5. Порядок роботи командира взводу при організації оборони.

Взвод обороняється, як правило, у складі роти. Він може також знаходитися в резерві батальйону, призначатися в бойову чи охорону засідку і діяти як підрозділ прикриття. Взвод обороняє опорний пункт до 400 м по фронті і до 300 м у глибину, відділення-позицію до 100 м по фронті.

Одержавши наказ на перехід до оборони в умовах безпосереднього зіткнення із супротивником, командир взводу (відділення) повинний поставити задачі відділенням (особовому складу) на заняття позицій, організувати спостереження, систему вогню, керування, взаємодія, бойове забезпечення й інженерне обладнання опорного пункту (позиції). Потім командир взводу (відділення) детально вивчає місцевість, уточнює задачі відділенням (особовому складу) і порядок взаємодії, а при необхідності й інші питання.

При переході до оборони поза зіткненням із супротивником командир взводу виводить взвод у зазначене місце, потай розташовує його, організує спостереження, систему вогню, безпосередню охорону і управління. Потім він разом з командирами відділень і доданих засобів проводить рекогносцировку, віддає бойовий наказ, організує взаємодію, бойове забезпечення й інженерне устаткування опорного пункту взводу.

У бойовому наказі командир взводу вказує:

• задачі відділенням, їхні позиції, смуги вогню і додаткові сектори обстрілу;

• основні, запасні і тимчасові вогневі позиції бойових машин (бронетранспортерів), основні і додаткові сектори обстрілу з кожної позиції;

• ділянки зосередженого вогню взводу і місця в них, по яких повинні вести вогонь відділення;

• задачі приданим вогневим засобам, їх основні і запасні вогневі позиції, основні і додаткові сектори обстрілу з кожної позиції;

• якими вогневими засобами забезпечити проміжки із сусідами, фланги і тил.

Крім того, командир взводу вказує час заняття оборони, готовності системи вогню, черговість і терміни інженерного обладнання опорного пункту взводу.

При організації взаємодії командир взводу повинний:

• визначити порядок знищення противника при висуванні його до переднього краю оборони, на рубежах розгортання для атаки, у ході відображення атаки танків і піхоти противника перед переднім краєм і при виході його на фланги й у тил опорного пункту;

• указати рубежі відкриття вогню з бойових машин, протитанкових і інших вогневих засобів;

• визначити порядок ведення вогню по цілям, що низько летять з озброєння бойових машин і стрілецької зброї;

• погодити дії взводу із сусідами і розташованими в опорному пункті взводу і на його флангах протитанковими й іншими засобами, по веденню оборонного бою;

• призначити чергові вогневі засоби і визначити порядок знищення розвідки противника;

• указати заходи щодо забезпечення РХБ безпеки особового складу, а також заходи маскування;

• повідомити сигнали оповіщення, управління, взаємодії і визначити порядок дій по них.

6. Способи десантування. Порядок здійснення збору після десантування.

Способи десантування особового складу аеромобільних підрозділів:

а) парашутним способом;

б) посадочним способом ;

в) з положення зависання вертольоту за допомогою фалу

Способи десантування бойової техніки аеромобільних підрозділів:

а) посадочним способом;

б) на парашутно-реактивних системах типу ПРСМ-915(925);

в) на парашутних платформах типу П – 7 з МКС-5-128;

г) на парашутних безплатформених системах ПБС-915(925)

Десантирование взвода (отделения) в тыл противника осуществляется одним или несколькими самолетами (вертолетами) на одну площадку приземления.

После приземления личный состав быстро освобождается от подвесной системы парашю­та, приводит свое оружие в готовность к бою, ориентируется на местности, в том числе и по курсу полета самолетов, осуществляющих вы­броску, определяет направление движения и быстро выходит в исходное положение для на­ступления (пункт сбора).

Механики-водители и наводчики-операторы, расчеты (экипажи) огневых средств отыски­вают свое вооружение и технику, приводят их в готовность к бою и с максимальной ско­ростью выдвигаются в исходное положение для наступления (пункт сбора).

Высадка личного состава из вертолетов осу­ществляется после их посадки или из режима висения.

В случае выброски взвода (отделения) или отдельных десантников за пределами пло­щадки приземления личный состав объединя­ется в группы, уничтожает противника в ме­стах приземления и в дальнейшем действует по указанию старшего командира.

В любых условиях обстановки необходимо стремиться выйти в район боевых действий своего подразделения и установить связь с ко­мандиром роты (взвода).