Зварювальні пости:

Електроди АНО – 360 кг

Карбід кальцію – 400 кг

Зварювальний дріт СВ082ГС – 192 кг

Дільниця деревообробітку:

20М3 деревини

Ремонтно-механічний цех:

Горнило (вугілля – 108 кг), заточувальні верстати, металорізальні верстати, відрізний верстат

Котельня:

Одержання теплоенергії 3000,2 тис. м³ природного газу

2.3 Характеристика джерел і викидів забруднення

Виробниче підприємство АТЗТ «Україна» у ході своєї підприємницької діяльності здійснює негативний вплив на навколишнє середовище, особливо на атмосферу і гідросферу. На території панчішної фабрики функціонує 29 джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, зокрема 26 з них є організованими, а 3 -неорганізованими. Генеральний план об'єкту АТЗТ «Україна» з розташуванням джерел викидів представлений у додатку 3. Характеристика організованих джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферу наведена у таблиці 2.3.1. Характеристика неорганізованих джерел викидів – у таблиці 2.3.2

Таблиця 2.3.1

№ джерела викиду	Найменування джерела викиду	Найменування ЗР	Потужність викиду, кг/год	Потужність викиду, т/рік
1	2	3	4	5
1	Труба котельної	Ртуть металева Діоксиду азоту Оксид вуглецю Метан	0,0000036 0,0036 1922,893 0,036
2	Труба від токарних верстатів	Емульсол Пил абразивно-мета-левий	0,009 0,043	0,0019 0,004
3	Труба від заточувальних верстатів	Пил абразивно-мета-левий	0,187	0,094
4	Труба горну	Пил неорганічний Азоту діоксиду Сірки діоксиду Вуглецю оксид	0,05 0,0007 0,061 0,043	0,0024 0,0003 0,003 0,002
5	Труба від заточувальних верстатів	Заліза оксид Марганець та його сполуки Хром та його сполуки Нікель та його сполуки	0,007 0,00036 0,0014 0,000036	0,0001 0,000005 0,00002 0,0000004
6	Гирло циклон у деревообробних верстатів	Пил деревини	0,241	0,241
7	Гирло циклону деревообробних верстатів	Пил деревини	0,115	0,115
8	Труба від хімлабораторії	Натрію гідроокис Кислота азотна за молекулою HNO3 Аміак Водень хлористий (соляна кислота) по молекулі НCl Кислота сірчана за молекулою H2SO4 Спирт етиловий Ацетон Кислота оцтова.	0,00004 0,0018 0,0002 0,0004 0,00001 0,006 0,002 0,0007	0,00002 0,0009 0,00009 0,00002 0,00005 0,003 0,0011 0,0004
9	Шахта загальнообмінної вентиляції 4-го поверху 1-го цеху	Пил бавовни	0,014	0,052
10	Шахта загальнообмінної вентиляції 4-го поверху 1-го цеху	Пил бавовни	0,014	0,052
11	Шахта загальнообмінної вентиляції 2-го та 3-го поверхів 1-го цеху	Пил бавовни	0,025	0,091
12	Шахта загальнообмінної вентиляції мотальної дільниці 1-го цеху	Пил бавовни	0,014	0,052
13	Шахта загальнообмінної вентиляції 3-го поверху 3-го цеху	Пил бавовни	0,018	0,065
14	Шахта загальнообмінної вентиляції 3-го поверху 3-го цеху	Пил бавовни	0,022	0,078
15	Шахта загальнообмінної вентиляції 2-го поверху 3-го цеху	Пил бавовни	0,0004	0,001
16	Шахта загальнообмінної вентиляції мотальної дільниці 3-го цеху	Пил бавовни	0,038	0,136
17	Труба системи аспірації колов’язальних автоматів 3-го поверху 3-го цеху	Пил бавовни	0,014	0,052
18	Труба системи аспірації колов’язальних автоматів 3-го поверху 3-го цеху	Пил бавовни	0,011	0,039
19	Труба системи аспірації колов’язальних автоматів 3-го поверху 3-го цеху	Пил бавовни	0,014	0,052
20	Труба загальнообмінної вентиляції мотальної дільниці 3-го цеху	Пил бавовни	0,025	0,091
21	Труба загаль нообмінної вентиляції фарбувального цеху	Натрію гідроокис Кислота оцтова	0,001 0,036	0,004 0,13
22	Труба загальнообмінної вентиляції фарбувального цеху	Натрію гідроокис Кислота оцтова	0,001 0,097	0,004 0,350
23	Труба загальнообмінної вентиляції фарбувального цеху	Натрію гідроокис Кислота оцтова	0,001 0,198	0,004 0,713
24	Труба від барабанів КТ-100 фарбувального цеху	Натрію гідроокис Кислота оцтова	0,001 0,094	0,004 0,337
25	Труба від барабанів КТ-100 фарбувального цеху	Натрію гідроокис Кислота оцтова	0,001 0,067	0,004 0,240
26	Труба загальнообмінної вентиляції фарбувального цеху	Натрію гідроокис Кислота оцтова	0,001 0,058	0,004 0,207

Таблиця 2.3.2.

№ джерела викиду	Найменування джерела викиду	Найменування забруднюючої речовини	Потужність викиду, г/с	Потужність викиду, кг/год
1	2	3	4	5
27	Зварювальний пост	Марганець та його з’єднання Залізо та його сполуки Діоксид азоту	0,0003 0,003 0,003	0,001 0,001 0,01
28	Зварювальний пост	Маргане ць та його з’єднання Залізо та його сполуки Діоксид азоту Оксид вуглецю Хром	0,0003 0,006 0,0016 0,002 0,00001	0,001 0,022 0,006 0,007 0,00004
29	Відрізний верстат	Пил абразивно-металевий	0,019	0,068

Для очистки повітря, що видаляється вентиляційними аспіраційними системами від твердих домішок, використовують пиловловлювачі, які мають ефективність очистки від 85 до 99 %. Це циклони ЦН-11-700 для вловлення пилу деревини від деревооброблювальних верстатів і пилорами деревообробної дільниці та вологі пиловловлювачі. Також на підприємстві використовуються рукавний фільтр, який є найбільш розповсюдженим типом тканинного фільтру (рис. 2.3.1)

Рис. 2.3.1 Рукавний фільтр:

1 – вхід запиленого газу; 2 – рукава; 3 – корпус фільтра; 4 – повітровід очищеного газу; 5 – повітровід продувного повітря; 6 – механізм струшування; 7 – клапани; 8 – бункер для збору пилу

Запилений газ, що надходить через вхідний патрубок у нижню частину корпуса фільтра, підводиться усередину рукавів. Після проходження через фільтруючу тканину очищене повітря видаляється з апарата.

Частки пилу осідають на фільтруючій поверхні рукава, у результаті чого його опір поступово збільшується. Коли він досягає деякого граничного значення, фільтр переводиться в режим регенерації. Часто регенерація здійснюється зворотною продувкою. Для підвищення ефективності регенерації рукавів їх можуть струшувати за допомогою спеціальних механізмів.Камери фільтра переводять у режим регенерації по черзі й у такий спосіб забезпечують його безперервну роботу.

Ступінь очищення від дрібнодисперсного пилу в рукавному фільтрі може досягати 99,9%. Швидкість проходження газу, що очищається, через фільтруючу тканину складає 0,5-1 м/с.

Панчішна фабрика у процесі виробничої діяльності значно впливає на стан гідросфери у районі її розміщення. Забрудником прилеглиг вод є стічні води фабрики.

У відповідності з характером забруднень, умовами відводу стічні води фабрики поділяються на наступні групи:

• Господарсько-побутові

• Виробничі

• Хімічно забруднені стоки

• Дощові

Кількість стічних вод і режими водовідведення приведені в таблиці 2.3.3

Таблиця 2.3.3

Об’єкти водовідведення	Число годин водовідведення	Кількість стічних вод м3
		За добу	За годину
1	2	3	4
І. Господарсько-побутові стоки Виробничий корпус Допоміжний корпус Блок передочисних споруд По існуючому виробництв	16 16 24	5,86 21,38 2,5 325,7	0,36 1,34 0,15 20,3
Всього по розділу І		355,44	22,15
ІІ. Хімічно забруднені стоки Існуюче виробництв	16	1377,3	86,0
Всього по розділу ІІ	16	1377,3	86,0
ІІІ. Виробничі стоки Котельня (після реконструкції) Власні потреби	24	90 60	3,6 30
Всього по розділу ІІІ		150	33,6
Всього по комплексу		1882,74	141,75

Характеристика і показники забрудненості стічних вод фабрики

• Господарсько-побутові стічні води утворюються від санвузлів, побутових, душових приміщень і їдальні.

• Виробничі хімічно забруднені стоки відводяться від фарбувально-обробного виробництва, містять фарбники прямі і активні, СПАВи – біологічно м’які аніонні і проміжні неіоногенні, допоміжні реагенти.

Кількість забруднень і аналізи стічних вод приведені в таблицях 2.3.4 та 2.3.5.

Таблиця 2.3.4.

Компоненти забруднювачів	Вміст забруднювачів у стічних водах без попередньої очистки
	Надходження в стік, кг	Вміст активної речовини, %	Активна речовина в стоку, кг	Концентрація в забрудненому промисловому стоку, мг/л
1	2	3	4	5
І Фарбники прямий активний	105 2	100 100	105 2	75 1,4
ІІ СПАРи неіоногенні	80	100	80	54
ІІІ Допоміжні реагенти: перекис водню кальцинована сода 100% оцетна кислота 60% силікат натрію поварена сіль закріплювач	50 4 20 25 25 62	35 98 60 33 96 14	17,5 3,8 12 8,2 24 8,7	12 2,8 8,3 5,7 17,3 6
Всього			261.2

Таблиця 2.3.5

Показники	Кількість забруднень у виробничих забруднених стічних водах
1. Фарбник прямий, мг/л 2. ПАРи проміжні неіоногенні	75
	54
3. Інтенсивність фарбування після розбавлення	1/50+1/350
4.Завислі речовини, мг/л 5.БПК полі мг/л 6.рН	1250 200 7+ІІ
7.Азот амонійний, мг/л	10

Виробничі стоки, що не піддаються локальній очистці, утворюються від їдальні, котельні, ХВО та ін.

Стічні води ХВО забруднені солями натрію, кальцію і магнію. Кількість солей, що містяться у стоках наведена в таблиці 2.3.6.

Таблиця 2.3.6

Назва забруднювача	Кількість забруднень в промислових стічних водах
Хлористий натрій NaCI кг/добу	293
Хлористий кальцій СаСІ2 кг/добу	63,8
Хлористий магній МgСІ2 кг/добу	55

На території панчішної фабрики проектуються наступні системи каналізації:

• господарсько-побутова

• виробнича

• каналізація хімічно забруднених стоків

• дощова

Господарсько-побутові і виробничі стоки відводяться до внутрішньої сітки каналізації.

Виробничі забруднені стоки від фарбувально-обробного виробництва по зовнішній сітці самопливом надходять до усереднювача, який усереднює стоки. Після усереднення стоки, проходять передочисні споруди і підключаються до внутрішньої сітки каналізаційної сітки.

Відвід води з системи внутрішніх водостоків запроектовані в існуючу внутрішню сітку дощової каналізації, яка знаходиться в задовільному стані.

Проектом передбачений відвід дощових вод з площадки на очисні споруди і потім в існуючу дощову каналізацію. Балансова схема водоспоживання та водовідведення представлена у додатку 4.

ПЕРЕДОЧИСНІ СПОРУДИ

Для забезпечення вимог по складу стоків перед їх випуском в міську каналізацію передбачаються передочисні споруди фарбувально-обробного виробництва.

В основу передочисних споруд закладено метод напірної реагентної флотації.

Склад споруд передочистки:

• Усереднювач

• Напірний бак

• Флотатор

• Реактор-нейтралізатор

• Вертикальні відстійники

• Мулоущільнювач

• Вакуум-фільтри

• Реагентне господарство

• Підйомно-транспортне і насосно-компресорне обладнання

• Хімлабораторія

• Побутові приміщення

Схема очистки стоків

Розрахункова кількість стоків, що подаються на передочистку, складає 90 м³/год. Згідно схемі очистки стоків, виробничі хімічно забруднені стоки від фарбувально-обробного виробництва фабрики по зовнішній мережі самопливом надходять до усереднювача, звідки насосом подаються до напірного флотатору.

До всмоктуючої лінії насоса подають реагенти, які сприяють видобуванню ПАР і фарбників. Після флотатора очищені стоки самопливом направляються в нейтралізатори для доведення рН до 7,5 – 8, а далі у відстійники.

З відстійників освітлені стоки са мопливом відводяться в каналізаційну мережу фабрики міста.

Флотоконденсат, що утворюється в процесі флотації, а також осад з відстійників скидають в бак (мулонакопичувач) для збору і ущільнення осаду. Ущільнений осад перекачується для зневоднення до вакуум-фільтра.

Зневоднений осад в кількості до 10 м³/добу вивозиться на міське звалище.

Вивіз осаду дозволений Житомирським міськвідділом санепідемстанції.

Масла, які випливають в мулонакопичувач, в кількості до 200 г на добу відводяться в бак для збору масла, що розміщується в бункерній (очисні споруди дощових стоків). Схема очистки стоків представлена у додатку 5.

Споруди передочистки

• Усереднювач

Для усереднення нерівномірностей притока і концентрацій стічних вод запроектований двосекційний одноступінчатий усереднювач.

Час перебування стоків в усереднювачі складає 4 год. Швидкість руху стічних вод прийнята 1,3 м/с.

Перемішування стічних вод здійснюється повітрям, що подається через барботери. Загальні витрати повітря складають – 206,4 м³/год.

Рівномірне розподілення стоків в усереднювачі здійснюється з допомогою розподільчих лотків, які розміщені вище рівня рідини. Рівномірний забір рідини з усереднювача виконується з допомогою насосних агрегатів.

• Флотаційна установка

Флотаційна установка призначена для очистки стічних вод фарбувально-обробного виробництва фабрики від всіх видів забруднення.

Флотатори являються основними технологічними приладами установки. До установки прийнятий двосекційний одноступінчатий флотатор.

Обидві секції являються робочим и. Робочий об’єм флотатора прийнятий з розрахунку перебування стоків протягом 20 хв. і складає ≈72 м³. Флотатор працює за принципом прямої флотації.

Збір шламу (флотоконденсату), що утворюється в процесі флотації, виконується механічними скребками в лотки, звідки скидається трубопроводом в ємність для збору і ущільнення осаду (мулонакопичувач).

• Нейтралізатори

Нейтралізатори запроектовані для доведення рН стоків після флотації до величини 6,5-8,5.

За даними галузевої лабораторії очистки стоків легкої промисловості, активна реакція середовища в процесі коагуляції знижується до

рН 4,5 5,5, тому стоки після флотації нейтралізуються вапняним молоком 5% концентрації.

Вапняне молоко дозується в нейтралізатори за допомогою автоматичних дозаторів типу «Димба І», в результаті чого активна реакція середовища доводиться до рН 6,5-8,5.

В якості нейтралізаторів використовуються змішувачі вихрового типу. Час змішування відходів з вапняним молоком – 1,5 хв.

Нейтралізатори розроблені як не стандартизоване обладнання. Встановлено два нейтралізатори. Обидва робочі.

Після нейтралізації стічні води подаються на відстійники.

• Відстійники

Осадження утворених гідроокисів алюмінію, які сорбують фарбники і ПАРи, відбувається в вертикальних відстійниках.

Встановлено два вертикальні відстійники.

Тривалість відстоювання стічних вод прийнята 2 години, швидкість висхідного потоку не більше 5 мм/с.

• Мулоущільнювач

Мулоущільнювач призначен ий для прийому і ущільнення осаду з відстійників, а також шламу (флотоконденсату) з флотатору. Мулоущільнювач складається з двох секцій, які працюють почергово.

Робочий об’єм кожної секції V= 50 м³ з розрахунку на прийом:

• осаду з відстійників в кількості – 22 м³/доб;

• шламу з флотатора в кількості – 25 м³/доб.

Ущільнення осаду відбувається протягом 24 годин.

Надходження мулу в секції регулюється дистанційно засувками з електроприводом. Сигнал про заповнення мулоущільнювача надходить в пультову блока передочистки. Ущільнений осад до вологості 97 – 98 % з нижньої частини мулоущільнювача перекачується в проміжний бак і потім надходить до барабанних вакуум-фільтрів для зневоднення.

Масла, які випливають у мулоущільнювача, спеціальними щілинними трубопроводами відводяться в бак для збору масла, ємністю 3,75 м³, звідки ручними насосами перекачуються в бак для збору масла в бункерній.

• Зневоднення осаду

Зневоднення ущільненого осаду здійснюється на барабанних вакуум-фільтрах БОРЗ – І.75.

Встановлено 3 фільтри: 2 робочі і 1 резервний.

Зневоднений осад вологістю 60 – 80 % в кількості 10 м³/доб вивозиться на міське звалище.

Технологічна схема зневоднення осаду представлена у додатку 6.

• Реагентне господарство

Реагентне господарство передбачене для зберігання, приготування і дозування реагентів в стічних водах. Зберігання реагентів (сірчанокислий алюміній, вапно) запроектовано залізобетонних баках-сховищах. Коагулянт зберігається в замоченому вигляді. Ємкість баків-сховищ сірчанокислого алюмінію прийнята з розрахунку 1,5 м³ на 1 т коагулянту. Об’єм під решіткової частини бака прийнятий 30% від загального об’єму. Загальний о б’єм розчинної частини 2-х баків-сховищ з конструктивних міркувань складає 76 м³.

Ємкість баків-сховищ вапнякового тіста прийнята з розрахунку 2,8 м³ на 1 т вапна. При добовому споживанні – 1,8 т (технічного продукту) і об’ємі кожного з 3-х баків 27 м³ потреба у вапні забезпечується на 16 днів.

З відстійної частини баків-сховищ міцний розчин сірчанокислого алюмінію забирається з допомогою поплавка і перепускається до розчино-витратних баків, де розбавляється до 10% концентрації.

Ємність розчино-витратних баків розрахована на зберігання 2-денного запасу розчину коагулянту.

Вапно з баків-сховищ з допомогою грейдера ємністю 0,4 м³ подається до спеціальної ємності для розмиву, звідки отримане вапняне молоко по лотку перепускається до мішалки ємністю 8 м³, де доводиться до 5% концентрації.

Доза реагентів, згідно рекомендації складає: сірчанокислий алюміній – 200 мг/л; вапно – 100 мг/л; для нейтралізації стоків – 350 мг/л.

Дозу реагентів можна уточнити в процесі експлуатації.

• Хімлабораторія

Хімічна лабораторія запроектована для щоденного контролю якості очистки стічних вод фарбувально-обробного виробництва.

Хімлабораторія оснащена витяжною шафою, шафами для зберігання реагентів, приладів і хімічного посуду, хімічним, письмовим столом, обладнанням для проведення аналізів і ін. Токсичні і агресивні хімічні матеріали перед скидом в каналізацію необхідно знешкодити засобами лабораторії.

Характеристика загального стоку фабрики, що надходить до міської каналізації

Господарсько-побутові стоки (їдальня), а також стоки, забруднені хімічними матеріалами (стоки технологічного обладнання), після їх попередньої очистки з локальних установок подаються до внутрішньої сітки фабрики, потім міста. Стоки фабрики характеризуються показниками, які наведені у таблиці 2.3.7.

Таблиця 2.3.7

Показники	Концентрації забруднювачів мг/л
	До передочистки	Ефект очистки, %	Після передочистки	В загальному стоки фабрики
1	2	3	4	5
Фарбник прямий	75,0	70	24,0	17,7
ПАРи проміжні неіоногенні	54,0	70	16,2	12,5
Інтенсивність зафарбовування по розбавленню	1/50 – 1/350	90	1/5 – 1/35	1/3 – 1/5
Зважені речовини	100	85	15,0	12,0
ХСК	1250,0	65	580,0	530
БСКповне	200,0	50	100,0	80
рН	7 – 11	15 – 20	6,5 – 8,5	6,5 – 8,5
Азот амонійний	10,0	20	8	8

Кількість стічних вод по системі внутрішньої виробничої каналізації підприємства наведені у таблиці 2.3.8.

Таблиця 2.3.8

Назва приміщення	Кількість стічних води, м3/год	Режим водовідведення	Максимальна секундна кількість стічних вод
1. Виробничий корпус	121,6	постійно	34,0
2. Котельня ХВО	6,1 30	постійно періодично	1,65 8,3
Разом:	157,6		43,95