
- •Завдання на курсову роботу
- •1. Побудова математичної моделі та числове її дослідження.
- •Умовні символічні позначення:
- •2. Дослідження систем шляхом лінеаризації.
- •3. Класичні методи дослідження систем.
- •4. Частотні методи аналізу систем.
- •5. Дослідження моделі в середовищі simulink
- •Вступ Загальні відомості
- •1. Побудова математичної моделі та числове її дослідження.
- •1.1 Побудова математичної моделі.
- •Структурна схема нелінійної моделі.
- •1.2 Числове дослідження математичної моделі.
- •2. Дослідження системи шляхом лінеаризації
- •2.1 Суть методу лінеаризації
- •2.2 Лінеаризації системи відносно стану рівноваги
- •2.3 Побудова перехідних процесів в лінеаризованій системі та їх порівняння з відповідними перехідними процесами в нелінійній системі.
- •3. Класичні методи дослідження систем
- •3.1 Зведення лінеаризованої системи звичайних диференційних рівнянь до одного звичайного диференціального рівняння вищого порядку відносно:
- •3.3 Одержання аналітичних виразів перехідних та імпульсних перехідних функцій систем, отриманих в п.3.1.
- •3.4. Порівняння графіків перехідних функцій, отриманих за аналітичним розв’язком та числовим методом.
- •3.2 Аналітичні вирази для визначення реакції системи на вхідний синусоїдальний сигнал ( ) за допомогою інтеграла згортки
- •4.Частотні методи аналізу системи
- •4.1 Одержання аналітичних виразів для реакції системи на вхідний сигнал з врахуванням того , що .
- •4.2 Одержання аналітичних виразів ачх та фчх .
- •4.3 Порівняння графіків ачх та фчх, отриманих за допомогою аналітичних виразів та з допомогою функції MatLab bode.
- •5.Дослідження моделі в середовищі SimuLink
- •5.1 Побудова моделі у вікні середовища simulink за структурною схемою об’єкту , одержаною в п .1.1.
- •Порівняння одержаних перехідних процесів в середовищах Matlab та Simulink.
- •Висновки
4.Частотні методи аналізу системи
(амплітудо- та фазочастотні характеристики)
4.1 Одержання аналітичних виразів для реакції системи на вхідний сигнал з врахуванням того , що .
З врахуванням того
, що
знаходжу реакцію на
як уявну частину реакції
на
.
Для цього використаємо функцію передачі системи.
а) по рівню h1:
запишемо вираз для
(4.1)
З (4.1) виділимо дійсну та уявну частини:
(4.2)
Оскільки
реакція на
буде мати вигляд
(4.3)
знаходжу
(4.4)
Тоді
(4.5)
а) по рівню h2:
запишемо вираз для
(4.6)
З (4.7) виділимо дійсну та уявну частини:
(4.8)
Оскільки реакція на буде мати вигляд
(4.9)
знаходжу
(4.10)
Тоді
(4.11)
Значення констант С1, С2 знайду з початкових умов. Для порівняння графіків перехідних процесів з графіками, одержаними в п. 3.5 створимо скрипт-файл analit_vyraz.m:
%analit_vyraz
liner;
c=[1 0]; d=[0];
sys =ss(a,b,c,d);
w=0.2;
t=[0:150];
U=sin(w*t);
y1=lsim(sys,U,t);
A0=a11*a22;
A1=-a11-a22;
A2=1;
B0=-b11*a22;
B1=b11;
h0=B1/A2;
h0p=B0/A2-(A1*B1)/A2^2;
k=roots([A2 A1 A0]);
%constant
AA=[1 1;k(1) k(2)];
H=[h0;h0p];
C=AA^(-1)*H;
ReH=(A1*B1*w^2+B0*A0-A2*B0*w^2)/((A0-A2*w^2)^2+(A1*w)^2);
ImH=(A0*B1*w-A2*B1*w^3-B0*A1*w)/((A0-A2*w^2)^2+(A1*w)^2);
M=[1 1; k(1) k(2)];
N=[ImH; w*ReH];
K=linsolve(M,N);
K=double(K);
s1=K(1)*exp(k(1)*t)+K(2)*exp(k(2)*t);
s=-(s1+sqrt(ReH^2+ImH^2)*sin(w*t+atan(ImH/ReH)));
plot(t,s,'ko',t,y1,'-k');grid;ylabel('h,m');xlabel('time,sec');pause
A0=a11*a22;
A1=-a11-a22;
A2=1;
B0=-b21*a11+b11*a21;
B1=b21;
h0=B1/A2;
h0p=(B0-A1*h0)/A2;
k=roots([A2 A1 A0]);
%constant
A=[1 1;k(1) k(2)];
H=[h0;h0p];
C=linsolve(A,H);
C=double(C);
ReH=(A1*B1*w^2+B0*A0-A2*B0*w^2)/((A0-A2*w^2)^2+(A1*w)^2);
ImH=(A0*B1*w-A2*B1*w^3-B0*A1*w)/((A0-A2*w^2)^2+(A1*w)^2);
M=[1 1 ; k(1) k(2)];
N=[ImH; w*ReH];
K=linsolve(M,N);
K=double(K);
s1=K(1)*exp(k(1)*t)+K(2)*exp(k(2)*t);
s=-(s1+sqrt(ReH^2+ImH^2)*sin(w*t+atan(ImH/ReH)));
c=[0 1]; d=[0];
sys = ss(a, b, c, d);
y = lsim(sys,U,t);
plot(t,s,'ko',t,y,'-k');grid;ylabel('h2,K');xlabel('time,sec');
Запустивши програму на виконання, одержую:
Рисунок 4.1. Порівняння графіків перехідних процесів по рівню h1
при дії вхідного сигналу u=sinωt:
«o»- за аналітичною залежністю; «-» - із застосуванням функції LSIM.
Рисунок 4.2. Порівняння графіків перехідних процесів по рівню h2
при дії вхідного сигналу u=sinωt:
«o»- за аналітичною залежністю; «-» - із застосуванням функції LSIM.