1

ЗМІСТ

1.1. Мета викладання дисципліни. 3

1.2. Завдання вивчення дисципліни. Знання та вміння. 3

1.3. Міждисциплінарні зв’язки. Перелік дисциплін із зазначенням розділів, засвоєння яких студентам необхідно для вивчення даної дисципліни. 3

НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА ДИСЦИПЛІНИ 5

1.4. Зміст тем дисципліни 5

2. РОБОЧА ПРОГРАМА ДИСЦИПЛІНИ 12

2.1. Трудомісткість курсу 12

2.2. Структура та обсяг годин за темами курсу 12

2.3. Тематика та зміст лекцій 15

2.4. Тематика та зміст семінарських занять 20

3. САМОСТІЙНА РОБОТА СТУДЕНТІВ 48

3.1. Завдання для самостійної роботи 48

3.2. Індивідуальні навчально-дослідницькі завдання. 51

4. КОНТРОЛЬ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ 52

4.1. Тематика курсових робіт 52

4.3. Методичні вказівки та тематика контрольних робіт для студентів-заочників. 80

4.4. Перелік питань до підсумкового контролю. 138

4.5. Форми контролю знань і критерії оцінки. 141

5. НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ З ДИСЦИПЛІНИ 151

5.1. Список рекомендованої літератури 151

ВСТУП

Дисципліна «Історія Стародавньої Греції та Риму» є складовою частиною університетського курсу з всесвітньої історії і вивчає соціальний і культурний досвід перших європейських цивілізацій. Запропонований навчально-методичний комплекс розрахований на студентів 1-го курсу денної та заочної форми навчання зі спеціальністю «Історія».

МЕТОЮ КУРСУ «Історія Стародавньої Греції та Риму» є вивчення становлення відкритого, в порівнянні зі Стародавнім Сходом, суспільства, з’ясування історичної природи класичних засад сучасної цивілізації.

ПРЕДМЕТОМ ВИВЧЕННЯ КУРСУ є розгляд міграційно-військових, соціально-економічних, культурних зв’язків населення, яке було носієм неоднозначної архаїчної традиції як основи консолідації Античної Греції. Відповідного значення набуває характеристика географічних, історико-культурних параметрів унікального за культурним нашаруванням, багатовекторністю середовища.

В зв’язку з вищезазначеними концептуальними проблемами європейського антикознавства, центральними дискурсами є процеси становлення і ускладнення античних полісів, як особливої форми суспільно-політичної організації, – окультуреного середовища, оптимальність якого була обумовлена не тільки конкретно-історичними умовами співіснування, але й соціальним вибором лідерів, народу, як це довів неоднозначний досвід Афін та Спарти.

Антична Греція за своїми витоками, динамікою історичного життя невипадково передала нам в якості інтелектуальної естафети умови, шляхи культурного виживання, сходження. Досліджуючись практично усіма гуманітарними науками в тому числі і спеціальними, класична культура Еллади залишається зрозумілою скоріше за своїми зовнішніми характеристиками, ніж за своєю внутрішньою сутністю. Тільки знання її історичної природи, характерних рис, як стадійних так і світоглядних розкриває особливий зміст самих культурних досягнень, дозволяючи переглянути оцінки епохи першовитоків, відкриттів в царині не тільки матеріальний, суспільний, але й духовній і власне феноменальності життя.

Особливим за світоглядним, інтелектуальним значенням виступає група проблем, пов’язаних з розумінням релігійно-символічного світосприймання, міфологічної спадщини як світової, так і української.

ХРОНОЛОГІЧНІ МЕЖІ КУРСУ визначає загальновизнана періодизація з історії стародавньої Греції та Риму. Ії відкриває Ахейська, або крито-мікенська (ІІІ тис. – ХІІ ст. до н.е.) епоха і завершує падіння Стародавнього Риму – останньої пізньоантичної і першої західноєвропейської цивілізації в 476 р. н.е.

1. Мета викладання дисципліни.

Дослідити історичне походження, традиції Стародавньої Греції та Риму, їх суспільно-політичну еволюцію, культурні досягнення, як перших європейських цивілізацій.

2. Завдання вивчення дисципліни. Знання та вміння.

Навчити студентів працювати з різними за характером і змістом історичними джерелами.

Поглиблювати загальнотеоретичні основи історичного мислення, розуміти у вимірах класичних і постмодерних поняття культура, цивілізація.

Систематизувати конкретно історичний матеріал з історії Греції та Риму на основі процесів трансформації свідомості, державних форм існування, культури античного суспільства.

Застосовувати матеріал уроки класичної історії для виконання навчальних, творчих завдань, предметом яких є проблеми життя світу, України.

3. Міждисциплінарні зв’язки. Перелік дисциплін із зазначенням розділів, засвоєння яких студентам необхідно для вивчення даної дисципліни.

Реалізація вищезазначеної мети, завдань не можливі без використання зв’язків з курсами Стародавнього Сходу, продовженням і своєрідним запереченням якого стала греко–римська доба, історії археології, первісного суспільства, історії України, наприклад грецька колонізація, міфологія.

Навчальна програма дисципліни

4. Зміст тем дисципліни Вступ.

Поняття класична невипадково застосовується до історії Греції та Риму. Розвиваючи та заперечуючи архаїчну традицію стародавнього Сходу, його культи і культуру, був досягнутий історично унікальний, складний політичний і культурний досвід. Його дослідження закономірно стало предметом багатьох наук – філософії, культурології, історії і права, мистецтвознавства, релігієзнавства. Сутнісне розуміння гуманітарних проблем не тільки минулого, а й буття, основою якого залишається драматична взаємодія людини з природою та подібними собі, вимагає інтегрування різних наук; з’ясування історичної природи культурного феномену Еллади, неоднозначного полісного життя Греції та Риму, історичних варіантів його оптимізації.

Тема 1. Роль і місце Стародавньої Греції у всесвітній історії.

Географічіні та хронологічні межі курсу. Періодизація давньогрецької історії. Географічне розташування, природні умови Балканської Греції та Егейського басейну.

Населення стародавньої Греції, його зміни на протязі ІІ тис.до н.е. Характеристика етно-племінного складу Балканської Греції, народів моря Егейського світу. Індоєвропейські спільності.

Основні типи джерел з історії античної Греції. Писемна традиція стародавніх греків. Історичні праці, археологічні дослідження Трої, Мікен, Кріту.

Історіографія Стародавньої Греції. Актуальні проблеми античної історії. Особливості етногенезу стародавніх греків. Проблема становлення і типологізація античних полісів як форм суспільно-політичної організації, характеру культури класичного періоду.

Тема 2. Витоки, характерні риси Кріто-Мікенської цивілізації.

Взаємовідносини Кріту і Мікен в грецькій міфології Кріт і Ахейська Греція в ІІ тис. до н.е.

Крітська морська держава на рубежі ІІІ – ІІ тис. до н.е. Особливостті крітського мистецтва і релігії. Взаємовідносини з Єгиптом і Фінікійськими містами-державами. Ахейська Греція у ІІ тис.до н.е. Утворення держав з центрами в Мікенах, Пілосе, Афінах та інших. Господарство, суспільна структура, культура. Палацові комплекси. Троянські війни та їх вплив на подальший розвиток Греції. «Героїчне минуле» античної Греції.

Дорійське переселення. Занепад Кріто-Мікенської цивілізації. Причини та наслідки соціальних зрушень, міграційних процесів.