Графік 10-2. Кривi попиту, середнього, граничного I валового доходу фірми

10.3. Визначення обсягiв виробництва чисто конкурентною фiрмою в короткотермiновому перiодi

Як вiдомо, в своїй дiяльностi кожна фiрма видiляє короткостроковий i довгостроковий перiоди. В короткотермiновому часi фiрма, володiючи незмiнними виробничими потужностями, прагне максимiзувати свої прибутки (або мiнiмiзувати збитки), змiнюючи обсяг виробництва продукцiї лише шляхом змiни кiлькостi змiнних ресурсiв (сировини, працi).

Величину економiчного прибутку (ПРек) визначають за формулами (10.5.) або (10.6):

ПРек = ВД - ВВ (10.5)

ПРек = (Ц - сВВ) х К (10.6)

Є два пiдходи щодо визначення рiвня виробництва, при якому конкурентна фiрма буде одержувати максимальний прибуток чи мiнiмальнi збитки. Перший - це порiвняння валового доходу з валовими витратами, другий - порiвняння граничного доходу з граничними витратами.

ПРИНЦИП ПОРIВНЯННЯ ВАЛОВОГО ДОХОДУ I ВАЛОВИХ ВИТРАТ

Розгляд першого пiдходу дозволяє з'ясувати, що чисто конкурентна фiрма в короткотермiновому перiодi одержуватиме прибутки при таких обсягах виробництва, при яких її валовий дохiд буде бiльшим за валовi витрати (графік 10-3). Це обсяги виробництва, якi знаходяться в межах вiд К¹ до К² .

г.о. г.о.

ВВ

ВД

Прибуток збитки вд

ЗВ

0 К¹ Ко К²0 Ко

Обсяги виробництва Обсяги виробництва

Графік 10-3. Максимiзацiя прибутку Графік 10-4. Мінімізація збитків

в короткотерміновому шляхом продовження

періоді виробництва в коротко-

терміновому періоді

Обсяги виробництва К¹ i К² є критичними для фiрми: фiрма не одержить економiчного прибутку, оскiльки при цих обсягах виробництва ВД=ВВ, але одержуватиме нормальний прибуток, який є складовою валових витрат. I збитковими для фiрми будуть обсяги виробництва, для яких валовий дохiд є меншим за валовi витрати. Це обсяги виробництва вiд 0 до К¹ i бiльше, нiж К². Знаючи для кожного обсягу виробництва його валовi витрати i валовий дохiд, фiрма може визначити той єдиний обсяг виробництва, при якому одержить максимальний прибуток. Обсяг виробництва, при якому валовий дохiд бiльший за валовi витрати на найбiльшу величину, є тим оптимальним обсягом випуску (Ко), при якому максимiзується прибуток:

Ко, ВД > ВВ на максимальну величину (10.7)

На графіку 10-3 цей оптимальний обсяг виробництва (Ко) вiдповiдає точцi найбiльшого вертикального вiдхилення кривих ВД i ВВ.

Якщо при незмiнних витратах ринкова цiна встановлюється на низькому рiвнi, внаслiдок чого при всiх обсягах виробництва валовий дохiд буде меншим за валовi витрати, то фiрма нестиме збитки. У такому випадку її завданням є мiнiмiзацiя збиткiв. З цією метою фірма повинна прийняти одне з двох рішень – або продовжити виробництво, або його припинити. Аналiз показує, що якщо є обсяги виробництва, для яких валовий дохiд фiрми є бiльшим за величину змiнних витрат (хоча i меншим за валовi витрати), то фiрма мiнiмiзує свої збитки, виробляючи такий обсяг продукцiї, при якому валовий дохiд буде бiльшим за змiннi витрати на найбiльшу величину:

Ко, ВД > ЗВ на максимальну величину (10.8)

На графіку 10-4 цей оптимальний обсяг виробництва (Ко), при якому фірма мінімізує збитки, вiдповiдає точцi найбiльшого вертикального вiдхилення кривих ВД i ЗВ. Виробництво продукцiї в розмiрi Ко, при якому валовий дохiд бiльший за змiннi витрати на найбiльшу величину, дозволяє фiрмi максимально покрити збитки, зводячи їх до мiнiмуму. Так, валовий дохiд дозволяє покрити всi змiннi витрати ще i частину постiйних витрат. Якби за тих умов фiрма припинила би виробництво, її збитки були би бiльшими i становили би всю величину постiйних витрат (а не їх частину).

В короткотермiновому перiодi може виникнути ситуацiя, коли фiрма може мiнiмiзувати свої збитки лише шляхом припинення виробництва (графік 10-5). Це рiшення необхiдне тодi, коли при всiх можливих обсягах виробництва валовий дохiд є меншим за змiннi витрати :

для всіх К, ВД < ЗВ (10.9)