- •2. Переведення на іншу роботу(ст.. 32 кЗпП)
- •1. Джерела трудового права
- •2. Матеріальна відповідальність власника за шкоду, заподіяну працівникові
- •1. Основні принципи трудового права
- •3. Принцип заборони примусової праці.
- •5. Принцип рівності у трудових правах та заборони дискримінації у сфері праці
- •1. Спеціальні правила охорони праці на важких, небезпечних та шкідливих роботах
- •2. Працівники - суб'єкти трудового права
- •1. Трудова правосуб’єкність власника підприємства, установи, організації або уповноваженого ним органу чи фізичної особи.
- •2. Охорона праці жінок
- •1.Трудова правосуб'єктність підприємства, установи, організації
- •1.Міжнародно-правове регулювання праці.
- •2. Охорона праці неповнолітніх
- •1. Поняття, форми зайнятості та державна політика в цій сфер
- •1. Поняття безробітного. Правовий статус безробітного.
- •2. Пільги для працівників які поєднують роботу з навчанням
- •Поняття трудового договору та його характеристика в сучасний період.
- •Трудові колективи та їх правовий статус
- •Строковий трудовий договір та його особливості.
- •1. Види трудового договору, порядок укладання трудового договору.
- •Зміна умов та припинення договору
- •Поняття і сторони колективного договору.
- •Правове регулювання скороченого робочого часу
- •Зміст колективного договору
- •Режим робочого часу. Чергування.
- •Облік робочого часу
- •Колективні переговори та укладання колективного договору, угоди.
- •1. Поняття та види часу відпочинку.
- •2.Поняття трудових спорів, види та причини виникнення.
- •Відпустки їх види та порядок надання.
- •Порядок вирішення індивідуальних трудових спорів.
- •1.Правове визначення поняття оплати праці. Структура і функції заробітної плати.
- •Система оплати праці.
- •Преміювання працівників.
- •Поняття та умови виникнення трудових правовідносин.
- •Доплати і надбавки, передбачені законодавством.
- •Підстави виникнення та зміст трудових правовідносин.
- •1. Розірвання трудового договору з ініціативи працівника
- •2.Гарантійні виплати і доплати
- •1. Види матеріальної відповідальності працівників
- •2. Правовий режим вихідних та святкових днів
- •1. Право працівника на оплату праці та його захист
- •2. Підстави розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу
- •1. Поняття трудової дисципліни та методи її забезпечення
- •1. Внутрішній трудовий розпорядок
- •2. Поняття надурочних робіт та порядок їх проведення
- •1. Основні трудові обов’язки сторін трудового договору
- •2. Соціальні відпустки в трудовому законодавстві
- •Юридична відповідальність сторін трудового договору
- •2. Відпустки без збереження зарплати
- •1. Розірвання строкового трудового договору з ініціативи працівника
- •1. Розірвання трудового договору з ініціативи третіх осіб. Які не є стороною трудового договору.
- •3. Призов або вступ працівника на військову службу або альтернативну (невійськову) службу (п. З ст. 36 кЗпП)
- •4. Розірвання трудового договору на вимогу профспілкового органу (ст. 45 кЗпП)
- •2. Правове регулювання випробування при прийнятті на роботу
- •1. Колективна (бригадна) відповідальність працівників
- •2. Загальний порядок прийняття на роботу
- •1. Поняття, значення та методи забезпечення дисципліни праці.
- •1. Дисциплінарні звільнення в трудовому законодавстві
- •2. Оплата праці при відхиленні від умов передбачених тарифами
1. Розірвання трудового договору з ініціативи працівника
Порядок та умови розірвання трудового договору з ініціативи працівника визначено в статтях 38 та 39 КЗпП України. Працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. Мета попередження полягає у наданні можливості: а) як роботодавцеві добрати нового працівника на місце того, який звільняється за власним бажанням, так і б) працівникові остаточно визначитися з місцем своєї подальшої роботи. Сторони трудового договору мають право домовитися про будь-який строк звільнення після подання працівником заяви про це у межах двотижневого строку. Якщо роботодавець звільнить працівника до закінчення строку попередження за відсутності його згоди, суд повинен поновити його на роботі. Після закінчення двотижневого строку працівник має право припинити роботу, а роботодавець зобов'язаний видати йому трудову книжку і здійснити повний розрахунок. У такому разі останнім днем роботи є той день, про який працівник письмово попередив роботодавця про розірвання трудового договору. Якщо працівник залишить роботу до закінчення строку попередження і без наказу роботодавця про звільнення його достроково, то роботодавець може кваліфікувати це як прогул без поважних причин і звільнити працівника за відповідною підставою.
За наявності поважних причин трудовий договір може бути розірваний у строк, про який просить працівник. До поважних причин належить: переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до навчального закладу; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною-інвалідом; догляд за хворим членом сім'ї відповідно до медичного висновку або інвалідом І групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом тощо. Цей перелік не є вичерпним. Залежно від фактичних обставин у кожному конкретному випадку поважними можуть бути визнані й інші причини.
Якщо після закінчення строку попередження працівник не покинув роботу і не вимагає розірвання трудового договору, роботодавець не має права звільнити його за поданою раніше заявою. Звільнення у цьому разі є законним лише у випадку, коли на місце, що вивільняється, запрошено іншого працівника, якому відповідно до законодавства роботодавець не може відмовити в укладенні трудового договору (наприклад, особі, запрошеній на роботу в порядку переведення з іншого підприємства за погодженням між керівниками підприємств).
Працівник має право у визначений ним строк розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо роботодавець не виконує: а) законодавство про працю; б) умови колективного чи трудового договору.
Строковий трудовий договір підлягає розірванню достроково на вимогу працівника у разі: а) його хвороби або інвалідності, які перешкоджають виконанню роботи за договором; б) порушення роботодавцем законодавства про працю, колективного або трудового договору; в) наявності поважних причин (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до навчального закладу; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною-інвалідом; догляд за хворим членом сім'ї відповідно до медичного висновку або інвалідом І групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом тощо). Під строковим трудовим договором у цьому випадку розуміють як трудовий договір на визначений строк, установлений за погодженням сторін, так і трудовий договір, що укладається на час виконання певної роботи. У разі відсутності будь-якої з названих причин строковий трудовий договір не підлягає розірванню з ініціативи працівника. Сезонні та тимчасові працівники мають право розірвати трудовий договір, попередивши про це роботодавця письмово за три дні. Спори про дострокове розірвання трудового договору вирішуються в загальному порядку, встановленому для розгляду індивідуальних трудових спорів.