Графік 8-1. Ізокванти

На графіку 8-1 на основi даних таблицi 8-1 побудованi три iзокванти Iв, Iв¹, Iв² для випуску вiдповiдно 160, 130 i 185 одиниць продукцiї (столiв). Всi точки, якi знаходяться на iзоквантi Iв (зокрема, точки А, В, С, D) вiдображають рiзнi можливi технологiї виробництва 160 одиниць столiв. Точки R i L та iншi, якi знаходяться на iзоквантi Iв¹ , демонструють технологiї випуску 130 одиниць продукцiї, а точки M, N, S та iншi, якi розташованi на iзоквантi Iв² - певнi поєднання працi i капiталу, якi забезпечують виробництво 185 одиниць столiв.

Сукупнiсть iзоквант, кожна з яких вказує на максимальний випуск продукцiї, який досягається при використаннi певного поєднання факторiв виробництва, називається картою iзоквант. Кожна iзокванта вiдображає рiзнi обсяги виробництва продукцiї. Чим правiше вона розташована, тим бiльшi обсяги виробництва вона демонструє. Iзокванти, що розташованi на графiку лiвiше, вiдповiдають меншим обсягам випуску. Карта iзоквант є альтернативним методом опису виробничої функцiї.

Iзокванта показує на можливiсть застосування альтернативних технологiй виробництва певного обсягу продукцiї. Завданням виробника є вибiр єдиної з можливих технологiї, яка дозволяє мiнiмiзувати витрати виробництва продукцiї i максимiзувати прибуток.

Часовий горизонт виробництва

Гнучкiсть рiшення щодо вибору (змiни) технологiї виробництва залежить вiд часового горизонту фiрми. З точки зору можливостей пiдприємства змiнити кiлькiсть затрат певних ресурсiв розрiзняють два перiоди часу: короткостроковий i довгостроковий. Обсяги деяких видiв виробничих факторiв пiддаються швидкiй змiнi, iнших - вимагають бiльш тривалаго часу. Так, напротязi короткого часу можна змiнити кiлькiсть робочої сили, сировини, матерiалiв. Змiна ж виробничих потужностей - таких, як земельнi площi, капiтал, вимагає бiльшого часу. Тому змiна обсягiв виробництва за рахунок змiни кiлькостi ресурсiв, якi можна швидко змiнити, потребує незначного часу, а змiна обсягiв продукцiї за рахунок змiни виробничих потужностей потребує значного термiну.

Короткостроковим називають перiод часу, протягом якого виробничi потужностi (земля, обладнання, будiвлi) залишаються незмiнними, а випуск продукцiї може змiнюватись iз змiною кiлькостi працi, сировини, матерiалiв тощо. В короткотермiновому часi наявнi виробничi потужностi можуть використовуватись бiльш або менш iнтенсивно. В цьому перiодi розрiзняють змiннi (сировина, матерiали, праця) i фiксованi (земля, капiтал) ресурси.

Довгостроковим перiодом називають перiод часу, протягом якого всi ресурси, в тому числi виробничi потужностi, змiнюються. Обсяги випуску продукцiї в цьому часi можуть змiнюватись в результатi змiни затрат всiх виробничих факторiв.

В нашому прикладi пiдприємство, яке виробляє 130 одиниць столiв, застосовуючи технологiю R, а саме 3 одиницi капiталу i 1 одиницю працi (графік 8-1), може розширити випуск продукцiї до 185 одиниць в короткотермiновому часi за рахунок збiльшення кiлькостi працi з 1 одиницi до 3 одиниць при фiксованих затратах капiталу на рiвнi 3 одиниць (тобто використавши технологiю N), а в довготермiновому перiодi - за рахунок збiльшення кiлькостi всiх ресурсiв. Наприклад, пiдприємство може застосувати в цьому перiодi часу технологiю М, яка складається з 5 одиниць капiталу i 2 одиниць працi.

Вища гнучкiсть виробництва в довготермiновому перiодi дозволяє нарощувати необхiднi обсяги продукцiї з меншими витратами, нiж в короткотермiновому. Наприклад, якщо пiдприємство сплачує за одиницю працi 3 г.о., а за одиницю капiталу - 1 г.о., то виробництво 185 одиниць продукцiї по технологiї N (короткотермiновий перiод) обiйдеться в 12 г.о. (3 х 3 + 3 х 1), а по технологiї М (довготермiновий перiод) - в 11 г.о. (2 х 3+ 5 х 1).

Отже, можливiсть маневрування всiма економiчними ресурсами в довготермiновому часi дозволяє виробнику випускати необхiдний обсяг продукцiї з мiнiмальними витратами.