9. Архаїчна Греція за даними поеми Гесіода «Труди і досі».

Тема передбачає розкриття вічної, загальнолюдської тенденції суспільного життя на матеріалі історичного джерела – яке поєднує предметні бачення сучасника подій та глибинні оцінки шляхів подолання болючої проблеми соціальної несправедливості Поема бестійського селянина, яка починається з історії народження богів, присвячена також земних болям – радикальним змінам у господарчому і суспільно-політичному житті греків за короткий, але культурно-результативний період VIII – VI ст. до н.е. Динаміка його прогресу багато в чому була обумовлена попередніми витоками історії. Багатий археологічний матеріал довів, що неолітична революція спиралася на освоєння людиною таких природних сил і стихій, як земля, сонце, вітер, вогонь, відкриття основних елементів, вузлів майбутніх механізмів. Першим моделюванням взаємозв’язку небесних і земних сил стала система зодіаку. Вирішальним фактором становлення класичної культури греків стала історична акумуляція ними тисячолітнього досвіду людей праці – надбання теократичної еліти – духовних, соціальних настанов поколінь людей.

Якісні вдосконалення знарядь праці, засобів комунікацій, професіоналізм, як умова відокремлення ремесла від сільського господарства утвердили на межі VI – V ст. до н.е. Елладу, як культурно-консолідоване, відкрите суспільство – новий, у порівнянні зі Стародавнім Сходом, щабель світової цивілізацій. Особливим доказом цього є Велика грецька колонізація. За своїми витоками, напрямками, змістом та культурно-історичними наслідками грецька колонізація належить до унікальних, багатопланових історичних явищ, вимагаючи свого предметного вивчення. У результаті буде сформована панорама першого світового обміну не лише товарами та сировиною, але й культурними надбаннями, тим більше, що активну роль у ньому прийняли наші предки – борисфеніди. Визнанням їх співтворцями культури першої європейської цивілізації є «Історія» Геродота. Усвідомлення глибини, оригінальності історичної концепції «батька історії» симптоматично відбувається паралельно із загостренням проблеми критеріїв прогресу Сходу і Заходу. «Скіфія» (4 кн. «Історії») Геродота – свідомого дослідника людського світу – доводить, що праукраїнці – «орачі» - вміли продуктивно співробітничати з різними народами, не витрачаючи при цьому свого культурного потенціалу, який збагнув не лише зернові, але й мовні ресурси Еллади.

Справжнім першоджерелом, цього насиченого новими явищами у житті греків періоду, є поема бестійського селянина Гесіода «Труди і дні». Писемне слово для нього, людини праці, вже не є «зло віщим знаком», а засобом осмислення як світу богів, так і людей. Завдяки йому ми маємо, не лише конкретизований на рівні соціальних портретів, процес розвитку й ускладнення суспільних відносин, але й по-селянському мудрі пропозиції їхнього цивілізаційного врегулювання – єдиний для всіх закон (моральний і правовий), професійна праця.

10. “Темні віки” історії античної Греції.

Короткий, унікальний за змістом період, який отримав неоднозначну назву «темних віків». Розкриваючи тему роботи, студент повинен розуміти не тільки літературний, але й історичний зміст поем Гомера «Іліада» та «Одіссея». Стати «вихователем Еллади», наступних поколінь сліпий осід зміг завдяки не тільки божественному дару слова, але й драматичному досвіду морального вибору старих і молодих цивілізацій, героїв богів, людей, які через військове братство вийшли на шлях культурного єднання. Перехідний характер часу актуалізував проблему вічних цінностей буття, розкритих востаннє мовою міфологічної символіки. Період ХІ – ІХ вв. до н.е. завершує народження першої європейської цивілізації, але заперечення і розвиток попереднього історичного досвіду етнічно-строкатих спільнот. Будуть виправданими звернення до подій історії Кріто-мікенської доби, неформальне тлумачення троянської епопеї.