8. Загальні властивості та індивідуальні особливості сприймання

Найважливіші особливості сприймання - предметність, цілісність, структурність, константність, апперцепція, осмисленість, вибірковість, ілюзія.

Предметність

Унаслідок впливу певних предметів і явищ навколишньої дійсності на наші органи чуття формується предметність сприймання.Предметність сприймання виявляється в акті об'єктивації, тобто у віднесенні даних, отриманих із зовнішнього світу, до цього світу. Предметність сприймання - вроджена якість; існує певна система дій, яка дає суб'єктові змогу відкрити предметний світ. Вирішальну роль тут відіграють дотик і рух.Предметність як особливість сприймання має велике значення для регуляції поведінки.

Цілісність та структурність

Сприймаючи певний об'єкт, ми виділяємо його окремі ознаки, сторони, властивості й водночас об'єднуємо їх у єдине ціле, завдяки чому в нас виникає його цілісний образ.Кожен елемент образу сприймання набуває значення лише у співвідношенні з цілим і визначається ним. Сам образ сприймання також залежить від особливостей його складників. Для осмисленого цілісного сприймання матеріалу учневі важливо збагнути зв'язок між словами і фразами. Гештальтпсихологи пояснюють цілісність сприймання не об'єктивною цілісністю предметівта явищ, а внутрішніми якостями "духу", його первісними цілісними структурами. Цілісність - лише суб'єктивна якість, що виникає в рефлекторній діяльності.

"Сприймання - це реконструкція світу", стверджують гештальтпсихологи. Ця теорія пояснює сприймання як спонтанний процес (тобто такий, що виникає сам собою) і фактично ігнорує існування відчуттів як перцептивного відображення окремих якостей і властивостей предметів та явищ об'єктивної дійсності.

9. Індивідуальні відмінності у сприйманні

Незважаючи на те, що для всіх людей характерні спільні загальні особливості сприймання, кожен з нас наділений індивідуально-своєрідними відмінностями цього процесу. Індивідуальний характер сприймання виявляється в різній динаміці, точності, глибині, емоційності і тому подібних характеристиках наших сприймань.При сприйманні інформації в людини можуть домінувати ті чи інші образи, наприклад, зорові, слухові тощо.

Залежно від індивідуальних відмінностей виділяють такі типи сприймання:

S аналітичний, синтетичний та аналітико-синтетичний;

S суб'єктивний, об'єктивний та суб'єктивно-об'єктивний;

S художній, мислительний та художньо-мислительний.

Для аналітичного типу характерне, передусім, «схоплення» деталей об'єктів та явищ. Такі люди зосереджуються на всіх подробицях, однак, для них іноді буває проблемою зрозуміти загальну суть явища. Людям синтетичного типу властива схильність до узагальненого відображення явищ і до визначення основної суті того, що відбувається. Для аналітико-синтетичного типу сприймання однаковою мірою характерне і спроба зрозуміти суть явища, і фактично його підтвердити.

Для суб'єктивного типу сприймання характерне забарвлення образів сприйнятих об'єктів чи подій власними емоціями, переживаннями, власним ставленням до них. Для об'єктивного типу, навпаки, властива точність, безпристрасність та нейтральність при сприйманні навколишнього. Суб'єктивно-об'єктивний тип поєднує в собі риси двох попередніх.

Художній тип сприймання характеризує людей, в яких домінує перша сигнальна система — образ. їм легше сприймати образну інформацію (переважно, візуальну чи слухову). У мислительного типу домінує друга сигнальна система — слово.. У людей з художньо-мислительним типом сприймання не спостерігається однозначного домінування першої чи другої сигнальних систем.