття основних елементів, вузлів майбутніх механізмів. Першим моделюванням взаємозв’язку небесних і земних сил стала система зодіаку. Вирішальним фактором становлення класичної культури греків стала історична акумуляція ними тисячолітнього досвіду людей праці – надбання теократичної еліти – духовних, соціальних настанов поколінь людей.

Якісні вдосконалення знарядь праці, засобів комунікацій, професіоналізм, як умова відокремлення ремесла від сільського господарства утвердили на межі VI – V ст. до н. е. Елладу, як культурно-консолідоване, відкрите суспільство – новий, у порівнянні зі Стародавнім Сходом, щабель світової цивілізації. Особливим доказом цього є Велика грецька колонізація. За своїми витоками, напрямками, змістом та культурно-історичними наслідками грецька колонізація належить до унікальних, багатопланових історичних явищ, вимагаючи свого предметного вивчення. У результаті буде сформована панорама першого світового обміну не лише товарами та сировиною, але й культурними надбаннями, тим більше, що активну роль у ньому прийняли наші предки – борисфеніди. Визнанням їх співтворцями культури першої європейської цивілізації є „Історія” Геродота. Усвідомлення глибини, оригінальності історичної концепції „батька історії” симптоматично відбувається паралельно із загостренням проблеми критеріїв прогресу Сходу і Заходу. „Скіфія” (4 кн. „Історії”) Геродота – свідомого дослідника людського світу − доводить, що праукраїнці – „орачі” – вміли продуктивно співробітничати з різними народами, не витрачаючи при цьому свого культурного потенціалу, який збагачував не лише зернові, але й мовні ресурси Еллади.

Справжнім першоджерелом, цього насиченого новими явищами у житті греків періоду, є поема беотійського селянина Гесіода „Труди і дні”. Писемне слово для нього, людини праці, вже не є „зловіщим знаком”, а засобом осмислення як світу богів, так і людей. Завдяки йому ми маємо, не лише конкретизований на рівні соціальних портретів, процес розвитку й ускладнення суспільних відносин, але й по-селянському мудрі пропозиції їхнього цивілізаційного врегулювання мовою образів і понять.