- •Розділ 1. Об'єкт дослідження
- •Найменування об'єкту, місцезнаходження, історія його створення
- •1.2. Коротка природно-кліматична характеристика
- •1.3. Геолого-геоморфологічні, гідрологічні, біологічні, техногенні особливості району розташування об'єкту досліджень
- •Розділ 2. Оцінка впливу на навколишнє середовище технологічного виробництва підприємства
- •2.1 Кількісна та якісна характеристика продукції, що випускається, та ресурсів, які використовуються
- •2.2 Основні відомості про технології (технологічні процеси) виробничого підприємства, що є джерелами техногенного навантаження на довкілля.
- •20М3 деревини
- •2.3 Характеристика джерел і викидів забруднення
- •2.4. Розрахунок викидів та скидів забруднюючих речовин у складові довкілля. Категорії небезпечності.
- •2.5. Характеристика відходів та їх утилізація
- •2.6. Характеристика навколишньог о соціального середовища і оцінка впливів на нього об'єкту антропогенної діяльності
- •2.7. Аналіз техно генного навантаження на довкілля та факти екологічних злочинів.
- •3.2 Економічний механізм виробничого процесу підприємства з охорони навколишнього середовища
- •3.3 Екологічна безпека праці на вир обничому підриємстві
- •Пропозиції
- •Список використаної літератури
- •Р озділ 3. Еколого-економічна оцінка впливу на навколишнє середовище технологічного виробництва підприємства
- •3.1 Еколого-економічна характеристика продукції підприємства
2.7. Аналіз техно генного навантаження на довкілля та факти екологічних злочинів.
Виробництво АТЗТ «Україна» супроводжується викидами різних шкідливих речовин: натрій гідроокис, хром, азоту діоксид, пил деревини. пил абразивно металевий, кислота оцтова, пил бавовни та ін. Найбільша потужність викиду забруднюючих речовин підприємством зафіксовано для діоксид азоту – 7,512 т/рік, оцтової кислоти – 1,977 т/рік, вуглецю діоксиду – 5827,337 т/рік. Навантаження на довкілля спостерігається також з боку стічних вод підприємства. Виробничі стоки забруднені фарбниками, завислими речовиами, азотом амонійним. Стічні води від ХВО насичені солями натрію, кальцію, магнію. Найбільше за добу надходить хлористого натрію – 293 кг. Згідно програмі «ЕОЛ», яка призначена для визначеня перевищення рівнів ГДК забруднюючими речовинами, встановлено, що у робочій зоні та у межах СЗЗ перевищень рівнів ГДК речовинами не виявлено. Це означає, що рівень забруднення - допустимий, ступінь небезпечності підприємства – безпечний.
Залпових викидів на підприємстві не зафіксовано.
3.2 Економічний механізм виробничого процесу підприємства з охорони навколишнього середовища
Економічні збитки від викидів забруднюючих речовин в атмосферу, який визначається у грошовому вигляді, розраховується згідно постанови КМУ від 01.03.99р. №303 «Порядок встановлення збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору», та постанови КМУ №402 від 28.03.2003р.
Плата за викиди в атмосферу забруднюючих ручовин стаціонарними джерелами забруднення компенсує економічні збитки від негативного впливу забруднення атмосферного повітря на здоров'я людей, об'єкти житлово-комунального господарства, сільгоспугіддя та ін.
Розмір плати визначається за формулою:
П = ∑[(Н * М ) + (К * Н * М )] *К ; де
Н – базовий норматив плати в атмосферу 1 тони забруднюючої речовини у межах ліміту, грн;
М – обсяг викиду і-тої забруднюючої речовини в тонах межах ліміту, т;
К – коефіцієнт кратності збору за понадлімітний викид в атмосферу забруднюючих речовин, К = 5;
М – обсяг понадлімітного викиду (різниця між обсягом фактичного викиду і ліміту) і-тої забруднюючої речовини, т;
К – коригувальний коефіцієт, який враховує чисельність жителів населеного пункту, визначається по таблиці:
Чисельність населення, тис.чол. |
Кнас |
До 100 |
1,00 |
100,1 – 250 |
1,20 |
250,1 – 500 |
1,35 |
500,1 – 1000 |
1,55 |
Понад 1000 |
1,80 |
К – корегувальний коефіцієнт, який враховує народногосподарське значення населеного пункту,визначається по таблиці:
Тип населеного пункту |
К |
Організаційно-господарські та культурно-побутові центри місцевого значення з перевагою аграрно-промислових функцій (районні центри, міста районного значення, селища та села)
|
1,00
|
Багатофункціональні центри, центри з перевагою промислових і транспортних функцій (республіканські та обласні центри, міста державного республіканського, обласного значення) |
1,25 |
Спрощена формула розрахунку оплати за забруднення, на підставі якої розраховані економічні збитки:
П = Н * М * К * К (грн); де
Н – базовий норматив плати в атмосферу 1 тони забруднюючої речовини у грн;
М – обсяг викиду і-тої забруднюючої речовини у тонах;
К – коригувальний коефіцієнт, який враховує чисельність жителів населеного пункту, визначається по таблиці;
К – коригувальний коефіцієнт, який враховує народногосподарське значення населеного пункту.
Оплата за викди проводиться щоквартально по факту.
Економічні збитки від негативного впливу викидів забруднюючих речовин наевдені у таблиці 3.2.1.
Таблиця 3.2.1
Назва речовини |
Викид (т/рік) |
Норматив плати (грн/т)*1,35*1,25 |
Сума (грн)/рік |
Азоту оксиди Аміак Ангідрид сірчистий Ацетон Водень хлористий Вуглецю оксид Вуглеводні Тверді речовини Марганець та його сполуки Нікель та його сполуки Ртуть та її сполуки Хром та його сполуки Кислота азотна за молекою HNO Кислота сірчана за молекою HSO Вуглецю діоксид Діазоту окисд Емульсол (склад: вода – 97,6%, нітрит натрію – 0,2% та ін.) |
7,5121 0,0001 0,003 0,0011 0,0002 1,691 2,0804 1,16252 0,000605 4Е – 7 1Е – 5 6Е – 5 0,0009
0,0001
5827,337 0,01 0,0019
|
80 15 80 30 3 3 4,5 3 633 3225 3390 2147 131
131
80 |
1015,64 0,00 0,41 0,06 0,00 8,57 15,82 5,89 0,64 0,00 0,06 0,22 0,12
0,02
0,26 |
Всього: |
5839,801
|
|
1047,71 |
